Вдячний Вам за Вашу цікавість до теми! Цей "бідон" виробляли, так бабуля казала - на нашому Костянтинівському бутилочному заводі. Як це мовити - для себе. Місткість - пом'ятаю, наче 25 литрів. За підставку під дзеркало, що на другій Вашій світлині - теж тільки зараз побачив. Ось Вам дзеркало від нього. Вище не викладав, тому що не перевертав - пилу багато, а місця - мало!) Там вже 5те покоління моєї родини усе скидує!) З повагою.
Буде час - обов'язкове! Вас тільки цей цікавить?...) В мене ще декілька. Але вони усі різні. З повагою.
А як Вам ці "Мистецтва" нашого заводу?! Прошу пробачення - при дні зроблю кращі фото. Одне - попільничка, друге - просто шар. З повагою.
На світлині не передати усій тей політри стекла та кольорів!... Шар потрісканий! Але таке враження - що їого так і робили! Скільки себе пом'ятаю - він такий ї був! І ніколи ніхто не говорив, що його розбили та потім зліпили!... З повагою. P.S: Я ніколи не бачив щось подібне... Воно є взагалі?
А це дід з війни привіз. Трофєї!)... З повагою. P.S: пробачте за фон! В нас буває - води не буває!))). Тому - запас!)
Поверхня - мармур. Справжній!!! Деревина - здається - "червоне дерево". Під ного є рідне дзеркало у бронзовій та дерев'яної оправі. Клеймо не шукав... Вже давно хотів на обсудження викласти, алеж воно не воєнне... З повагою.
З цієї війни везуть трофейні пралки, мікрохвильовки, електрочайники, праски… Технічний прогрес «наліцо».
Мабуть, ахвіцером був. Мій, сержант, ніц крім дірок в тілі та двох "За отвагу" і ордена "Слави" 3 ст. не привіз.
Воно у залі стояло, посередині - стіл розсувний, з дубу, на "різних" ножках... Міцний такий!... Ми за ним з моєю бабулей у доміно грали!))) Дуже вона "козла" полюбляла!))) Доречі - Вона була 1905 року народження! С повагою.
Так!... Ви - праві!... Я взагалі обох дідів у житті не бачив, хочя один помер, як я вже був. Але там зовсім друга історія... Він через "дорогу життя" у "Ленінград" на машині їздив. Два рази під воду з машиною уходив... Все це знаю з розповідей батьків. А тей що все це привіз - повернувся з за поранення... Списали. І - він дійсно офіцер був. З повагою.
Тоді у кожного - були свої трофеї. Та нагороди. Згодні? У жінки дід був моряком. Він нагороджений "Ушаковим"!!! Бачив його - Бомба!!! З бумагами! З повагою.
Доречі, наскільки знаю, тий дід теж нічого, крім дірок та пари уламків - нічого з війни не привіз.. З повагою.
Вітаю!А можна більш детальніші фото радейки з горища?А то не можу зорентуватись чи маю таке?Може захочете напродати?
