Я б не радив такий прилад.особливо початківцю.Крім того тестувальник каже не те що робить прилад.Скоріше те що хотілось би щоб він робив.
Я б хотiв би додати: У самопальних приладів украй не якісна матеріальна база і ось чому? Тому що всі вони хочуть зробити прилад на ''дровах, тобто iз гiвна'' Але як відомо, що з гівна ну ніяк цукерка не вийде, вiд слова - нiколи. Наприклад - виготовлення штанги та катушки: Штангу вони роблять замість карбону із якихось водопровідних пластикових труб який на сонці просто розсипається на атоми, за фіксатори колiн взагалі розмов немає - є лише сміх.. Корпус котушки з якогось дешевого ПХВ – замість надійного АБС-пластику. Iзоляція шлейфу котушки – хлорвініл, але бренди використовують силіконову. Обмотковий провід самої котушки - мідь, але не чиста а з якимись сторонніми добавками. Як кажуть на морі: Не надовго вгадаєш – швидко прогадаєш.
1. Не в усіх імпортних металошукачів карбонові штанги- у більшої частини з алюмінію. Штанги наших саморобників теж в основному алюмінієві - з "водопровідних труб" бачив тільки у "Піратів" і деяких клонів. Якщо ви мали на увазі останнє коліно, то у переважної більшості як імпортних, так і у вітчизняних виробників вона зі скловолокна. Виключення - останні серії "Кардинала", де вона дійсно була з не дуже жорсткого пластику. З фіксаторами колін, схоже, вам прото не пощастило. Я бачив декілька варантів затискачів - і алюмінієві, і пластикові - усі вони були остатньо якісними. Буває, безумовно, що виробники дешевої продукції ліплять туди цангові затискачі від шлангів, але то поодинокі випадки, і такі виробники швидко вилітають з ринку. 2. Фактично усі корпуси котушок як імпортних так і вітчизняних зроблені з АВС пластику. ПВХ використовувався років 15 тому, і то питання, чи воно так погано, як ви кажете. Насправді АБС - доволі кепський дешевий матеріал. Мені траплялися "самопальні" датчики зі склопластику - ото дійсно вічний матеріал і надзвичайно стабільний при перепадах температур. Але фірмачі його не використовують через складність технології виклеювання. А от саморобщики, бувало, заморочувалися. Це просто ідеальні корпуси датчиків. 3. Дуже рідко фірмові виробники використовують кабель з силіконовою ізоляцію. Зазвичай там непоганий гумоподібний пластик. Але буває, що поважні фірми ставлять таке гівно, що сумлінний "саморобник" його б навіть у руки не взяв. Власники Мінелаб Е-Трек і подібних вам розкажуть, що там за кабель. До того ж кабеля українського виробництва потрібної конфігурації не існує - виробники кабелів що для фірми, що для саморобників, однакові, їх просто купують - хтось котушками по 100 метрів, а хтось тонами. Але у сторонніх виробників. 4.Обмотковий провід котушок сморобники не виготовляють - вони купують електротехнічний провід, який відповідає усім вимогам стандарту, неякісного мідного дроту просто не буває - його неможливо витягнути, а якщо якийсь виробник і почне такий випускати - він швидко збанкрутує і фірми-покупці задовбуть його судовими позовами. Фірмачі іноді мотають свої датчики омідненим алюмінієм - ото дійсно клямка. То ж моя вам порада - не робити оціночні судження у темі, якою ви не володієте на достатньому рівні.
Так, я знаю таке римське слово – репутація, в якій є лише два значення. Негативне заробляється дуже швидко, а на підтримку позитиву потрібні роки. Самопал без репутації - це гра в лотерею.
