Поисковые работы в окрестностях Канева на Черкащине

Там були не легкі бої по 1941 році (по обидва боки Дніпра). А по 1943, там була просто "бойня", так, що триватимуть вони там ще не один рік.
З повагою.

 

Мій дід теж тут воював , був поранений і лежав у Канівському госпіталі. Воював разом з братом. Брат був кулеметником , ішов бій , кулемет працював потім затих . Дід глянув а брат схиливсь над кулеметом а з виска шла кров. Потім атака . Дід біг з такою злістю що навіть не помітив поранення в ногу, говорив що чобіт повний крові був. Говорив що госпіталь був в якісь конюшні , поранені лежали на соломі ,умов ніяких , почалась гонгрена, низ ампутували , птім знову гонгрена і знову. Відрізали діду всю ногу ,так і закінчив дід війну. Це мені мати розповідала , бо дід помер коли мене ще не було. Трохи історії. Чому запитував про пошукові роботи , бо вчора ходив по лісі в якому все вже перекопане роками раніше ,лише одні осколки , ото я їх копаю і на металолом. На одному з сигналів підняв саперну лопату прошиту осколком , коли роздуплився то зрозумів що там лежить боєць. Інтернет направив мене на райберт в цю тему.

 

На початку теми є мій номер телефону, телефонуйте.

 

Доброго дня усім! Пропоную повернутись до спроби прочитати список із посту №23 цієї теми. Скани в обробітку камрада Олександр Дударьонок додаються.

 

Доброе утро !
Думаю, к иностранным языкам записка никакого отношения не имеет. Надписи на русском, почерк тяжелый.
" 2. По(л)ков Миша.

"1. Зуй Сем*ен?
2. Дима Ук(ч)

 

З огляду на мої різкі висловлювання в цій темі на адресу любителів побігати з приладом по місцях боїв, вважаю за доцільне повідомити, що не маю жодного відношення до "виховання" таких любителів у дусі моїх висловлювань, яке відбулося нещодавно дещо північніше місця проведення наших минулорічних робіт...

 

Ну які можуть бути подробиці, якщо я не маю до цього відношення)))? Але з огляду на виникнення самого питання стає зрозумілим, що чи вихователі були переконливими, чи вихованці зробили правильні висновки! У будь-якому випадку, є надія, що любителів покопирсатися у останках трохи поменшає. А взагалі у мене пропозиція - запровадити правило не копирсатись у останках за будь-яких обставин, а викликати спеціалістів. Бо рік тільки почався, а кількість інформації про останки у мішках уже в рази перевищує інформацію про нетронуті. І найбільше бісить виправдання - я-ж з досвідом (до десятка викопаних як картоплю загиблих). А ще сакраментальна фраза - "я дуже ретельно вибирав"! Хоча будь-який справжній спеціаліст знає, що досвід копання картоплі жодним чином не є досвідом пошуково-ексгумаційних робіт, а копаючи одноосібно імовірність прогавити щось навіть не 90%, а всі 100. Як результат - чергові невідомі солдати. Саме щоб зменшити а в ідеалі зупинити повністю цю тенденцію прошу всих, хто розуміє суть проблеми, долучитись до сформування відповідної громадської думки. Типу як свого часу стихійно відбувся поділ на "хороших" копачів, що засипають за собою ями і на "не дуже хороших", які ями не засипають.

 

Ключовим словом є "вимагати". Причому ми удвох ситуацію не змінимо.

 

Доброго часу доби! Якщо мова йде, що хтось когось виховував, то приходить одразу думка, що у копачів не було документів... А не має документів, то виходить що копач перейшов дозволене... Не в курсі подій, але збоку дивлячись мабуть і правильно, що відбулось виховання. Друзі не робіть дурниць. По собі знаю, що хочеться не просто солдата знайти, а доторкнутися до минулого і т.д. Але треба переростати і набувати новоі якості. Записуйтесь в пошукову організацію. Беріть документи. Здійснюйте пошукову діяльність ЦИВІЛІЗОВАНО. І все буде добре! І солдати знайдені, і всановлені іх імена, і до історіі тодоркнетесь, і люди будуть до вас, чи правильно казати до усіх нас, ставитися з повагою, що виключає так звані "виховання".

 

Вы ничего не перепутали? В теперишние времена будут нормально относиться к тем,кто бойцов находит и их имена устанавливает? Когда нас изо всех сил пытаються заставить забыть этих солдат и все,что связано с ними и с войной? Для Вас,наверное, время остановилось несколько лет назад...

