Бій УПА 1943.09.09-12. в с.Новий Загорів

Re: Бій в с.Новий Загорів

Просмотрел опубликованные в 1-м томе "Літопису УПА" номера газеты повстанцев "До зброї", как раз за 1943 год, никаких упоминаний об этом бое там не нашел...

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

А где это можно посмотреть?

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

"Літопис УПА". Т.1. - Київ - Торонто, 1995. - 482 с.

В этом томе опубликованы номера газет повстанцев "До зброї" (1943) и "Повстанець" (1944-1945), "Український перець" и "Бойовий правильник піхоти".

Честно говоря, даже не знаю, есть ли эта книга в сети. Но, думаю, должна быть в городской библиотеке.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Очень большое спасибо за проделаную работу по поиску информации! Мои предположения о потерях обуславливаются следующими факторами
1.Чота "березы" завалилась в храм за несколько дней до боя, а это означает, что приехали они не случайно, а значит могли за оружием и боеприпасами, которые собирали местные жители по приказу "станичных". Лично Я сам знаю несколько таких случаев в селах Львовской области.
2.Расспрашивая историков и знатоков исследующих структуру УПА - никто толком не смог мне объяснить, что означает "чота особливого призначення" и для каких "особливих завдань" она прибыла в село. Версия Гельмута Райзера(о карательной акции относительно населения польской национальности) вполне объясняет "особливість завдання" даного подразделения - что явлется одним из эпизодов украино-польской резни 40-х годов прошлого столетия! К сожалению, это одно из кровавых пятен истории нашего государства, про которое нельзя забывать! Следовательно они не пришли пешком, а вероятнее всего приехалти на подводах с дополнительным боезапасом для проведения "операции".
3.А кто сказал, что упивцев погибло столько, сколько написано на памятнике! Кто делал ексгумацию? Фамилии стоят только тех кого опознали родственники и помнили оставшиеся в живых! Вспомните, даже одного повесили после боя! Может трупов было в несколько раз больше, немецких архивных данных о потерях противника и своих досих пор никто ненашел и искать не будет - всех устраивает версия и цифры на памятнике!
Ну а бой длился скорее всего на третий день, где была уничтожена чота "березы", а перед этим действительно была незначительная перестрелка з отрядами полиции до подхода основных си и артиллерии, которая и поставила жирную "точку" во всей этой эпопее!

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Насчет подвод сомневаюсь. Это было бы слишком рискованно.
По воспоминаниям моей бабки, очевидца тех событий, уповцы появлялись только по ночам. И это вполне закономерно, если ведешь паризанскую войну, то конспирация - залог выживания. А на подводах, даже если замаскироваться под простых селян, скопление мужчин призывного возраста привлекло бы внимание полиции или немецких патрулей. И тогда допрос - кто такие, куда, зачем, обыск...

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Для карательной операции смущает большое кол-во автоматического оружия и соверщенно ненужній ПТР. Остальніе вполен обходились топорами/вилами.
Большинство источников акцентируют внимание именно на перерезании коммуникаций и контроле за дорогами.
"Чота особливого пирзначення" - можливо "боївка особливого призначення"? Не по лінії УПА а по лінії ОУН, в СБ ОУН спецбоївки були.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Прошелся по и-нету в поисках информации. Ссылок на конкретные источники информации или документы не нашел. Найденные данные расходятся в численности оборонявшихся и наступавших, датах и продолжительности боя, ну и в потерях разброс.

Привожу в сокращенном виде три характерных варианта из найденного :

1. «…Бій розпочався приблизно за дві години до сходу сонця в суботу, 11 вересня і тривав до полудня 12 вересня, коли гітлерівські карателі, нарешті, змогли увійти на територію монастиря, що був для оточених повстанців фортецею. Як вказував в опублікованих 1949 року в підпільному повстанському журналі спогадах повстанець на псевдо Петро, у цьому нерівному бою загинуло близько 400 німців…»

2. «... Бій розпочався рано-вранці 9 вересня 1943 р. масовим бомбардуванням німецької авіації та гарматним обстрілом з танків. У бою, що тривав три дні, під стінами монастиря загинули, але не здалися в полон, 29 повстанців...»

