Я хоч і не вмію грати у покер, але усвідомлюю, що буде великою помилкою демонструвати свої карти до моменту закінчення партії (під закінчення партії я розумію аукціон)! А, можливо, я просто блефую...
Доброго здоров‘я, камради! З наміром розвинути попередній успіх, докопав сусідню яму від тої, де трапився патронний ящик з деталями від кулеметів МГ, а також побродив навколишніми полями; на жаль, спрацювало правило «все так не буде» і цього разу назбирав хіба різний шмурдяк та дріб‘язок; з позитиву: підняв поряд скидів частинку жетону і тепер знаю, що попередніми хорошими знахідками маю завдячувати 3-му(?) батальйону... Серед знахідок поряд скидів підняв підніжку-фіксатор до колеса польової кухні Вермахту:
Доброго здоров‘я! Після тритижневої перерви нарешті вирвався на коп; на жаль, на цікавих для мене полях горох ще не зібрали, а тому довелося ходити там, де можна, а не там, де хотілося. Закономірно, виїзд отримав назву «День протигазних морд та нереалізованих сподівань»:
Доброго дня. Вчера заскочили в леса под Бродами на ещё еле живой хутор. Может подскажите, что за жетончик камрад поднял? Дякую.
Доброго здоров‘я, камради! Нарешті на одному з тих полів, які представляли для мене інтерес і на якому я в минулому підіймав багато файних знахідок, зібрали горох; п‘ять хвилин копу, третя ямка і бац! - вискакує «кастрована» раняха за поранення 3-го ступеню; ну, думаю, сьогодні буде прямо фонтан хабарку, не встигатиму все по кишенях ховати!; але пройшов певний час, решту знаку так і не знайшов, з цікавого хіба вилізла якась шильда у гарному стані, у фарбі і з клеймом «Wichmann”; замість фонтану знахідок далі тільки з кранику цвірк-цвірк, як-то, монетки, ґудзики та інший дріб‘язок; в кінці, коли вже сутеніло, зачепив хороший глибинний сигнал; фантазія розігралась, у мріях бачу свердловину, з якої вистрілить фонтан хабарку (тим більше, що полізли кілька іржавих гільз), а по факту витягнув якусь металеву рамку та дрібнокаліберну гільзу від якоїсь мортирки:
Помив дещо зі знахідок; фірма “Wichmann” дійсно німецька, виробляє карданні вали для безрельсового вантажного транспорту, але заснована тільки у 1980 році (парадокс); раняха отримала свою «ампутацію» дуже давно і чітко по контуру нижньої частини каски (вийшов непоганий антураж); 50 французських сантимів, пролежавши 76-ть років в землі, виглядають, як вчора загублені:
Знайшов щось подібне: https://www.worthpoint.com/worthopedia/german-hildebrand-wichmann-werke-405759320
Доброго здоров‘я, камради! Не хотілось завершувати цей і без того сумний рік на мінорі (було два невдалих виїзди, а потім навалились побутові проблеми), а тому вирішив востаннє в цьому році махнути у «котел»:
Як на мене то шикарне завершення завершення цьогорічного пошуку! Котел радує наполегливих. мої вітання!
Дякую за теплі слова! Вибрав для завершення биті-перебиті місця, де і сам за останні два роки був не менше двох-трьох разів, але настрій був бойовий та позитивний з вірою у сприятливий результат. Раніше в тих місцях підняв три нагороди Третього Рейху (піхотник, КВК-2 та раняху 3-го ступеня), а цього разу хоч німаки поховалися, зате австріяки виявилися гостинними Окремо мене потішила «рибалка» частин від ложок-вилок, яка закінчилась доволі несподівано уже останнім сигналом, коли я чимчикував до автівки - «карась» у вигляді хоч і гнутої, проте цілої латунної ложечки таки клюнув!
