Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

Там застаріла інформація. Мої дані з книги Ігоря Марчука Командир УПА-Північ Дмитро Клячківський - "Клим Савур" (Рівне, 2009). Загинув Булавський під час німецької антипартизанської операції під командуванням Ганса Адольфа Прюцманна - найвищого командувача СС і поліцією в райхскомісаріаті "Україна". На криївку з друкарнею і редакцією політичного відділу ВО "Богун" напала німецька частина.

 

Газета Гомін України. Про українських націоналістів які загинули в б-бі поти нацистів.
http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/8594/file.pdf

 

Не розумію звідки інфа про Миколу Лемика. Тим більше, що не існувало Проводу СУЗ. Було два проводи ОСУЗ і ПівдСУЗ. А в листівці, що була викладена вказано що він був заступником крайового провідника. Напевне проводу ОСУЗ.

 

Тут класичне перекручення функціональних обов'язків. Треба звірятися з класиками
... Найуспішнішим у винищуванню членів Похідних Груп ОУН був провідний член мельниківської організації сот.С.Сулятицький, фольксдойч, старшина СД, що звичайно ходив у чорному мундирі німецької СД, але нераз і в цивільному вбранні, щоб заскочити свої жертви. Про нього згадує у своїх споминах п.з. "В поході до волі" /т.І, ст.400/ Микола Климишин, провідник Групи Північ, описуючи свою останню зустріч з Миколою Лемиком, провідником Середньої групи. Коли Климишин згадав Лемикові, що він, Климишин, був уже в часі походу раз арештований німцями і що це він завдячує мальниківському слузі СД, сот. С.Сулятицькому, Лемик відповів йому:
"Сотник С/улятицький/?...Мені він здесяткував групу. Під Староконстантиновом і в Шепетівці впало стільки людей, що можна 6 ними звести великі бої".
Згадується про "геройські подвиги" сот. С.Сулятицького, провідного члена мельниківської організації у винищуванню бандерівців руками СД й гестапо і в споминах інших членів Похідних Груп ОУН. Як співробітник німецької СД, Сулятицький ішов з відділом СД на схід за плечима наступаючої німецької армії і пильно рознюхував за бандерівцями. Зустрівши підозрілого йому українця, Сулятицький прикидався невинним перекладником німецької армії, який рад помагати українцям і набравши переконання в розмові, що він має перед собою бандерівця, вихоплював несподівано свій револьвер, арештував і передавав жертву німецькій кровожадній Службі Безпеки, СД, на допити й розстріл. У такий диявольський спосіб той мельниківський фольксдойч на службі німецького СД спричинив смерть сотень членів Похідних Груп ОУН, безгранично відданих боротьбі за визволення українського народу так з-під московської, як і з-під гітлерівсько-німецької окупації.
Самого Миколу Лемика зустрів Сулятицький в жовтні 1941 р., йдучи ще з двома членами німецької "Айнзацгруппе СД", несподівано на вулиці Миргорода. Лемик, побачивши, що Сулятицький показав німецьким катам на нього пальцем, відразу усвідомив собі, що перед Сулятицьким він ніяк не скриє, хто він, і кинувся тікати, але за ним посипалися револьверні стріли німецьких катів, і мельниківського "вожденяти" Сулятицького і він упав на вулицю мертвий.
http://www.ukrcenter.com/Література/Петро-Мірчук/25838-9/Революційний-змаг-за-УССД

 

Станом на 1941 р. міг бути план утворити якийсь окремий провід СУЗ, тому що ще не була усталена структура підпілля на Наддніпрянщині. А потім, так, були ОСУЗ (ПСУЗ) і ПівдСУЗ.

 

Іван Климчук - "Забіяка" - заарештований і страчений СД у квітні 1942 р. на Криворіжжі

 

Михайло Плаксій - народився в 1928 р. в с. Улазові Любачівського повіту. В УПА з 1 квітня 1944 р. Загинув в бою німецьким підрозділом сформованим з калмиків, 15 травня 1944 р. біля Нового Села.

Петро Данилюк-"Кармелюк" - народився в Мірчу Грубешівського повіту, чотовий сотні УПА "Ягоди". Загинув 27 квітня 1944 р. в Стенятині в бою з німецьким військом.

Антін Домбровський-"Самійло" - народився в 1923 р. в Мірчу Грубешівського повіту. Стрілець сотні УПА "Ягоди". Загинув 27 квітня 1944 р. в Стенятині в бою з німецьким військом.

Володимир Кузій-"Володя" - народився в Казахстані. Стрілець сотні УПА "Вовки". Загинув 18 липня 1944 р. в Ликошині Томашівського повіту в бою з німцями.

"Колодка" - народився на Полтавщині. Стрілець сотні УПА "Вовки". Загинув 18 липня 1944 р. в Ликошині Томашівського повіту в бою з німцями.

