Дырок там набито в каждой стенке. По словам сторожа клад там ищут со времен революции.Посмотрели, поблагодарили за экскурсию и уехали.
Соррi за оффтоп,не можу не подiлитися словами нашого ксьондза В"ячеслава Гриневiча. "Був за містечком, з поляни де відпочивали виднілася напіврозвалена хата. Чудово відпочивали, навіть непогана погода була, добра компанія, але от дивлячись на цю хатку чомусь серце сумом проймало. Пізніше зрозумів: адже це для когось батьківщина, чийсь шматок історії… Малим дітям що в ній народилися співали колискові, а потім вони наввипередки бігали навколо неї – а тепер стежки заросли густою травою, господарі з сумом визирали у вікно чекаючи на повернення дітей, а когось вона проводжала в останній путь – а тепер виглядає невідомо кого, садок радував своїми плодами а тепер з сумом похилився долілиць … І навіть шпаківні які видніються на деревах навколо хати і ті опустіли, немає кому співати радісних пісень. І мабуть краще було б якби неї не було, а то кричить своїми спогадами, перешкоджає весело відпочивати…"
с. Марьянское, Апостоловский р-н, Днепропетровской обл., при царях: церковь, при союзе: школа, во время ВОВ: мед. заведение, а сейчас некому не нужное сооружение поросшее непроходимым терновником.
Город Сумы, все представленные "заброшки" находятся на оживленных улицах. Хата на первом фото удивила - в ней обнаружились роскошные межкомнатные резные двери. В доме на последнем фото жил какой-то партийный начальник.
А есть какие-то признаки, по которым можно примерно определить период постройки? И еще чуть похожий вопрос: бывает ли такое, что в старых домах (городских) сохраняются какие-то элементы-ровесники дома, не тронутые ремонтами? Лестницы например, или что подобное. Как такие элементы отличить? К примеру, сколько лет этой лестнице в здании заводоуправления?
На старых лестницах я видел на рынке Бесарабка (винтовая)дата изготовления 19..какой то год выковано.
Ну, тут можна цілу брошуру написати для кладошукачів... Як це роблю я: 1. Давня пристрасть до архітектури дала мені змогу відрізняти/хоча б умовно/ будівлі по типології та хронології. наприклад: 1.1. Будинки кам’яні: 1.1.1. з червоної цегли. Найпоширеніші в ХІХ-поч.ХХ ст. Як приклад Будівля Арсеналу в Києві 1.1.2. з білої цегли. Почали будуватись на початку ХХ ст. Іноді важко відрізнити старий будинок від більш молодого з такої ж білої цегли. Як приклад обстріляна двоповерхова будівля в Мелітополі 1.1.3. З вапняку чи ракушняку. Будвались з "сивої давнини" до 1920-х(знову ж таки приблизно). Як приклад Сарай 18 століття(я так думаю, бо форма вікна специфічна) в моєму дворі 1.1.4. З іншого будматеріалу. Це може бути граніт, бутовий камінь, навіть з черепиці будували. Як приклад залізничний вокзал м. КРивий Ріг. Для всіх кам’яниць 18-поч. 20 ст. притаманні надвіконні прикраси(арки, брами, різьблення, флористичні мотиви). Перекриття вікна в абсолютній більшості викладене дугою з цеглин. натомість будівлі середини ХХст. мають за перекриття вікна залізобетонну плиту і відповідно ніяких надвіконних прикрас. Старі будівлі часто вкриті шаром шпакльовки або чогось подібного, тому вгадати з якого матеріалу важко. Відразу дивимось на вікна та естетичне оздоблення стін. Ще однією характерною рисою старих "багатих" будинків є висока стеля, високі вікна, високі двері. Також слід звернути увагу на графіті на стінах старих будинків(ну, я не про ті графіті що "ПТН-ПНХ"). Там може бути багато цікавого, так, на будівлі млина 1912 року я знайшов багато нацарапок з датами/див. фото/ Представляють великий інтерес облицювальний матеріал - плитка, кахля, мозаїка, фреска. Можна знайти з клеймами. 2. Будівлі глинобитні 2.1. Старі хати(товсті стіни, маленькі вікна, земляна або глиняна підлога, здебільшого 4-хскатний дах, вхід на горище з середини і вхід в підвал часто також з середини) 2.2. Хати середини ХХст. Вони всі однотипні. Відмінність часто в 2-хскатному даху і входу на горище з вулиці, білші вікна, Вищій вхід
Особливо драбини живучі. В музично-педагогічному факультеті Мелітопольського педуніверу є драбина побита осколками в 1943, яка навіть в хроніці фігурувала А на природничо-географічному ф-ті є драбина з роком 1899 і назвою заводу.
Большое спасибо за столь подробный ответ! Особенно полезно по сельским домам (по виду крыши). А по индустриальным объектам так же можно определять, по виду кирпича?
Таперь буду знать: Машиносчётная станция Как и появившиеся позднее вычислительные центры машиносчётные станции (МСС) или машинно-счётные бюро — это организации и подразделения, занимавшиеся проведением масштабных вычислений. В отличие от ВЦ, МСС использовали электромеханические вычислительные машины, такие как табуляторы, использовавшие в своей работе перфокарты. Перфока́рта (перфорационная карта, перфорированная карта, от лат. perforo — пробиваю и лат. charta — лист из папируса; бумага) — носитель информации, предназначенный для использования в системах автоматической обработки данных. Сделанная из тонкого картона, перфокарта представляет информацию наличием или отсутствием отверстий в определённых позициях карты.
Красивый особняк!!! Очень жаль, что так погибает старая архитектура... Если бы я располагал серьёзными средствами, выкупил бы это старинное здание. Отреставрировал бы... место то какое красивое! И куда только смотрят козлы толстосумы??? Настроили себе разной безвкусицы, а настоящую красоту не видят в упор. Видно не дано.
Как же мы ещё не научились беречь, сохранять и приумножать своё наследие... К большому сожалению совдемия породила разруху в головах многих поколений...
То в селі Печера на межі біля с. Сокілець - на р. Південний Буг.. по дорозі до м. Немирів.. там з ін. боку на горі є стра козацька церква. З повагою!
У шпикові занаходиться замок Свейковських. На жаль зараз він занедбаний.. вежа, що зліва на фото - в цьому місяці завалилась.