Український добровольчий Легіон Січових Стрільців

Осип Будзиновський - перший командант 3-ї сотні. Учасник боїв на горі Маківці. У ранзі поручника - командант сотні під час бою на горі Лисоня біля Бережан. Помер від тифу в «чотирикутнику смерті».

 

1. В центрі з планшеткою Антін Добрянський з своїми підстаршинами. Другий зліва десятник УСС Кирило Ващук. Позиції "Весела" над р. Стрипа в районі н.п. Соснів. 13.06.1916р.
2. Четвертий праворуч четар УСС Іван Цяпка із своєю чотою. Позиції "Весела" біля р. Стрипа. 17.06.1916р.

 

Старшини УСС в районі Золотої Липи. Літо 1916р.

 

Українські позиції на горі Кірлібаба. Січові стрільці з сотні Гутковського на Великдень під час бойового затишшя, приймають в себе в гостях солдатів РІА - українців з південної та східної України. 15.04.1917р.

 

Брати Кігічаки. Зліва стоїть Михайло, сидить старший брат Андрій, та наймолодший Юрко Кігічак, який був наймолодшим стрільцем в УСС.

 

Олена Степанів, а вище за неї зправа Катерина Філіповська (запалює сигарету). Степанів відпочиває зі своєю чотою.

 

Сотник УСС Йосип Микитка та хорунжий УСС Петро Постолюк. Олександрівськ, 1918р.

 

Іван Чмолата та Осип Іванович Яримович біля окопу в районі бойових позицій УСС над Золотою Липою. Літо 1915р.

 

Українські січові стрільці. Г.Петрійчук(зліва). Косів.

 

Степан Євгенович Шухевич (01.01.1877р., с.Серафинці, Городенківський повіт, Станиславівщина — 06.06.1945р., Амберг, Німеччиниа) — український громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919), двоюрідний брат батька Романа Шухевича. Почесний громадянин м. Долини. Один із організаторів УСС, командант (командир) ІІ-го куреня у ранзі отамана із жовтня 1914 по 1916 року, згодом сотник австрійської армії у 1917р. У 1918 році — командант польової жандармерії при австрійському губернаторі міста Одеса, потім — військовий комендант Львова часу ЗУНР. Займав посаду команданта Підволочиська, 4-ї Золочівської бригади УГА у званні отамана (майора), по ньому посаду обійняв Алоїз Ляєр. Згодом персональний референт Начальної Команди УГА. В липні 1919р. на чолі місії ЗУНР прибув до Львова для переговорів з поляками. Як представник старшин брав участь в нараді Головного Отамана С. Петлюри в Жмеринці 4 листопада 1919р. На посаді Голови Трибуналу звинувачував Мирона Тарнавського, Альфреда Шаманека, Омеляна Лисняка під час польового суду 13-14 листопада 1919р. у Вінниці в змові з ворожою денікінською армією. Очолював Колегію старшин, яка розробляла план подальших дій УГА після зняття їх з фронту в грудні 1919р., увійшов до складу ревкому УГА, який взявся опікуватись 3000 хворих стрільців. Очолюючи кінний загін, в квітні 1920р. зумів вирватись з польського оточення під Махнівкою.

 

Хатинка в с. Пісочне,у якій кватирувались старшини УСС.

 

Евакуація Cічовими Cтрільцями селян з села над Стрипою. 07.08.1916р.

 

Польова сторожа УСС на старому єврейському цвинтарі в с. Завалів. Липень 1915р.

 

Санітарний відділ 2-го куріня УСС. Сидять - хорунжий Михайло Гілецький, четар Володимир Білозор, підхорунжий Осип Перфецький. Соснів, лютий 1916р.

 

Іван Франко в Притулку Січових стрільців. Львів. 1916р.

 

Отаман УСС Сенем Горук і його "варта". 1914р.

 

Автентичні поштівки:

1. Мирон Тарнавський. 1917р.
2. Офіцерський Корпус «Українського Легіону». 1917р.
3. Софія Галечко, «Український Легіон». 1916р.
4. Герб УСС у кольорі. 1916р.
5. Фотопортрет митрополита Андрея Шептицького та групове фото його в зустрічі на західному вокзалі Відня після його повернення із московитського заслання. 1917р.

 

Антін Баландюк та Микола Луцький.