3. «... чота з 44-х осіб зосередилася біля найпридатнішої для оборони споруди – мурованого православного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці. Місцеві поляки донесли про чоту УПА у відділок польської допоміжної поліції, яка розташовувалася в Локачах. Поліція телефоном повідомила німецьку адміністрацію. Ближче до 9-ї вечора повстанські вартові помітили наближення до Нового Загорова вантажних автомобілів. До операції проти УПА було залучено майже всі сили районної поліції – роту німецької жандармерії, роту донських козаків і роту поліції із фольксдойчів. Каральні війська нараховували майже 400 осіб. Німці та їхні союзники були певні, що повстанці уже покинули населений пункт, тому без особливих застережних заходів безпечно підійшли на відстань 50–100 метрів до замаскованих повстанських позицій. Так карателі опинилися під шквальним вогнем.
Втративши близько 40 осіб убитими та пораненими, німці швидко відступили, й почали обладнувати власні позиції. Підтягнувши вогнемети, карателі спробували запалити монастир, та оборонцям це мало зашкодило. Нічний штурм теж виявився безрезультатним. Упертий опір партизанів і постійна зміна ними вогневих точок змусили німецьких командирів думати, що їм протистоять значні сили противника. Німецькі радисти запросили підкріплення. Розуміючи, що зранку оборонятися буде набагато складніше, Андрій Марценюк віддав наказ відступити за монастирські мури й забарикадуватись у святині.
У першій половині дня 9 вересня1943 року до Нового Загорова прибуло ще кілька рот німецької жандармерії із сусідніх районів, і сили штурмуючих становили понад 700 осіб. Новоприбулі війська мали на озброєнні міномети й артилерію. Весь день німці вели мінометно-артилерійський вогонь по монастирю. Увечері 9 вересня до стін святині прибули десять легких танків, перекинутих залізницею зі Здолбунова, а над монастирем з’явилися три німецькі літаки. Артилерійським і танковим вогнем частково були зруйновані мури. Коли німецькі літаки почали бомбардувати монастир, повстанці сховалися під потужними склепіннями підвалів і витримали авіаналіт. Штурм, що розпочався в ніч з 9 на 10 вересня, знову відбили.
Найважчим видалося 10 вересня 1943 року, коли німці цілий день безперервно штурмували зруйновані монастирські стіни. До кінця дня із 44-х живими лишилися 18 повстанців. Протягом ночі з 10 на 11 вересня і першу половину дня 11 вересня карателі вели артилерійський, танковий і мінометний вогонь по монастиреві. Увечері 11 вересня німці здійснили ще одну невдалу спробу захопити руїни храму. Під час чергового бою було важко поранено трьох повстанців, які всі дострелилися. Серед загиблих був і командир Береза. У ніч на 12 вересня 1943 року повстанці, які залишилися, прийняли рішення прориватися під покровом ночі й туману. Трьох поранених заховали у зруйнованих монастирських підвалах, а дванадцятеро боєздатних, розділившись на дві групи, несподіваною атакою у двох напрямках зуміли пробитися крізь ворожі позиції й вислизнути з оточення…»

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Совсем неправда! Не путайте начало сороковых с их окончанием! Подразделения УПА насчитывали целые роты и сотни и ходили по селам строем и с песнями, это потом войска НКВД их сильно пошерстили и загнали оставшихся в бункера. Подводы были сто процентов - часто брали их вместе с хозяевами из окрестных сел! Сам свидетель таких рассказов очевидцев! Даже у моего знакомого дед в 1944 году на подводе перевозил красных партизан Наумова около 50км, пока те ненашли ему замену!

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Ничего тут недолжно смущать! Не забывайте, что почти в каждом селе находились отряды самообороны, вооруженные отнюдь не вилами, которые могли дать отпор. К тому же польская жандармерия была недалеко и "акцийников" могла найти расплата за содеяное! Чота "березы" в открытую зашла в село и разместилась в костеле без всякой маскировки - значит не боялась так как была неплохо вооружена и могла дать отпор!

