Зудари боївок ОУН, відділів УПА з загонами військ НКВД-МВД-МГБ-МВД СССР.

Версії події з інших документів:
Офіційна радянська версія №1:
… 29 ноября банда численностью до 180 человек совершила нападение на село Белый камень Олесского района[Львовская область]. Оцепив под видом войск НКВД село, бандиты собрали, якобы, для проведения государственных хлебопоставок 18 бойцов истребительных батальонов и расстреляли их. Бандитами убиты также второй секретарь райкома ЛКСМУ, зав. Районо, участковый уполномоченный РО НКВД, четыре члена боевки РО НКВД и семь бойцов Красной армии. Бандиты увели председателя и секретаря сельсовета, захватили оружие и подорвали автомашину, на которой приехали в село упомянутые выше бойцы Красной армии.
ГА РФ. Ф. Р-9401. Оп. 2. Д. 68. Л. 128–132. Заверенная копия.
Офіційна радянська версія №2:
… В ночь на 30.11.44 г. банда УПА численностью до 200 человек, под видом войск НКВД, прибыла в село Большой-Камень, Олесского района, Львовской области. Бандиты под предлогом оказания им помощи в проведении государственных заданий, вызвали к себе 18 бойцов истребительного батальона и расстреляли их. Кроме того, бандитами расстреляны: участковый уполномоченный РО НКВД, второй секретарь РК ВЛКСМ, семь бойцов Красной Армии, находившиеся в селе. Оставив село Большой-Камень, бандиты по пути следования ворвались в село Ожидово, где разгромили маслозавод и, захватив с собой 250 кгр. масла, скрылись.
ЦА ФСБ России, ф.7, оп.3, д.803, л.219-228

 

Втрати НКВД вбиті в боях з УПА за вересень 1945 року

 

Ось знайшов більше детальну інформацію про той бій. І там немає нічого про спалення. НКВД-сти визнали свою поразку.




А ось більш детальний опис бою.

 

Що цікаво у звітах по втратах бригад та дивізій НКВД до 1944 року втрат практично немає, здебільшого втрати від нальотів авіації. І почали гинути в боях вони тільки з початком війни з УПА. А значить до того просто відсиджувались по тилах

 

Це бій бригади УПА-Північ "Помста Базару" під командуванням Григорія Троцюка - "Верховинця". Ось повстанський опис бою :




...Дальший напрям рейду спрямовується на Сваринь, Вочище, Вотинь і дня 22.ХІ. 1944 р. загін, прибувши на хутір Теребунь, затримується для кількаденного відпочинку. О год. 12.10 зі східної сторони почала вести вогонь кулеметна застава. Контрольний командир - булавний Бойовий зголосив, що від Вітина наступають червоні. Командир Верховинець дав наказ булавному Бойовому розташувати чоту до оборони на південно-східному узгір'ї хуторів і вмить чота зайняла свої становища. По цілості табору алярм. Чоту, що стримувала наступ ворога й її бойову заставу негайно відтягнено з поля бою, з огляду на несприятливе положення тієї чоти.

Ворог почав атакувати узгір'я з ціллю зайняти хутір. На правий фланг оборони введено чоту ст. вістуна Граба та вислано удар ззаду ст. вістуна Мирового. Захоплений ворожий боєць зізнав, що сили ворога виносять 175 озброєних пограничників НКВД. Командир Верховинець дав наказ чотовому Бойовому втягнути в бій основні сили ворога, одночасно атакуючи ззаду й правого крила чотами Мирового й Граніта. Після поданого ракетного сигналу чоти Мирового й Граніта пішли в наступ, змусивши ворога прийняти оборону на вигідних для нього становищах. Поле ворожої оборони піддано мінометному обстрілові, після якого перейшов в атаку ст. булавний Бравлин, що сильним ударом ламає лінію ворожої оборони з північної сторони.