 

Ага, я ще в зал боксу ходжу до націоналістів Якщо ви говорите про перегини такі як заборона червоного прапору і усіляке викревлення розуміння, що таке Георгіівська стрічка, яка вже колорадська, то скажу що мене це теж засмучує. Я займаю позицію що до усього треба відноситись із розумінням і знати історію. Разом з тим я ніде не чув про гоніння пошуковців, які встановлюють імена воінів червоноі арміі.

 

Фото,конечно хорошее,но посмотрим на фото и видео после 9 Мая в этом году...

 

Справа не в фото. Якщо Ви дивились мої минулорічні теми не тільки в цьому розділі, а і у Меморіалах і памятниках, то я думаю бачили, що ми не тільки шукаємо і ховаємо загиблих бійців РСЧА, а й відкриваємо їм пам"ятні знаки, причому не тихцем, а за участю влади. Головне як подати проблему. Коли на заході зачитуєш список загиблих у 1941-му при обороні населеного пункту, а там 90% українців, то аргументи псевдопатріотичних істориків стосовно армії-завойовника (РСЧА) якось тьмяніють. Українська історія Другої світової ще не написана, і як вона буде написана залежить і від нас.

 

Дякую за посилання! На сайт заходжу не часто і не надовго, тож міг і пропустити. Створення-ж теми цілком назріло!

 

Не дарма я, (дяукувати Шереметі) брав дозвіл на ексгумацію по минулорічним полям. Не дивлячись на те, що минулоріч здавалося-б перетоптали все поле, цього року після глибокої оранки знов полізли "підплужники". Дякувати Андрієві Б. (не знаю, під яким ніком він шифрується на райберті), він їх вчасно виявив і повідомив мене, і притримав занадто швидку і самовпевнену, хоч і обдаровану молодь, тож в мішку був тільки один. Решта - по фото. Двоє пошкоджені плугами, один ще і мародерами, але медальйони знайшли всі. Той, що з флягою, ще і документи якісь у лівій кишені мав, які щоправда збереглися частково, бо він на них лежав. Тож маємо надію, що когось ідентифікуємо. Нинішні роботи - взірець для наслідування усим місцевим і не тільки новачкам, які як і переважна більшість самовпевнених новачків вже вважають себе зрілими пошуковцями і видають "на гора" мішки з останками без медальйонів, а часом навіть без гудзиків. У всіх вас є шанс припинити повторно вбивати солдат, які вперше загинули захищаючи ваше місто в серпні 1941-го. Щоправда, дуже взірцевими наші роботи може хтось і не назве, але в дощ, сніг вітер і за власний кошт (ту трохи прибрехав, частину витрат на пальне відшкодували минулорічні спонсори крім камрада Бека) хай хтось зробить краще. Хоча, сезон треба закривати. Щітки забиваються, вилазять старі болячки, тощо. Можна і далі згадуючи Павку Корчагіна демонструвати чудеса героїзму, але навіщо?

 

А поки ми працювали на полях 41-го, наш майстер лісовогу пошуку, камрад Авдей виявив останки ще одного бійця у лісовому масиві під Бучаком. Почали розчищати, аж виявилося що він дуже заплетений корінням, а ліва нога взагалі йшла під корінь берези товщиною сантиметрів 20. Розслаблені польовими розчистками, пилки ми не брали а йти пішки було далеченько. Боєць був знову практично верховий, дощі та сніг дуже зволожили грунт, і щітки не тільки забивалась, а й рівномірно розмазували бруд по дуже крихких останках. Тому вирішено було залишити його останки до весни, а потім нормально розчистити. Виходячи з кількох виявлених поки-що гудзиків та місцю розташування останків, боєць загинув у жовтні-листопаді 1943-го. При ньому було виявлено предмет дуже схожий на РГД-33. По правді кажучи, я з таким ще не стикався. У зв"язку з цим у мене питання - чи використовувались підрозділами РСЧА такі гранати у 1943-му році, якщо так, то як часто, до якого періоду і якими саме підрозділами? Остання частина питання виникла через те, що в даному районі воювали і підрозділи десантників, і 206-ї сд і 310-ї ОАШР. Якщо у постачанні такмими гранатами у 1943-му була якась система, можливо це допоможе звузити коло пошуків при спробі ідентифікації. Заздалегідь вдячний усім за інформацію.

 

А в який саме період закінились вони на складах? РГД-33 у порівнянні з РГ-42 і Ф-1 була складнішою у використанні, тож якась система може бути. Будь-яка система може проявитись вилючно завдяки фіксації і певній кількості зібраної інформації. Якщо цього не робити, то і систему не побачиш.