Известно, что между мельниковцами и бандеровцами имеются геральдические различия, в частности, направление меча - у первых он смотрит вверх, у вторых - вниз. В монографии Клименко "Бофоны", на стр.80, написано следующее: 15 марта 1939 г. Сейм Карпатской Украины, провозгласив независимость «земли», «была, есть и хочет быть украинской», принял первый конституционный закон, в котором, наряду с гимном «Ще не вмерла Украина» и желто-синим флагом, был определен также герб нового государства. Краевой герб Закарпатья был принят еще в 1920 г. и входил в состав большого герба Чехословацкой республики. Герб Карпатской Украины представлял собой двупольный щит: медведь в левом красном поле, четыре синие и три желтых полосы в правом поле, Тризуб Св. Владимира Великого с крестом на среднем зубе. Одним из авторов этого герба был Степан Рассоха, редактор журнала «Наступление», органа Украинской Национальной Обороны. Еще до официального принятия герба его изображение фигурировало в январе-феврале 1939 г. на денежных документах взносов в фонд «Карпатской Сечи». После раскола ОУН в начале 1940 г. трезубец с мечом остался за мельниковцами, а бандеровцы на II Большом сборе ОУН (апрель 1941 г.) приняли решение о том, что «организации признает только общенациональный Тризуб Владимира Великого в форме, введенной Центральной советом», и о введении отдельного флага своей организации «черного и красного цветов». Изображение трезубца с мечом произвольных стилизаций изредка встречаются на денежных документах ОУН-мельниковцев, эмитированных в Галичине и на территории протектората Богемия и Моравия в 1942-1944 гг. В 1941 г. бандеровцы провели конкурс среди украинских художников на лучший проект эмблемы ОУН. Победителем стал ученик Юрия Нарбута, профессор графики Украинского Свободного Университета (УСУ) в Праге Роберт Лисовский. С 1942 г. эта эмблема уже заняла отведенное ей место на бофонах ОУН. Борьба украинского народа с нацизмом и сталинизмом в рядах УПА, как общенациональной и многопартийной военной силы, выдвинула новые требования к трезубцу. Н. Хасевич разработал собственный проект герба ОУН и УПА, не только учитывая тогдашние реалии борьбы за Украинское Независимое Соборное Государство и выступая в качестве объединяющего начала, но и не отступая от стандартов государственного герба Украины образца 1918 г. Художник поместил трезубец на боевой картуш европейского образца (тарч) и окантовал его овалом с актуальным лозунгом: «Добудешь Украинское Государство, или погибнешь в борьбе за него!», взятым из Декалога (10 заповедей украинца-националиста). Тризуб работы Н. Хасевича должен был стать эталоном для всех подпольных изданий, однако сложности повстанческой борьбы помешали этому. Отдельные подпольные художники, среди которых были самоучки из мелких структур ОУН, не соблюдали стандарты в изображении герба, допускали произвольные стилизации {115}. То есть, получается, именно Хасевич направил острие меча вниз? Хотелось бы узнать у знатоков подробности конкурса 1941 года и вид эмблемы от победителя - Р.Лисовского. Второе. В сборнике наград Я.Семотюка Ссылка достаточно много знаков с мечом, направленным вверх, начиная прямо с первого, петлюровского, 1932 года. Есть там и непонятный мне знак - это №33 - "воин УПА". Чьей УПА - мельниковской или бандеровской? Описание весьма скудное.
УПА була тільки під крилом ОУН - Б, як військова формацію. Простіше сказати Степан Бандера довірив її Роману Шухевичу та іншим визначним командирам, які розумілися на справі винищування сталінсько-більшовицьких прихвостній і їм подібним! Тому цей оригінальний знак 1951 року випуску і належить до УПА!
Символіка ОУН(б) (З ВІКІПЕДІЇ) Емблема ОУН(б), запропонована 1941 р. Емблема ОУН(б) Прапор ОУН(б) Пiд час створення ОУН(б) встало питання про органiзацiйну символiку — емблему та прапор. Роберт Лiсовський, який 1932-го створив загальновiдомий символ тодi ще єдиної ОУН, цього разу запропонував нову емблему у виглядi кола, обведеного тонкою смугою; в коло було вписано рівносторонній трикутник, вершина якого звернена до низу; в трикутнику розташовано стилізований хрест, нижній промінь якого переходив в лезо меча; також в сегментах кола по кругу були розмiщенi літери О-У-Н; в центрі хреста — розмiщено так званий «державний тризуб» Центральної Ради[9]. Вже влiтку 1941 в Краї був розповсюджений лист Революційного Проводу ОУН(б): « Організаційним знаком є: Чорний рівнораменний трикутник підставкою вгору, на ньому червоний хрестомеч, на хрестомечі золотий Тризуб. Над підставкою буква «О», по лівій стороні знамени трикутника буква «У», по правій «Н» (разом ОУН). Трикутник вміщений на золотому полі[10]. » 1–3 квітня 1941 на ІІ Великому зборі (ВЗ) ОУН у Кракові, на який зiбралися прихильники Степана Бандери, були прийнятi так званi «Окремі постанови», якi, мiж iншим, порушили питання про новий прапор, а також про вiдмiну практики подальшого використання старої емблеми Роберта Лiсовського, так званого «націоналістичного тризуба». Було заявлено: « Зовнішні форми, вживані в Організації, не були до цього часу узгіднені в однородний і зобов’язуючий спосіб. Вводиться в цьому напрямі деякі точніші устійнення й зміни відносно зовнішніх символів та організаційного привіту. Організацію обов’язує тільки загально-національний Тризуб Володимира Великого в формі введеній Центральною Радою. Касується звичай вживати Тризуба з мечем, як відзнаки Організації. ОУН уживає свойого окремого організаційного прапору чорної й червоної краски. Уклад і обов’язуючі пропорції будуть ухвалені окремою комісією»[9]. » Хоча прапор було обговорено, нiякої ухвали Революційний Провід ОУН(б) не прийняв. Також, вже через пiвсторiччя, отримавши статус громадської органiзацiї для вiдновлення дiяльностi в Українi на початку 1990-х рокiв, ОУНР свої символи офiцiйно не зареєструвала. Щодо теперiшнiх суперечок навколо червоно-чорного прапору ОУН(б), порядок кольорів якого було досить швидко змінено з чорно-червоного на на червоно-чорний, визнавати чи не визнавати його офiцiйним символом ОУН(б), то Андрій Гречило, доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства, провідний науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, зазначає: « ОУН використовувала синій прапор з золотистим націоналістичним тризубом, де замість середнього зуба був поставлений меч, виконання відомого графіка Роберта Лісовського. У 1941 році, коли стався розкол ОУН, бандерівське крило, яке проводило збір у Кракові, серед різних постанов прийняло, що запроваджує інший організаційний прапор, він мав бути червоно-чорним, але було вирішено, що для цього має бути затверджена окрема постанова. Але, коли почалась війна, бандерівське крило попало у неласку до німців і легальної можливості використовувати цей прапор не було. Тобто, ця справа не була доведена до кінця... Частини ОУН, які перебували за межами України, використовували трикутний червоний прапорець з чорним хрестом.[11] » Питання, чи використувувала Українська повстанська армія (УПА) червоно-чорний прапор, залишається дискусiйним[9][12]. З 1980-х рокiв, як пiдкреслює Гречило, в Українi «червоно-чорний прапор з двох смуг став символом протестної боротьби»[11]. В ходi Євромайдану у Києві червоно-чорнi прапори майорiли над головами учасникiв протесту. А це емблема УПА розроблена Нілом Хасевичем
