Орел відломаний. Ось цей камрад знає, як називається, сам згадував, не згадав... https://reibert.info/members/shloma.28254/ З повагою, Саша.
Доброго ранку! Знайшов тему, де камрад Шльома обговорював таку ж кокарду; товариство ідентифікувало знахідку приблизно так: інтегрований прогресивними предками знак пошуковика з усіма копарськими елементами (як-то, колесо, кирка, лопата) І навіть відсутність орлика має цілком логічне пояснення: знак-то інтернаціональний!) https://reibert.info/threads/orel-na-kolesi.165512/
Мої вітання, камради! Цього разу колесо не вигадував, а поїхав на одне з найпопулярніших серед копачів по «котлу» поле, яке і мене свого часу радувало цікавими знахідками; незважаючи на те, що мій візит туди був уже десь шостим за ліком, без хабарку мене поле додому не відпустило:
По розмірам не до кінця розумію... Якщо зірка з офіцерської пряжки, то це скоріш німці провели декомунізацію, щоб носити на повсякдень... З повагою, Саша.
Ця зірка також мене збентежила, в момент, коли її підняв, жартома охрестив «генеральською» Щоб чітко її ідентифікувати, створю тему у розділі «Що це таке?», а опісля поділюся інфою тут...
Доброго здоров‘я, камради! Помив знахідки та дав їх на обговорення: https://reibert.info/threads/zirka-kokarda-rscha-serp-i-molot.1268364/#post-14132004 та https://reibert.info/threads/scho-za-znak-kapen-avstro-ugorschini.1268367/#post-14131816
Сперечатись не буду, не мастак у таких нюансах, але наявність пряжки Люфтваффе у «Бродівському котлі» є і дивиною, і виключенням з правил хоча б тому, що ця битва увійшла в історію, як така, що відбулася практично без підтримки у повітряному просторі зі сторони авіації Третього Рейху... Хоча, направду, придивився та помітив, що отвори дійсно розраховані для кріплення овальної накладки
Авіапідтримки наземних частин по факту може й не було, але штатні групи авіанавідників при штабах наземних частин повинні були бути... ІМХО звичайно...
Я так розумію, це Ви про ось цю латунну штукенцію з шипом на звороті? Не знав, думав, що прикраса на кінську збрую, а тому дякую за підказку
Доброго здоров’я, камради! Вирішив вичавити останні хабаркові соки зі свого «поля чудес», а водночас спробувати до кінця зібрати пазли зі шматків жетону дивізійника-гренадера (як з‘ясувалось, це була не ціла половинка, а уламки верхньої та нижньої частин ідентифікатора)... «Касетний» метод вибивання дав свої плоди, але, на жаль, однієї наполегливості замало, потрібно ще мати талан: як знайдений алюмінієвий жетон виявився без набивки, так і пазли зібрати не вдалося:
раджу пройтись попри залізну дорогу від ясенівки до скваряви. там де лісопосадки. там і жетони находив і гудзикі. але я більше по республіці чим по війні. місцеві не турбують ?
Серед місцевих і своїх копачів уже достатньо, а в цілому вже звикли; можуть запитати про те, що цікавого знайшли та від себе розказати кілька байок про мега-знахідки в їхній місцевості; головне - закопувати за собою ямки та не ходити по засіяному У лісопосадці ходив, точніше, пробував ходити: через присутність залізниці ще за кілька десятків метрів від неї виникає неймовірна какофонія (фонить) плюс сміття у величезній кількості...
Мої вітання, камради! Нарешті, після майже місячної перерви, вдалося вирватися на коп: хоч і був два тижні у відпустці, але то погода не радувала, а то ремонт помешкання і спорт вносили свої корективи у плани... Оскільки вже з‘явилася «ломка», а поля здебільшого вже засіяні, зупинив свою увагу на першому-ліпшому полі на виході дивізійників та Вермахту з «котла»... На моє здивування (а я вважав, що поля неподалік траси вже вщент вибиті), за короткий час натрапив на доволі велику присутність німців, масово траплялись стріляні гільзи від Маузера, ґудзики і монети; терпляче викопував всі гільзи і результат не заставив себе довго чекати - підняв половинку жетону Вермахту (1-й абтайлунг підготовки водіїв)! Масово знаходив латунні монетки-«шайби» і в душі обурювався на долю, яка постійно крутить мені дулі щодо знахідок з благородних металів; і от вже під завісу копу, повертаючись до автівки, спіймав чіткий та дзвінкий сигнал, який матеріалізувався у срібний злотий 1924 року («жниця») P.S. Виявлений посеред поля пупс з глазницями мертвяка допоміг мені зрозуміти, з кого створюють свої типажі для фільмів жахів підприємливі американці:
Добрий вечір, товариство! Помив та почистив знахідки з останнього виїзду; на жаль, поле було з агресивним та кам‘янистим ґрунтом, що вельми негативно відобразилось і на срібній монеті, і на цинковій половинці жетону, і на латунній ладанці; оскільки оцет виявився безсилий проти почорніння на сріблі, вперше експериментував з лимонною кислотою та содою (результатом задоволений, для чистки копаного срібла направду самий простий і дієвий спосіб); ладанки та половинку жетону покрив бджолиним воском... P.S. Минулого разу невірно розшифрував набивку (був сильно втомлений та ще й активність сонця була винятковою, від чого добряче «пригальмовував», а наступного дня мав червоні і відтопирені вуха і виглядав, як Чебурашка), оскільки це абтайлунг підготовки не водіїв, а фірманів або, як компроміс, водіїв воза До речі, вже маю в колекції той ж таки 1-й абтайлунг тільки в алюмінії, а тому протестую проти народних приказок на кшталт «двічі в одну річку не ввійдеш»!
Доброго здоров‘я, камради! Оскільки останнім часом з тих чи інших причин не вдається вирватися на коп, вирішив зробити відступ у недалеке минуле та в деталях показати свою ТОП-знахідку за минулий рік. Пригадуєте ящик з-під кулеметних патронів, у якому були запчастини до кулеметів МГ-34 та МГ-42? https://reibert.info/threads/brodivskij-kotel-moji-znaxidki.124252/page-20 В той час я не міг в деталях показати цей справжній скарб пошуківця по ДСВ (де замість скрині з монетами був бойовий ящик з кулеметними деталями), оскільки це могло негативно вплинути на ціноутворення у подальших продажах. Тепер усе позаду і зберігати інтригу уже немає змісту:
Доброго здоров‘я, камради! Останнім часом в «котел» навідуюсь зрідка; частково це обумовлено тим, що в лісах мені взагалі не таланить і я втрачаю інтерес до таких виїздів(( Аж ось дізнався, що подекуди вже розпочалися жнива, а тому поїхав з розрахунком на ті поля, де вже зібрали пшеницю. Вже після другого сигналу піднімаю цинкову половинку жетону, а ще через деякий час після «моніторингу» навколишньої території - і другу половинку… Але знову фортуна покрутила перед моїм носом фігурою з трьох пальців: німці забули відмітитись на цих половинках!