Доброго вечора! Якщо я вірно розумію, то це розривні ядра до гармат? В маленькому отвір з різьбою, у великому цікавіше. Дуже малий отвір. Проволокою заліз - пусто наче, лише щось чорне, як земля, на проволоці залишається, не схоже на порох. Мабуть отвір для запалювального дроту? Може хто підкаже по періоду?
Приветствую. Основная проблематика определения ядер на наших просторах это то, что зачастую отличить ядро пушечное от ядра от мельницы, части оград, балансиров паровых машин и разнообразных механизмов (и этого добрав, особенно от мельниц гораздо больше и в 70-80% случаем т.н. "ядра" ими не являются) крайне сложно. Сплошные ядра определяются не по калибру, а по весу. Разброс размерности фунтов достаточно большой, но с некоторой долей погрешности может помочь определить ядро это или нет. А вот с пустотелыми все еще сложнее. На малом видится резьба? Укажите вес "ядер".
Маленьке ядро ваги не взяли, замала важить. Ще забув. На маленькому, рівно з протилежного боку від отвору, є якийсь слід, схожий на тавро (показав на фото).
Прывитанне. Первая привязка подобных находок, осуществляется по месту исторических событий. вот тогда уже можно точно утверждать - ,,Ядро или арт.граната,, Так, в фототеку. - З повагою -
Велике ядро знайшли в Дніпропетровській області в районі Верхньодніпровська (район біля Дніпра). Мале - в Вінницькій області.
Вітаю. Тут, де я живу, був завод по відливанню ядер і бомб /з диркою/. Відливали з болтяної руди по наказу Кутузова. Він жив у нас у маєтку Мезенцева, нині будинок офіцерів/. Як тільки з"явились металошукачі, то ядер було повно на металоприйомках, а зараз попадаються рідко. Головна відмінність наших ядер в тому, що чавун у них низької якості і надзвичайно їржавий. Малі ядра діаметром 9см, а великі з дирками /бомби/ 12см. і 15см. У ТС велике ядро схоже на справжнє, потрібно вказати діаметр його.
Доброго дня! Прочитав тему, зацікавився, бо ніколи з гарматними ядрами не стикався. Помітив деяку ''нестиковку'' в дослідженнях. Спочатку кілька цитат: Якщо відштовхуватися від таблиці, яка наведена в пості камрада 250RIR, то для ядра діаметром 14,5 см. повинен бути діаметр ствола десь 147 мм ( це згідно таблиці). Але ж під таке ядро в останньому стовпчику наведеної таблиці вказана маса ''разрывного снаряда - 8,2 кг'' Вага великого ядра, яке знайшов камрад Іван Виговський, навіть якщо припустити , що воно відлито БЕЗ полості в середені, суто математичним розрахунком дає масу приблизно 6,46 кг. Виникає питання - яку товщину стінок має ядро? Чи буде достатній об'єм внутрішньої полості ядра, щоб розмістити достатню кількість порохового заряду, здатного розірвати таке массивне ядро на уламки в момент вибуху?? Стінки ядра (про товщину яких камрад Іван не обмовився), скоріш за все не є тонкими. Коротше кажучи, ядро ніяк не буде важити 8,2 кг. враховуючи пороховий заряд в середені. Ось такі сумніви. З повагою.
Для приблизного теоретичного розрахунку я використовував щільність литого чавуну 7,2 гр./сантиметр куб. А також відому формулу об'єму шара. Якщо прийняти для розрахунку ще меншу щільність чавуну (в литих марках таке цілком можливо), то маса ядра буде ще меньше. Щось тут не так. Вибачаюсь за ''занудство'' , але є ще один спосіб оцінити внутрішній об'єм полого шара - залити воду, після чого зважити вагу води. Правда, для цього знадобляться більш точні електронні ваги. Тоді ми будемо мати уявлення про розміри полості для заряду, і вже робити припущення щодо достатньої кількості пороху, щоб розірвати ядро. А якщо нашкрябати якусь незначну дещицю тої чорної маси, та спробувати підпалити.......хоча, мабуть це нічого не дасть. Якщо це дійсно ядро, то за стільки часу заряд вже втратив свої властивості.
