Квазар АРМ.

В чем и "прелесть" штучного изделия.С конвейера сходит все одинаковое,проходит через один ОТК.А самоделку каждый лепит в меру своих знаний и возможностей.И получается что схема одна,а приборы все разные.И чтобы все разные приборы привести к одной точке отсчета используется феррит - аналог грунта.Для радиолюбителей,электронщиков,для которых Квазар и создавался,все эти калибровки и настройки как говорится "проще,чем в бане поссать".Но для дилетантов непреодолимое препятствие.Если покупаешь прибор у мастера,а прибор это блок+датчик+кабель,то там все должно быть откалибровано ферритом и эти показания не меняются,просто не лезь куда не надо.Если лепишь из по случаю купленных частей - результат непредсказуемый.В идеале датчик с кабелем настраивается под конкретный блок.

 

Прошивка 2.2.14 в роботі проста, дубова, не дуже чутлива і має погане розділення, не точно відображає весь спектр VDI. Як це побачити, раніше до появи на Квазарі числа VDI, взагалі було важко точно ідентифікувати цілі, потім з появою VDI стало можливо більш менш точно відрізняти монети, але залізо, чи ціль біля заліза, чи ціль яка має в собі і залізо і кольровий метал практично не можливо відрізнити. Для цього на 2.2.14 використовували пін, в якому з'явилось VDI, і якщо бачили не зрозумілий сигнал , мазаний, вмикали пін, якщо пін показував перескок в мінус,значить це 101% просто чорнина. От така фішка була тоді на 2.2.14-2.2.16. Потім коли з'явилась версія 2.3.0 прилад став чутливіший, м'якіший, стабільніший в роботі, а саме головне більш інформативніший і точний - користуватись піном для визначення цілі взагалі відпала потреба, в динаміці в робочому режимі відображається максимум інформації про ціль, пінпоінтер більш нічого не додасть, я взагалі з того часу ним не користувався, використовував пін тільки для переводу Квазара в режим Clone PI AVR.
Той легендарний пінпоінтер з 2.2.14 він досі використовується в усіх прошивках, на прохання користувачів його повернули і зробили прошивку 2.3.4.

На даний момент найкраща в усіх сенсах: чутливість/розділення/стабільність це 2.6.5, не 2.6.5М. 2.6.5М то вже інше. Вона чудово працює з частотами 10-20 кГц, хоча більш заточена під високі частоти, але працює гарно на всіх частотах. Головне знати і розуміти як її налаштовувати. Тому не має ніякого взагалі сенсу ходити на даний момент на старих версіях, якщо боїтесь 2.6.5, то вже краще 2.3.4 поставити.

Тепер на рахунок Полюховича, я так розумію хто до якої прошивки з Квазаром ходив , той її і радить. Але ще один нюанс , в році 2018-ому здається написав мені в лічку чоловік з питанням " А чому я так довго ходжу і ніколи не знаходив мідь/срібло крупну, та й взагалі міді мало знаходжу, хоча мої напарники по копу з Квазарами знаходять постійно?" Я ж одразу запитав як там розбаланс датчика, калібровка по феріту, власник відповів що калібровку не робив, бо Полюхович типу все виставив і робити нічого не треба, що калбіровка виставляється один раз , +1 вправо і типу все ОК" Потім він на моє прохання відкалібрував і виявилось що при цій температурі калібровка була здвинута +4 вправо . Ну і одразу зрозуміло що міді і срібла крупного в такому випадку не бачити. В мене одразу склався пазл для чого це робиться, коли датчик не дуже, коли БГ не виконаний то Квазар починає морзянить справа з краю, а маски гарячих каменів тоді ще не було. То ніж вчити клієнта користуватись приладом,простіше здвинути калібровку вправо на +1 і ще й датчик гуляє на 2-3 одиниці вправо, але так як це менше ніж кут БГ, то прилад буде працювати стабільно і Полюховичу на вушну ніхто не присідатиме. То що люди пропускають масу знахідок нікого не хвилює.
Калібровка по феріту потрібна лише для того щоб прилад виставив шкалу під конкретний датчик і все. Кожен прилад так чи інакше повинен добре бачити феріт, це норма і запорука того що прилад не втратить крупну мідь/срібло/алюміній.