Микола Іванович-"Мак" - народився у Тушівцях Замойського повіту. Стрілець сотні УПА "Вовки". Загинув 21 липня 1944 р. в Діброві Грубешівського повіту в бою з німцями.

"Павук" - народився на Станіславівщині. В УПА з 17 лютого 1944 р. Загинув 21 липня 1944 р. в Діброві Грубешівського повіту в бою з німцями. За іншими даними загинув 27 липня 1944 р.

Повстанські могили. Пропам'ятна книга впавших на полі слави вояків Української Повстанської Армії - Захід. VI Воєнної округи "Сян" Тактичних відтинків "Лемко", "Бастіон", "Данилів" (1944-1946). Том 1. / Зібрав до друку і упоряд. Євген Місило. - Варшава; Торонто: Видавництво "Український Архів" , "Літопис УПА", 1995. - С. 106, 160, 163, 164, 165.

 

Бейба Дмитро - народився 1921 р. в с. Верхній Дорожів (нині - Дрогобицький р-н.). Член ОУН. Вишколював підстрашин для УПА. Загинув у бою з німцями у вересні 1943 р. у Майданівському лісі (с. Майдан нині у Дрогобицькому р-ні).

Стефаник Михайло - народився 1918 р. в с. Яблунів. Член ОУН. В 1943 р. був покликаний на підстаршинський вишкіл УПА в Майданському лісі. Загинув у бою з німцями у вересні 1943 р. у Майданівському лісі (с. Майдан нині у Дрогобицькому р-ні).

Разом з Бейба Дмитром і Стефаником Михайлом у Майданському лісі загинуло ще 12 повстанців. Їх імена невідомі. На групу повстанців німців навів поляк-фольксдойч.

Горбаль М. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, повязаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939-1950. (за архівними документами). - Літопис УПА. "Серія бібліотека" Т. 6. - Торонто; Львів, 2005. - С. 35,37.

 

Саміла Микола - "Микити", "Кирило", "Галка". народлився в с. Калинівщина Білобожницького р-ну. Повітовий референт СБ ОУН. Вбитий німцями восени 1943 р.

Літопис Української Повстанської Армії. Т. 43. Боротьба з агентурою: Протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині 1946-1948. Книга 1. - Торонто; Львів, - 2006. - С. 411, 443.

 

Ще одне повідомлення про загибель "Топора"

ЗБІРКА ЗВІТІВ "НІМЕЦЬКИЙ ТЕРОР НА ЗУЗ/ ПРОДОВЖЕННЯ ВІСТОК З ЗУЗ ЗА ЧАС ВІД СІЧНЯ ДО ЛИПНЯ 1944 Р./"

http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9315/

 

17.05.1944 - німці розстріляли в Холмі двох членів УПА - командира Сірого і Козака.

ЗБІРКА ЗВІТІВ "НІМЕЦЬКИЙ ТЕРОР НА ЗУЗ/ ПРОДОВЖЕННЯ ВІСТОК З ЗУЗ ЗА ЧАС ВІД СІЧНЯ ДО ЛИПНЯ 1944 Р./"

http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/9315/

 

Ільків Богдан Петрович, 1914 р. н. м. Борислав (Тустановичі), член ОУН. Улітку він і Пілько Василь арештовані гестапов м. Борислав та відправлені в тюрму в Чорткові. Там він і Пілько загинули приблизно в січні-лютому 1943 р.

Крись Володимир. із м. Борислав. Загинув у 1943-1944 в м. Трускавець у перестрілці з німцями.

Глухівський Іван, Глухівський Михайло. Із смт. Роздол. Члени ОУН. Розстріляні німцями.

Димура Михайло - можливо командир СКВ. Розстріляний німцями начебто разом із Костирком Славою.

Костирко Ярослав Осипович - брак даних. Можливо розстріляний німцями разом з іншими членами ОУН.

Самогонка Роман - із смт Роздол, член ОУН, комендант Роздолу?. Розстріляний німцями.

Гулак Юліян-"Токар" - 1914 р. н. м. Тернопіль. Із Крайового проводу ОУН. У 1944 р. убитий ніямцями.

Якимів Василь-"Бук" - 1921 р. н. стрілець УНС. Пройшов вишкіл в УПА восени 1943 р. с. Недільна. Там у бою з німецькими окупантами потрапив у полон. Повішений у м. Дрогобич 04.12.1943 р.

Дзьоба В.-"Пімста". - ройовий неустійленого відділу. Він і 12 стрільців загинули в бою з гітлерівцями за лісничівку в с. Звір у липні 1944 р.

Горбаль М. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, повязаних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини. 1939-1950. (за архівними документами). - Літопис УПА. "Серія бібліотека" Т. 6. - Торонто; Львів, 2005. - С. 46, 47, 361, 436, 467, 556.

