Здравствуйте,подскажите пожалуйста по монете.Это фальшак того времени или она отчеканена на монетном дворе?Материал скорее всего оловянистая бронза.И подскажите по цене монет.
Скорее всего в монете нет серебра вообще.На гурте мазнул йодом,следа не осталось.Если в металле есть серебро,то всегда от йода остается темное пятно,чем выше проба серебра,тем оно темнее...Если кто в курсе подскажите лимесные денарии это фальшивые в ущерб обращению?
https://donbassrus.livejournal.com/890664.html http://borgen.mybb.ru/viewtopic.php?id=50 Прочитав эти ссылочки,особенно вторую Вы сделаете свой вывод относительно лимесных денариев.Если следа йода не осталось ,значит Ваш денарий из оловянистой бронзы.По цене он уступает серебряным денариям.Более интересны для коллекционеров это,конечно, варварские подражания,естественно и цена их выше.
Думаю, доцільно дати посилання на наступне обговорення: https://forum.violity.com/viewtopic.php?t=1018695&postdays=0&postorder=asc&start=0 По суті, "лімесний денарій" - надумане поняття, яким в середовищі копачів обзивають всі знайдені тогочасні фальшаки. Вся ця маячня про прикордонне провінційне карбування, легіонні гроші, окупаційну валюту, дрібні номінали і т.п. - сон рябої кобили, або, висловлюючись словами відомого експерта Kunashir, "бредовые версии-догадки, изменяющиеся и зависящие от буйства фантазии, а некоторые от диагноза." Для прикладу, на першому ж "денарії" з олов´янистої бронзи, якого мені довелось знайти, збереглися залишки срібного покриття. Відповідно, було одразу ж інтуїтивно зрозуміло, що монета була виготовлена для обману ближнього свого. Подібні фальшаки не є явищем, характерним виключно для черняхівської культури, тадже фальшивомонетництво існує з часів виникнення грошей як засобу платежу. Фальшиві денарії, вилиті з різного роду сплавів знаходять, наприклад, на території Німеччини, де лімес дійсно проходив. Такі монети там називають не "лімесними", а литими підробками. І ще одне зауваження щодо недоречності терміну "лімесний" - у нас лімес розташовувався на території Полтавської, Харківської чи Черкаської областей? Де кордони Римської імперії, а де територія теперішньої України...
В теме "кто придумал ..." я давал еще одну расшифровку лимесТный (как видно, название чуть подправлено для созвучности, никто не был против) - т.е литой местный Есть у меня в подборке и серебряные денарии, также сделанные методом литья В принципе, лимесные наверно встречаются классически на территории черняховской культуры, от и до (отовсюду присылали)
Я приблизно можу уявити процес виникнення поняття "лімесний денарій": - фаза І: якись особливо обдарований індивідуум, який чув десь дзвін, але не знає де він, обізвав в оцих ваших інтернетах знайденого фальшака лімесним; - фаза ІІ: легіон йому подібних, які ввели у науковий обіг такі поняття як "динарик", та "антоніан", розширили сонм римських імператорів, зірвавши завісу забуття з таких славетних імен як Гетта, Луцывер, Комод, А. Пєй, Транквуаліна, Каракула, Требоній, Сентимптий, Елогабал, Люция, Солонина, Гонорея, Валерян, Єлій Вір та А. Сивер, всі як один підхопили "лімєс/леміс" як прапор, гордо понісши його в маси; - фаза ІІІ: після того, як мантру про "лімесні денарії" повторили пару тисяч разів, вона стала незаперечною істиною. - фаза IV: ..................... - фаза V: Profit!! А якщо серйозно: Фальшивомонетництво як явище характерне для будь-якої грошової системи, відрізнялася лише частка підробних монет, які були в обігу. Для прикладу, певний відсоток боратинок або полтораків теж були фальшивими, і слава Богу, що їх поки ще не додумались коронувати "лімесними" чи "малопольськими". Денарії підробляли на території Римської імперії, і вони могли потрапляти на територію України з іншими монетами, якщо були досить високої якості. Вища їх концентрація в районі лімесу, на мою думку, пояснюється тим, що на кордоні контроль держави був слабший, а ризик, відповідно, менший. Так само і черняхівські племена займалися підробкою денаріїв, про що доводять знахідки матриць та монет з залишками литників на місці поселень. Звичайно ж, якість їх була гірша і розпізнати підробку було легше. Не факт, що таким промислом займалося кожне поселення, на це може, наприклад, вказати надзвичайно висока концентрація підробок або знахідки одноштемпельних литих денаріїв на конкретному місці. Я особисто стикався з двома видами підробок: бронзові фальшаки, плаковані сріблом, які можна виявити, лише розламавши їх. Це якісні підробки, які вимагали більших затрат, тому цілком могли бути виготовлені в Римській імперії. Інший вид підробок - це литі монети, виготовлені більш недбало способом лиття на основі різних сплавів, схожих зовнішньо на срібло, іноді з тонким срібним покриттям. Такі фальшаки, на мою думку, більш характерні саме для черняхів, тому що такий метод був дуже простим, реалізовувся в кустарних умовах та вимагав невеликих часових та матеріальних затрат. Сплав для лиття підбирався пробним шляхом, щоб лита копія мала колір "срібла" без його застосування. Прикладом такого матеріалу є сплав на основі міді, олова, цинку та свинцю. Наприклад, лита копія денарія Антоніна Пія, знайдена в місті Soest, Німеччина мала такий склад: 67% міді, 23% олова, 7% свинцю та 3% цинку. До складу фальшивих денаріїв династії Северів, знайдених у Rißtissen, Баден-Вюрттемберг входило 78,5% міді, 10,2% свинцю, 8,8% олова та менше 1,5% цинку. Водночас трапляються литі копії майже з чистого олова - денарії Траяна та Доміціана, знайдені в місті Heidenheim an der Brenz, Баден-Вюрттемберг десь на 95 відсотків складалися з цього "благородного" металу. В мене також є литі срібні денарії, щоправда проба срібла візуально здається нижчою ні та, яка була характерна для періоду правління імператорів, монети яких копіювалися. Припускаю, що литі срібні денарії виготовлялися з метою компенсування нестачі платіжних засобів (скажімо, продавець вимагав оплату повновісними срібними денаріями). Також можу розповісти про такий дивний випадок. Одного разу трапилася мені мілка бронзова монета Юлії Домни, яку я спочатку приняв за квадранс. Однак, наскільки відомо, найдрібніші номінали семіс та квадранс з іменем Юлії Домни не випускали. Риючись в каталозі монет Юлії Домни, випадково знайшов одноштемпельного денарія, завдяки чому і зміг ідентифікувати монету як фальшак, в якого бракувало срібного плакування. Яким же було здивування, коли через пару років на тому ж п´ятачку виліз ще один фальшак з аналогічним аверсом/реверсом, але виготовлений з якогось легкого сплаву з мінімальним вмістом срібла (візуально проба схожа на 125-ту). Я так для себе й не вирішив, чи то місцеві експериментували з модифікаціями підробок, або ж їх просто викинули, викривши обман.