 

Дуже не добре що прошивка 2.6.1, бо в ній ви не можете відключити фільтр/шумодав Smooth, 2.6.1 це знахідка для шахраїв нажаль. Краще поставити 2.6.5. Бо положення Smooth LOW та MEDIUM то для чистих місць і легких грунтів.
На 12 кГц VDI п'ятака К2 86, 5 коп радянських до 61 року - 62-63, пізні ті що сплав з цинком - 60-61. Робите калібровку по феріту пару разів щоб вийшло однакове число, бо на версіях 2.6.... феріт звучить не певно з підмазуванням по всій шкалі , як раніше не перевіриш.
Шкала залежить від частоти, з ростом частоти всі цілі їдуть вправо. Наприклад 10 коп радянських 54 року на 12 кГц VDI - 20, а на 18,75 кГц - 30, п'ятак К2 - 87. Взагалі по прошивкам раніше до 2.2.2 двушка царіца полів була по VDI на 10 кГц - 81-82, після 2.2.2 - 83-84, а зараз взагалі 84-85. Тому навіть здвигання шкали +1 вправо це велика помилка, і маску гарячих каменів треба використовувати тільки за необхідності.

 

Так Квазар Квазару різних виробників, інколи велика різниця. Проте калібровка по феріту зроблена лише для того щоб ми могли використвоувати багато різних датчиків на різні частоти і максимально просто їх налаштовувати . Так як на аналогі де параметри датчиків змінювати не можна, бо вони задають початкову фазу - ту саму точку відліку - точку калібровки по феріту- точку початку шкали, відповідно не можна змінювати частоту. А тут навпаки ми можемо зробити багато датчиків під різні частоти/умови/грунти і дуже просто їх налаштвувати давши "понюхати" блокові шматочок феріту.
Ї саме головне феріт це якраз не грунт, це антипод міді. По шкалі спочатку йде феріт, а вже потім грунт, між ними є різниця і вона більшає з ростом частоти. Нариклад на 8 кГц грунт 4,9- 5,1°, а на 18,75 кГц він вже 9,5 - 10°, грунт також їде вправо.

 

Тому коли ви налаштовуєте будь який аналоговий прилад на столі по феріту то треба ще покрутити регулятор БГ вправо до умовного грунта, поки не з'явиться мідь. Бо феріт це не грунт.

 

Дякую, Артем, за розвернуту відповідь !!!

 

Звістно,що не грунт,бо грунти всі різні.Взяли щось більш- менш схоже і всім доступне.

 

На 2,3,3 и 8кгц я проверял калибровку квадратиком из фольги шоколадной 1х1 см.Показывало 0 по шкале ВДИ.На новых прошивках и высокой частоте не пробовал,наверно ушло вправо.

 

доброго вечора люди добрі підкажіть чиє це детище тобто скажіть хто майстер і допоможіть настроїти чи кому можна відправити для налаштавання прошивка 2.2.10 катушка 30×30 частота невідома підкажіть будьласка як настроїти чи що зробити причина гудить в налаштуваннях нерозбиравсь пробував нерозібравсь прибор немій

 

Це дітище так званого "західного майстра" або Орест Пельо, катушка там на 3+, а блок нажаль переробити не можливо.Тому не знаю що вам порадити.
ось на відео я переробляв блок цього "майстра", але вже на іншій платі.

 

В даному випадку буде навпаки ніж деловера, краще замінити блок ніж катушку. Але працювати потім буде так собі.

 

я вибачаюсь може щось незрозумів тобто ви кажете що діло в приборі ане в налаштуваннях

 

Проблема і в тому і в тому, але результат буде трішки краще якщо спочатку замінити блок. Ось фото такого лайна ще з пломбою, яке приїзжало до мене на модернізацію, я просто відправив все назад.
Той ідіот просто взяв плату з форума і почав лівою ногою штампувати макети

 

добре дякую я запитаю власника ящо щось то ви зможете це зробити?

 

Так , зроблю.

 

А скiльки Ви посовiтуете? Пiд частоту 18кГц для глибокого пошуку по скiфах та ЧК та прошивку 2.6.5?

 

18.75 кГц як для маски 4 , Тх під конденсатор 100 нан індуктивність 0.72 +/- mH , 0.45мм. При 60мА по Квазару амплітуда на Тх близько 25в птп.
Rx 8-8.5mH 0.18мм.
Попасти потрібно саме в 18.75кГц . На 18.1 перешкоди можуть бути.
Мій датчик 18.75 від Arch працює чудово.

 

Тільки тут навпаки не варто прив'язуватись до номіналів конденсаторів, хочеш зробити якісний датчик - розраховуєш чи експерементально визначаєш параметри обмоток,добротність,рознос частот. А вже під готові обмотки підбираеш конденсатор/конденсатори. Щоб коли вже готові вмотані обмотки, вложені в корпус мали ті параметри які ви визначили, а не залежали від конденсаторів.

 

Вибачте, мав наувазі саме частоту 18.75кГц.

