Назбиралось у мене трішки касок, які до свого "другого життя" вважались безнадійними і непотрібними. Корозія і час були настільки сильними, що, здебільшого, метал був дуже тонким, і не піддавався зварюванню. Хіба за дуже рідким винятком, заварювати удавалось тріщини. Тому я взявся ліпити з епоксидної смоли і скловолокна. Сильно не сваріть, дані каски лише на полицю, і не більше. Отож, нумер 1. М-42, з жахливою дірою на куполі, і пилою по всій кромці. Після довгої роботи з епоксидкою і шліфовкою
По попередньому посту - шкіру на підшоломнику трішки пробував зістарити, зробити заюзаною і "засмальцьованою"
Доречі, здивувало те, що люверси ніби низько знаходяться... Результат: тепер приймаю критику, ногами не бийте) ПС: найближчим часом закину одну убиту 35-ку
Попробуйте по кругу подшлемника натереть выступающий изгиб кожи ласкутом ткани смоченый спиртом, чтобы придать потертость и рыхлость . Еще надо будет увеличить высоту тульи кожи подшлемника на 13,5см, ато она у Вас коротковата кажись 12см и смотрится как бундес подшлемник, ну и шнурок по возможности поменять на плетёный диаметром 2,5-3мм.С уважением.
Отож ,поїхали далі. М-35 ,знайдена у Тернополі на місці боїв Тернопільського гарнізону на Загребеллі. відкуплена за 60 грн і два пива) Тріщина майже через усю каску, а після кислочення вилізло страшенне сито з корозією отвору на люверс і кламер.
Очистка, заварювання тріщини, заливання епоксидкою. Зараз каска уже на стадії кінцевої шліфовки і в очікуванні фарбування, деколей і підшоломника. ПіСі - на касці був відсутній частково вальц, його наростив за допомогою шкіри, просоченої епоксидкою
Дякую камради за таку хорошу критику) Зараз трішки вирвав часу і таки добив 35-ку. Правда без підшоломника і ще не підстарював..Всі сили жре диплом. Та як тільки розгребусь з дипломною і роботою, дороблю і підшоломник, і підстарювання
НУ а ще в нагрузку: восени мені вирішили загнати каску, сказали що німецька, і продали за 150 грн. ну при зустрічі я зрозумів що то "халхінголка", та вже промовчав бо такої в мене ще не булоі потихеньку я робив і її. аж тепер майже закінчив. Отож, СШ-36, знайдена в Тернопільській області, свідок "перших совєтів" 1939 року.
Далі спиляв старі заклепки, запаяв тріщину, і додатково проклеїв зсередини скловолокном і епоксидкою, ними ж і вивів вентиляційний отвір. Шпаклівка-грунтівка...
У камрада Harl купив гребінь, десь тут був колись надибав креслення фурнітури, по них її і виготовив. 0 23.00 вирішив робити гофру, сусіди поскаржились, прийшлось робити вдень, вийшла цільним куском. Ось як вона зараз виглядає Поки без зірки. Хоча маю вже трафарети, та ніякруки не дойдуть. ВИрішив ставити ранню зірку. Ще фото кріплення ремінця - цікавеньке, як на мене, на кламерах ну і підшоломник власної роботи, точніше подруга допомагала пошити на ручній шфейній машинці))) ТІльки б вільного часу, візьмусь знову) а так взагалі набрав заготовок, що ціле літо можна вдома сидіти) чекаю ваших зауважень! з Пов.
Все здорово и замечательно. Только ремешок на халхине неправильно прикреплен. В сети встречал фото некопаных только такие (крепление как на СШ-40 - концы подворачивались внутрь, а не наружу)
Салют всім!) отож я таки доробив свою хасаночку, трохи зачухав і легенько підстарив (рука не піднялась іржою заліплювати). Ногами не бийте)) А ще мене забирають в армію, маю кілька тижнів щоб усі роботи свої докінчити)
Звезда у вас получилась малость фиговато, смысл в том, что лучи не должны изгибаться, добиться этого довольно не просто, в виду не равномерного изгиба шлема в лобной части, мне приходилось резать трафарет, но визуально они должны быть ровными. И ещё один совет, по дембелю, когда будете ставить на люверсы тарельчатые шайбы, расширяйте внутреннее отверстие кернером. Удачи в войсках!