 

8/7 у бою з польськими і німецькими силами (до 100 осіб) в Дивинах загинув командант загону Богун і три стрільці, ранено 2. Німці змушені були до відступу.
Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. 1996. - С. 360.

Що це за командант загону ім. Богуна не можу встановити. Хтось знає?

 

Доброї всім ночі! Шановні добродії, мій прадід Василик Андрій (зі слів його доньки 1932 р.н.) загинув 1943 року у бою з німцями, десь біля Дубно. Був підривником. Він ніби мав якесь відношення до ОУН юнацтва в 1940- 41 роках. Але чомусь я не знаходжу відомостей про нього. Можливо не там шукаю?! Оскільки ви компетентні у даній темі, прошу допомоги. у вас! Хотілося б знати трошки більше, і де його могила. Буду вдячна за будь яку інформацію.

 

В Державний архів рівненської області зверталися? А в Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, що в Києві?
А звідки ваш дід родом?
Раджу вам ознайомитися із цією брошурою, вона вам допоможе.
Право на правду. Практичний порадник із доступу до архівів. Видання друге, доповнене.
http://www.cdvr.org.ua/sites/default/files/archive/poradnyk-2015-el.pdf

 

Доброго дня! Дуже дякую за відповідь. Обов'язково скористаюся Вашими порадами. Ні, я не зверталася в жоден архів.(але тепер це зроблю). Мій прадід, Василик Андрій Григорович родом з села Серники Бібрецького повіту( тепер Перемишлянський р-н , Львівської обл)

 

З документу випливає, що це командант неназваного загону на псевдо "Богун". Точних даних, хто це, немає.

Знаний нам О. Денищук називає "Богуна" Корсуном Володимиром Михайловичем, 1923 р. н., уродженцем села Опарипси Радивилівського району Рівненської області. Але, за його даними, той діяв на Степанщині Рівненської обл. і загинув у бою під час нападу на нім. комендатуру в Степані 10.04.1943 р. (С. 47).

Втім, сам же Денищук собі й суперечить, бо пише також про загибель В. Корсуна-"Богуна" 8.07, тобто, в бою, про який повідомляє цитований тобою документ:

Відділ УПА із загону "Богуна" [командир загону - Корсун Володимир Михайлович, 1923 р. н., уродженець села Опарипси Радивилівського району Рівненської області], зав'язав жорстокий і кровопролитний бій з німцями й поляками у селі Диковини Горохівського району Волинської області. У цьому бою загинули: Андрощук Олексій Васильович, Ковальчук Олександр Лаврінович - обидва із села Городище Луцького району Волинської області; Куліш Василь, із села Угринів Горохівського району; Дацюк Феодосій Іванович, із села Вигуричі Луцького району (С. 283).

Так що поки ясності нема.

 

Тут пишуть, що Найдич народився 1912 р. в с. Делієве нині Галицького району Івано-Франківської області. сім’ї Ілька та Катерини Найдичів.

Здобув гімназійну освіту у Станіславській гімназії. Ще під час навчання долучився до Організації Українських Націоналістів. У 1932 році його було заарештовано, судили на Надвірнянському процесі. Захищав Т. Найдича та побратимів відомий адвокат Олександр Чорненко.
...
Коли Теодор приїжджав у рідне село під час вакацій, то працював бухгалтером молочарні, якою керував у Делієвому інженер Євген Скаліш.
...

Невідомо, за яких обставин на початку Другої світової війни Теодор Найдич опинився у Відні. Найвірогідніше, він там здобував вищу освіту. Саме тоді там формувався студентський загін при так званому батальйоні «Роланд», до якого були включені українські студенти. Під керівництвом Ріко Ярого після короткої підготовки їх направили на Одещину (в тил румунської армії) із завданням утримувати «порядок». Проте згодом німецьке командування зрозуміло, що із студентського батальйону великої користі не буде, а тому його розформували та роззброїли. Студенти повернулися до Відня, але не всі.
...
Відомо, що його брат Михайло (1919 р.н.), теж член ОУН, загинув у Станіславській (або Краківській) тюрмі під час війни, а батьків енкаведисти вивезли ще у 1940 році в Сибір. Вони повернулись додому тільки у 1957 році.

 

Дмитро Перешлюга (22 жовтня 1910, смт Товсте, Заліщицький район, Тернопільська область — 1944) — учасник національно-визвольної боротьби, повітовий провідник ОУН Скалатщини.

Народився 22 жовтня 1910 року в містечку Товсте Заліщицького району. Закінчив українську державну гімназію у Тернополі (1930), та юридичний факультет Львівського університету (1934).