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Большое спасибо за проделанную работу, но Вы сами понимаете что архивы УПА не выдерживают никакой критики и обстоятельства боя описаные Вами уже опровергнуты нами всеми в дискусии. Смущает одно зачем столько надо было находиться в монастыре и ждать подхода основных сил противника, а не принять попытку прорыва сразу-же в первую ночь - когда были силы и боеприпасы! Неужели "береза" хотел поиграть с немцами в "рембо" и настрелять как можно больше противников! Вероятно их что-то держало или скорее не хотели что-то оставлять в качестве трофеев! Лишь только на третий день, поняв что дело "запахло керосином" решили все бросить и спасая себя идти на прорыв! Немецкие архивы дали бы точное пояснение этой причине! Действительно привлечение такого большого количества сил и тем более бронетехники и авиации осталось бы отображенным в немецких документах! Но этого мы не наблюдаем! В дискусии с Вами, камрады, Я начинаю все больше склоняться к мысли что чота "березы" после своей "спецоперации"(описаной ниже карадом Райзером - другого объяснения так никто и невыдвинул!) была просто уничтожена небольшим подразделением(взводом) польской полиции при помощи минометов! Это и объясняет продолжительность боя - просто нехватало сил для полноценного штурма во избежании потерь(отсутствуют масовые захоронения), а упивцы видя такое количество осаждаемых не принимали их в серьез и нежелая бросать "багаж" решили просто отбиться, что из-за неправильной оценки ситуации и привело к катастрофе(уничтожению "чоты"). Этим и объясняется и возможность прорыва - будь возле костела такое количество войск - легли бы все как один! Лишь добравшись до лагеря уцелевшие упивцы начали сочинять о "хмарах вбитих ворогів", что-бы как то оправдать свое поражение и провал акции! Этим же можно и объяснить отсутствие даных в немецких архивах! Я думаю, что информация про даный бой была описана в одном рапорте командира взвода польской полиции о стычке с украинскими партизанами, которые закрывшись в костеле во время перестрелки были уничтожены минометным огнем, части которых удалось вырваться благодаря малочисленности полицаев. Да и потери вероятне всего могли быть равными, что обясняется отсутствим захоронений - все были местными и трупы забрали родственники самостоятельно похоронив их на кладбище! Кстати так само могло быть с убитыми упивцами- в могиле лежат только чужие, кого не забрали! Сам рапорт был подшит к общей папке боевых донесений начальника краевой полиции как второстепеное донесение, ну а сама папка впоследствии сгорела в последующих кровавых событиях той войны!

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Вполне логично, кроме минометов на вооружении польской полиции...с чего кто то взял, что польская полиция была лучше вооружена чем украинская вспомогательная полиция? Да и чота - тот же взвод, взвод в обороне уничтожен взводом в наступлении, однако.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

В ходе обсуждения высказывалось предположение, что польская полиция лишь блокировала чоту, но своими силами не смогла выбить обороняющихся из монастыря (этим и обьясняется такая продолжительность осады) и только потом на подмогу пришли немцы с минометами...

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Звучит, более убедительно...

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

В том и спор состоял-то! Этим и объясняется все - даже прорыв оставшихся! Просто не хватало сил блокировать костел полностью!

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Главное, что оппоненты никаких контраргументов, документов и т.п. так и не предоставили. Все свелось к обычному сотрясанию воздуха. Как и ожидалось .

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

В дополнение: удалось выяснить, что уже с весны 1943 года "Шуцманшафт" на Украине и Белоруссии получал тяжелое вооружение и минометы для борьбы с партизанами. Кроме этого, в польских частях "Шума" было много бывших польских военных и полицейских, имевших какой-никакой опыт.
Так что в принципе "Шуцманы" вполне могли обойтись и без немецкой войсковой поддержки.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Ну от я нарешті знайшов трохи часу
Відповідяю на деякі питання. Одразу кажу - я не люблю висновки,, зроблені на припущеннях. Життя і так складна штука, а тим більше на війні, щоб на підставі припущень робити висновки.
1. Чота спеціального призначення Берези. Фантастичні версії були цікаві Такими чотами називалися спеціально сформовані підрозділи в прямому підпорядкуванні для виконань особливих завдань. Чота Береза напряму підпорядковувалася курінному Сосенку. Сформована була для проведення рейду на Закерзоння, повернувшись з якого одразу дістала завдання увійти в Загорів і стати там гарнізоном.
2. Наказ 30.10.1943 про відзначення цього бою опубліковано в Літописі УПА т2 нової (Київської) серії. Події на Волині в Літописі описані декілька томами оригінальної і декількома томами нової серії.
3. Трохи схоже пристрасті уляглися, але погодьтеся, камради що звинувачувати чоту у вбивствах поляків (мирних я так розумію) просто тому що дії відбувалися на Воолині і Березу писати з малої літери через це або через те, що вони в монастрі начебто свої потреби справляли - це емоції. Припустимо я теж маю емоції стосовно німецьких окупантів та їхніх колаборантів - польських поліцаїв, але ж ми бій розбираємо, а не свої переконання проецюємо на ті події, так? Бо можна ж згадати, що монахи, щоб посрати теж не виходять за територію монастирів і що останні захисники Києва від татарської навали відбивалися в Десятинній церкві і сцяли теж там. Чи "герої, як відомо, не сруть і не ї?уться" (с) Подерв'янський? Тобто, чи насправді це має значення чи це просто емоційне забарвлення суперечки? Давайте не підміняти факти емоціями.
Про сам бій - в наступному повідомленні.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Интересно деффки пляшут Это как так получается? Чота Березы не подчинялась своему куренному?

