На пару годин під вечір вдалось полазити трошки, трапилась ось таке, до цього 1/4 вживу ні разу не бачив, прикольне
На Харківщину вперше занесло у квітні — травні 2022 року. Вздовж правого берега Сіверського Дінця гнали ворогів до кордону. Місця гарні, копані. Першою знахідкою був сталевий набій до «Маузера». Якийсь копач вийняв з нього кулю, висипав порох, а гільзу кинув поруч. У лісах часто зустрічалися шрапнельні стакани 76-мм снарядів, підняті, а потім залишені на місці копачами. В центрі Великої Бабки у відвалі глини, викинутої з котловану під гараж, неозброєним оком побачив зачіп до німецького рюкзака і гільзи. Місцевість зараз сильно засмічена різними алюмінієвими уламками, переважно запалювальними елементами від «Граду». Трохи набрав цілих шестигранників. Часто трапляються і сучасні боєприпаси, що не вибухнули. У травні, незважаючи на часті дощі, випала можливість походити з металошукачем. У лісі на березі Дінця набрів на відстріл MG-34. По лісу німецьких гільз підняв досить багато. Настріл був із гвинтівок, переважно вздовж дороги. Совітських гільз щось зовсім негусто було. Серед них було кілька відносно нечастих клейм 29-го року. Коли почав ходити по полю, то і старовина траплялася. Визначив, що підвіска з хрестовключеним хрестом датується XVII ст. Пришивні круглі бляшки — ще не знаю, з якого часу.
Підвіска з хрестом це скоріше за все саморобний дукач, бо в 17 ст. наряд чи можна було знайти підходящу монету