Українці в Канаді

Тема у розділі 'Інші країни', створена користувачем Norman2, 25 січ 2016.

  1. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    Думаю давно треба підняти цю тему. Почнемо з унікального кольорового відео - традиційне Українське Різдво, 1942.

     
  2. Цікаві лоти

    1. З болота.стан по фото.
      200 грн.
    2. 200 грн.
    3. Лесной коп . Помыты - почищены . На некоторых были куски медных проводов . Лично сам хорошо упаковыв...
      150 грн.
    4. З болота.трохи гнутий.
      222 грн.
    5. Добрый день , товарищ принес на продажу , я в этом не силен если надо еще фотки без проблем.
      4000 грн.
  3. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    [​IMG]

    Ukrainian Canadian Servicemen’s Association, London, England, 1944


    [​IMG]

     
  4. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    Переглянув. Дуже все вразило! Дякую ! Добра тема. чекаю нових.
     
  5. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    siromanets та Norman2 подобається це.
  6. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    Терри Савчук.
    На его теле было более 400 шрамов

    В семье иммигрантов из Украины, Луи и Анны Савчук, 29 декабря 1929 г. в Виннипеге родился мальчик, которого родители назвали Тарасом. Однако позднее в документах было указано имя Терренс (Терри)
    В конце 1940-х годов, можно было увидеть на льду сразу шесть (!) хоккеистов украинского происхождения: в воротах стоял непробиваемый Эдвард Брода, в защите хозяйничали два Билла — Барилко и Юзда, а в нападении играли Билл Езиницкий, Гас Боднар и Дэнни Левицкий. В составе «Детройт Ред Уингз», в начале 1950-х, были Терри Савчук, Метро Пристай, Виктор Стасюк и Тони Лесвик. Метро (Дмитрий) Пристай как-то заметил: в те годы в НХЛ играло так много украинцев, что кое-где в раздевалках только и было слышно оживленную болтовню на украинском.

    В 1957-м году в составе «Бостон Брюинз» возникла «Uke-line». Это ее появление на льду болельщики приветствовали пронзительным кличем «Go, Ukes, Go! Go, Ukes, Go!» — «Вперед, Юкки, вперед!».
     

    Images:

    0_93012_6ed65d2d_L.jpg
    108490436_138824017935da59a9365979a560d5ab9dccea38c4.jpg
    Bpf8wnWggqQ.jpg
    0_fbdde_f51544e2_orig.jpg
    Останнє редагування: 21 тра 2016
    siromanets та Norman2 подобається це.
  7. Назар ukr

    Назар ukr Oberleutnant

    Рейтинг:
    0
    Відгуків:
    1
    Лоти
      на продажу:
    0
      продані:
    1
    Повідомлення:
    1.561
    Адреса:
    Україна. Буковина
    16 березня 1934 року в Саскатуні народився Рамон Джон Гнатишин — відомий буковинцям та широкому світі, як генерал-губернатор Канади в 1990 — 1995 роках. Рамон виріс в політизованій родині: його батько Джон Гнатишин був депутатом парламенту і міністром уряду провінції Саскачевань, сенатором, що тішило родину діда і баби Гнатишиних, неписьменних іммігрантів з Буковини містечко Вашківці над річкою Черемош, які важкою фермерською працею збудували для своїх дітей та онуків Канаду.

    Роман Гнатишин народився і здобув освіту в провінції Саскачеван, а також служив у Королівській канадських повітряних силах, навчався Саскачеванському університеті де отримав ступінь бакалавра мистецтв та бакалавра юриспруденції і до 1974 року займався юридичною практикою.

    З вересня 1974 по жовтень 1988 року був депутатом до Палати Громад Канадського парламенту від Прогресивно-консервативної партії.
    З 4 червня 1979 року по 18 грудня 2002 був членом Таємної ради Королеви для Канади.
    У 1979 році був призначений міністр енергетики, гірничорудної промисловості та ресурсів Канади., попрацювавши на цьому посту до 1980 року.
    З 1985 по 1986 рік був головою Таємної ради і лідер уряду в Палаті громад.
    З 1986 р.по 1988 р. працював міністром юстиції та був Генеральним прокурором Канади.

