Вітаю! У спадок дісталась така річ. Можливо хтось підкаже чи дійсно це антикварна річ з Японії чи просто радянський "ширпотреб" на тему. Ширина 13 см, висота 23 см. Зроблена з матеріалу схожого на ДВП. Жодних написів або клейм немає.
Доброго! Не обов'язково японська, але і не совок. Кінець 19 ст., коробка/ящик/підставка для листів/паперів/карток/візиток (по сучасному- органайзер), мода на них з'явилася у Франції в епоху Наполеона ІІІ. Матеріал папьє маше, скоріш за все. Типу таких: З повагою,
https://www.google.com/search?clien...jQIHV2sEzwQtKgLegQIDRAB&biw=360&bih=712&dpr=3 Після «відкриття» європейцями Японії у 1855 році японські товари і твори мистецтва у великій кількості починають завозитись до Європи та Америки, й незабаром привертають увагу й знаходять справжніх пошановувачів. Так, під час проведення Всесвітніх виставок у Лондоні (1864) та Парижі (1867) були продемонстровані зразки японської кольорової гравюри й різноманітні кустарні вироби (порцеляна, кімоно, ширми, лаковані вироби тощо). Відчутним впливом японізму позначений також розвиток у Європі мистецтва модерну з його акцентуванням на орнаменталістику, довільне використання нечітких і нерівних форм, зокрема яскраво цей вплив проявився у творчості представників групи Віденської сецесії. Так, австрійський митець Густав Клімт зібрав багату колекцію японських кімоно і тканяних завіс театру но, і потому переробляв японські орнаментально-абстрактні візерунки на текстилі у композиції для своїх полотен; прихильником японізму був також і чесько-австрійський художник Еміль Орлик. Окремим напрямом у наслідуванні японських традицій стала організація японських садів або переобладнання під «японські» окремих ділянок у існуючих паркових комплексах у європейських містах. Саме з тодішнім автро-угорським мистецтвом пов'язані окремі прояви японізму, в першу чергу, як явища модного (для свого часу), на території сучасної України. Так, унікальним залишається інтер'єр панської оселі в японському стилі (дракони, квіти і птахи, гейша з парасолькою, стилізації ієрогліфічних написів) у палацовій садибі в Самчиках на Хмельниччині (нині Державний історико-культурний заповідник «Самчики»).
