Та пам'ятника тому курвому сину у нас і днем з вогнем не знайдеш. А от на госдЄп перехрестився і чемно вдарив покльона! Як не як, а Обаменко- то є сила! Гімну їхню не знаю, шо буду брехать. Отакоє от!
Од їхніх сирливих младЄнцав в мене печія дуже! Не годен я того їсти. Та й воно, хоч і молоде, а дуже вже цапом смердит...
Ото дивіться, як самому того переляка виливать, без товариства, то можна ще більшого переляка отримать, як воно (товариство) застукає Вас одного за цим дЄлом. Ох не любить товариство, коли оце виливають переляка без нього! Ох не любить!
З такою погодою як сьогодні гарний хазяїн й собаки не вижене,полива цілий день.Тільки нежить і ловить.
Та хіба хочеш коли треба Я б теж залюбки вдома був , але довелось працювати. Ну хто ж сам переляк виливає?!! Навіть по тель-авізору кажуть що самолікування шкідливе для здоров"я , а сам собі не ворог! Отакоєот а ви кажете (с)
та там не те що двері причинити а і взагалі заперти на добру клямку. і як казав азірав нєхай шастать(с)
Є голова мідна.і збетону погруддя.можу подарувати.Правда голова не зовсім гарна.бо я її кувалдою відбивав..а всередині бетон був.тож голова не зовсім гарна.Хочу вдома зробити шибеницю.то нехай висить курва.
Було б бажання , можна і головного витягти на налигачу і най вже лисиці його поховають . Ото і буде гранд приз глядацьких симпатій .
На тобі Боже, шо мені не гоже! Нам і за Совка воно було не потрібне, а зара і подавно. Розкажу ото вам випадок, який стався в нас на день народження Лєніна. За які неточності і пропущені деталі- прошу сильно не сварити, бо давно то було, та й старий я вже, що би всьо то пам'ятати! Попросили ото одного мисливця ведмедячого смальцю. Колись ним лічили астму і бронхіт (та й зара ше лікуют). Ото, взяв хлоп того смальцю пів літри, та й поніс вечером до колєги. А було то день перед тим, як то Лєнін сє вродив. Вже ніби і весна, але ше часом мозец брав. Ото йде він коло того пам'ятнику, а ті пам'ятники ставили в нас пишно- все було ото з мармуру- шо Лєнін, шо то, там де він стоїт, та навіть плитка на земли була мармурова. А я вже казав- був троха морозец і на тому мармурі можна було як на ковзанах сє возити, та й той мисливець, не втримався на двох- тай перед тим памятником полетів догори дригом. Сам ніц, а от слоїка з тим жиром- розтовк на мак. Згадав він добре того Лєніна та й мусів сє вертати додому, так і не випиши того могоричу за той смалець. Та й слоїка було шкода, бо то був тоди дєфіціт! Ото зранє, дєлєгація тих, шо сиділи в високих кабінєтах та їздили на чорних Вольгах, з повними кошиками гвоздик, при краватках і повному параді йшли сє відмітити до Лєніна. Так сказать відвітувати- шо вже зроблено, шо ше нє, коли ото вже буте та соціалізма і шо вже скоро буде отой комунізма! Але...біда! До того Лєніна сє не підступити. Лєніна окружили всі бродячі і не тілько пси, напевно з цілого міста і ше з довколишніх сіл пробігли. Всі на Лєніна гавкают, аж мало їм кишки з рота не повилазят. Отак вони гавкали більше ніж до обіду. Чи то вони сє помучили, чи їх таки розігнали- того я вже не пам'ятаю, але кошики з тими гроздиками- поклали до Лєніна аж під вечір. А шо було далі- то просто страхіття! КГБісти по місту літали з тиждень, як ті пси, гавкали так само. Але таки знайшли причину, а головне, знайшли того хлопа, який вже й забув за той смалец і за той слоїк. Бідному хлопу, впаяли пару років примусівки за браконьєрство, а маліція наша мусіла за два дни, до таких ось дефіляд і вдень і вночи сторожувати того Лєніна, шоби ше який хлоп чого не побив і не налив. Отаке то було. Хочете вірте- хочете нє, а то справа ваша!