Бій тривав 4 години ЗО хвилин. У висліді бою забито понад 40 енкаведистів. В тому числі 6-ох старшин та 27 сержантів. 9 большевиків - бійців захоплено в полон. Майже всі ворожі бійці зістали поранені, лишень з причин ночі невеликій ворожій частині вдалося втікти. Власних втрат було 4-ох вбитими та 3-ох раненими. Після закінчення бою вечером 22.ХІ.1944 р. загін відмашеровує в напрямку Сухий Верх, Вівнево. Рейдучи ведеться організаційну й пропагандивну роботу серед місцевого населення, яке захоплюється ідеєю боротьби за самостійність України...

ЦДАВО, ф. 3836, оп. 1, спр. 197, арк. 215-217

Цит. за Літопис УПА 8 том нової серії с.744-745

 

Радянський голова сільради - боєць УПА !

30 июня с.г. [1945] в с.Смыков Гороховского района в результате засады опергруппой РО НКВД задержан бывший председатель Смыковского с/совета , он же учасник банды "ЧЕРНОМОРЦА" - БРАТУНЬ Леонтий Ильич 1898 г.рождения , который 10 ноября 1944 г. вместе с бандой "ЧЕРНОМОРЦА" участвовал в убийстве 18 человек из состава опертивной группы Гороховского РО НКВД и после этого скрылся.

ГДА СБУ - Ф. 2. - Оп. 33. - Спр. 1. - Т. 1. - Арк.386

 

Не він один. Був ще більш геройський:
... Оперировавшие в Карпатских горах многочисленные банды "УПА", в связи с перенесением театра военных действий в западную часть Закарпатья, в течение октября-ноября месяца 1944 года произвели перемещение. Некоторые из них перешли в районы Тернопольской области, но значительная часть осталась оперировать в различных районах Станиславщины.
Одна из таких банд численностью в 200 человек, состоящая, преимущественно, из жителей восточных областей УССР, руководимая изменником Родины, бывшим гвардии старшиной Красной Армии, занимавшим в последнее время должность председателя сельсовета села Устечка Товстенского района Тернопольской области, Грунским, под кличкой "Апостол", совместно с бандитами куреня "Загравы" переместились из Жабьевского района Станиславской области в Тернопольскую область, откуда и переходила для банддействий на территорию Городенковского и Чернелецкого районов Станиславской области.
Бандиты под видом военнослужащих Красной Армии и работников НКВД насильно уводили местных граждан, лояльно настроенных к советской власти, многих из которых расстреливали на месте.
10 декабря 1944 года на переправе через реку Днестр в районе села Устечка бандиты захватили 4 воинских машины, груженные продуктами для 4-го Украинского фронта.
С 12 по 16 декабря 1944 года силами подразделения 264 конвойного полка [скорее всего 256-го полка] и оперсостава НКВД банда была разгромлена, убито 76 бандитов, пленено - 11. В числе убитых опознан главарь банды "Апостол".
Сотня східняків-колишніх червоноармійців. Здається, в якомусь іншому документі була догана за те, що саме їх добивали прикладами й багнетами замість взяти в полон.

 

Навіть НКВД-стів судили за ведення "контрреволюционной агитации"

 

Цікаво, зброї вилучено на максимум 900 воїнів. При цьому власні втрати 163 бійці. Я так розумію, що це з початку 1944 по 15 травня 1944. Попробую проаналізувати ці дані згідно з іменними списками радянської сторони, але вже бачу що це липа.

 

Бойова діяльність бригади УПА-Північ "Помста Базару" під командуванням Григорія Троцюка - "Верховинця" - один і тойже випадок у повстанських та радянських донесеннях :

Об'єднавшись разом, цілістю сил бригади починається новий рейд на північно-західне Полісся (Кобринь-Картуз-Береза) й 11.1.1945 р. бригада, рейдуючи, підходить під с. Вижично, в якому містилась станиця стрибків в силі 32-ох людей. Загони у вигляді НКВД входять до села та закликають до себе стрибків. Ком. Верховинець та ст. булавний Малий переводять перевірку документів у стрибків та справність зброї.