    14 грудня 1989 року Роман Гнатишин був призначений генерал-губернатором за Єлизавети II, королеви Канади, за рекомендацією прем'єр-міністра Канади Брайана Малруні. Склавши присягу 29 січня 1990 року Роман Гнати шин працював на посаді генерал-губернатора Канади до 8 лютого 1995 року.

    http://www.bukinfo.com.ua/print?lid=5908

    http://vashkivtsi.com.ua/index.php/Vidatni-lyudi-mista/2011-08-13-14-25-30.html
     

    Images:

    hnatyshyn_4.jpg
    http---www.filibustercartoons.com-hnat2.jpg
    Che69, Norman2 та siromanets подобається це.
  8. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    Е́двард Сте́льмах (англ. Ed Stelmach; нар. 11 травня 1951, м. Ламонт, Альберта, Канада) — політичний діяч українського походження, прем'єр канадської провінції Альберта
    Біографія
    Едвард Стельмах — канадець українського походження, прапрадід якого, Микола Стельмах, у 1898році з дружиною Теодорою Кучерою прибув на канадські прерії з Львівщини, а саме з села Завидче, нинішнього Радехівського району Львівської області. Піонерська родина Стельмахів поселилася була в околиці Веґревіль в Альберті, — і, згідно з переказами, були причетні до побудови української греко-католицької церкви Покрови Пресвятої Богородиці.

    Едвард, як молодший із п'яти дітей, виріс на фермі поблизу містечка Веґревіль. Згодом вчився вАльбертському університеті, протягом 11 років працював у роздрібній торгівлі, а потім повернувся на батьківську ферму. Крім англійської Ед Стельмах володіє й українською мовою. В Едварда Стельмаха з дружиною Марією Варшавською є четверо дорослих дітей: найстарший син Лесь — фінансовий аналітик в м. Калгарі; Тері працює в Едмонтоні; син Натан — інженер у м. Едмонтон; наймолодша дочка Лінетт закінчує Альбертський університет. Сім'я проживає на фермерській садибі поблизу Едмонтону.
    [​IMG]
    До політичної діяльності на провінційному рівні Едвард Стельмах працював головою місцевої адміністрації, членом шкільної ради, головою місцевої ради Охорони здоров'я, був членом рад кількох лікарень та інших суспільних закладів.

    У 1993 Едвард Стельмах уперше балотувався і переміг на виборах в Законодавчу палату провінціїАльберта. Працюючи з того часу в провінційному парламенті був призначений головою Дослідного інституту сільського господарства Альберти. Опісля, завдяки наполегливій роботі, його призначено заступником — а в 1995 р. секретарем — Прогресивно-консервативної партії Альберти в албертському парламенті. Назначений міністром протягом чотирьох термінів:

    Відбув 13 років у складі провінційного уряду, в тому числі як член впливових урядових комітетів: п'ять років у Комітеті по порядку денному та пріоритетах парламенту, шість років в управлінні Казначейства провінції.

    3 грудня 2006 р. Стельмах обраний лідером Прогресивно-консервативної партії Альберти, з 15 грудня2006 р. — Глава уряду і прем'єр провінції Альберта.

    Активіст програми Канадсько-українського законодавчого обміну, яка спонсорується Канадським Міжнародним Агентством Розвитку. Програма передбачає візити українських політиків та поділенням досвідом парламентської діяльності в Канаді.
    Ед Стельмах перейняв свою посаду, вигравши лише внутрішньопартійні вибори в грудні 2006 року: таким чином він не перемагав, як лідер партії на всенародних виборах, чим користалися його критики називаючи його в мас-медіа «слабким лідером».

