Вітаю усіх! Я багато разів стикався з тим, що розшифровка великої кількості маркування, літер, цифр на основних частинах гвинтівок Мосіна заходить у глухий кут. Є багато різних форумів, сайтів, де ви бачили одні й ті самі скани з буквено-цифровими позначеннями, опис яких навіть не обумовлено одним реченням. Нажаль. Книжки відомих авторів, наставлення, приписи, циркуляри і навіть просто інформація по конкретному позначенню - є не завжди доступною. Давайте трохи додамо цікавих фактів, щоб користувач будь якого макету 91/30 і його частин, міг хоча б відрізняти Тулу від Іжевська. Що б було цікавіше, то почну саме з не рядових позначень предметів. Долучайтеся! Літера «Н» Маркування у вигляді букви «Н» досить поширене і трапляється лише на запасних частинах гвинтівки. Тобто ці деталі цілеспрямовано виготовлялися для ремонтних майстерень, арсеналів, де проходило відновлення втрачених/пошкоджених частин. Взагалі, уся зброя у вищезазначених роках та пізніше поділялася на 5 сортів (так, радянщина любила усе сортувати) 1й сорт - зброя, яка ніколи не використовувалася. 2й сорт - зброя, яка використовується/використовується і знаходиться на зберіганні/вимагає ремонту. Для післявоєнного часу, сорт 2 визначається як: зброя 1го сорту, після гарантійного терміну зберігання або зброя після ремонту, яка готова до використання. 3й сорт - зброя, яка підлягає ремонту у складських умовах. Для післявоєнного часу це відноситься до зброї, яка не вимагає серйозного ремонту. 4й сорт - зброя, яка вимагає капітального ремонту. У довоєнні роки 4й сорт був, але не уживався як такий. 5й сорт - зброя, відновлення якої неможливе. Стволи та ствольні коробки утилізувалися, або використовувалися як учбово-розрізні та тренувальні макети. Літера «Р» Позначення ремонтної майстерні з відповідним номером. Ці позначення ставилися на хвостовій частині затворної рами та стволі. Рік ремонту не проставлявся. Літери «АБ» Це позначення артилерійської бази. Тобто ремонт гвинтівки був такої складності, яку не могла надати ремонтна майстерня.
У період ДСВ, відомо про так звані ПАРВБи. Позначення розшифровується як Передвижной Артелерийский Ремонтно Ввостановительный Батальон. І відомо усього про два маркування. Наступним за рангом йшли Арсенали. Приклади їхнього позначення: Цікаво, що арсенал #7, використовував свій знак контролю у вигляді скрещених молотків у колі. Це єдине маркування яке стоїть на рівні ТК збройових заводів. Треба відмітити, що арсенальні маркування не завжди означають ремонт пошкоджених елементів гвинтівки, або можливу конвертацію драгунських в модель 91/30. Це може бути лише огляд, чи відмітка про отримання на подальше зберігання. Літера «Д» в колі. Даний штамп можна зустріти дуже часто. Тула і Іжевськ періодично його використовували, чим відображали незначне відхилення деталі від норм. Усі процеси на збройових заводах контролювалися так званими Військовими Представниками. Це військові, яких поставили для контролю над замовленням. У їх юрисдикцію входило приймати готові партії. Своїми штампами (загалом - двома, на лівій стороні патронника і правій стороні ложа) вони засвідчували кінцеву прийомку. Букви це ініціали. Приклади штампів:
Відоме усім лого тульського заводу «стріла в зірці» теж має свої відмінності. До 1941 року, стріла логотипу зображалася з пʼятьма лініями хвостової частини, а після 41 і до кінця війни з чотирма (приклади нижче). Бо замовлені гвинтівки почав робити завод НКВ 536, який поспіхом розгорнув свою діяльність на одному з існуючих на той момент підприємств не збройової діяльності. Взагалі то, Тульський або Іжевський заводи про які ми звикли говорити, це є розгалужена мережа фабрик, майстерень, окремих цехів, які в підпорядковані оборонним відомствам. А по рокам, це виглядає так: Фабрика No1 Верховного Совета народного хозяйства, до 1932 1932-1936 - Фабрика No1 Народного комиссариата тяжелой промышленности; 1936 - 1939 - Завод No173 Народного комиссариата оборонной промышленности; 1939 - 1940 - Фабрика No314 Народного комиссариата вооружений. 1942 - Фабрика No536 Народного комиссариата вооружений. 1941 рік виробництва тульських гвинтівок має свій нюанс…. Усі вони збиралися в Іжевську з тульських запчастин. Літера «П» в напів овалі. Це позначка Подільського ремонтного заводу. Завод виробляв не тільки товари побуту, техніки а ще і різні запасні частини до гвинтівок 91/30. 1939 року була виготовлена мала партія трьохлінійних гвинтівок (можливо втрачені назавжди). Літери «МГ» в колі. Це позначення фабрики Макса Гельтця (Мах Geltz) не менш цікаве та бажане для колекціонерів. Гвинтівки з цим лого, збиралися у вже блокадному Ленінграді (1941) з завезених іжевських запасних частин. В нумерації заводів, це номер 810.