Стрибків поставлено в лаву й ст. булавний Бравлин з своїми козаками в моменті перевірки проводить роззброєння стрибків. Всіх роззброєних стрибків запроваджено до с. Самари де зроблено віче на котрому на бажання населення, за знущання над ним, стрибків покарано смертю. При роззброєнні забрано 3 мадярських кулемети, 7 автоматів, 22 кріси та 1750 шт, автоматної й 1920 крісової амуніції.

ЦДАВО, ф. 3836, оп. 1, спр. 197, арк. 215-217

Цит. за Літопис УПА 8 том нової серії с.747



ЗАПИСКА ПО ВЧ
НАРОДНОМУ КОМИСАРУ ВНУТРЕННИХ ДЕЛ УССР
КОМИСАРУ ГОСБЕЗОПАСНОСТИ 3 РАНГА тов.РЯСНОМУ

Оперативная сводка №13 за 16 января 1945 г.
...
Ратновский район

12.1.1945 в с.Самары \4030\ появилась банда в 200 ч. , которая действует от мени воинской части , якобы прибывшей для проведения операции. После того , как собралось 25 бойцов истреббатальйона , бандиты 4-х из них расстреляли , а остальных увели.

На место проишествия прибыли ВВ НКВД для преследования и ликвидации банды.

ГДА СБУ - Ф. 2. - Оп. 33. - Спр. 1. - Т. 1. - Арк.24

 

Що цікаво, радянського звіту по втратах в цій операції не знайти. А потім і виходили переможні реляції нквдистів.

 

Це фото я побачив у радянській книзі "В схватках с врагом". Сборник. М., изд.Московский рабочий, 1976 г.
Чи є в кого інформація про підпільника, який на ньому зображений, оскільки він напевно не з групи "Петра", яку вважають останньою боївкою : http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/28/33736/ (власне цим фото і цікаве)

 

Ну на сьогодні точно можна сказати що група "Петра" явно не останні ОУН-івці :
У цьому ж році (1960) на Сколівщині місцеві мешканці декілька разів бачили групу із 3 повстанців на горах Клівці й Маківці.

Останній у цьому районі повстанець П.Корчинський - "Стрийко" у 1962 р. будучи важко хворим і майже сліпим , вийшов з лісу і зустрівся із своїм знайомим М.Лопатичем . Підпільник попросив закопати його в могилу , після чого разом з товаришем пішов до лісу , де була викопана і встелена смерековими гілляками яма.
П.Корчинський спустився в неї , ліг і застрелився...

Лише на початку 1970-х вийшов із криївки і легалізувався повстанець І.Біда із с.Старичі на Львівщині.

Сховок підпільника Д.Козловського - "Голуба" працівники КГБ випадково виявили тільки у 1980 р.

Член СБ ОУН М.Маньовський переховувавувався у господарстві власної дружини , що знаходилося в с.Угрин Чортківського району Тернопільської обл. , аж до своєї смерті у 1989 р.

Стрілець Я.Галащук перебував у криївці влаштованій на околиці Тлумача Івано-Франківської обл. ,до сепня 1991 р. і вийшов лише після проголошення незалежності України.

З 1951 до грудня 1991 р. на нелегальном становищі жив колишній есбіст І.Оберишин.
До 1992 р. у хаті рідної сестри переховувалася підпільниця О.Ференчак.

Ці люди до кінця залишилися вірними своїй присязі , не зрадивши ідеалів національного визволення свого народу.

І.Партиляк "Встань і борись.." с.549


1 вересня 1962 р. в с. Домашеві Сокальського району Львівської области зі зброєю був затриманий Степан Басюк, а 1964 р. у м. Великі Мости заарештували Степана Савицького .