    4-го лютого 2008 року, після чергової суперечки в парламенті щодо фінансування програми охорони здоров'я, Стельмах звернувся до Генерал-лейтенанта провінції Нормана Квонга з пропозицією розпустити парламент Альберти і призначити позачергові перевибори. До того прем'єр жорстко критикувався, особливо через мас-медіа, за його рішення підняти «роялті» податки на видобуток нафти до рівня світових. Критики вважали, що «слабкий прем'єр» узяв на себе завелику відповідальність. Більшість аналітиків прогнозували, що якщо партія Стельмаха і виграє ці вибори, то втратить більшість в парламенті.

    Позачергові вибори відбулися 3-го березня 2008 року і прогресивно-консервативна партія на чолі з Едом Стельмахом переконливо перемогла, взявши аж на 12 місць більше в парламенті ніж було до перевиборів (загалом 52.67 % процентів голосів виборців, 72 місця з 83-х). Після цієї несподівано переконливої перемоги Прогресивно Консервативної партії деякі оглядачі (зокрема CBC) заявили, що в Альберті настає «ера Еда», напевно за аналогією з тим, як до того всі говорили про «еру Ральфа» — популярного попередника на посту лідера правлячої партії.

    25-го січня 2011 року прем'єр Стельмах зробив в Едмонтоні заяву про небажання виставляти свою кандидатуру на переобрання на виборах в2012-му році і про відхід від політичної діяльності по закінченню свого дійсного терміну. Деякі оглядачі вважають, що причиною цього стало неможливість налагодження продуктивного діалогу між нафтовим бізнесом і прем'єром Стельмахом після рішення підняти до світового рівня нафтові роялті — фіксованого відсотку відрахувань до бюджету за видобуток нафти.
     
    Norman2 подобається це.
  9. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    Йосип Романів (англ. Joseph Romanow, 3 травня 192121 березня 2011) — канадський військовийльотчик, учасник Другої світової війни. Перший українець, що став генералом Збройних сил Канади.
    Народився 3 травня 1921 року в місті Саскатун у канадській провінції Саскачеван, в сім'ї Дмитра і Марії Романів. Його батьки емігрували до Канади у 1911 році з містечка Кіцмань що на Буковині з «політичних причин» — Дмитро Романів був активним борцем з полонізацією. Старший Романів працював на Канадській національній залізниці.

    Після закінчення середньої школи, з початком Другої світової війни, у 1939 році добровольцем вступив до лав Канадської армії. Від 1940 року служив у Канадських королівських військово-повітряних силах.

    Після навчання пілотування біплана Tiger Moth, був направлений до частини протичовнової авіації. Здійснював патрулювання і супроводження конвоїв над канадським узбережжям Атлантики. Потім певний час служив у Великій Британії, де допоміг організувати Українську асоціацію канадських військовослужбовців та її Лондонський клуб. Невдовзі переведений з Британських островів до Бірми, де проходив службу в 435-й і 436-й ескадрильях ККПС. Учасник бойових дій в Індії, Бірмі та Китаї. Він також здійснював підготовку десантників-гуркхів.

    Після Другої світової війни, Йосип Романів дізнався, що багато українців, які потрапили до таборів для переміщених осіб в Європі насильно репатріюються в радянські концентраційні табори ГУЛАГу. Щоб запобігти цьому, Йосип Романів та інші українсько-канадські військовослужбовці заснували Українсько-канадське Допомогове Бюро. За підтримки Українсько-канадського комітету (нині Конгрес Українців Канади) вони допомагали переміщеним особам іммігрувати до Канади.

    Після роботи в таборах, Романів вступив до Саскачеванського університету, який закінчив у 1950 році зі ступенем бакалавра в галузімашинобудування. Після навчання знов повернувся на військову службу та був направлений до Великої Британії для продовження навчання в галузі авіаційної техніки. Отримавши диплом магістра в Технологічному інституті Кренфілда брав участь в реалізації проектів, пов'язаних з ядерно-ракетними програмами, у тому числі в роботах зі створення надзвукового винищувача-перехоплювача CF-105 Arrow. Був старшим представником від Канади в ракетній програмі США «Бомарк», а на заключному її етапі — відповідальним за установку і експлуатацію першої в Канаді системиППО з ракетами оснащеними ядерною бойовою частиною в Норт-Бей, Онтаріо.
    З 1951 року — керівник секції інженерної аеронавтики при Головному штабі військово-повітряних сил Канади, командант ескадрильї. З 1957-го — керівник лабораторії якісного контролю. З 1965-го — офіцер Головного штабу військово-повітряних сил Канади.

