75-мм снаряд Французского типа

Так, на цій схемі кільце-прокладка з свинцю та асбесту, для ущільнення. Але крім того, в 75мм французьких хімічних снарядах була заливка свинцем - ось переклад з французької:
75-мм снаряд
Упорна поверхня вічка снаряда призначена для встановлення металопластичної прокладки, яка під час загвинчування головки гільзи стискається та утворює герметичне ущільнення, точно підлаштовуючись під своє посадкове місце. Ця прокладка складається з азбестового джгута, покритого свинцем.

У разі, якщо через виробничий дефект або неправильне встановлення металопластичної прокладки виникав витік, він міг проходити або через з’єднання між вічком і головкою гільзи, або через з’єднання між головкою гільзи та самою гільзою. У такому випадку вивільнена речовина могла виходити або над краєм пробки, або між комірцем і гільзою, забруднюючи при цьому детонаторний заряд із мелініту. Це могло призвести до аварійних ситуацій або зробити снаряд неефективним під час стрільби. Тому було необхідно герметизувати зазначені з’єднання:

• Герметизація різьбового з’єднання здійснювалася нанесенням мастики на різьбу головки гільзи перед її загвинчуванням у снаряд (для снарядів №4 використовувалася суміш каоліну, рідкого скла та гліцерину; також застосовувалися суміші каоліну, декстрину, гліцерину й води або магнезіальний цемент).
• Герметизація стику між головкою гільзи та гільзою здійснювалася шляхом припаювання головки до гільзи по всьому периметру головки.

Також застосовувалися інші способи: гумова мастика, пайка олов’яно-вісмутовим припоєм та занурення комірця пробки гільзи в розплавлене олово.
Гільзи-детонатори зразка 1897/1914, як правило, надходили вже готовими до використання та повністю герметичними завдяки зануренню комірця пробки гільзи в розплавлене олово і сильному затягуванню головки гільзи на корпусі гільзи.
На фугасних снарядах гільзи фіксувалися латунним штифтом, розташованим під кутом 90° між двома пазами для затягування.
Натомість на снарядах із токсичним спорядженням гільзи не блокувалися штифтом. Отвір для штифта був наявний, але залишався порожнім або заповнювався розплавленим свинцем.
Близько 1917 року для закривання 75-мм хімічних снарядів було спеціально модифіковано головку гільзи моделі 1897–1914 розміром 36,1/47,5 мм. Модифікація полягала у виконанні циліндричного сектора, який зменшував зовнішній діаметр головки до 45 мм і полегшував затягування кільцевого ущільнення.