І ще стосовно наведеної таблиці. В ній вказана приблизна вага ядра - 9,8....11,9 кг для цього діаметра каналу ствола. В крайньому правому стовпчику таблиці вказана вага ''разрывного снаряда'', тобто 8,2 кг. Про що йдеться?? Можливо я щось не так зрозумів, але тоді як співвідносяться ці цифри? Якщо припустити, що 8,2 кг - це не бойова маса ядра, а лише маса заряду в ядрі, то тоді при задекларованій вазі ядра 9,8...11,9 кг його стінки мають бути достатньо тонкими. ... Та і як розмістити 8,2 кг порохового заряду в ядрі такого діаметру?... Якось не зрозуміло. Вибачаюсь, що всіх трохи ''піднапряг'' своїми монологами, але питання дійсно цікаве. Потрібен фаховий коментар до таблиці.
Добрага здароу,я. Как пример могу привести. Стенка пудовой бомбы , ( 190-210 мм) имеет толщину около 3 см. Иногда в чугун ,,завешивали,, кованые гвозди. Есть экземпляры. Полупудовой, соответственно будет тоньше и так до разумных пределов. с уменьшением калибра. Стоит помнить, что калибр измеряемый в пудовой системе, относился к сплошному ядру. Естественно гранаты или бомбы , будут легче. Стоит обратить внимание и на то, что обязательный зазор в диаметре, компенсировался поддонами. То-бишь готовый заряд, включавший навес пороха, поддон с укрепленной гранатой или бомбой увязывался в полотняный мешок, который перед выстрелом и находясь уже в каморе пробивался проколкой к заряду пороха , через затравочное отверстие. - З повагою -
Вітаю! Якщо спиратися на ту інформацію (тобто фото, описання, розміри) яка є в цій темі щодо знахідок камрада Івана, то на вашу особисту думку, ці металеві шари з отворами можуть бути дійсно орудійними ядрами ?? З повагою.
Добрага здароу,я. Я не помню, до какого калибра , по принятой терминологии тех времен , называется ,, артиллерийская граната ,, , а с какого калибра - бомба. Вроде с полу-пуда. А клейма.... на ядрах или бомбах , ТС пусть расчистит да покажет. Бывают ядра и бомбы (гранаты) с клеймами , а бывает обманка. Как-то из речки ,Свислочь , рабочие драги пару ядер полняли. Ну я их и укатил. Подумал - ,,О... с клеймом...,, , а потом вспомнил , что рядом был стадион ,,Трудовые резервы,, , ну и каждый спортсмэн считал своим долгом булькнуть спортивное ядро в речку.... В Северную войну и т.п калибры орудий были , зачастую, вовсе индивидуальные. Конечно придерживались правил , продиктованных практикой и расчетами, но ,,разнокалиберность, была обширна. К войне 1812, более-менее это систематизировалось. ИМХО. - З повагою -
Вот еще табличка по картечи. С благодарностью к составителю. От себя хочу добавить. Например по войне 1812 г. встречается картечь различных диаметров как чугунная - литая, так и стальная ,ковано-катаная. - З повагою -
На фотографіях Івана Виговського начебто проглядається якась невелика полость у ядрі, навіщо б вона у ядрі від спортивного молота? Але ж також видно і залишки резьби в отворі, що веде до внутрішньої полості того ядра, що більше за розміром. А взагалі, чи була різьба в отворах на гарматних ядрах? Це вже питання до тих, хто в курсі цих справ. Більш за все спантеличує те, що на фото об'єм внутрішньої полості не здається достатнім для більш-менш потужного заряду, який би був здатен розірвати ядро на дрібні уламки.
Добрага здароу,я. А чаму молата ? Просто толчковые ядра. Различают 4 , 5 .6 и 7, 250 кг. Почти все клейменые. Логотип производителя и весовой знак. Пример лишенный окраски. Еще вариант спутать картечь с шарами от погонов башен бронетехники. Их там много ! Тут уже по привязке к историческим событиям, местности или спектральный анализ марки стали. От дробовых мельниц, тоже встречались , катаные. Сделаны очень грубо с дефектами поковок и катания, но возможно это частный случай. т.к. встречаются литые помольные шары с литейным швом от формы. На второй фотографии ,,демидовкие ,, пужечные ядра. - З повагою -