У селі Улашківцях на Чортківщині переховувався до квітня 1965 р. Петро Басюк. Виявлений міліцією, він загинув у перестрілці, знищивши голову сільради. Імовірно, його слід вважати останнім полеглим повстанцем.

..
Протягом 25 років переховувався у с. Ланах Перемишлянського р-ну Львівської обл. Михайло Пищуга і легалізувався тільки тоді, коли його розбив параліч
...
На Чортківщині повстанець Ковальський із с. Ніври переховувався до самої смерти в 1970-х рр.

Володимир Мороз - "Завершальний етап збройної боротьби ОУН і УПА на українських землях" :

 

Цікаво, які дані по цій справі є в архівах. Та й з краєзнавцями Чортківського району було б цікаво поспілкуватись на цю тему.

 

Як рахувались втрати радянської сторони і як результат неточність в меншу сторону

 

Поле бою залишилось за повстанцями

 

Пояснююча записка 90 погранполка про боротьбу з УПА кінці березня - середині квітня 1944. На диво обєктивний опис подій

 

Омг, що 16 стрілецька бригада нквд мала чисельність 16000 бійців у квітні 1944 року?

 

Ось на цьому форумі МВС, є інформація про частини ВВ НКВС в Західній Україні.
http://police-ua.com/showthread.php?t=2223&s=405dc3cc3a858db6cbf03e45572607bc

 

В збірці нарисів про радянських прикордонників у рівненській області, знайшов цікаву згадку про підпільника "Горлоріза", який загинув у 1948 р.
Найбільш цікаві моменти я виділив чорним шрифтом :

" Вскоре удалось ликвидировать некоторых районных проводников -- Сагайдачного, Старика, Вовчура, но положение все таки оставалось сложным. Среди тех, кто еще орудовал в селах района особую опасность представлял некий Горлориз, он же Маркиян и Назар а в действительности -- уроженец Бегеня Алексей Кондратишин, по уличному Сейко. Было известно, что в 1941 году он дезертировал из Красной Армии, некоторое время скрывался, а с приходом окупантов стал полицейским. Потом куда-то исчез -- как позже оказалось, повышал свое "мастерство" в националистической школе во Львове.
После освобождения Ровенщины советскими войсками остался в оуновском подполье, подвизался в банде районного проводника Русского, а после его смерти возглавил провод. Относил себя к мельниковцам, на словах выступал против терора , за "пропаганду", но жители сел, входивших в его "терен" имели более чем достаточно оснований считать, что из всех его псевдо Горлориз наиболее подходящее для него." (с)

Горячий след : Очерки [о чекистах и воинах Зап. погранич. окр.] / Владимир Кобысь, Львов Каменяр 1989 с.79-80

Чи є в кого більше інформації про цього підпільника ???

 

Про розгром "стрибків" :

"Чота сотні Риболовці 3.12. 44 спалила становище стрибків у с. Чемеринці, застосовуючи запальні кулі, при цьому загинули 45 польсько-більшовицьких вислужників."(с)

Джерело : Короткі описи боїв "Лисоня" ГДА СБУ. Ф 13. спр. 376. Т 66. (цитата з книги М. Щеглюка про зброю УПА)

Цікаво, чи поставили потім совіти памьятник такій кількості загиблих стрибків ?
Та й згадок про цей випадок у радянській пропагандистській літературі я не зустрічав.

 

а де Чемеринці?

 

Вікіпедія пище, що це с. Чемеринці Перемишлянського р-ну Львівської обл.))) По суті це хутори (між лісами і долинами) Василькове, Юрки, Провал, Гута, Голий Кінець, Кучерівка, Куторноги, Ґуральня, Верхня та Нижня Кузбатиця, Волоськи. Відстань між крайніми хуторами Гутою та Верхною Кузбатецею по прямій досягає 6 км. Колишня польська назва села Кочерівка (Koczerowka).

 

По Перемишлянах радянські поховання в OBD не додані