Від 1932 року був політв'язнем концтабору «Береза Картузька». Від 1939 до 1941 року діяв як референт ОУН на Закерзонні, відповідальний за розбудову організації на Володавщині. Від 1941 року — повітовий провідник ОУН на Скалатщині.

Загинув у криївці в горах Медоборах, над річкою Збруч у 1944 році (за іншими даними, від рук гестапівців на порозі батьківського дому).

https://uk.wikipedia.org/wiki/Перешлюга_Дмитро

 

Про вояка, кур’єра і парашутиста УПА “Рибалку” та його друзів
https://www.facebook.com/volodymyr.moroz.5/posts/1374276452599774
Звідти:
Про перехід кур’єрів на Захід і загибель “Моряка” – у спогаді Івана Хоми – http://chtyvo.org.ua/…/Khoma…/U_rozshukakh_za_mohyloiu_druha
Про американські та англійські десанти в Україні – стаття Петра Содоля “Парашутисти УПА” – http://mykolaiv.info/statti-ta-naukov…/parashutisti-upa.html
Про Михайла Дуду-“Громенка” і його загибель - стаття Петра Содоля “Сотник УПА «Громенко» - Лицар трьох хрестів за героїзм” – http://ukrnationalism.com/…/1423-sotnyk-upa-hromenko-lytsar…

 

шановні камеради, якщо у когось є інформація про діяльність ОУН і УПА на ЗУЗ в районі смт. Рафалівки, Полонне, Цепцевичі, Бережниця (тепер Володимирецький р-н), а також Маневицький р-н: Маневичі, Хряськ, Цміни, Ведмежка, Підгаття поділіться інформацією

 

Усе - в Літописах УПА нової серії Т.Т. 2, 8, 14, 16. Вони є в електронному вигляді в Інтернеті.

 

там більше про УПА, а про ОУН?

 

До сьогодні малодослідженим моментом залишаються німецькі арешти членів ОУН саме місцевого донецького підпілля. Автор нарахував понад 50 осіб, заарештованих гестапо за оунівську роботу в Ольгинці, Слов’янську, Краматорську, Горлівці, Маріуполі, Селідовому, Красноармійському районі, обласному центрі Сталіно. Долі їх склалися по-різному: багатьох німці відправили до концтаборів, декого вбили при спробі втечі, частину звільнили перед приходом Червоної Армії.

Кадрові члени ОУН, як правило, при спробі арешту не здавалися живими.

Так, у місті Миколаєві в сутичках з гестало і поліцією були вбиті «Ворон», він же «Олександр» (справжнє прізвище Сало), який у 1942-43 рр. діяв в Мар'їнському районі серед сільгосптехнікуму; «Тиміш» (він же Верховий) - один з керівників ОУН у Маріуполі та «Роман» виходець з Львівщини, працівник Обласною проводу в Сталіпо. Перекладач Сталінською гестапо Іван Білик (він же «Кость»), що довгий час разом з Омеляном Ортинським діяли як розвідники Обласного проводу ОУН в Сталіно, загинув в лавах УПА. Був убитий німцями Роман Антоняк провідний член ОУН, що вів агітаційну роботу на Донецьку та Дніпропетровщині.

1944 року німцями було розстріляно Тараса Шкаврітька - учасника першої групи ОУН, що прийшла на Донбас восени 1941 року під проводом Володимира Булавського.

ОУН на Донеччині // ОУН на Донеччині. Збірник документів і матеріалів. / упор. О. Добровольський. - Т. 1. - Донецьк: Східноукраїнський дослідницький центр "Спадщина", 2014 - С. 11-12.

 

В кінці вересня 1941 р. в селах Стецева, Карлів (Прутівка), Орелець Снятинського району гестапо арештувало членів юнацтва ОУН:
Сидлярчук Михайло Михайлович - 1925 р. н.
Сидлярчук Микола Дмитрович - 1925 р. н.
Сав'юа Марія Онуфріївна - 1925 р. н.
Кишкан Михайло Миколайович - 1925 р. н.
Мартиняк Вігельм Миколайович - 1925 р. н.
Олійник Збігнев Карлович - 1925 р. н.
Худяк Розалія Іванівна - 1925 р. н.
Чепига Катерина Асафатівна - 1925 р. н.
Войнарович Адам Антонович - 1926 р. н.
Виноградник Роман Васильович.
Ілюк Дмитро Іванович - 1906 р. н.
Москалюк Олекса Теодорович.
Нікільчик Григорій Йосипович - 1912 р. н.
Сидлярчук Стефан Петрович.
Смерчинський Микола Михайлович.
Чепига Михайло Степанович.
Шувальський Василь Михайлович.
Всіх заарештованих повезли у Коломию і подальша доля їхня невідома.

Каспрук С. Д. Каральні акції німецьких нацистів на Прикарпатті (1941-1944). - Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. - С. 34.