 

Це для резонансного по Rx датчика, чи безрезонансного? Який рознос частот, якщо датчик резонансний? Може спробувати одразу Масочний датчик до Квазара?

Якби ж це було все так просто - намотав котушки, уложив у корпус, звiв, провiрив чуйку, якщо не та - витяг котушки, домотав(одмотав), знову вложив в корпус, перевiрив, та залив епоксiдкою. Конденсаторами ясна рiч краще пiдбирати, нiж витками, але треба якусь певну кiлькiсть виткiв брати за основу. Для рiзних датчикiв ця кiлькiсть буде рiзною, DD25 потребуе одну кiлькiсть, DD30 - iншу, краще одразу орiентуватися на iндуктивнiсть, так простiше проводити розрахунки числа виткiв. А конденсаторами вже витягувати на потрiбну частоту, бо я нiколи не повiрю, що домотавши(вiдмотавши) 2-3 витка одразу з'явиться чуйка.
Доречi, яку плату для Квазара АРМ Ви вважаете самою кращою в сенсi гарноi чуйки та вiдсутностi ложнякiв на мiнiмальних бар'ерах? Я збирав два Квазари АРМ на платах вiд Оззi та Альтаiруса, обидвi працювали майже однаково, ходив на 1-2 бар'ерах майже без ложнякiв на частотах близько 8кГц, але не було чуйки в грунтi, усi монети викопуваз з першого копка на штик Фiскаря. Датчики були DD25, рознос частот 1,5кГц, число виткiв - з форума мд4ю, 45 та 215. А ось зiбравши Крота 2ХМ, правда з датчиком DD30 - одразу почав копати монети глибше штика Фiскаря. Тому Квазари своi продав. А почитав нещодавнi Вашi пости - знову захотiлось спаяти Квазара, тiльки вже грамотно. Ще е в мене блок саморобний Квазара АВР, так вiн по повiтрю дув обидва АРМи з тими ж датчиками, але на грунтi я його так й не спробував, бо з'вилися АРМи, а потiм Кроти, а потiм я на Маску-4 перейшов, лежить той АВР в шухлядцi, чекае свого часу

 

Давно разработана программа Coils-calc 02.Разработчики QZZI и еще один камрад.Вбиваешь частоту датчика, длину намотки одного витка и получаешь количество витков и емкость конденсатора.Там несколько вариантов в зависимости от того какую хочешь получить добротность и какой провод используется.Рекомендую,сам по ней считал.Единственно нужно в параметрах включить макросы,иначе не отображаются цифры.Хотел выложить,но чего то не пропускает.Программа в Exel.

 

Найти эту программу думаю не проблема будет. Но опять же - какой конденсатор принимать за основу - 100n или 470n? Витки программа посчитает разные, но частоты с этими витками будут одинаковые. Насчёт добротности - я не могу понять, почему её с лёгкой руки ДесАлекса считают чуть ли не главным параметром??? Добротность избыточная легко гасится резистором, который 10 Ом в схеме Квазара, а если мало - уменьшением этого резистора до нужной амплитуды в Тх. В схеме Квазара с регулировкой тока Тх вообще никаких проблем быть не должно, при высокой добротности уменьшаем ток накачки до необходимого, и всё!
Сам я расчитывал витки другой программой, CoilMate кажись, всё совпадало до точности отмотать пару витков, потому что обычно мотал с запасом, легче отмотать, чем доматывать.
С Маской было проще, у знакомого была оригинальная болгарская, купленная с нуля в магазине, я приехал к нему со своими приборами и снял все характеристики датчика, потом в той же программе Coil Mate всё посчитал. Намотав свои катушки, подогнал резонансные частоты с образцовым конденсатором с точностью до 50Гц и активное сопротивление практически совпало. Так что расчёт чисто конструктивных данных для катушки - вполне посильная задача. Вот только для частоты например 18,75кГц можно взять конденсатор 100n, а можно 470n, вопрос - какой лучше? Витки будут разные а частота - одинаковая. И может 82n или 68n окажутся даже лучше для этой частоты? Больше витков, значит и поле сильнее будет, электромагнитное Или даже не так поставлю вопрос - где золотая середина соотношения ёмкость-индуктивность для разных частот МД? В Деусе витки одинаковые, коммутируются кондёры релюшками, да и витков там за сотню будет, , и добротностью похоже жабоеды сильно не заморачивались, может там более правильно сделано?
-----
Уже нашёл - https://all-detectors.com/index.php?threads/Расчет-количества-витков-датчика.117/

 

А почему именно 18(75) а не просто 18 или 19?

 

На 18.1кгц работает радиостанция дальней связи для подводных лодок.Может давать помеху.