Или второй вариант: В первую очередь базы и статистики вели в Европе (на Украине таковых баз не было как класса), и если глянуть на карту выше - то черняховка частично прилегает к территории... Т.е Там могли находить и регистрировать данные типы монет как раз именно возле "приграничья." Если даже в http://wildwinds.com монеты записаны, как Limes (кстати, тогда еще не знали, что часть подражаний таки с территории Украины) Данный тип, именно плакированных, подражаний уже описан в ДО ПИТАННЯ ЧАСУ КАРБУВАННЯ ТА ОБІГУ ВАРВАРСЬКИХ НАСЛІДУВАНЬ И территория их изготовления, Украина (там целый набор штемпелей) И да, они попадали в Европу, но не в тех количествах, как оставались у нас (единицы в отличии от сотен)
Кстати, по карте соседствующие культуры примерно одного периода могли легко "перенимать" умение изготовления данных монет (кстати, часть их делали уже далеко после "окончания" правления правителей, изображенных монетах), для копирования в качестве основы брали уже все, что попадает под руку.
К сожалению, не сохранил (делал по просьбе коллег анализ лимесных денариев Харьковщины), могу только дать лимесного с Черниговщины, основой матрицы для которого послужило варварское подражание Медь 44,1; Олово 37,5;Свинец 18,3
Черняхівська культура дійсно частково прилягала до кордонів Римської імперії, тому до її ареалу могли потрапляти як екзепляри фальшаків, так і технології їх виготовлення. Мені доводилося чути про масові знахідки фальшивих денаріїв на поселеннях прилягаючих регіонів, місцями їх число зашкалювало і становило абсолютну більшість від загальної кількості знайдених монет. Це може свідчити про те, що в даних поселеннях широко практикувалося фальшивомонетництво. Подібні монети з натяжкою ще можна назвати лімесними. Але яке відношення до лімесу має фальшивий денарій, вилитий десь на території, скажімо, Полтавщини, який, можливо, навіть межі області ніколи не покидав? Звідти до римського прикордоння, як до неба рачки. Виготовлення і збут підроблених грошей - явище, яке існувало споконвіків і з лімесом воно пов´язане лише тим, що на прикордонних, а тим більше на варварських територіях сприятливіші умови для заняття цим ремеслом та реалізації "продукції". За століття нічого не змінилося - сувенірних 500 гривень, вочевидь, буде легше "впарити" підсліпуватому пенсіонеру на лісовому хуторі, ніж у центрі Києва. В наші часи, як і колись - цим далі від центру, тим слабший контроль і сильніше беззаконня. Цитата із згаданої статті: "За відсутності відшаровувань плакування наслідування цієї групи практично нічим не відрізняються від оригінальних монет і ідентифікуються як наслідування тільки при поглибленому огляді монет." Висока якість підробок плакованих сріблом говорить на користь того, що вони могли перебувати в обігу тривалий час, не будучи виявленими. Відповідно, вони могли потрапляти на територію України разом із справжніми денаріями. Що стосується твердження, що вони могли витовлятися безпосередньо черняхівськими племенами, бентежить наступне: серед фальшивих денаріїв, які мені доводилось бачити, на плаковані сріблом припадав мізерний відсоток. Всі інші були виготовлені з різних сплавів способом лиття. Я не хочу стверджувати, що мій досвід претендує на якусь репрезентативність, але складається враження, що подібний метод виготовлення явно не був основним, або й взагалі застосовувався рідко. В звязку з цим напрошується питання: чи були якісь спроби хоча приблизно оцінити частку плакованих денаріїв хоча б в локальному розрізі? Чи були комплекси знахідок, які б свідчили про виготовлення денаріїв таким способом в конкретному поселенні? У нас такі бази вже й не з´являться, тому що всі або практично всі поселення черняхівської культури обнесені вщент до останнього цвяшка і продані на "дружественном Виолетти". Цілісність картини на окремих археологічних об´єктах та в цілому не те що порушена - її просто не існує. Науковці, по суті, оперують уривками інформації, що сильно впливає на підсумкові висновки.
К стати территориально монеты найдены в Харьковской области...В интернете находил похожий в каталоге,если не ошибаюсь в описании было указано ric 19 легенда "....... держит волшебную палочку над землей".Пытался найти эту страницу повторно,но не смог .Просто стало интересно,в те времена о земле уже представляли,что она была круглая?Или сюжет имел другой смысл?