    Після закінчення Коледжу Національної Оборони в Кінгстоні у 1971 році Йосип Романів став першим канадійцем українського походження, якого представили до звання генерала Збройних сил Канади — отримав звання бригадного генерала. Три роки проходив службу в Західній Німеччині, перебуваючи на посаді представника штаб-квартири НАТО і генерального директора з постачання, персоналу і адміністрації НАТО у Німеччині. У1974 році нагороджений орденом «За військові заслуги». Перед виходом у відставку був генеральним директором з організації і персоналу в Міністерстві державної оборони в Оттаві. Звільнився з лав Збройних сил у 1976 році.

    Після звільнення у відставку Йосип Романів був президентом Канадської асоціації виробників машин і обладнання (англ. Machinery and Equipment Manufacturers' Association of Canada), одним з найавторитетніших членів Конгресу українців Канади. У 2006 році удостоєний премії Ради Конгресу українців Канади провінції Саскачеван «Будівничий нації». Написав шість книг, у тому числі особисті мемуари.

    Був одружений. Дружина Жозефіна Романів (Савчук). Залишив чотирьох дітей — дочок Марію (підполковник ВПС Канади в запасі) і Паулу, синів Григорія (капітан 1 рангу ВМС Канади в запасі) і Джона, а також сім онуків.

    Помер 21 березня 2011 року в віці 89 років. Похований в Оттаві.
     

    Images:

    Йосип_Романів.jpg
    siromanets та Norman2 подобається це.
  10. Che69

    Che69 Feldwebel

    Повідомлення:
    905
    Адреса:
    Khortitsa Island . UA
    Пол Фрэнсис Винник (англ. Paul Francis Wynnyk; род. 29 июня 1964, Бретон, Альберта,Канада) — канадский военный деятель, генерал-лейтенант Армии Канады, командующий Армией Канады с 14 июля 2019 года
    Родился в Бретоне (Альберта), в семье Уолтера Винника и его жены Джоан Мари (в девичестве Мануэль). Отец Пола, родившийся в семье бедных украинских иммигрантов и выросший в бревенчатой хижине с шестью братьями и сёстрами, участвовал во Второй мировой войне, а затем стал директором средней школы в Бретоне и командиром 2561-го армейского кадетского корпуса. Предки его были родом из-под Стрыя, а именно из Поздымира (ныне — Львовская область, Украина)
    В 1977 году вступил в кадетский корпус. Пробыв там четыре года, в 1981 году Винник в ранге наводчика поступил на службу в 20-й полевой полк Полка Канадской артиллерии до прохождения курса обучения на офицера. Окончив в 1984 году Королевский военный колледж Роудс, а затем и Королевский военный колледж Канады, в 1986 году Винник был зачислен в Корпус Канадских военных инженеров[en], в составе которого проходил службу как в Канаде, так и в Европе.

    Отслужил четыре года в Германии, принимал участие в работе миссии ООН[de] и временного органа ООН в Камбодже, был командующим Целевой группы Канады и начальником оперативного управления в миссии ООН в Демократической Республике Конго, сотрудником оперативного отдела штаба национальной обороны, ответственным за военные обязательства Канады на Балканах, а также старшим советником по вопросам обороны и директором по операциям при советнике по внешней и оборонной политике премьер-министра Канады. Был командиром 1-го сапёрного полка (1997—1999) и группы поддержки 1-й зоны[en] (2004—2006). В 2009 году работал в Переходном командовании комбинированной безопасности в Афганистане, где занимал пост помощника командующего, будучи ответственным за контроль развития Афганской национальной армии и министерства обороны Афганистана. Также был командиром Западного округа сухопутных войск (2010—2012), заместителем командующего Армией Канады (2012—2014), командиром Разведывательного командования Канадских сил (2014—2016).