И не смотря на то, что Сосенко с немцами на мази был, чета Березы, его подчинённые, с немцами в бой всупили? С полицаями - да. Но чтоб настолько нюх потерять, чтоб на немцев напасть, не смотря на политику своего командира - ну не в жизнь не поверю.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Джерела інформації про бій. Це свідчення (спогади) декількох учасників бою, свідчення свідків бою, свідчення бійців та командирів які були в цьому терені, приймали участь у подіях, але не в самому бою, свідчення тих, хто ховав повстанців. Звіт по самому бою мабуть існує (існував), написаний кимось із ройових, але у нас його нема. Польських свідчень нема і не може бути. Німецьких теж ніхто нажаль не бачив, наскільки я розумію. Здається відома тільки згадка в місцевій газеті, що була проведена спецоперація проти підрозділу радянських парашутистів, що закріпилися в монастирі. Найбільшу роботу в опрацюванні свідчень, пошуку документів і їх аналізу провів Петро Боярчук, автор книги "Бій під стінами храму". Більш ніж 20 людей наведени вище категорій було опитано п. Петром. Відповідно що факти встановлювалися порівняльним аналізом свідчень. Наприклад є один свідок, який перебуваючи на відстані 14-15 кілометрів від бою потім написав у спогадах, що бій тривав близько доби. Але всі інші свідчення вказують на час трохи менший за 3 доби. Тому відповідно такі речі відкидаються.
Тепер ці самі факти, які тут ще зовсім не світилися, але мають велике значення.
1. У цьому бою проти повстанців були задіяні не просто місцеві поліцейські і "старікі і інваліди" місцевих німецьких гарнизонів. На цей час на Волині відбувалася велика каральна операція під командуванням фон дем Баха чи як його там, здається він же потім у Варшавському повстанні засвітився. Так от він мав у своєму розпорядженні фронтові частини і поліцію, сформовану в центральних районах Польщі. Себто це сляна додаток до місцевих сил. Для протипартизанської операції було задіяно бронетехнику (близька 50 танків та панцерників), авіацію, 10 змоторизованих батальонів із важкою зброєю та артилерією та близько 10 000 людей німців, допоміжних поліцейських та жандармерів і навіть 5 панцерних потягів.
2. Те що зараз збереглося - це лише частина монастиря, лише храм. На момент бою були ще як мінімум два приміщення - дерев'яна школа, де заночували першої ночі повстанці та цегляний чи мурований житловий корпус монастиря, який і був основною "гарячою точкою". Був момент коли варта з однієї сторони була німецька а в протилежних дверях - повстанська.
3. Хтось питав. Повстанці приїхали фірами. Це точно. І у них був міномет чи два, які щоправда не прийняли участь в бою.
4. Із спогадів учасників бою - так, вони після відбитих атак збирали зброю та набої.
Далі буде...

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Не треба пересмикувати. Якраз підкорялася наказам і саме тому опинилася в монастирі. Сосенко не був "на мазі" з німцями і Січ, якою він командував воювала з німцями. Сосенко вступив у перемовини з німцями набагато пізніше, очевидно коли вже вони відступали, як це зробили і деякі інші командири - щоб здобути побільше зброї та амуніції. Нормальне господарське бажання, але за таку самовольність Сосенка та деяких інших і було розстріляно. Стосовно Сосенка це була не єдина причина. Польвий суд від 7.3.1944 засудив Сосенка до розстрілу через перемовини із німцями. Але Роман Петренко, один із тих, хто цей суд впроваджував, вказував, що його було крім цього звинувачено в 2) недбальстві в справі безпеки відділів, що призвело до значних втрат та 3) накази робити "гарнізони", який у випадку із чотою Берези призвів до руйнування історичної пам'ятки та загибелі чоти Берези. Ось за що було засуджено Сосенка.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

