Почём "кріля", ясновельможний? Як то буде пагане, то на хвальбу не треба думати. Так 4то? Почем обдэртый крыль? Польским златом возьмёте, или своим?
що справи геть кепські? вже харчів на сході геть нема що на кішок перейшли! кажуть що по копанках щурів багацько, хоч мілкі але то м'ясо. а іще кричали що донбас всю Україну годує. от тільки чим цікаво, бо там вже нема чого їсти.
Та не - нормально всё. И холодильник не зря напругу ковтает. Есть там всё. Крысы? В "копанках"? Во-первых - в шахтах. Копанки - то блатных они. Приезжайте - и Вы поймёте разницу между бандитской копанкой и огромной шахтой. Донбасс всю страну кормит? Может, не всю. А Вы что Украине даёте? Что такие злые?
Та не ти мені будеш казати, що мені робити! Йди, погуляй - може, мозок відпочине від тебе. Може, хованку яку знайдеш. З пивом.
Яскравий приклад заманювання консерватора в гості. Але не правильний. Треба так: приїхати, взяти його за комір та добряче гепнути по зашийку та одночасно гаркнути команду: "ЗБИРАЙСЯ ХУТКО", вийти з хати та закурити. Якщо після цього він ще не зібрався - повторити процедуру, але виходити курити не варто: бо воно й для здоров'я не дуже добре та й контролювати процес теж треба.
Хто б казав. Тебе підняти - справа не реальна. поки пару чашок кави не вицмулиш та цигарки 3-4 не викуриш - очі не відкриєш.
от бач як мені тєжко жити. а ти іще і не хочеш допомогти мені сад камнєй зробити. щоб я там медітірував та приводив у гармонію інь, янь і хрень.
Твої інь-янь-хрень знаходяться в постійному русі та генерують таку кількість страшних і гротескних ідей, що мені навіть страшно іноді буває.
Шановний, тема називається "Будні і побут копаря", не пхайте cюди будь ласка політику, для срача є інші теми
Така гарнюня киця Не треба її обдирати! п.с. забрати не можу,бо маю котів, сама насилу собакенов підкинутих пристроїла
САЛОм алєйкум шановні кулєги!!! Давненько я з вами не спілукувався, а де ви всі, до речі??? Ану бистро скинулись мені по три рубля, бо я Великий і черствий Вождь і Учитель. Оце побував у деяких місцях і зараз буду вас мучити світлинами Ну що, поїхали... Почнемо з села-привида Буркут. Трохи інформації "Це село відоме джерельною мінеральною водою (схожа на „Єсентуки", "Боржомі”), яка називається „Буркут”, що означає „кисла, винна”. Вона і стала назвою населеного пункту. Влітку 1901 р. у Буркуті більше 40 днів проживала Леся Українка, яка лікувалася цією мінеральною водою. Тут вона написала окремий цикл своїх поезій. Двічі Лесю Українку в Буркуті відвідував І. Франко, пригощав її власноручно зловленою „царською рибою”– фореллю. Буркут - найдавніша польська бальнеологічна здравниця. Найкращі свої часи Буркут-курорт пережив у 20-х роках ХІХ ст. В ті часи там було збудовано більше 15 вілл. Курорт був зруйнований австрійським військом у 1848 році під час придушення революційних заворушень. У 80-х ХІХ ст. роках курорт ожив, але подальший його розвиток було перервано Першою світовою війною. Планувалось прокладання дороги Гринява - Копілаш, але ці плани лишились проектами. Основний потік відпочиваючих добирався до Буркуту традиційним плаєм з с.Гриняви через перевал Ватонарку і полонину Лукавицю. Верховинське село Буркут розташоване в мальовничій місцевості, яка так приваблювала Лесю Українку. При в'їзді до нього дзюркоче Буркут - джерело мінеральної води. Трохи вище від джерела стоїть будинок Чивчинського лісництва, на стіні якого - меморіальна дошка. Під барельєфом напис: „У селі Буркут в серпні 1901 року жила видатна українська письменниця Леся Українка”. Село лежить на дні глибокої долини на висоті 1012 м над рівнем моря і оточене лісистими схилами гір. В селі - Буркутське і Явірницьке лісництва. На жаль, будинок, у якому проживала Леся Українка, не зберігся. Він був трохи вище Чивчинського лісництва. Під горою є мінеральне джерело, з якого Леся Українка пила цілющу воду. М'який клімат, свіже гірське повітря, настояне на хвої, чарівна природа поліпшили стан її здоров'я. Звідси вона писала батьку: „Навкруги лише дерева і папороть, пташки співають, Черемош шумить, а з ним наперебій той самий залізистий потічок, який Буркутом називається… Якщо я тут не поправлю здоров'я, то вже не знаю, який мені ще клімат потрібен”. Леся Українка і тут продовжувала працювати. Саме в цьому куточку Карпат народилися цикли поезій „Хвилинки” і „Ритми”. Сюди до Лесі Українки приїжджав Іван Франко. Мандрівка залишила помітний слід у його творчості, завдяки чому з'явився цикл „Буркутські станси”. З центральної частини села путівець в'ється уздовж потоку на полонину Луковець (1506 м). Саме через неї поетеса поверталась з Буркута у Вижницю. Її шлях пролягав через село Гриняву, Довгопілля і далі через Кути. Нижче села річка тече у вузькій долині. На лівому березі, біля самої води, проходить автодорога Верховина - Буркут.