Затвори гвинтівок M91/30 були цілком ідентичні затворам царських M91. При цьому ручка на стеблі була відносно товщою щодо корпусу. У 1933 році було впроваджено певні зміни у конструкцію затвору. Корпус затвору і рукоятка - стали двома окремими частинами, які були зварені разом. Раніше вони були цілісними. Ширина рукоятки стала вужчою. Ця зміна дизайну була впроваджена у виробництво в 1934 році, обидві моделі були у виробництві до 1935 року, в цей час виробництво затвору з товщою рукояткою було зупинено. Приклади зʼєднання рукояток затворів з корпусом і зменшення товщини рукоятки. У 1941 році, іжевський завод спростив форму курка зробивши пуговку суцільно круглою та зменшив її діаметр. Тула ж в свою чергу продовжувала виробляти курки без змін у конструкції до 1943 року. Приклад зміненої конструкції пуговки курка (ліворуч) відносно попередньої форми (праворуч) Зʼєднувальна планка, пружина, бойова лічина та ударник виготовлялися без змін у конструкцію у продовж у сього періоду. У 1937 році були введені нові креслення, за якими визначалося переміщення маркування на зʼєднувальній планці, з верхньої її частини на бокову. Тульський завод виготовляв зʼєднувальні планки згідно нових вимог з 1938 року, а іжевськ цю зміну проігнорував.
Літера «П» в колі. Це позначення було одним із перших, яке взагалі наносилося на ствол гвинтівки. На початковому етапі, коли ствол з патронником був лише заготовкою, він проходив тест на високий тиск за допомогою чорного пороху. Тест показував чи була деталь міцною і допомогав виявити приховані дефекти ствола. Маркування наносилося зазвичай на ліву верхню частину патронника (інколи його середня частина) і в процесі обробки могло зі шліфовуватись, а на фінішному етапі знову наносилося на ствол. Слід зазначити що ці позначення у 30ті роки заводів «Тули» та «Іжевська» дещо відрізнялися. Іжевське клеймо було відносно більшим від тульського. Літера «У» в колі. У 1940 році на зміну випробування заготовки ствола чорним порохом, почали використовувати спеціальний набій високого тиску (ВТ). Він давав приблизно 420МПа. Позначення ставилось у центральній, боковій, або нижній частині патронника.
Дякую за цікаву ініціативу! Мосінські гвинтівки дійсно мають багату історію, і розуміння маркувань може бути захоплюючим заняттям для колекціонерів та ентузіастів. Позначення на частинах гвинтівок Мосіна Літера «Н» Як ви зазначили, маркування «Н» вказує на запасні частини, виготовлені спеціально для ремонтних майстерень і арсеналів. Це важлива інформація для тих, хто займається реставрацією гвинтівок. Тула та Іжевськ: Відмінності в маркуванні Розпізнання виробника може бути корисним для ідентифікації гвинтівок і їх частин. Ось деякі характерні особливості: Тульський збройовий завод (Тула): Символ: зірка з літерою «Т» в середині. Інші позначення: рік виробництва часто пишеться безпосередньо під зіркою. Відомий високою якістю виробництва. Іжевський збройовий завод (Іжевськ): Символ: трикутник з стрілою всередині. Інші позначення: рік виробництва часто пишеться поруч із символом. Виробництво було масовим, особливо під час Другої світової війни. Додаткові позначення та маркування: Літера «Ф» Може означати, що деталь була виготовлена на одному з філіалів основних заводів. Зірки, трикутники, ромби з різними літерами Ці символи можуть вказувати на конкретні партії виробництва або навіть на окремих інспекторів, які перевіряли якість деталей. Серійні номери Серійні номери, особливо якщо вони мають певні префікси, можуть допомогти визначити дату виготовлення та місце виробництва. Корисні ресурси та рекомендації Форуми та спільноти: Наприклад, форуми Gunboards або The Russian Mosin Nagant Forum, де колекціонери діляться своїм досвідом та знаннями. Книжки та література: Книжки, як-от «The Mosin-Nagant Rifle» від Terence W. Lapin, можуть бути дуже корисними для глибшого розуміння маркувань та історії. Онлайн-ресурси: Сайти, присвячені історії зброї, такі як 7.62x54r.net, мають розділи з детальними описами маркувань і їх значень. Ось кілька додаткових цікавих фактів: Маркування прицільних планок «П»: Придатність (рос. «пригодность»). Може вказувати на придатність частини для використання після ремонту або перевірки. Інспекторські мітки Літери або цифри в крузі або квадраті: Зазвичай це мітки інспекторів, що перевіряли якість виготовлених деталей. Заводські коди Літери або символи на малих деталях: Можуть вказувати на конкретні цехи або виробничі лінії в межах заводу. Знання маркувань і їх значень може значно полегшити ідентифікацію та реставрацію гвинтівок Мосіна, роблячи процес збирання ще більш захоплюючим. Якщо у вас є додаткові приклади чи питання щодо конкретних маркувань, будь ласка, діліться – завжди цікаво дізнатися більше!