5. Про людські втрати. Із повстанцями зрозуміло, бо є свідки бою, учасники бою і ті, хто ховали. Себто тут може бути помилка максимум в 1-2 людини. Із втратами німців та поліцаїв важко. Учасники бою казали про приблизні втрати в чотири сотні, але учасник такого бою не може напевно знати точні втрати. Є декілька дотичних свідчень, які підтверджують високі втрати німецької сторони. Це свідчення про шпиталь у Горохові, куди привезли велику кількість поранених, свідчення про вивезення трупів своїх німцями автівками. На додаток до цього була абсолютно провальна перша атака (близько 7 здається вантажівок живої сили). На додаток до цього бомбування окопів, а яких вже були поліцаї - про це є згадка в одно з учасників бою, що коли прилетіли бомбувальники то Береза наказав двом хлопцям пробратися в глиб окопів, вже зайнятих німцями і звідтиля дати сигнали ракетницями. Таким чином частину бомб впали на своїх, або на поліцаїв - не знамо то там точно був в таких деталях. Плюс танкетки продовжували обстріл житлового корпусу монастря, коли частину його вже захопили поліцаї - і теж своїх постріляли - це теє бачив один із учасників бою. Плюс був іще один несподіваних для обох сторін сюрприз - кулеметник-росіянин Ніколай Безсонний із окруженців, який не пішов до УПА, але обіцяв при нагоді допомогти, і витримав своє слово. Прижився із однією місцевою молодицею. Під час бою він на млин в Старому Загорові заліз із ДП-27 і гарно покосив німців. Гарматками той млин розвалили, але хлоп вижив і навіть потім був змобілізований до РККА, в село вже ніколи не повернувся.
Себто точних втрат невідомо. Відомо, що вони були великі і відомі слова учасників, які потім повторювалися в характеристах і в свідченнях, які давали повстанці на допитах НКВС, тепер ці документи в СБУ і до них доступ відкритий. Тому цифра і пляше навколо 400. Більше нічого не відомо, поки нема їншіх фактів можна сумніватися скільки завгодно і тагнути цю цифру в будь-яку сторону. Але все це будуть інсунуації. От якби знайшлася людина, яка мала достатньо грошей і часу, щоб пошукати німецькі документи... Хоча після їх статті про "добре підготовлених і до зубів озброєних раданських десантників" фіг його знає що вони там понаписували. Своїх може і порахували, а от поляків напевно як не шкодували на смерть посилати, так і пофіг на кількість було. Хоча це вже мої здогадки.
6. За ці 3 дні поки розгорталися події, стягнуті поляки спалили частину Нового і Старого Загорова а також декільккох сусідніх сіл. При цьому вони грабували будинки і вбивали мирних мешканців. В Новому Загорові живцем спалили одного старого, підпаливши його хату і заштовхавши його в вогонь. Іншу стареньку пристрелили на подвіррі, хату теж спалили. Просто так. Не за якісь там зв'язки із повстанцями. Вбили бо потрапили під руку. Більшість мешканців сіл тікала під час боїв із свого села. А старі не всі могли тікати, так само було і в Н.Загорові.
7. Донощика потім поляки чи німці розстріляли. А донощик був знатним. Доносив полякам, тоді совєтам, тоді німцям і польській поліції. Архіп Калиш звали.

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Цікаво... Гарнізони говориш?
Ну давай почитаемо... про гарнізони...:

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

****************

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

Ось приблизно такі гарнізони... Це до того, що моя версія, що до вирізання поляків у Загорові, почута від місцевого аборігена (не виключно, що вцилілого поляка), названа вами фантастичною.

Джерело: http://ukrhistory.narod.ru/filar-1.htm

 

Re: Бій в с.Новий Загорів

А коли поліцаї встигли окопи викопати? Навіщо? Окопи - це споруда для оборони, а не наступу. А ціль перед ними стояла захопити монастир, а не тримати лінію фронту... А навіть як і були окопи (припустимо старі), то як ви собі уявляете, хлопці туди могли потрапити? В гущу німців? Хіба що під виглядом здачі в полон... і що, іх при цьому не обшукали, що вони змогли ракети сигнальні запустити, дочекавшись літаків? Ну побачили пілоти ракети припустимо... Я так припускаю, що ракети могли в данному аспекті означати тільки одне - що це своі. Показують свое місцезнаходження. Тому, що ніколи ворог не буде сам на себе викликати удар світловими ракетами, видаючи свое місце розташування. Так що ваші свідки і близько поняття не мали про те, що там діялося. Таку дурь міг тільки ділетант придумати.

Фамілія, ім"я е в того учасника?

Це взагалі ЛОЛ Хлопці МОСКАЛЯ на березі не повісили? У п"ять дивізій німецьких, розбитих чотою Берези в Загорові повірю, у збитого іми при нальоті Руделя та підбитий танк Вітмана! Але в прижившегося з місцевою молодицею МОСКАЛЯ!