    Винник прошёл командный и штабной курс Канадских сил, продвинутый курс военных исследований и программу исследований национальной безопасности, окончил курс французских коммандос, имеет степень бакалавра в области гражданского строительства, степень магистра в области военных наук и делового администрирования (международный бизнес), является зарегистрированным профессиональным инженером в провинции Альберта.
    19 января 2016 года начальник штаба обороны Джонатан Вэнс объявил о повышении генерал-майора Винника в звании до генерал-лейтенанта и назначении его на пост командующего Армией Канады вместо уходящего в отставку Маркиза Хейнса. 14 июля того же года Винник вступил в должность командующего на церемонии на Парламентском холме в Оттаве в присутствии Вэнса и Хейнса. 24 июня Винника на посту командира Разведывательного командования сменил контр-адмирал Скотт Бишоп.

    14 ноября 2016 года генерал-лейтенант Винник в составе канадской делегации прибыл с первым своим официальным визитом на Украину, где встретился с командующим Сухопутными войсками Украины генерал-лейтенантом Сергеем Попко и начальником Академии сухопутных войск имени гетмана Петра Сагайдачного генерал-лейтенантом Павлом Ткачуком, а также посетил село своих предков Поздымир.
     

    Images:

    640x800.jpg
    Останнє редагування: 18 лип 2019
    ТарасМ та Norman2 подобається це.
  11. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    Українці в Збройних Силах Канади в період ДСВ
     

    Images:

    cad1.jpg
    cad2.jpg
    cad3.jpg
    cad4.jpg
    cad5.jpg
    cad6.jpg
    cad7.jpg
    cad8.jpg
    cad9.jpg
    cad10.jpg
    рональд та kelt подобається це.
  12. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    ...
     

    Images:

    cad11.jpg
    cad12.jpg
    cad13.jpg
    cad15.jpg
    cad16.jpg
    cad17.jpg
    cad19.jpg
    cad20.jpg
    cad21.jpg
    cad22.jpg
    Artem Ivashchenko, рональд та kelt подобається це.
  13. Artem Ivashchenko

    Artem Ivashchenko Schütze

    Повідомлення:
    1
    Адреса:
    Херсонська обл Скадовський р-н
    Вітаю! Декілька цікавих фоток до теми:
     

    Images:

    IMG_20210310_162602 (1).jpg
    IMG_20210310_162625.jpg
    IMG_20210310_162708 (1).jpg
    IMG_20210310_162728.jpg
    IMG_20210310_162742.jpg
    IMG_20210310_162804.jpg
    IMG_20210310_162852.jpg
    Norman2 подобається це.
  14. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск

    Images:

    Прапор 6 Коша І округу Союзу Гетьманців Державників, Судбури.jpg
  15. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    Доречі на рахунок Sudbury (в діаспорі кажуть Судбури) - шахтарське місто десь з 5 годин на північ Онтаріо. Мав нагоду раз там проїзджати - з одного боку дика природа Півночі, з іншого індійські резервації, але чомусь туди дуже селилися українці, мали свої церкви, союз гетьманівців, Пласт, СУМ ітд ітд. Навіть в 50-тих відбувся конкрус Місс Україна Східньої Канади.

    http://nashsvit.in.ua/?p=4795
     

    Images:

    sudbury 1.png
    sudbury 2.png
    sudbury 3.jpg
    sudbury 4.png
    sudbury 5.png
  16. Norman2

    Norman2 General-major

    Повідомлення:
    7.912
    Адреса:
    СотоНатовск
    Місто Ошава (недалеко від Торонто) мало досить велику українську громаду, декілька церков і навіть свою кіностудію. Ось фільм про УПА який вони випустили в 60-тих роках:

    Жорстокі Світанки / The Cruel Dawn (1966) Ошава, Онтаріо. Канада