Ну ось вам приклад що і з фірмою бувають проблеми, моя перша Евро Ася перестала включатися через місяць, в дощ з нею не ходив, була нова й завжди в чохлі, постояла вдома з недільку, вийшов на коп а вона не включилася, вона була на гарантів але мені не хотілося повертати,та й не було часу цим займатися, прийшов додому відкрив блок, просушив плату феном і о диво вона запрацювала, але таку процедуру треба було проводити переодично, потім через пів року розлізся кабель в районі гермовода, потім тріснув підлокотник, потім ії продав. К саморобкам і к штангам в мене взагалі питань не було, за свої гроші гарні прибори працювали без проблем, тільки з кротом хм не повезло з датчиком, сам винен не хотів його купувати, але купив.
У мене також були проблеми із вологою. Є такий лайфхак - в корпус я кладу абсорбент який збирає вологу це пакет з силікагелем. Але перед застосуванням цей пакет потрібно трохи прожарити, потім після охолодження можна класти в блок управління. Ви знаєте, нормально працює, своє призначення виконує. Також існує така хибна практика догляду за приладом; Після копа прилад миють і ставлять сушитися на сонячне місце - STOP ...після миття від бруду прилад потрібно насухо витерти і поставити в тінь, а не на сонячне місце. На сонці в першу чергу від ультрафіолету страждає шлейф катушки, тому що він є чорного кольору. Ізоляція кабелю на сонці сохне, а потім ламається, якщо це буде системною практикою. Це я кажу саме не за вас, а за системні помилки догляду за приладом. І не важливо дорогий прилад або дешевий - важливо те, щоб не було потім головняка. А за підводники – там взагалі ховайся. Тому що потрібен постійний моніторинг герметичності – прокладки та інше. Безкислотна смазка силікон-тефлон - Її треба мати завжди. Та й потрібно знати: Коли і що з її допомогою потрібно робити - щоб спокiйно жити.
Квазар ф3 вдвічі, якщо не втричі дешевший і комфортніший. Знайомому купили бу від Діми Стафа - це прилад. Але,справді, все залежить від майстра. Раніше був Квазар..я був не в захваті від нього.
Це лише огляд. А вибирати той чи інший пристрій це пріоритет користувача згідно з принципами демократії.
Вольфгрей бачу зрозумів що мався на увазі саме технічний бік. Напуркуа вам аж 180 типів металів розрізняти? Типу понти поганяти перед кимось - дивись що мій прибор вміє! Ну припустимо вміє і що? Це якось впливає на якість і кількість знахідок? Припустимо прибор покаже що під катушкою не голд три дев'ятки , а лише 583 , то що його не копати? Дурня правда ж? Тому я і написав - чергове намагання кацапів випендритись і підкреслити що ні в кого такого немає. Одним словом "аналоговнет".
Візьміть Сімплекс ВТ з безпровідними навушниками, вчора на двох різних місцях копав, і по фінансах не зашквар і шукає добре, навіть дві чешуйки були.
Або це не той "Пірат" - особисто мені відомі два прилади під такою назвою, один - балансник, інший імпульсник. Або є іще й третій, з відео не зрозуміло, що там за схемотехніка. Але наявність двох обмоток датчика, що частково перекриваються, як би натякають, що там балансний метод. Для дискримінації у балансника жодних перешкод немає - вони для того й зроблені. Якщо ж це танці навколо відомого імпульсника - то чергова містифікація "на робочому столі". У реальних умовах усе буде зовсім інакше.
Дякую за схему. Таки це імпульсний Пірат. Ну що ж, ця іграшка дійсно парадоксальна до геніальності, бо використовує нестандартні режими роботи компонентів. Але, на жаль, працюватиме це лише на лабораторному столі. Геніально, але марно. Хоча, іще раз підкреслю, розробник з таким нестандартним мисленням заслуговує на найвищу повагу.
головне ціна , можна впарить те що коштувало 500 грн але за 1000 , ще можна стрілочний індикатор і ще +500
Думаю, деяким людям, чисто з прагнення до експериментів, зібрати щось незвичайне було б цікаво. Іще мені здається, як час та натхнення - з цього можна щось на кшталт міношукача для армійців було б "витягнути" - там чутливість і різні відлаштування не мають того значення, як у металопошуці, може, щось би придатне і вийшло. Все ж імпульсна схема у тій темі "рулить".
