Доброго дня усім! Під час земляних робіт поблизу Києва знайшли ось такий девайс. Дуже схоже на британську міну МК ll, 3 дюймову, але є відмінності. Зрозумілих маркувань окрім цифри 2 немає. Рештки проволоки на стабілізаторі можуть свідчити, що ця штука мала такий саморобний підвіс, для кріплення на літаку. Підкажіть з ідентифікацією! Заздалегідь дякую!
Скоріш за все, ранньо-радянська експериментальна. Пробували англійців копіювати. Отут схожа обговорювалась.
Доброго! ПТВ - "Патрубвзрыв", 42 - завод ім. Маслєннікова, Самара. Тобто, предмет після 1929 року. З повагою,
Прошу вибачення, зміг нормально роздивитися, з обох сторін ніби 12. Тому трохи поправлюсь. Тоді виробник по ходу Завод №5 Патрубвзрыва, раніше - Московский дроболитейный завод Патрубтреста, а до революції - Московский Дроболитейный и патронный завод. Тоді виходить, що капсульна втулка/вишибний у Вас на 1930-31 рр. По заводу: Дроболитейный завод № 5 в 1931г. переименован в завод № 58 им. Ворошилова и передан в ведение Патрубвзрыва НКТП. До середины 1930-х относился к числу патронных заводов. По тресту/об'єднанню: Создано в 1926 г., ликвидировано в 1935 г. 1. Патронно-трубочный трест (Паттрубтрест) Главного военно-промышленного управления ВСНХ СССР. 1926 – 1930 Военно-промышленного управления при Президиуме ВСНХ СССР (1926 – 1928) Главного военно-промышленного управления ВСНХ СССР (1928 – 1930) 2. Всесоюзное объединение патронно-трубочного и взрывательного производств (Патрубвзрыв, Патрубвзрывобъединение) Главного военно-мобилизационного управления Наркомтяжпрома СССР. 1930 – 1934 Мобилизационно-планового управления ВСНХ СССР (1930 – 1932) Главного военно-мобилизационного управления Наркомтяжпрома СССР (1932-1934) 3. Всесоюзный патронно-гильзовый трест Главного военно-мобилизационного управления Наркомтяжпрома СССР. 1934 – 1935 Чисто як версія: можливо, відпрацьовували/опробували якусь дрібну/експериментальну партію для використання у Середній Азії проти басмачів (суто мої здогадки, бо зустрічалися колись лише косвенні згадки).
Передано до Музею у Жулянах. Така була умова хлопців, що її знайшли. Знайдено у Києві, вулиця Братиславська.
Це багато що пояснює. Лісовий масив побудований на залишках царсько-ранньорадянського артилерійського полігона, який не часто, але все ще підкидає такі от подарунки.
...нУ, бо це - мінометна міна... (тобто - не "авіаційна бомба") ...осІчена, невИстрілена, ...пізніше - знищена підкладанням у вогонь ... можливо - була хімічна ???
Щодо вогню-на стабілізаторі рештки фарби світло-зеленого кольору, не думаю що горіла-палала.. І на стабілізаторі (симетрично приплюснутому) прикручера проволока, для підвісу «бімби» вертикально. Ящо дріт був щоб затягнути її в багаття, прикрутили б за один-два стабілізатори, а тут за 4. ЗЫ: патрон же не наколотий?
Ще у мене є припущення, що ця приблуда взагалі трофейна китайська, в яку вставили більш-менш підходящий під вишибний радянський мисливський патрон. Шмальнути, можливо не вийшло, тому вирішили переробити під скид. Дежавю. Типу тих, що зліва на фото (81 мм). Ну або скопіювали в китайців. В ходе конфликта с Китаем на Китайско-Восточной железной дороге в 1929 году частями Особой дальневосточной армии были захвачены в числе других трофеев несколько китайских 81-мм минометов. изготовленных по схеме мнимого треугольника с прямоугольной опорной плитой и имевших систему воспламенения Стокса-Брандта. Кроме того, было захвачено несколько сот трофейных мин. "Группа Д" ГДЛ АртНИИ получила возможность изучить трофейные минометы и боеприпасы. В 1930 году впервые в СССР "группа Д "начала разработку собственных 60. 82. 107 и 120-мм минометов. Рабочие чертежи 60-мм ротного миномета Доровлев отправил в Артуправление 19 января 1932 года.
Я спробую заміряти , наклеївши «малярку» , калібр та довжину. Схиляюсь до думки шановноо А10А, що ця фігня була хімічна. Також зроблю близьке фото переднього взривака. Має місце кільце на корпусі, характерне для мінометних мін. Але, підвіс за стабілізатор? И накол патрону ? Мені дійсно цікаві версії, бо знахідка нетривіальна, і жодна інфо не буде зайвою. Завтра заміряю та зважу залізо.
Якщо під скид перероблена, то скоріше за все для використання з Юнкерса T.21 або подібних. Бо на Р-3 вже був балочний тримач під 32-кг бомби. Колись траплялася інфа про застосування совєтами Ju-21 без розпізнавальних знаків в травні 1929 в районі Ташкургана в Афганістані. Потім вже навіть із розпізнавальними бомбили. Іхтамнєти тих часів, коротше . https://ru.wikipedia.org/wiki/Афганский_поход_Красной_армии_(1929) До речі, Прімаков тоді дуже хімію просив.
Якщо артполігон, то могли і з привʼязного аеростату скидати. Залежить від того, які характеристики мали зняти.
Так, на полігоні могли і з аеростата. Я бойове застосування мав на увазі . Але в совку розробки подібних мінометних мін почалися саме після того, як затрофеїли в китайців.
Якщо іде мова саме про хімічну міну/бімбу, то для заміру характеристик (для коректного розміщення приладів, що знімуть дані) , скид з аеростата буде більше влучним ніж з рухомого літака, або міномета.. тож, може буде поєднання авіаційного та ствольного походження.
