Перепрошую за певне запізнення, але вранці на другий день після захоронення поїхав у відрядження... У п’ятницю, 11-го листопада, на Київщині відбулося поховання останків ще двох героїв, які загинули захищаючи нашу землю від агресора влітку 1941-го. Понад сімдесят років вони вважалися пропалими безвісти, але у жовтні цього року їх знайшли пошуковці Черкаського та Київського осередків Всеукраїнської громадської організації “Закінчимо війну” в адмінмежах Бобрицьої сільської ради Канівського району Черкаської області (див. відповідну тему). За інформацією, одержаною експертами з особистого розпізнавального знаку та вмісту кишень вдалося встановити особи загиблих. Ними виявилися мешканець с.Маківки Рокитнянського району Київської області Мартюк Петро Савович, 1912 року народження та мешканець с.Бакумівки Ромашківської сільської ради Рокитнянського району Київської області Голубець Андрій Іванович, 1913 року народження. Родичі та близькі загиблих виявили бажання поховати останки загиблих героїв у селах, звідкіля вони й пішли на війну. Слід зазначити, що повернення на рідну землю Мартюка Петра Савовича дочекались не тільки його доньки – Галина та Надія, а й рідний брат Іван. Поховання відбулося за участю родичів загиблих, представників влади, органів місцевого самоуправління, військових, духовенства, учнівської молоді та широких кіл громадськості. Усі виступаючі дякували пошуковцям за їх нелегкий, а у нинішній час ще й часто невдячний труд, але найкращою подякою, звичайно, були щирі сльози рідних, які хоч і через сімдесят п’ять років, але дочекались повернення на малу батьківщину брата, батька, діда, прадіда… У обох загиблих були ЛОЗи, але один зітлів повністю. Як я згадував у відповідній темі, встановити цього солдата вдалося по довідці, яка знаходилась у його гаманці. Якби я зробив, як це роблять 90% пошуковців і відкрив гаманець, щоб поглянути на його вміст – все, ідентифікувати його було-б уже неможливо. Прошу усіх завжди про це пам’ятати!