Доброго здоров‘я! Оскільки для мене було мало знайти цікаву і нечасту річ (я про прикладну печатку), я проявив впертість з конкретною метою встановити, для чого вона використовувалась і кому належала. З допомогою камрада David Della Rocco (за це йому окреме спасибі), було з‘ясовано, що серед мешканців періоду Польської республіки дійсно значився єврей на прізвище FüRGANG (https://jri-poland.org/psa/zloczow_surn.htm). Окрему допомогу надали на сайті «Український генеалогічний форум» (https://ukrgenealogy.com.ua/), а саме: вказали на польсько-єврейський сайт, де в електронному варіанті систематизована інформація на акти цивільного стану (і не тільки) єврейського населення Галичини періоду Австро-Угорської імперії та Польської республіки (https://search.geshergalicia.org/). Ввівши у пошук прізвище FüRGANG, методом відсіювання та опираючись на відому першу букву імені «М.», я зупинився на Манаше Фюргангу, 27.07.1886 р.н., родом з села Поморяни Тернопільського повіту, який 17.09.1911 р. одружився на Чайї Сарі, 1882 р.н., родом зі Зборова того ж таки Тернопільського повіту (обидва населених пункти розташовані недалеко від міста Золочева). У подружжя в 1912 році мертвою народилася дівчинка, а у 1915-у році помер п’ятнадцятимісячний син... Дізнатися сферу діяльності єврея Манаше Фюрганга, на жаль, так і не вдалося, а щодо реєстрації своєї підприємницької діяльності у м. Золочеві і отриманні персональної прикладної печатки, можна висунути версію, що в подальшому сім‘я Фюргангів змінила місце проживання і осіла у м. Золочеві...
Доброго вечора! Надзвичайно цікава база даних по єврейському населенню Галичини, яка мені була раніше невідома. Хотілося би відзначити, що вона, звичайно, поки що неповна і принагідно доповнюється, тому не варто остаточно зупинятися на варіанті з Манаше Фюргангом, який, вочевидь, все таки проживав у Зборові. Впевнений, що в майбутньому до бази будуть внесені інші Фюрганги - жителі Золочева з підходящим ім´ям. Бачачи таку наполегливість, допитливість та любов до історії рідного краю я, природно, не міг пройти повз, тому Вам маленький презент від святого Миколая: http://isydad.blogspot.com/2011/05/familia-fishman-eidelberg.html За цим посиланням Ви знайдете історію родини Фішман-Ейдельберг, яка до ДСВ проживала в Золочеві, а потім схоже що емігрувала до Південної Америки. Зокрема там можна побачити наступну світлину: Щоб Ви не мучили перекладача, я переклав підпис до фото з іспанської - "1930 р., робітниця Анна, Міло Ейдельберг і Моше Дан Фюрганг в Злочуві"
Дякую і ще раз дякую, Ви в чергове перенаправили мене в потрібне русло! Дійсно, хоч ми і надалі не можемо впевнено стверджувати, що нарешті докопались до істини, проте ці родичі-друзі-знайомі родини Фішман-Ейдельберг на прізвище Фюрганг уже мають пряме відношення до особи, яка викликала у нас такий інтерес. У всій цій галереї світлин найбільше зацікавила мене Анна Фюрганг, оскільки при пошуку у електронній базі даних єврейського населення Галичини, я зауважив інформацію на цю панянку. Так от, на виділеній Вами світлині персонажі знаходяться у крамниці і Анна у 1930 році названа, як «робітниця». Беручи до уваги пануючий матріархат у євреїв та природну жагу до торгівлі, Анна не збиралася засиджуватися у робітницях і згідно даних єврейських платників податків Золочева, у 1936 році вже зареєструвалася, як купець. Цілком імовірно, що Моше Дан Фюрганг, який знаходиться у крамниці на одній світлині з Анною Фюрганг (яка, в свою чергу, якимось чином пов‘язана з Еліасом Фюргангом), також займався купецькою діяльністю та, що закономірно і логічно, мав персональну прикладну печатку!.. З іншої сторони, у ті часи переважна більшість єврейського населення була задіяна у сфері торгівлі і щось стверджувати напевне аж ніяк не можна...
