Бродівський котел: мої знахідки!

Вітаю, камради! Черговий виїзд на ті ж місця, які попереднього разу порадували трьома нагородами, цього разу виявилися не такими щедрими. Хоча, як для битих-перебитих місць, і такий скромний результат уже можна вважати успішним (тим більше, що ідентифікатора дивізійника з водійського ескадрону (або «водія воза»,як його в народі називають і функції кого, по суті, він і виконував) я ще не знаходив):

 

Доброго здоров‘я, камради! Третій виїзд на ті ж місця хоч і не перевершив дебют, проте продемонстрував, що стабільність - запорука успіху!
Мені так і не вдалося відшукати четвертинку жетону дивізійника, знайденого у попередній виїзд, проте уже за перших п‘ять хвилин копу я підняв маленькі монетки у зеленавому нальоті, які прийняв за дві зліплені до купи боратинки. Приємне здивування очікувало вже вдома, коли чистка показала, що насправді ці монетки з низькопробного срібла і є рижськими солідами (шелягами) польського короля Сигізмунда Вази. Та й їх загальна кількість збільшилась з двох до трьох штук
Медаль «За отвагу» (2598928) хоч і не мала відношення до боїв у «Бродівському котлі» (відноситься до нагороджень за 1945 рік), проте несподівано «вискочила» у тридцяти метрах від раніше знайдених КВК-2 та раняхи 3-го ступеня (інший земельний наділ, який за час моєї відсутності ще разочок зорали)...
Медальку «морожене м‘ясо» хоч і назвати просто антуражною уже складно, проте дала свою статистичну одиницю в загальний залік і стала десятою знайденою нагородою по Третьому рейху у поточному році (і третьою «мороженкою»):

 

Доброго здоров‘я, камради! Вчора вдалося вирватися на коп і навіть невтішні прогнози щодо опадів в обідній період часу мене не зупинили (дощ таки падав близько двох годин). Мав намір не порушувати добру і вдалу послідовність у виїздах на ті ж місця, де уже тричі поспіль дід Хабар бавив мене такими-сякими девайсами, але....як у тому фільмі жахів не втримався і зробив вирішальний «поворот не туди»! В результаті опинився на одному з самих відвідуваних полів епіцентру «Бродівського котла», де й сам уже здійснив не одну «прогулянку» і два роки тому піднімав найцікавіші свої знахідки. Спочатку все було доволі сумно, але коли я знайшов годинник з магічною послідовністю цифр «5555...» (не будучи аж надто забобонним, у мене на копі з‘явилася своя віра у знаки і прикмети; до прикладу, знайдена підкова, на відміну від більшості, для мене означає невдалий коп в подальшому; благо, підкови мені трапляються зрідка), з якими хоч і не зірвеш «Джек-пот», але у виграші таки будеш, у мене вселився стійкий оптимізм! І дійсно: не пройшло і 15-ти хвилин з моменту підняття чарівного годинника, як я підняв каску М-35 (на глибині десь до 30 см від поверхні)! Далі було ретельне шурфування навколишньої території і на площі розміром 30*30 метрів послідовно були підняті пряга, ножни, жетон (ще такого з двосторонньою іржею не знаходив, ледь розібрався, що це таке!), ґудзики:

 

Гарні знахідки. Іноді вибиті місця приємно дивують. Я також на супервибитому місці знайшов вчора медаль За отвагу яка як і ваша з минулого разу відноситься до 1945.
Головне в процесі копа не найти підкову, як найдеш можна вже далі не ходити (в мене також).

 

О, бачите, не у мене одного така прикмета з підковою!
А знайдену медаль Ви перевірте на сайті «Подвиг народа»; я ось свою перевірив і виявилось, що вона якраз по боях липня 1944-го року:

 

Там велика база з документами можна довго дивитись. А пошук по номерах на медалях я щось не знайшов (є пошук по документах). В мене № 2005969 менший за ваш може датується початком 1944.

 

Вводив спочатку назву «медаль за отвагу» у розділ «люди і нагородження»; знаходило повний список нагороджених; тоді вводив уточнення, а саме, номер нагороди; у моєму випадку видає інформацію, у Вашому, на жаль, ні:

 

Вітаю! Дочистив срібні монетки з позаминулого виїзду:

 

Вітаю, камради! Оскільки за останній час мав тільки один виїзд та й той невдалий, трохи оновлю тему і покажу антуражного орлика СС, який поповнив мою колекцію. Історія виглядає так: два роки тому копнув у «Бродівському котлі» саме крило орла СС, яке приховав з доволі примарною метою колись купити (викопати) недостаючу частину і зібрати пазли до купи; в одній з тем побачив аналогічне крило, з жартом показав своє, третій камрад в унісон продемонстрував свою антуражну кокарду СС саме без такого крила, а закінчилось усе тим, що я доволі несподівано став володарем недостаючого «п‘ятого елементу»!
Найскладнішим завданням було довести частинки до однорідного зовнішнього вигляду і максимально приховати їхню невідповідність, але несподівано хороша ідея (ні, не заїхати на «ОККО») допомогла мені вирішити цю проблему:

 

Доброго дня.
А мені теж таке крильце попалося.

 

Тепер у Вас два варіанти: або чекати проходу на продажах антуражного варіанту (правда, чомусь частіше «губиться» крило з іншої сторони), або уступити своє крильце камраду з такою потребою!

