Попались ножни від пруської артелерійської шаблі М73, з порушеною геометрією. Прошу підказати можливі варіанти їх рихтовки, залізо здорове, диркок після електролізу не вискочило. З повагою.
Приветствую! На мой взгляд геометрия нарушена конкретно. Металл на ножнах такого типа достаточно твердый, а кривизна самих ножен не позволяет качественно ровнять оправками. Можно попытаться разрезать вдоль пополам, отрихтовать отдельно половины и спаять заново. Но это кардинальный способ. Можно, конечно, изготовить оправку по сечению самих ножен и нагревая вбивать внутрь. Без предварительного нагрева ровнять не пытайтесь, можно сломать. И еще. Вы пишете, что произвели электролиз. Видимо не до конца, т.к. присутствует коррозия. Ну и лично от себя вопрос. На фото клин сабли имеет покрытие (воронение), или это искажение при съемке? Вопрос для меня очень важен, т.к. не так давно я восстанавливал такую же саблю и мнения камрадов по поводу покрытия разошлись. Если Вам будет интересно, просмотрите мою тему по восстановлению рукояти. Вот ссылка https://reibert.info/threads/izgotovlenie-rukojati-sabli.466241/#post-6866787. с Уважением
Мої вітання! Тему вашу бачив, і керуючись нею зараз займаюся виготовленням рукоятки. З електролизом, коли знайшов (два роки тому) трохи віделектролізував але не до кінця, і оцінивши стан закинув їх, поки не знайшов клин. Зараз займаюсь реставрацією рукояті, і думаю як вирівняти ножни. Знайдений без ножнів, чищений електролізом і дротяною щіткою. На фото його краща сторона клинка, протертий звичайним маслом, якщо цікаво зроблю фото. З повагою.
На крайний случай, если у вас хватает терпения. а нет возможности делать оправки и прочие заманухи для работы. Нагреваете ножны , пусть остынут своим ходом. С помощью металлических прутов выбить вмятины, можно чуть больше. Залейте в ножны росплавленный свенец или олово. После его остывания ровняйте. Всё потихоньку с терпением. можно использовать шарпнель или пластины аккумулятора. Опять же, если хватает терпения.
Для внутренней части железо. Вставляете один прут до конца ножен, вставляете следующий и до полного набора. Пруты не стальные, только округлённые на конце . Всё делается с чувством.
Тоді Вам, як кажуть, "Бог у допомогу"! Якщо можна, додайте фото шаблі в місці, де знаходиться клеймо, ну й взагалі... Буду дуже вдячним! З Повагою!
Клеймо збереглось погано, прочитати можна тільки слово "Solingen". Добре проглядується слід де стояла гарда. Були сумніви відносно рукояті, якою вона була саме на цій шаблі, дерев'яна чи дерев'яно-шкіряна, бо коли вона була знайдена залишків деревини рукоятки не було. Вирішив робити дерев'яну покриту шкірою. Стосовно покриття клинка, мав можливість тримати в руках аналогічну шаблю знайдену цілком в ножнах в маслі, і вона не була воронена був просто білий метал. Тут прочитав деяку інфу по руків'ї.http://www.kaisersbunker.com/cc/bw.htm З повагою.
Дуже дякую Вам за вичерпну відповідь, та ще й з ілюстраціями! Щодо Вашої рукояті, то спираючись на досвід мого "дослідження", могу стверджувати, що рукояті пруських шабель були різні (тобто й шкіряні, й фарбовані). Також вони різнилися формою саме деревини: тобто ефес блюхерівський - характерний, але при більш детальному розгляді видні явні відмінності. Особливо це стосується кількості "гребінців". На деяких моделях їх нараховується 14-15 і аж 17, але на більшості тільки 13. Я би Вам радив набрати через пошуковик в різних варіаціях "Рукоять прусской сабли фото", "фото рукоятей...", та т.ін. З різноманіття, що Вам запропонується виберіть своє. Потім відформатуйте в масштабі 1:1 й вже після цього беріться до реставрації. І ще. Придивіться уважніше - на обуху шаблі, ближче до гарди, також повинні бути клейма, може щось зберіглося. На хвостовику, де гарда, смуга біляста повинна бути декілька товщою, ніж само тіло хвостовика. Обумовлено це тим, що шабля всеж-таки бойова, тобто люфтів бути не повинно. Ця "товщина" працює як клин. Саме на цьому клині знаходиться "жорстка посадка", яка не дає люфтіти гарді й рукояті вцілому. Бачите - замикання відбувається в трьох місцях: на гарді, знизу за допомогою двох гайок, і остання фіксація - поперечна заклепка. Це не парадна річ де багато умовностей й ручка може трохи рухатись! З Повагою!
На мою думку кількість гребінців залежить від виробника та матеріалу руків'я. На моїй шаблі гайки відсутні, їх не було, була поперечна заклепка та одна велика знизу на місці гайки.
Вітаю. Вирішив освіжити тему, кілька фотографій процесу виготовлення руків'я. На даний момент займаюсь гребенем. Основу вирішив робити з деревини-вишні, чудово піддається обробці. З повагою.
Ще не забувайте залишити невеликий припуск на обтягування шкірою. Шкіра повинна бути під металевими частинами руків*я. З Повагою!
Хоч ще до цього далеко, але хочу попередити заздалегідь про отвір під заклепку. Його потрібно робити після повної підгонки готової й вже обтягнутої рукояті. Не обов*язково отвіри на дерев*яній частині й саме хвостовику співпадуть (скоріш за все - навпаки) - нічого страшного у тім нема. Можна знову таки заздалегідь заварити отвір на хвостовику. Свердлити треба сумісно все руків*я в сборі і обов*язково з двох боків, щоб отвіри дерева й задньої металевої обкладинки співпали. На рахунок саме заклепки, то її можна виробити роз*ємною (наприклад з двох частин які з*єднуватимуться за допомогою різби). З Повагою!
Вітання. Робота над руків'яв йде по плану, почав обтягувати шкірою. Незрозумілий момент з обтягуванням закінчення. З повагою.
Вітаю! Закочуйте шкіру аж до гребінців (нитки не дозволять їй "розпуститися"). Промазуйте передню частину дерева клеєм смугою десь міліметрів п*ять "вниз" від гребінців і міліметрів десять назад (по п*ять на сторону від середини лицьової сторони дерева). Таким чином будете клеїти смугами по 5 міліметрів ( "шарами" по анології з формуванням бетонної опалубки ). Шкіру при цьому натягвуйте назад. Як клей висохне, можна приклеювати "бокові" частини "шару". І ось так, по 5 мм, стягуючи все назад й поступово відкочуючи шкіру. З повагою!
Вітаю! Процес над ручкою йде, обтягнув останню ділянку. Зараз обрізав зайву шкіру та заклеїв її. З повагою.
Вітання! Роботи над руків'ям завершені. Почав роботу над ножнами, знімавши кріплення пружин довелося нагріти газовим пальником, після чого з'явилися ще дефекти, метал розшарувався. Я думаю цю частину відрізати до кріплень і виготовити нову, бо метал в цьому місці чомусь зберігся дуже погано. Цікаво на чому тримаються кріплення (антабка), можливо хтось знає? З повагою.