Вибачте, я там помилився і прогледів кому Правильний переклад: "1930 р., Анна, робітник, Міло Ейдельберг і Моше Дан Фюрганг в Злочуві", тобто в підписі прокоментовані всі чотири особи, зображені на фото. Анна - то явно Анна Фюрганг, а оскільки на згаданому вище фото двоє Фюргангів (подружжя?) та представник "експлуатованих мас пролетаріату", то можна припустити, що воно було зроблено в їхній крамниці.
Доброго здоров‘я і з Новим роком, камради! Нарешті, після дуже тривалої перерви, поїхали в «котел» та відкрили сезон 2021 року на пару з камрадом Gunnerman, який започаткував дану тему, проте останнім часом буває не частим гостем у наших краях... Хоч ми і копали в одному місці, проте фортуна чітко розподілила «хабар» на нас обидвох: камраду Gunnerman діставалася уся старовина, а мені - знахідки по ДСВ P.S. Жетони 30-го полку 14-ої гренадерської добровольчої дивізії СС «Галичина» - штаб та 4-а рота важкого озброєння (ймовірно, кулеметна):
Доброго здоров‘я, камради! Після попереднього виїзду, коли нарешті натрапив на дивізійну «золоту жилу», перебував у постійному стані нетерплячості, підозріло і обнадійливо засвербіла ліва долоня Закономірно, щойно відновився після останнього копу і з‘явилося робоче «вікно», знову гайнув на попередню місцину. Спочатку було сумно, але згодом я втрапив на клондайк клаптиком 50^20 метрів: жетон «піонера» (сапера) 14-ої гренадерської добровольчої дивізії СС «Галичина» з антуражним, бойовим пошкодженням у нижній частині (в цьому є щось символічне), частинка ідентифікатора «учебки» панцегренадерів СС, а згодом ще й ледь відчутний сигнал приніс дивіденди у вигляді двох антуражних касок, які знаходились на чималій глибині залягання (М-42 нагадує друшлак і по стану, і по осколковим, а друга (ймовірно, М-40) має три бойові дзюрки на куполі; викривлений зачіп на маскувальний чохол схиляє до припущення, що і тут без СС не обійшлося):
Доброго здоров‘я! Після миття на жетонах сильно проявилась корозія цинку і вони набрали висвітленого жовтуватого відтінку; вирішив вдатися до перевіреного способу консервації цинкових предметів - покриття бджолиним воском; як на мене, візуал значно покращився... Знайдений зачіп («якорець») для кріплення маскувального чохла на каску Вермахту (СС) своїм зовнішнім виглядом повністю відповідає прошитим осколками каскам та жетону дивізійника-сапера. Навколо знахідок у чималій кількості траплялися свинцеві кульки. Письмові джерела з описом тих подій розповідають, що на цій ділянці виходу з «котла» інтенсивно працювали «Катюші»... P.S. На жаль, не обійшлося без прикрого моменту: незважаючи на розігрів жетону дивізійника промисловим феном і акуратне вирівнювання місця, вдареного плугом, відбувся розлам тріснутих місць кріплення двох половинок з однієї сторони! Так чи інакше, але залишати ідентифікатор у сильно викривленому стані я не бачив сенсу...
Доброго здоров‘я, товариство! Сильні морози, які так несподівано замінили мало не весняну погоду, дещо спутали мої карти, оскільки після неймовірно вдало розпочатого року я мав намір розвинути свій успіх. День в день я моніторив прогнози погоди і полегшено видихнув, коли дізнався про таке бажане потепління... Закономірно, що в чергове (вже втретє) чкурнув на ті ж місця, де «нащупав» масовку галичан-дивізійників і де не так інтенсивно потопталися наші копачі-побратими! Цього разу менш яскраво, зате жетон бійця зі штабної роти 31-го полку 14-ої добровольчої гренадерської дивізії СС «Галичина» уже язик не повернеться назвати антуражним P.S. Через страшенну багнюку на прилади довелось натягнути поліетиленові «кондоми»: