Слава Україні! Оскільки їздити у «Бродівський котел» через розпочату війну наших тимчасово агресивними сусідами та зміну сімейного положення вдається лише зрідка, вирішив знімати напругу від копарської бездіяльності на городах благовірної та її родичів (якраз зібрали картоплю), а також на усіх інших полях та земельних паях в окрузі… Так-от, на ділянці біля обійстя дружини несподівано трапилась фібула «Вельбарської культури» (на жаль, без кріплення), а на іншому городі підняв срібного перстенька; вийшло так, що саме цього персня в минулому загубила сестра дружини; гонорово віддав їй згубу, водночас піднявши свій авторитет P.S. До речі, за багацько років пошуку з детектором, це моя перша фібула
Слава Україні! Нарешті і я відкрив сезон 2024 року; походив дві з половиною години на городах за 150 метрів від будинку дружини (Камʼянка-Бузький напрямок):
Слава Україні! Відвів душу на городах в селі неподалік будинку дружини (Камʼянка-Бузький напрямок); знахідки за два виходи по три-чотири години:
Слава Україні! Півроку не був на копі, але зібрали картоплю на городі біля будинку дружини у селі і я не втримався від того, щоб не розслабитися з улюбленим хобі; хоча на цьому городі (10+ соток) я вже двічі ходив, але особливого вибору і не було; знахідок було не багато, але і ці мене приємно здивували:
Слава Україні! Залишив благовірну з півторарічним синочком та тещею на квартирі у Львові, а сам гайнув у рідні краї дружини, де провів розвідку по ПСВ, у місцях ймовірних боїв по «Горлицькому прориву» (Львівщина, Камʼянка-Бузький напрямок)… Щойно зайшов на заплановане для пошуків поле, як попав у недоторкане латунне «Ельдорадо»; сміття не було зовсім, а тому що не гарний кольоровий сигнал, то більший чи менший за розмірами уламок латуні (артилерійські трубки, ПСВ)… Ось так пожинаючи плоди своєї маленької вдачі (у підсумку мішечок з латунню показав більше 5 кг, а відсіявши бруд та чорний метал, який там присутній, буде десь 4 кг латуні), натрапив на не надто чіткий сигнал, який не вселяв великого оптимізму; розкопав, і витягнув антуражний металевий казанок; вже думав закопувати ямку, але зловив слабенький сигнал; копнув знову і дивом не пошкодив гарну емальовану кружку, яка за 110 років чудово збереглась; коли майже відразу підняв ґудзик РІА, вже з ентузіазмом взявся за цю ямку; на жаль, накопав трохи гільз, але нічого цікаво більше не вискочило… P.S. Поле дуже перспективне, принаймні без кілограмів латуні звідти точно не повернуся))
отут знаходив жетон кулеметника. гудзики. фенінгі. по лісам там щось нічого цікавого мені непопадалось. блище до міста жменя крейцерів і польщі.
Слава Україні! Сьогодні знову відвідав вже славнозвісне поле з латунним «Ельдорадо» (ПСВ, місця боїв по «Горлицькому прориву» (Львівщина, Камʼянка-Бузький напрямок)); припускаю, я вже набрид зі своїм кольоровим металом, але чи я винен, що доля вирішила зробити з мене латунного барона? Взагалі зауважив за собою втрату морально-естетичного задоволення від процесу (бо для такого потрібні відповідні знахідки), натомість мною оволодіває матеріальна (меркантильна) зацікавленість, бо вже йду на те поле, як на заробітки На своє виправдання скажу, що я таки зумів зачепити маленький окоп солдата РІА, але за іронією долі, яка вже набуває підозрілої закономірності, все що мені залишив той бідаха з минулого, так це купу патронів, стріляних гільз і….знову ґудзик! P.S. На останніх трьох світлинах помита та перебрана латунь з попередніх двох виїздів на те саме поле (вага без урахування гільз)…
Слава Україні та доброго здоровʼя! Вітання, товариство, від латунного барона! Отже, сьогодні вкотре відвідав вже славнозвісне поле з латунним «Ельдорадо» (ПСВ, місця боїв по «Горлицькому прориву» (Львівщина, Камʼянка-Бузький напрямок)); спочатку, як на роботі, чітко та розмірено піднімав більші чи менші латунні уламки підривників та вже й і не плекав ніяких надій на більш цікавіші знахідки; однак, дід Хабар трішки змилосердився та підкинув хоч і не супер-знахідки, але вже дещо цікавіше: саперну лопату РІА та антуражну алюмінієву флягу (якщо не помиляюсь, це польський різновид фляг)… У підсумку всеодно перемогла латунь, якої вийшло десь на 5 кг
Слава Україні та доброго здоровʼя! Вітаю з Чистим четвергом! Сьогодні трішки пройшовся городами неподалік будинку дружини; накопав чимало «шайб», з цікавішого, підняв латунний католицький оберіг:
Слава Україні та доброго здоровʼя! Поки городи остаточно не засіяли, ще трішки прогулявся неподалік будинку дружини (Камʼянка-Бузький напрямок); цього разу рекордних три католицьких обереги, які, в сукупності з іншими факторами, схиляють до думки, що там жив біднуватий, але дуже побожний люд (шість оберегів на ділянці десь 150*100 метрів):
Слава Україні та доброго здоровʼя! Вас вітає латунний барон! Як вам такий натюрморт?(помита та перебрана латунь з попередніх кількох виїздів на те саме поле під назвою «латунне Ельдорадо» (вага без урахування гільз -13,5 кг):
Тут в селі один хитро зроблений по 120 грн. приймає)) Але я ж не пияк якийсь чи безпритульний, щоб на мені щонайменше 30-40% чистого прибутку мали На «Фейсбук» мені сказали, щоб менше 180 грн. навіть не думав здавати; приймають з доставкою в інших населених пунктах (один контакт я вже маю, але ще не дзвонив)…
Це якийсь дуже оптимістичний варіант, бо в минулому році було суттєво менше та й інтернет вказує на менший діапазон цін
Так мова якраз про грубу латунь ( голови різані на двоє, трубки і т.д. то було по 200, а гільзи здавав по 180)