 

Доброго здоров‘я! Нарешті вдалося частково розшифрувати ззовні безнадійно вбитий жетон, знайдений неподалік каски та пряги Вермахту. Щоб добратися до набивки робилися спроби різними засобами: щітка і мильний розчин лише полоскотали жетон, оцет трішки пощипав його і тільки щавелева кислота почала планомірно знімати наліт з поверхні!) В процесі чистки виникло чергове ускладнення: як це зачасту буває у житті, коли хліб падає додолу маслом вниз, так і набивка, як виявилось, була на гіршій стороні!
Зрештою, таки вдалося добратись до набивки і методом складання зрозумілих частин набивки на двох половинках, вдалося частково розшифрувати дані з ідентифікатора: Inf. Reg. Retterzug (припускаю, тут банальна помилка, коли замість букв «it” набили «tt”), 216 (питання тільки щодо другої цифри, яка була безнадійно втраченою, але, беручи до уваги схожий жетон цього ж полку по «котлу», який в даний час продається на аукціоні, схиляюсь до такого варіанту), порядковий номер (?)84, група крові А (216-й піхотний полк, кавалерійський взвод):

 

Вітаю, камради! «Домордував» знайдену раніше прягу Вермахту, N-у кількість годин тер її зубною щіткою так, що здавалось, ніби беньки вилізуть з орбіт, а руки труситимуться, як у пропасниці! Усе обійшлося без дзюрок ще у порівнянні малими втратами поверхні, пряга виявилась нечастого виробника Jul. Maurer, Oberstein:

 

Вітаю, камради! За останній час мав кілька виїздів, але нічого по-справжньому путнього не знайшов. Хотів на позитиві завершити сезон 2019 року, а виходило так, ніби я з німаками не на жарт «розсварився» і вони на мене сильно «образились»
Отже, розчарувавшись в класичних битих-перебитих місцинах, які раніше час від часу мене таки тішили, вирішив провести розвідку «нових» місць (по суті, вони такі нові, як я старий).
В результаті знайшов хіба кілька ґудзиків по ПСВ, інший дріб’язок та 2 копійки 1957 року у доволі пристойному стані (єдина монетка на пройденому мною лісом маршруті у 22 кілометри). Вважав її банальщиною, а тому навіть не фотографував на копі. Вдома помив її, погуглив в інтернеті, добре роздивився і....побачив «острів Гренландію» над молотом!
Знаючи рідкісність такого штампу 1.2 і ставлячи під сумнів свій «діагноз» (який міг бути наслідком візуальної омани під впливом великого бажання компенсувати невдалий результат копу), попросив знавців винести свій кінцевий вердикт...
Як ви вже, напевно, здогадались, у мене все-таки не було роздвоєння в очах і «острів Гренландія» там направду присутній; звісно, що це не якийсь винятковий скарб, проте доволі несподівано я став володарем маленького раритету, ціна на який стартує десь від п‘ятисот гривень!
P.S. Вердикт щодо рідкісного штампу я отримав сьогодні і це співпадіння зі святом Миколая додатково порадувало!) Вітаю всіх камрадів з цим святом і усіма прийдешніми святами та бажаю всім міцного здоров‘я, витривалості та копарського щастя!

 

Ага, ще забув вермахтівський кілок, сам по собі цікавий не частим клеймом з пташкою:

 

Вітаю з гарними знахідками. Чи могли б Ви дати кращі фото коліщатка з посту #439 фото №4,5, та вказати розміри?
З повагою, Antiq

 

Дякую!)
Сфотографував з лінійкою, Ви вже собі зметикуєте розміри. Було ще друге коліщатко, долучив його до фотосесії...
І що ж це за штукенція?

 

Дякую за фото! Думаю, що це пов'язане з системою натягувань.

 

Написав у приват.

 

Доброго здоров‘я, камради!
Вже давненько не оновлював тему, звісно, причина банальна: останні виїзди нічого путнього не подарували, а турбувати шановне товариство лише дріб‘язком, не в моїх правилах!)
Проте маю одне дуже цікаве видання на воєнну тематику часів Російської імперії, яке задарма дісталось мені у минулому, а тому використаю цю вимушену паузу з користю. До слова, це один з томів (якщо не помиляюсь, трьохтомника) першого видання спеціалізованого військового посібника для навчання у військових закладах (відповідно, на відміну від художньої літератури, тираж тут доволі обмежений); як бачите, стан не ідеальний, але навіть карти збереглись у доволі презентабельному вигляді (їх там багато, показав лише кілька; посібник має 560 сторінок):

 

Доброго здоров‘я, камради!
За кілька виїздів назбирав такі-сякі знахідки, от чого їм точно бракує, так це «закріплювача», як до епоксидки
З цікавого: вперше підняв перстень по ПСВ (шкода, латунний), а також цинковий свиток по ДСВ у напрочуд пристойному стані:

 

Вітаю з чудовими знахідками! Підкажіть, а що то за жетон "Злочов", і чи, ще маєте його?

 

Точно не скажу, на собачий жетон не схоже, але основна прив‘язка там до села Княжого, яке на той час було у складі Золочівського повіту Польщі. «Відмітився» вже двічі у Княжому, а також у Бонишині та Білому Камені:

 

Там, де є напис "Золочів", можете зробити фото з двох сторін. І якщо будете продавати, то за скільки?
Можна в приват відписати. Дякую!

 

Доброго здоров‘я, товариство! З останнього звіту мав два виїзди; знайти щось толкове у «котлі» стає дедалі важче, треба уже змінювати «насиджені» місця і шукати щастя методом розвідки нових місць: