Бои на конотопском направлении сентября 1941 года.

Росицький В.С.​

Ніжинський державний університет ім..М.Гоголя​

Науковий керівник – доц.Самойленко О.Г.​

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН БІЙЦІВ 3 ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОГО КОРПУСУ В БОЯХ ЗА Р.СЕЙМ НА КОНОТОПСЬКОМУ НАПРЯМІ ВЕРЕСНЯ 1941 РОКУ, НА ОСНОВІ ЛИСТІВ-СПОГАДІВ УЧАСНИКІВ.​

В даній статті, зроблений аналіз морально-психологічного стану військ 3 повітрянодесантного корпусу, за їхніми листами-споминами. З метою, оцінки настроїв тогочасних бійців РСЧА в важких умовах оборонних боїв 1941 року. Та також висвітлення героїчних сторінок нашої історії, показ відваги та мужності в нелегких ситуаціях війни, на основі унікального джерела – листів-спогадів.

Ключові слова: повітрянодесантний корпус, морально-психологічний стан, полк.

Моральний стан бійців кожної армії є досить важливим показником її обороноздатності. Морально-психологічний стан – це досить потужна зброя. І саме високий моральний стан бійців – це засіб, який у саму скрутну хвилину може з поразки перетворити в перемогу або ж навпаки. Саме це робить дослідження даної проблематики актуальним не лише у військових та психологів, але й у істориків, які досліджують маловідомі сторінки нашої військової історії.
Дана стаття, має за мету, оцінити морально-психологічний стан військ 3 повітрянодесантного корпусу (далі - ПДК), який вів оборонні бої за р.Сейм у вересні 1941 року, на основі листів-спогадів учасників боїв.
Варто зазначити, що даний 3 ПДК з перших днів війни брав участь у оборонних операціях, в тому числі і в обороні Києва [5]. Наше дослідження взаємопов’язує характер боїв з їхнім моральним сприйняттям боїв, на основі дій вояків – оцінити їх настрої, віру в подальшу боротьбу. Це все пов’язує військову історію з ментальністю. Наприклад, як зазначає Смолій В.А., «Як це не звучить парадоксально, але воєнна справа – це не лише наука, а й складова нашої культури. Те, що ми називаємо військовим мистецтвом, є частиною нашої духовності» [3, с.18].
Високий бойовий дух та віру в перемогу, це ті основні показники, що дають війську перемагати. Ці відчуття та настрої, мобілізують сили, розсіюють невпевненість перед лицем загрози, допомагають якісно виконувати бойове завдання [2, с.121].
Користуючись догмами військової психології та історичній методології проведено аналіз спогадів учасників боїв. Для розробки теми маємо листи-спогади учасників, боїв за р.Сейм на конотопському напрямі, які воювали у складі 3 ПДК, які були надіслані директору Конотопського краєзнавчого музею Москальову І.В., саме листи Тарасова А.Я. [6], Самчука І.А. [5], Фроловського Т.А. [7]. Дані листи, це приватна переписка, без ідеологічної за ангажованості, це є досить важливим. Для доведення можна перевірити за допомогою яскравого прикладу – порівняння листів Самчука І.А. та його офіційно виданих мемуарів «Тринадцята гвардійська» [4]. Листи Самчука, чиста фактична інформація про бої, а мемуари в ті часи «без прикрас» і оминання проблемних питань не друкували. Але і серед даного матеріалу, хотілося відмітити самі цікаві листи, а саме: Самчука І.А. – начальника штабу 5 повітрянодесантної бригади 3 ПДК та Тарасова А.Я. – молодого офіцера, командира кулеметної роти 1042 стрілецького полку 40 армії, відданого у розпорядження 3 ПДК для підкріплення. Ці два листа будуть основними і на основі них буде і проведений аналіз.
Ситуація на фронті, була вкрай тяжкою, радянські війська вели оборонні бої і досить часто через масу причин потрапляли в оточення. І даний фактор, страх перед оточенням, досить часто впливав на морально-психологічний дух радянських військ. Як зазначав маршал Баграмян І.Х. – що моральний дух при відступі занепадає, тоді як у наступаючих він на підйомі з запалом самого наступу [1, с.57]. Але тут можна не погодитися, так дана теза має рацію, але не можливо її узагальнювати. Були і панікери, і дезертири, а були і хоробрі бійці, що билися за свою Батьківщину до останнього патрона, до останньої краплі крові в душі надіючись, що їх подвиг приведе до перемоги.
Все ж повернемося до листів учасників боїв на р.Сейм вересня 1941 року. Тут знаходився 3 ПДК, з частинами підкріплення після виснажливих боїв під Києвом. І в боях за столицю УРСР, ці бійці показали свій високий героїзм [5].
Взагалі 3 ПДК, розквартирувався під Конотопом і не повинен був так швидко прийняти бій, але сталося по-іншому. І все таки бійці 3 ПДК були готові до цього. Ось наприклад Тарасов А.Я., лейтенант зводного полку № 1042, який був наспіх сформований й так само спішно перекинутий під Конотоп [6]. Перед ними стояла задача прикрити відхід наших військ через р.Сейм [6]. І даний полк не зважаючи ні нащо виконали свою бойову задачу. Як зазначає Тарасов А.Я., що його полк протягом 10 годин стримував наступ німців [6]. Уявіть один полк разом частинами 3 ПДК утримував оборону від ІІ танкової групи генерала Гудеріана Х. та 2 польової армії генерала Вейхса, при сильній підтримці авіації. В розрахунку співвідношення в живій силі та техніці 1:15-20. В листі йдеться наступне: «полк поставленную боевую задачу выполнил ценой жизни личного состава» [6]. Хіба б слабодухи та панікери вмирали так, хіба б вони прикривали відступ своїх товаришів затримуючи ворога. Не думайте загороджувальних загонів НКВС тут не було. Тут були лише хоробрі та рішучі люди, які любили свою землю й чесно виконували свій не легкий солдатський обов’язок – Батьківщину захищати. Так звісно сумно писати про ті важкі бої, але ми повинні знати про героїчні вчинки тих бійців, що вмирали за нас. Сам Тарасов А.Я. був поранений в голову і оборона полку прорвана, лише тоді коли ворожі танки прорвалися з тилу. І тим не менш героїчним вчинком є врятування бойового знамена полку, і його евакуація під вогнем ворожих танків [6]. Все ж рештки полку не здалися, і з боями за 2,5 місяці вийшли з оточення до своїх і далі продовжували героїчну боротьбу [6]. Зважаючи на висвітлені факти, можна сказати дана військова частина мала досить високий морально-психологічний дух та віру в перемогу, зберіг цю віру і Тарасов А.Я. вони билися на смерть і не здалися, а відступивши що б і далі продовжувати боротьбу.
Наступним для нашого аналізу є лист Самчука І.А. [5]. Ось як він описує стан військ 3 ПДК прибулих в район м.Конотоп: «Здесь части корпуса пополнились за счет 2-го ПДК и привели себя в порядок. К 5-му сентября выполняя приказ командования 3 ПДК вышли (авт. – 5 пдбр) на р.Сейм и заняли оборону на участке: с.Старое, Н.Мутин, разъезд Лизогубовский» [5]. Тобто військова частина, виконувала звичну бойову задачу і не проявила ні яких панічних чи дезертирських настроїв. Тут слід згадати про взаємини місцевого цивільного населення, яке допомогло укріпити рубіж оборони 3 ПДК [5]. Самчук приносить подяку всім місцевим, відзивається про гарну підготовку і добротність укріплень. Настрій бійців був спокійним, а підтримка жителів Конотопського району їх підбадьорювала. Протягом 7 та 8 вересня бійці 3 ПДК не тільки досить вправно відбивалися від переважаючих сил ворога, але й відкинули їх від річки Сейм. Й лише 11 вересня німцям вдалося переправитися через р.Сейм на ділянці майже обезкровленої 192 стрілецької дивізії [5]. Виникла загроза оточення і тут бійці та командири 3 ПДК показали свою стійкість. Полковник Затєвахін, командир 3 ПДК, наказав відійти корпусу і зайняти нові рубежі для оборони [5]. Дії командирів були грамотними і в тій тяжкій ситуації врятували багато життів і зупинили просування ворога. Це все показує про високу дисциплінованість та відсутність паніки серед бійців і може слугувати твердженню, що їхня справа вірна і перемога буде за ними. Все таки корпус потрапив в оточення, з якого вийшли вже 17-18 вересня в ночі, розділившись при цьому на дрібні групи, і час від часу контратакуючи ворога [5].
Отже, як ми можемо бачити, не було в частинах 3 ПДК ні паніки, ні падіння морального духу. Зберігався спокій, й просто виконувалася важка солдатська робота. Вони не йшли в полон, вони не падали так низько, бо вірили в свою перемогу. Відступали, то тільки з боями. Читаючи листи, бачимо спокій та упевненість, так тяжко давалося їм зберігати ці відчуття. Віра в перемогу привела 3 ПДК, з боями до самого Сталінграду та переформування корпусу в 13 гвардійську стрілецьку дивізію.

 

Росицький В.С. Битва за р.Сейм на Конотопському напрямку​

у контексті Київської оборонної операції​

«Війна – це серія катастроф,​

що ведуть до перемоги».​

(Жорж Клемансо)​

[1, с.145]​

В історії кожного народу залишається чимало маловивчених сторінок, а то й «білих плям», які вимагають проведення спеціальних наукових досліджень. Такі прогалини мають місце і в історичній пам’яті нашого народу. Не зважаючи на численні праці, присвячені висвітленню Другої світової війни, навіть в настільки розробленій проблемі залишаються малодосліджені сторінки, події, факти. Однією з таких подій є військові дії літа-осені 1941 року на незначній ділянці Південно-Західного фронту на підступах до столиці УРСР.
Метою даної розвідки є висвітлення одного з етапів оборони Києва - «Битви за Сейм», а саме бойових дій на Конотопському напрямку. Конотоп часів Великої Вітчизняної війни був один із головних залізничних вузлів УРСР, який зв’язував Київ зі східною частиною Радянського Союзу. Залізниця була «живлячоюартерією», через яку здійснювалося забезпечення військ Південно-Західного фронту, а також евакуація біженців, цінностей та промислових об’єктів.
Для остаточного захоплення Києва німецько-фашистським окупантам потрібно було перервати залізничне сполучення, оскільки авіатранспортування оточеним частинам РСЧА практично не здійснювалося. Для кращого розуміння важливості станції Конотоп для захисту української столиці необхідно розглянути ситуацію, що склалася на Південно-Західному фронті влітку – на початку осені 1941 року, оскільки битву за Сейм не можна виривати із контексту загальної Київської захисної операції, яка тривала з 7 липня до 26 вересня 1941 р. Дану хронологію подає і І.Б. Мощанський в своєму ґрунтовному дослідженні – «1941. Битва за Киев. 7 июля – 26 сентября»[8];[Додаток 1].
Радянське керівництво та військове командування заздалегідь почало організовувати оборону столиці Радянської України. На зайнятих територіях СРСР, згідно директиви Раднаркому СРСР і ЦК ВКП(б) від 29 червня 1941 року, необхідно було терміново створити партизанські та диверсійні загони [14, с.30]. У цей же день ЦК КП(б)У провів нараду щодо оборони міста і формування захисних рубежів. У місті було сформовано 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення, які нараховували 32 800 чоловік. Крім того, командування і верхівка партапарату дуже розраховували на диверсійні групи та партизанські з’єднання, особливо коли частини вермахту підійдуть впритул до Києва та Дніпра. Згідно офіційній статистиці, тільки в одному Києві було сформовано 11 партизанських загонів, які нараховували близько 1800 чоловік [6, с.97], що мали діяти в тилу ворога.
У зв’язку з погіршенням ситуації на Житомирсько-Київському напрямку 6 липня в Києві був створений штаб оборони міста [Додаток 5]. До його складу увійшли представники Київської військової округи: полковник О.Ф. Чернишов (начальник штабу), майор М.Д. Чукарев (начальник інженерної служби), секретар обкому КП(б)У М.П. Мішин, секретарі міському партії Т.В. Шамрилота К.Ф. Москалець, голова виконкому обласної Ради депутатів трудящих Т.Я Костюк, голова міськвиконкому І.С. Швецов [6, с.97]. У захисті столиці УРСР брали участь війська Південно-Західного фронту у кількості 44 дивізій, які входили до складу 5, 6, 26 та 12-ї армії [6, с.98]. Їм протистояли головні сили групи «Південь» та частина військ групи «Центр», що у сукупності із союзниками складали 45 дивізій [12, с.64].
Німецькі війська підійшли до Києва 11 липня, але були зупинені в 15-20 км від міста на захисних рубежах на берегах р.Ірпінь майже на два місяці. Запеклі бої йшли і за Коростенський укріплений район, де діяли війська 5-ї армії генерала М.І. Потапова.
Наприкінці серпня (25-30 серпня) німці підійшли до Дніпра, окупувавши майже всю Правобережну Україну. Затяжний характер боїв за Україну, та й за сам Київ, визначило те, що головного рушія «бліцкригу» - танків у німецькій групі «Південь» майже не було. За даними Д.В. Журавльова, який наводить статистичні дані Б. Мюллер-Гіллебранда, на початок серпня 1941р. у нього було 320 придатних до використання танків, а тут, на Україні, вермахту протистояли значні сили радянських бронекорпусів [5, с.86]; [Додаток 2]. Південно-Західний фронт мав у своєму розпорядженні 178 готових до використання танків і ще 320 танків було на ремонті (переважно моделі БТ і Т-26) [12, с.8]; [Додаток 4]. Дії механізованих корпусів КОЗО (4, 8, 9, 15, 16, 19, 22 та 24) в районі Дубно-Рівне-Броди та при захисті Києва зірвали бліцкриг окупантів, оскільки саме тут, на південному крилі наступаючих частин вермахту, залишався київський виступ, який створював загрозу німцям. Щоб знищити загрозу оточення довелося перекидати танкові сили групи армій «Центр», спрямовані на радянську столицю. Саме Київ, став тим місцем, яке, в значній мірі, відстрочило німецький наступ на Москву.
Хоча формування оборони правого крила Південно-Західного фронту Ставка зробила ще 19 серпня, коли дозволила відвести 5-ту армію за Дніпро, все ж з метою відведення загрози флангового удару з півночі командування вирішило здійснити 30 серпня попереджувальний удар силами Брянського фронту (командуючий – генерал Єременко). Наступ Брянського фронту мав підтримуватися військами Резервного фронту і провести низку ударів у напрямку Рославля та Стародуба і розгромити частини вермахту в районі Глухів-Чернігів-Конотоп, які переправилися на лівий берег Дніпра [8, с.83-84]. Але ця ідея не мала успіху. 2-га танкова група та частини 2-ї німецької армії прорвали фронт на гомельському та конотопському напрямку. 1 вересня передові загони вермахту прорвалися до Десни і захопили плацдарм біля міста Шостка [6, с.105], де оборону тримала 40-а армія РСЧА. Оборону Посейм’я (конотопський напрямок) зайняв 3-й Повітрянодесантний корпус (командир – полковник І.І. Затєвахін) [Додаток 3;10].
Німці все ближче наближались до стратегічного залізничного вузла – Конотоп. Місто було важливим залізничним центром на ділянці Київ – Москва і відігравало велике значення в обороні столиці УРСР. Конотоп було вирішили захищати на берегах Сейму [Додаток 6]. Найбільш повно свідчення про «битву за Сейм» та оборону Конотопу збереглися в мемуарах полковника РСЧА, командира 5-ї Повітрянодесантної бригади героя Радянського Союзу А.І. Родимцева [Додаток 9] та спогадах начальника штабу цієї ж бригади Самчука [Додаток 11], а також листи деяких учасників тих подій, зокрема полкового комісара 1042-го стрілецького полку Т.А. Фроловського. Ставка визнала, що головний удар німці все ж зосередили на півночі, а не на Полтащині, як раніше гадали [15].
За даними Родимцева наприкінці серпня його бригада зосередилася в 5 кілометрах північніше та північно – східніше Конотопу. Штаб її розташовувався у селі Попівка; 6-а Повітрянодесантна бригада була зосереджена східніше Конотопу, а 212-та вела бої в районі Остра [9, с.78]. Взагалі, 40-а армія РСЧА, до складу якої входили ці військові частини, належала до другої лінії оборони, яка з вересня 1941 року стала вже «передовою». У вересні 1941 року тут зосереджувалися 2 армійські та 3 повітрянодесантні корпуси, 293-я і 227-а стрілецькі дивізії, збірна група у складі 295-ї стрілецької дивізії (791, 1042 стрілецькі полки) з 276-м легким артполком, 595-м і 760-м артилерійськими полками протитанкової оборони, 21-й артполк Резерву Головного Командування, котрі входили (крім 2 ПДК) до 40-ї армії. З німецької сторони на даному напрямі діяли частини 24-го танкового корпусу під командуванням генерал фон Гейєра [3]:
- За даними на 01.09.1941 р. – 3 тд, 10 мд, 1 кд, 45 та 293 пд [12, с.63].
- За даними на 05.09.1941 р. – 3 тд, 4 тд, 10 мд [12, с.67].
- За даними на 07.09.1941 р. – частини, що й за попередніми даними, і очікувалася 7 тд [12, с.159].
......................................................................................

 

......................продовження............7 вересня Військова Рада Південно-Західного фронту доповідала головнокомандуючому про серйозність ситуації, що склалася. На правому фланзі фронту німецькі війська вийшли північніше Конотопу на берега р.Сейм. 40-а армія робила все, щоб відбити наступ ворога [6, с.106]. Перші бої в Конотопському районі розпочалися 6 вересня зі спроб ворога форсувати Сейм біля с. Камінь. Сутички носили запеклий характер. Своїм героїзмом тут відзначилися бійці 3 ПДК, які стримували ворога на позиціях до 17 вересня. Спроби форсувати Сейм поблизу с. Камінь 6 та 7 вересня були відбиті з великими втратами для німців. Відбиті були спроби форсування річки також поблизу с. Озаричі та залізничного моста, незважаючи на те, що противник вводив все нові підрозділи, хоча значних резервів «група Гудеріана» майже не мала. Про це згадував Хайнц Гудеріан у своїй книзі, що його війська після 2,5 місяців боїв «видохлися» та мали погане матеріальне забезпечення [3]. У обороні мосту відзначився кулеметник М.Д. Іванов, який в самий відповідальний момент виправив ситуацію. Він своїм вогнем, перерізав шлях німцям [2, с. 3-4], які призупинили свій наступ. Про це згадує і Родимцев [9, с. 88-89].
Варто сказати про стан оборони на південному березі р.Сейм, дані про який збереглися в книзі «Твои, Отечество, сыны» Родимцева: вже 4 вересня особовий склад 5 ПДБР був на визначеній межі оборони, рилися окопи, готувалися всі вогневі засоби (загалом протипіхотні); протитанкову оборону прийшлося розміститися тільки на головному напрямку удару, оскільки вогневих засобів було недостатньо. Він (Родимцев А.І. – авт.) вирішив підсилити розрахунки 45-міліметрових гармат двома-трьома автоматичними з числа самих стійких бійців, які виявили відвагу під Києвом. Автоматники відривали в радіусі 50-60 метрів від гармати окопи з круговим обстрілом і розміщалися в них з «запалюючою сумішшю»… До 6 вересня вони вже непогано підготували оборону: відрили траншею неповного профілю в 30-40 метрах від води; установили в невеликих котлованах гармати, гарно замаскували їх під фон місцевості [9, с.81-82]. Також Родимцев акцентує увагу на зосередженні оборони на Кролевецько - Конотопському напрямку [9, с.81].
7 вересня більше двох батальйонів ворога форсували Сейм біля с.Мельня (на ділянці 1042-го стрілецького полку). Дані бої описав у листі до директора Конотопського краєзнавчого музею учасник тих боїв, батальйонний комісар стрілецького полку Т.А. Фроловський. Він характеризує дані бої, як «криваві», і дає оцінку деяким частинам полку, які особливо відзначилися, а саме «артилеристи, кулеметники, мінометники і стрілецькі роти» (майже весь полк) [13, вх. №43-від 15.06.79]. Також докладну характеристику полку та боям на рубежах Сейму дає А.Я. Тарасов, який в званні лейтенанта був командиром кулеметної роти. Він надав характеристику й якісну оцінку солдатів і офіцерів даного з’єднання та деталі боїв 7-8 вересня. Ветеран повідомляє, що їх окремий авангардний стрілецький полк був терміново переведений з-під Києва, з бойовими завданнями – прикривати відступ через р.Сейм. 1042-й полк складався переважно з добровольців – колишніх учасників громадянської війни, у віці 50 - 55 років, також моряків Пінської Річної флотилії. Тільки командири, майже всі були молодшими, віком 18-26 років [13, вх.. №23-від 06.02.75]. Самому А.Я. Тарасову тоді, за його ж словами, було 25 років. Ці дані наштовхують, нас на роздуми про молодість командування, хоча враховуючи політику Й.Сталіна до керівного складу Червоної армії та репресії проти військових 1930-х рр., мабуть не варто дивуватися. Солдати були досвідченими бійцями, які пройшли школу не в стінах військових училищ, а на полі бою. І досить часто, саме вони, бачили більш раціональні рішення, в які так не вірили та не прислухалися їх молоді командири.
Тарасов згадував, що у ході бою полк 10 годин стримував наступ частин вермахту, які намагалися форсувати р. Сейм на їх ділянці фронту. Він, вказує на те, що більша частина полку героїчно загинула в районі села Вирівка (в живих з полку залишилось близько 80 чоловік), а Тарасов був поранений в голову. Документація штабу полку вся була знищена ворожими танками [13, вх.. №23-від 06.02.75]. Взагалі збереглося достатньо багато листів і свідчень про події, які розгорнулися в Конотопському районі, які розкривають героїзм і трагізм учасників тих подій.
Через деякий час після ударів по позиціям 1042-го полку, німці завдали авіаудару і по десантникам 5-ї ПДБР, які і обороняли залізничний міст через р. Сейм. Зранку 8 вересня 5-а ПДБР із 4-м батальйоном 212-ї ПДБР перейшли у наступ і до 6-ї години визволили с. Таранське. Проте вже о 13.15 вимушені були залишити село разом із залишками 79-го і 1042-го полків. Тим часом німці налагодили переправу в районі села Мельня і почали переправляти бойову техніку та живу силу в розмірі до 150 танків і кількох батальйонів піхоти, і вже силами 40 танків та 2 батальйонів піхоти продовжували наступ на Конотоп [2, с.3-4]. У бій вступила 227-а стрілецька дивізія і 1042-й полк, який було введено до складу даної дивізії. Вони зайняли рубіж на північний-захід від села Попівка.
10 вересня ворожі частини прорвали фронт на ділянці Конотоп – с.Красне (Чернігівська область) і розгорнули наступ на південь. 227-а стрілецька дивізія та 1042-й полк вели тяжкі бої на північній та західній околицях м. Конотопа, все більше і більше втягуючи резерви 2-ї танкової групи Гудеріана. В ніч 11 вересня, північніше Путивля, оборона була прорвана, і Сейм, втратив своє значення, як ефективний бар’єр опору. Радянські війська почали відходити з терен Конотопського району. Останні бої на його території відбулися 19 вересня, коли 3-й ПДК вийшов з оточення біля с. Дяківка.
Варто, на нашу думку, більш детально розглянути дії 3-ї ПДК в ході оборони на р. Сейм на основі мемуарів полковника Родимцева та майора Самчука та та порівняння їх з оперативним зводом по фронту.
Самчук повідомляє, що 3-й ПДК була підсилена частинами 213-ї стрілецької та 103-ї танкової дивізії [13, вх. Лист від 12.2.63]. Зазначені дивізії з боями переправилися в районі сіл Мутіно та Н.Мутіно, підірвали за собою мости і зайняли оборону рубежів разом з 3-ю ПДК. Самчук подає дані, що 7 вересня 193 сд та 10 тд 40-ї армії вели бій між Кролевцем та с. Мутіно, а в ніч з 7 на 8 вересня перейшовши р.Сейм по дерев’яному мосту в районі села Мутіно і перейшли в район с. Козацьке. Також, Самчук згадує бій в районі села Камінь, в якому німці без належної підготовки, в тому числі і артилерійської, невдало спробували форсувати Сейм, а 212-а та 6-а ПДБР відбили наступ. Німці після, цього провели «роботу над помилками», в ніч з 8 на 9 вересня відремонтували міст через Сейм, але за якихось 30-40 хвилин артилеристи та мінометники 6-ї ПДБР зруйнували його вщент.
...................................................далі буде........................................

 

................................продовження.............................Подається в спогадах і трагікомічний випадок, що німці намагалися перекинути на інший берег своїх солдатів, перевдягнених в жіночий одяг, але цей трюк «роздивилися» артилеристи-спостерігачі капітана Павленка. Один з них, а саме лейтенант Іванов побачив, що під низом жіночої спідниці виглядали німецькі стройові штани. Після того, як були помічені автомати та поплавки для форсування, то «юрба «жінок» була знищена з великим сміхом» [13, вх. Лист від 12.2.63].
Також, 10 вересня на ділянці оборони 3-го ПДК німці два рази намагалися форсувати Сейм, але без успіху. 11-го вранці з’явилися танки та піхота ворога і вдарили по місцю дислокації 5-ї ПДБР в районі села Лизогубівка. Також німці зім’яли оборону 193-ї сд і відтіснили її до с.Козацького, над корпусом нависла загроза оточення. Командир 3-го ПДК Затєвахін, для того, щоб уникнути оточення, яке їм загрожувало від прорізавших оборону частин вермахту, видав наказ відступати 6-й так 212-й ПДБР на с.Анютіно та Духановку, а потріпаній 5-й ПДБР на с.Бочки в обхід с.Козацького[Додаток 8].
Того ж 11 вересня частина штабу корпусу розмістилася в школі села Бочки і була знищена німцями. Такі ситуації були тоді не рідкість. Коли ніхто нічого не знав, нічого не контролював. Родимцев і сам, ледь не потрапив у полон в селі Козацькому і врятувався лише завдяки майстерності свого водія Михайла Косолапова [9, с.113].
Все ж, до командування 3-го ПДК приходили дані розвідки про ворога і частини 5-ї і 6-ї ПДБР отримали наказ вибити ворога із сіл Козацького, Бочок та Лизогубівки, тобто підтягти свій лівий фланг до окремих загонів, які 16 вересня ще оборонялися на березі Сейма. І все ж, в ніч з 17 на 18 вересня остаточно частини 3-го ПДК почали відходити з-під Сейму. В авангарді йшла 6-а ПДБР, за нею 5-а ПДБР, і замикала колону – 212-а ПДБР. Відступали на с.Буринь, де бригади корпусу дізналися, що 15 вересня під Лохвицею потрапили в повне оточення війська КОЗО [9, с.134]; [Додаток 7].
На думку Самчука, з якою важко не погодитись, що 3-й ПДК забезпечив кілька днів для виходу деяких частин Південно-Західного фронту з оточення та організації нової оборони.
..............................далі буде....................................

 

........................продовження...................Не зважаючи на відступ все ж, оборонна битва за Сейм, яка тривала з 6 по 19 вересня, мала позитивні наслідки для РСЧА. Частини резерву фронту, а саме до нього відносився 3-й ПДК, знищили велику кількість ворожої техніки та живої сили, затримали на два тижні німецький наступ, змусили спрямувати резерв вермахту на дану ділянки фронту. За даними полковника Родимцева, що навіть при відступі від Лизогубівського лісу до с.Бурині, 5-а ПДБР знищила близько 300 солдатів та офіцерів вермахту (з 10-ї моторизованої дивізії), захопили важливі документи, взяли трофеями: 40 вантажних та 5 легкових автомобілів, 25 мотоциклів і велику кількість різноманітного озброєння [9, с.135].

«Офіційна» хронологія бою за р.Сейм на Конотопському напрямку за даними оперативних штабів та командування ПЗФ виглядає наступним чином:
- Розвідувальні дані штабу ПЗФ №72 на 6:00 5.09.1941 р. - На Конотопському напрямку 4.09 ворог продовжує розвивати успіх в розриві між правим флангом ПЗФ та 13-ю армією в напрямі Кролевець, Конотоп, Бахмач [12, с.150].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0135 на 22:00 5.09.1941 р. - Мотопіхотна група ворога діюча на стику з 13-ю армією в напрямі Конотоп загрожує глибоким обходом ПЗФ [12, с.151].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0135 на 22:00 6.09.1941 р. - Війська ПЗФ ведуть важкі бої з мехчастинами на Конотопському, Чернігівському, Остерському та Кременчуцькому напрямках, обороняючи центром р. Дніпро на фронті Чернігів, Київ, Кременчук.
40-а Армія. Частини армії впродовж дня затримали наступ танкових і піхотних частин ворога по всьому фронту. 3-й ПДК обороняється на рубежі Хижки – Желдоки – Таранський.
6-а ПДБР вела бій з нечисленними групами ворога, які переправлялися на південний берег р. Сейм біля с. Мутіно. Ворог відкинутий на північний берег річки. 212-а та 5-а ПДБР боїв з ворогом не мали.
10-а тд та 5-а ПТАБР веде стримуючі бої на рубежі Ленінське – Алтиновка – Будьоновка – Атюша. В 17:00 дивізія атакована двома мотополками і 50 танками ворога (з них половина важких). Одночасно був атакований правий фланг 2-ї ПДБР у с.Атюші піхотою з 30 танками.
Командуючий армією вирішив в ніч на 7.09 відвести 2-й ПДК на південний берег р. Сейм. 10-у тд, після прикриття відходу 2-го ПДК, відвести в резерв в район Конотопа [12, с.157-158].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0137 на 22:00 7.09. 1941 р. – 40-а армія. Частина армії з боями відходила на південний берег р. Сейм.
У продовж дня ворог не один раз намагався форсувати р. Сейм на рубежі Хижки – Мельня, але був відбитий вогнем артилерії.
В другій половині дня ворогу вдалося при підтримці сильного артилерійського вогню переправити через річку на широкому фронті силами до піхотного полку в районі с. Мельня.
Для протидії розвитку ворожого наступу на Конотоп, командуючий армії дозволив використовувати фронтовий резерв – 227-у сд.
Конотоп був підданий бомбардуванню з повітря ворожою авіацією в кількості 61 літака [12, с.163-164].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0139 на 23:00 8.09. 1941 р. про бойові дії військ фронту - Війська ПЗФ ведуть бої на рубежі р. Сейму.
Ворог великими силами, наступаючи з півночі проти 40-ї, 21-ї та правого флангу 5-ї армії оволоділи переправами через р. Сейм у с.Мельні, … та розвиває наступ особливо активно на конотопському та чернігівському напрямках.
На фронті 40-ї армії ворог форсував р. Сейм біля с.Мельні, в 16:00 ввів танки в кількості 40 та відтіснив частини армій на південь. Бій іде на північно-західній околиці Конотопа. Близько 50 німецьких автоматчиків перехопили залізницю на Бахмач… В бій введені 10-а тд й 227-а сд [12, с.167].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0142 на 10:00 10.09. 1941 р. – 227-а сд утримує Конотоп фронтом на захід. 10-а тд в районі с.Митченки фронтом на схід. 2-й ПДК, 3-й ПДК та 293-а сд становище незмінне [12, с.172].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0143 на 22:00 10.09.1941 р. про бойові дії та стан військ фронту - 40-а армія. Точних даних про становище частин 40-ї армії не має. Ворог розвиває наступ 4-ї тд з однією мотодивізією на південь між Бахмачем та Конотопом і 3-ї тд в напрямку Глухова, Ворожби.
Частини армії утримували Конотоп, Бахмач, не допускаючи розширення прориву між даними пунктами. Нових даних не має. По донесенню начальника штабу армії в боях з 6.09 по 9.09 частинами армії знищено до 90 танків ворога [12, с.176].
- Бойовий наказ штабу ПЗФ № 00433 командуючому військами 40-ї армії про наступ в напрямку Коханговка, М.Самбур (14 вересня1941 р.) – 40-й армії продовжувати утримувати рубіж ст. Тьоткіно і далі по південному березі р. Сейм до Жолдаків, Бондарів, В’язове, своїм лівим флангом перейти в наступ в загальному напрямку Кохановка, М. Самбур, з метою зупинити проникнення ворога в розрив між 40-ю і 21-ю арміями [12, с.196].
- Оперативні дані штабу ПЗФ №0150 на 10:00 14.09. 1941 р. – 40-а армія. За окремими даними, отриманими по радіо, частини армії (загін Чеснова, 3-й ПДК, залишки 293-ї та 227-ї сд) 13.09 вели бій на попередніх рубежах [12, с.197].
Як ми можемо побачити, характер боїв на конотопському напрямку був запеклим. Сама битва за Сейм була важливою складовою Київської оборонної операції, яка в свою чергу відтягла частину військ групи армій «Центр». Бої за Київ дуже дорого коштували вермахту. Хоча радянська армія, внаслідок недолугого командування, зазнала значних втрат. Німецькі втрати в боях за столицю України, становили трохи більше за 100 тисяч вояків. Через помилки радянського командування та в результаті оточення 15 вересня військ ПЗФ, у котлі опинилося 452720 червоноармійців [7, с.17]. Більшість оточених загинуло, а решта потрапила в полон. Все ж ці події змусили аж до глибокої осені «топтатися на місці» війська фон Бока на центральному напрямку [16, с.248]. Це доводить велике значення боїв за Київ, та й взагалі всі бої за Україну були для німців своєрідною «Пірровою перемогою».
Відлуння боїв того часу зараз дуже цікавить наше суспільство, яке шукає правди про ті трагічні часи, а особливо про «перші дні війни». Є ще одна група джерел, які можуть повідати нам, про ті страшні сторінки війни, зокрема битви за Сейм – це археологічні. Вони іноді досить змістовні, а деякі ставлять питання. Археологічно-пошуковим дослідженням на даних теренах займаються люди, яким не байдужа історія Батьківщини та доля не похованих, «загублених» вояків РСЧА та вермахту [Додаток 12]. Серед відомих пошукових загонів Сумщини, можна назвати такі, як «Гвардієць» (м. Суми), «Останній Рубіж» (кер. Євтушенко О.В. - м. Конотоп), «Едельвейс» (кер. Індик Б.О. - м. Конотоп) та ін. Вони роблять помітний внесок у дослідження історії не лише Сумщини, а й України в цілому. Для прикладу, 15-16 квітня 2009 року, спільними зусиллями пошуковцями з «Гвардійця» та «Останнього Рубежу» та працівників Конотопського краєзнавчого музею, були проведені роботи по розкопуванню командного пункту 4-го батальйону 5-ї ПДБР [Додаток 13]. За спогадами О.І. Родимцева, даний батальйон на 9.09.1941 р. був повністю знищений [10, с.91-92]. Завдяки діям пошуковців в рамках програми «Вахти пам’яті» були знайдені зниклі безвісти бійці РСЧА.
Отже, хочеться зазначити, що перед історичною наукою залишається завдання відтворити події минулого, дослідити бої «місцевого характеру», які в своїй сукупності дозволили здобути Велику Перемогу.

 

Післявоєнна переписка учасників бою за Конотоп вересня 1941 р. з директором Конотопського музею Москальовим І.В., як цінне історико-краєзнавче джерело.​

​

Росицький В.С., магістр Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя​

Оборона м. Конотоп та переправ через р. Сейм на початку вересня 1941 року був одним з важливих періодів війни. Період, коли частини РСЧА відступали та повинні були проривати численні кільця оточення.
Джерелами того часу є спогади та свідчення очевидців, мемуари учасників, археологічні знахідки, а також листи, листи учасників тих боїв.
Метою даної статті є висвітлення аспектів боїв вересня 1941 р. під Конотопом, за допомогою залучення листів учасників боїв; вивчення досвіту застосування такого роду джерел; порівняльний аналіз аналогічних типів джерел і приватних листів та офіційних мемуарів, а також введення їх до наукової розробки.
Дана проблематика є досить актуальною, саме тим, що існує потреба включення в наукову розробку регіонального комплексу фронтових та після фронтових епістолярних джерел.
Вивчення листів до директора музею Москальова І.В., допомагають зрозуміти багато аспектів самих боїв вересня 1941 року та дають змогу зробити їх цілісну реконструкцію. Їхній аналіз, як приватної переписки, може зробити висновок про цінності, психології та світогляд фронтовиків, виявити ті моменти, що були вирішальними в тій чи іншій ситуації.
Розробка підходів до роботи з джерелами такого типу дасть нам змогу чіткіше вчитатися в них. Наприклад Колтанов С.М. у своїй монографії з дипломатики, визначає методологію та методику роботи з епістолярними текстами. Він ділить їх на певні частини: початковий протокол, основна частина та кінцевий протокол[3]. Але в нас не листи фронтовиків додому, а листи післявоєнні і разом з тим до певної людини, яка представляла певну установу, тобто музей. І саме вчинок написання даних листів носив певний посил. І в даному випадку ми підключаємо методи і напрацювання таких дослідників, як Бакст Е.І. [1], Верховська А.І. [2], Рязанов С.І.[4]. Специфіка роботи з листами в даних дослідженнях часто йшла на ідеологічному підґрунті, хоча в них було вироблено основні засади роботи з ними.
Переписка директора Конотопського краєзнавчого музею Москальова В.І., з учасниками боїв за р. Сейм на конотопському напрямку Тарасова А.Я.[7], Самчука І.А.[6] Смолін Г.Б.[6], Фроловський Т.А. [8], є досить цінним джерелом. Дане джерело всіляко відрізняється від «офіційних» мемуарів по стилю, по при висвітлення фактів. Це можна сказати «неформальна» розповідь про страшні дні вересня 1941 року. У кожного з цих учасників своя правда, своє бачення, але в дечому вони сходяться. Ще однією особливістю є те, що ці листи різних, відносно, за віком та званням людей. І ці листи спогади, які писалися для приватного спілкування між директором музею Москальовим І.В. та учасниками боїв, є набагато точнішими та не мають ідеологічного нашарування.Яскравим прикладом даного твердження є порівняння листа Самчука І.А. [6] та його мемуарів «Тринадцатая гвардейская» [5].
Досить цікавим, з точки зору фактології, а саме дані листа, були написані з даної позиції та побажання Москальова І.В., для відтворення картини боїв вересня 1941 року під Конотопом, листи Фроловського Тимофія Андрійовича [8]. Фроловський свої документальні дані:дату та місце народження 1905 рік, с. Бочки, Сараєвського р-н., Рязанської обл.; подає характеристику росту по партійній драбині, бо він станом на 7-8 вересня був батальйонним комісаром 1042 стрілецького полку 40 армії; а також свій стан на дану дату листа.
В основній частині листа Флоровський, досить чітко, але з певним ідеологічним навантаженням дає характеристику боїв 7-8 вересня 1941 року та бойовий шлях свого 1042 стрілецького полку: «В августе 1941 полк оборонял столицу Украины г. Киев, р-н Святошыно. 7-8 сентября шли кровавые бои на р. Сейм. Все подразделения полка героически сражались частями фашистской армии. Особенно отличились артиллеристы, пулеметчики, минометчики и стрелковые роты.» [8].
В заключному протоколи остаточне переформування полку з 1042 стрілецького полку в 123 стрілецький полк 62 стрілецької дивізії та в кінці шанобливе прощання [8].
Наступним для аналізу та висвітлення є лист Тарасова А.Я. молодого офіцера від 20 лютого 1975 року [7]. Даний лист є відповіддю на лист Москальова І.В. Як видно з листа Тарасов молодий офіцер і його виклад подій вересня 1941 року перегукується з проблемами молодого офіцера, командира. Тарасов лейтенант, командир кулеметної роти 1042 стрілецького полку. Він зачіпає проблему віку у його полку та відсутність взаєморозуміння, можливо через втрати молодих солдатів: «Полк состоял в основном из добровольцев – бивших участников гражданской войны в возрасте 50-55 лет. И только командиры почти все молодые от 18 до 26 лет.» [7].
Як бойовий офіцер дає характер бою та втрат в своїй роті, що з 180 вояків в живих залишилось всього 10 чоловік, а в полку 80 чоловік [7].і пише він це не без туги та суму. Він виокремлює район загибелі основної частини свого полку: «На высоте в районе деревни Выровка» [7]. Даний лист є досить ґрунтовним джерелом в описі характеру бою та розміщення радянських частин.
Останнім нашій розповіді є лист Самчука І.А., в якому він описав і спогади Смоліна Г.Б., який разом із Самчуком І.А. в заключному протоколі підписалися [6]. Основні частині листа передує значний початковий протокол, яких повідомляє, що разом з цим листом Самчук І.А. відправляє книгу про бойовий шлях 13 гвардійської стрілецької дивізії, яка була створена з 3 повітряно-десантного корпусу, де у складі 5 повітряно- десантної бригади він служив начальником штабу. Повідомляє про свій візит в кінці 1958 року до м. Конотопа. Даний лист відноситься до березня 1959 року. В основній частині Самчук І.А., дає найбільш детальний опис боїв в районі м. Конотоп в 1941 році. В принципі він так і назвав свої спомини, які і надав Москальову І.В.: « Описание боев в районе г. Конотоп в 1941 г.» [6]. Починає свою розповідь з оборони Києва та передислокації 5 повітряно-десантної бригади під м. Конотоп. Дає дані, що 5 вересня 3 повітряно-десантний корпус отримав наказ зайняти оборону по р. Сейм та описує розташування частин корпусу [6]. Хронологію доводить 18 вересня, до відходу.
Опис Самчука І.А. є самим ґрунтовним і дає цілісну картину боїв 7-18 вересня 1941 року на р. Сейм на конотопському напрямку.
Отже, вивчення листів конотопських фронтовиків, як історичного джерела є потребою в системній реконструкції їх інформаційного потенціалу в контексті актуальних методологічних напрямків сучасного джерелознавства. А дані листи, є ще цінним джерелом для висвітлення трагічних та водночас героїчної сторінки історії Конотопщини, бо саме вони розкривають маловідомі героїчні дії в особистостях воїнів РСЧА.
Методика аналізу даного типу джерел являє собою дослідницьку модель, яка являє собою евристичну стратегію джерелознавства та міждисциплінарні підходи у вивченні тесту. І з цього випливає наступне, що з точки зору методології текст листів учасників боїв за р.Сейм, слід розглядати як продукт взаємодії на мовні одиниці суб’єктивного авторського фактору, і саме тому їх треба розглядати через призму комплексу історичних методів (історизму, об’єктивності, системності, порівняльно-супоставляючий).

 

Какая роль Конотопа в обороне ЮЗФ в 1941 году????Жду Ваших интиресных мнений!!!!

 

http://bdsa.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=950&Itemid=32

Битва под Конотопом. Решение командира 5-й вдбр на оборону​

​

04.09.1941 (27 кб - Военно-исторический журнал)

 

BF 109 F2 6./JG 51 Yellow 9

http://luftwaffe-profiles.blogspot.com/2012/05/bf-109-f2-6jg-51-yellow-9.html

- Неизвестный пилот .​

​

BF 109 F2, 6./JG 51, Yellow 9, unkown pilot, Konotop Russia September 1941

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

сори. вышла ошибочка с загрузкой

 

http://bdsa.ru/documents/html/donesseptember41/410907.html Боевые донесения, разведсводки и приказы за 7 сентября 1941 года
Боевое распоряжение
штаба Юго-Западного фронта
№ 00383
об установлении
новых разграничительных линий
между армиями
(7 сентября 1941 г.)


Особой важности
Серия Г

БОЕВОЕ РАСПОРЯЖЕНИЕ № 00383. ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. 7.9.41
Карта 500 000
1. В связи с включением в состав ЮЗФ 21 А командующий ЮЗФ приказал установить новые разграничительные линии между армиями:
для 40 А – справа: левая граница Брянского фронта (Курск, Льгов, Глухов, Ст. Терещенская, Новозыбково);
– слева: Русская Паречная, Ворожба, Конотоп, (иск.) р. Сейм на участке Головеньки, Устье, (иск.) Семеновка;
для 21 А1 – слева: Сумы, Ольшана, Гайворон, Вересочь, (иск.) Гарбов, (иск.) Городня;
для 5 А – слева: (иск.) Дитятки, Копти, Подол, Лебедин;
для 37 А – слева: (иск.) Барахты, Процев, Яготин, Пирятин, Зиньков;
для 26 А – слева: Диканька, Оболонь, Налески. Будыще;
для 38 А – слева: граница Южного фронта.
2. 40 А, объединив части ХВО и выделив часть освободившихся частей, занять оборону на рубеже Глухов, Черепово и далее по р. Сейм.
3. Командарму 21 прочно оборонять р. Десна.
4. 40 и 21 А смену частей на р. Сейм на участке Мишенки, Кербатовка произвести в ночь с 7 на 8.9.41.
5. Остальным армиям задачи прежние.

Тупиков

Соловьев

Захватаев

Ф. 229, оп. 161, д. 11, л. 407. Незаверенная машинописная копия.

1 21-я армия включена в состав Юго-Западного фронта с 6 сентября 1941 г. (Ф. 202, оп. 2159сс, д. 62, л. 208).
Донесение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 00384
к 21 часу 30 минутам
7 сентября 1941 г.
главнокомандующему войсками
Юго-Западного направления
об обстановке на фронте


Особо важное


Копия:
Главкому ЮЗН
Начальнику Генштаба КА
ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА
ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ. № 00384 7.9.41 21.30
Карта 500 000
В результате сильных боев в течение 5-7 сентября обстановка на Юго-Западном фронте осложнилась. Противник сосредоточил превосходящие силы, развивает успех по основным направлениям:
1. Конотопское направление.
На фронте 40 армии противник силою до двух танковых дивизий и двух мотодивизий, действуя в обход правого фланга фронта, главными силами достиг рубежа р. Сейм.
На фронте 21 армии противник, действуя по сходящимся направлениям Чернотичи, Сосница и Щорс, Макошино общей группировкой до шести пехдивизий, одной танковой, одной мотодивизии вынудил 21 армию отойти на рубеж р. Десна.
2. Черниговское направление.
Противник, выйдя к р. Десна на участке Авдеевка, Вибли, стремится силою свыше двух дивизий развить удар в обход г. Чернигов и выйти в тыл на коммуникации 5 армии. К 14.00 7.9 противник овладел Вершина Муравейка, Богданова Муравейка, Анисово.
3. Остерское направление.
В течение двух последних дней противник развил здесь свои активные действия силами до трех пд. Главные усилия прилагает в направлении Моравск, стремясь также выйти в тыл и на коммуникации 5 армии. Здесь он форсировал р. Десна и занял хутор Барсуков силами не менее батальона.
4. На киевском направлении – на фронте 37 и 26 армий активных действий противника не отмечается.
5. Кременчугское направление.
Переправившись силами до трех пд, противник развивает свои действия в северном и сев.-восточном направлениях.
К исходу 6.9 38 армия своим левым флангом занимала фронт р. Псел, Потоки, Волошино, Малики, Михайленки, выс. 117, Григоро-Бригадировка, выс. 117.5.
7.9 наиболее интенсивные бои проходили на конотопском, черниговском и остерском направлениях. На сегодня ясно обозначилась угроза окружения основной группировки 5 армии и перерезания ее коммуникации.
ЮЗФ прилагает основные усилия на кременчугском направлении в целях ликвидации дериевского плацдарма противника, используя для этого все свободные силы.
Резервов в составе ЮЗФ больше нет.
В связи с создавшейся обстановкой Военный совет фронта просит разрешить отвести 5 армию и правый фланг 37 армии на рубеж р. Десна на фронте Брусилово, Воропаево. Участок фронта Воропаево, Тарасовичи прикрыть жесткой обороной с сильными инженерными заграждениями и тем обеспечивать справа удержание киевского плацдарма.
Это мероприятие даст возможность создать фронтовой резерв силою до двух сд. Необходимость резерва настоятельно требует наличие открытого правого фланга.

Командующий войсками ЮЗФ
генерал-полковник Кирпонос

Член Военного совета
Бурмистенко

Начальник штаба фронта
генерал-майор Тупиков

Ф. 229, оп. 161, д. 11, лл. 408, 409. Незаверенная машинописная копия.

Боевое распоряжение
командующего войсками
Юго-Западного фронта
№ 14874
командующему войсками
38-й армии
на нанесение контрудара
во фланг противнику
(7 сентября 1941 г.1)


Особой важности


Копия:
Командарму 38 – Фекленко
Главкому Юго-Западным направлением
Начальнику ГШ КА
1. Об обстановке на участке Псел, Ворскла до штаба фронта доходят запоздалые, малочленораздельные сведения. Это вызывает тревогу не только за круг вопросов управления, но и за целеустремленность понимая2 оперативно-тактической сущности обстановки. Предстоит контрудар, которым надо уничтожить под корень все, что прорвалось на левый берег Днепра. Для этого нужно определить пр-ка с точки зрения наиболее уязвимых его мест, кратчайших путей выхода на переправы и наивыгоднейшего взаимодействия главного удара с вспомогательным.
Вы доносите, что пр-к наступает вдоль береги Псел, и просите санкции наносить ему лобовой контрудар вместо предписанного вам удара во фланг. При этом просьбу излагаете одной общей фразой в четыре-пять общих слов.
2. Приказываю не поздние 18.00 сегодня представить мне ваше решение, целеустремленное на осуществление следующего:
а) бить пр-ка во фланг;
б) кратчайшими путями отрезать его от переправ;
в) на второстепенных участках сковать наибольшее количество сил пр-ка;
г) сочетанием главного удара с вспомогательным окружить пр-ка и уничтожить;
д) сочетать операцию на левом берегу с действиями авиации по уничтожению переправ, разгромом подходящих переправам резервов и закреплением берега за собой по мере продвижения по нему частей.
Поэтому мне из вашей скудной информации неизвестно ситуации, этим требованиям и отвечает предписанное вам приказе.

За комфронта, убывшего на участок
37 А
начальник штаба Тупиков

Член Военного совета А
Бурмистенко

№ 14874
Ф. 251, оп. 646, д. 483, лл. 226, 227. Машинописная копия.

1 Дата установлена на основании журнала учета исходящих документов.
2 Так в книге. По-видимому, должно быть – «понимания». – В.Т.

Оперативная сводка
штаба Юго-Западного фронта
№ 0137
к 22 часам 7 сентября 1941 г.
о боевых действиях
войск фронта


Серия Г



Копия:
Начальнику Генерального штаба Красной Армии
Начальнику штаба главкома войск ЮЗН
Начальникам штабов Брянского и Южного фронтов
Начальникам штабов 40, 21, 5, 37, 26, 38 армий
Начальникам штабов КВО и ХВО
ОПЕРСВОДКА № 0137 К 22.00 7.9.41 ШТАБ ЮЗФ ПРИЛУКИ
Карта 500 000 и 200 000
Войска ЮЗФ ведут ожесточенные бои с наступающими мотомехчастями и пехотой противника на конотопском, черниговском, остерском и кременчугском направлениях, обороняя восточный берег р. Днепр на фронте Чернин, КИУР и далее по вост. берегу до устья р. Псел.
Противник в течение дня усиленно развивал наступление на Конотоп в обход Чернигов с востока и на остерском направлении, нанося одновременно массированные удары бомбардировочной авиацией по узлам связи, железных дорог в районах Конотоп и м. Глобино.
1. 40 армия.
Части армии с боями входили на южный берег р. Сейм.
В течение дня противник неоднократно пытался форсировать р. Сейм на рубеже Хижки, Мельна, но был отбит огнем артиллерии.
Во второй половине дня противнику удалось при поддержке сильного артиллерийского огня переправить через реку на широком фронте до пехотного полка в районе Мельна.
Для противодействия развитию наступления противника на Конотоп командующим армией разрешено использовать фронтовой резерв – 227 сд.
Конотоп подвергся нападению с воздуха вражеской авиации количеством 61 самолет.
Положение частей армии к исходу дня не выяснено. Связи нет.
2. 21 армия, после тяжелых боев с превосходящими силами противника на сев. берегу р. Десна, к утру 7.9 перешла к обороне по южн. берегу р. Сейм на рубеже Кербатовка, В. Устье и далее по южн. берегу р. Десна на рубеже Максаковский, Воловица, Салтыкова Девица, Ковчин, имея перед фронтом до шести пд, одной тд, одной мд и части СС противника, направляющего главные усилия в направлении Макошино и в стык с 5 армией в направлении Вибли.
Противником захвачены переправы через р. Десна у Макошино, Салтыкова Девица.
Части армии, понесшие большие потери в людях и материальной части (в отдельных дивизиях потери доходят до 70 % ), к утру 7.9 занимают положение (карта 100 000):
67 ск обороняет рубеж:
24 сд – Кербатовка, Мариенталь;
227 сд – (иск.) Мариенталь, (иск.) Нов. Бутовка.
42 сд, понесшая большие потери, – резерв в районе Головеньки, Тростянка.
Штакор 67 – Галайбин.
28 ск занимает рубеж:
219 мсд (без машин) – Нов. Бутовка, х. Куковицкие;
117 сд – (иск.) х. Куковицкие, (иск.) Воловица.
187 сд ведет бой с противником, переправившимся у Макошино.
Штакор 28 – Красностав.
66 ск, имея передовые отряды севернее р. Десна, занимает для обороны рубеж:
55 сд – Воловица, Кладьковка;
232 сд – (иск.) Кладьковка, (иск.) Салтыкова Девица;
75 сд и 20 мп – Салтыкова Девица, (иск.) Ковчин, Горбов, Вершина Муравейка.
266 сд, отошедшая на южн. берег р. Десна на участок 67 ск, переходит на левый фланг армии и поступает в подчинение командира 67 ск.
Кавгруппа (47, 43 и 32 кд) сосредоточивается в районе леса 3 км сев.-вост. Коношевка.
В боях в районе Макошино армия потеряла Бепо №№ 51, 52 и 50, Бепо № 46 с повреждениями выведен на южн. берег р. Десна.
Штарм 21 – Борзна.
3. 5 армия.
Части армии вели сдерживающие бои на своем правом и левом флангах и обороняли подступы к Чернигов с севера. 31 ск отходил на рубеж Селянская Слобода, Карховка, Рудня.
Противник, развивая наступление на юг в направлении Вибли, Анисово, оттеснил части 135 сд, овладел Анисово и Бакланово, Муравейка.
62 и 45 сд удерживают рубеж сев. окр. Боровины, Певцы, Нов. Белоус.
135 сд ведет бои на рубеже Куликовка, Яновка.
1 вдб с 244 сп ведет бой на южной окраине Анисово.
9 мк и 1 птабр – положение без изменений.
31 ск отходил на рубеж:
200 сд – Селянская Слобода, Гирманка, (иск.) м. Осняки.
193 сд – м. Осняки, Рудня.
215 мд удерживает фронт сев. окр. Сивки, Будище.
195 сд сосредоточена в лесу юго-зап. Жидничи.
228 сд оттеснена противником на рубеж Максим, Соколовка. Козероги, Гнилуша заняты противником.
295 сд (без одного сп) к утру сосредоточилась в районе Красиловка, Церковище. Дивизии поставлена задача уничтожить противника, переправившегося через р. Десна у Моровск. О положении к исходу дня данных нет.
Штарм 5 – лес севернее Писаревщина.
4. 37 армия вела бои с противником, наступающим в направлении Моровск, Остер, Выползово и Чернин; обороняла КИУР и вост. берег р. Днепр. К исходу дня части армии занимают положение:
Остерская группа ведет бои с просочившимися группами противника в районе Барсуков Хутор, Жилин Млынок, Велики.
124 сд, занимавшая рубеж обороны в районе Моровск, отступила с началом переправы противника через р. Десна и положение ее не установлено.
87 сд ведет бой южнее Выползово, Г. Лысая, Г. Нежеровская.
41 сд – выс. 119.7, (иск.) Выселки (3 км вост. Новоселки).
131 мд – (иск.) Выселки, сев.-вост. окр. Чернин.
171 сд ведет бой на сев. окр. Чернин, Оз. Колодня, вост. берег р. Днепр до Сваромье (вкл.).
Положение частей, обороняющих КИУР, и 165 сд – без изменений.
Авиаразведкой установлено движение по дороге Окуниново, Карпиловка до 50 крытых автомашин. В район Иванков, Оранное до 200 крытых автомашин. У переправы Окуниново до 150 машин. В районе Ст. Карпиловская Гута, Косачевка до 50 крытых автомашин, 15 орудий и до 50 прицепов.
5. 26 армия без изменений.
6. 38 армия – данных о положении частей нет. В 11.00 штаб армии подвергся бомбардировке авиации противника. Разрушен узел связи. Убито 17 человек, ранено 25.

Начальник штаба ЮЗФ
генерал-майор Тупиков

Военный комиссар штаба
полковой комиссар Соловьев

За начальника Оперотдела
полковник Захватаев

Ф. 229, оп. 9776сс, д. 63, лл. 472-476. Незаверенная машинописная копия.

 

Росицький В.С.
Магістрант Ніжинського державного університету Імені Миколи Гоголя
м.Ніжин

УЧАСТЬ ОКРЕМОГО СТРІЛЕЦЬКОГО ПОЛКУ №1042 В БОЯХ 7-8 ВЕРЕСНЯ 1941 РОКУ НА ТЕРЕНАХ КОНОТОПСЬКОГО ПРИСЕМІВ’Я, НА ОСНОВІ СПОГАДІВ УЧАСНИКІВ.​

Дана стаття стосується бойового шляху на теренах Конотопського району, а саме його участь в бою на р.Сейм 7-8 вересня 1941 року. Основним джерелом статті виступають два листи спогади учасників боїв, а саме Фроловського Т.А. та Тарасова А.Я. В ній подані дані про полк, оцінка участі в оборонних боях.
Ключові слова: полк, армія, оборонні бої.
Історія війни, це не тільки історія про жахи та втрати, а й про мужність та хоробрість. Однією з мало досліджених сторінок Великої Вітчизняної війни є локальні бої, які були по своєму важливі, бо без них не було б і Великої перемоги.
Метою даної статті є висвітлення участі окремого стрілецького полку №1042 в боях вересня 1941 року на теренах конотопського Присемів’я і зробити це на основі листів учасників тих подій. Дані листи є результатом переписки директора Конотопського краєзнавчого музею Москальова І.В. в 60-70-х роках ХХ століття.
Автори листів та учасники боїв в Присемів’ї це – Фроловський Тимофій Андрійович, батальйонний комісар полку №1042 та Тарасов Афанасій Якович, лейтенант та командир кулеметної роти полку №1042 [3];[2];[Додаток 1];[додаток 2]. Інших спогадів про бойові дії даного періоду в Присемів’ї полку автор не знайшов, а дані унікальні джерела були надані Конотопським краєзнавчим музеєм.
Маючи в руках, дані цікаві та рідкісні матеріали, які є достовірними, як то кажуть з перших вуст, постає завдання написати та проаналізувати участь в оборонних боях полку №1042, висвітлити особливості даного з’єднання.
Почати слід з назви з’єднання – окремий авангардний стрілецький полк №1042, під такою назвою він фігурує у спогадах лейтенанта Тарасова А.Я. [2]. Фроловський Т.А., іменує скромніше – стрілецький полк №1042 [3]. Вони обидва не вказують до якої частини бригадного чи дивізійного рівня вони прикріплені, лише зазначають – приналежність до 40-ї армії, що в принципі з окремими частинами дане підпорядкування можливе.
В працях присвяченим періоду Великої Вітчизняної війни та окремим оборонним боям згадок про даний полк на жаль не має.
Деяку коротку інформацію, що до основного складу подає Тарасов А.Я. Він зазначає, що дана військова частина складалася з добровольців, в основному колишніх учасників громадянської війни, віком 50-55 років. Також додає, що в полку було досить багато моряків [2]. На рахунок моряків, то можна висунути теорію, що це очевидно були матроси та офіцери Пінської військової флотилії. Ще одним цікавим фактом є інформація, що стосується командного складу полку №1042, що майже весь офіцерський склад був дуже молодий – віком від 18 до 26 років, в тому числі був і Тарасов А.Я., якому було 25 років [2]. Хоча командир полку - підполковник Зайцев та начальник штабу майор Єфименко – були ветеранами громадянської війни, та можна висунути припущення, що вони були звісно досвідченими від своїх молодих колег. Про основний склад полку та його командира можна сказати, що вони були апробовані боями, бачили смерть, а щодо командирів на рівні батальйонів, рот та можливо взводів, то тут може постати питання про малодосвідченість командного складу, його підготовленість та серйозність сприйняття більш досвідченими підлеглими. Для доказу даної тези слід навести один факт, з приводу підготовки офіцерського складу на той час у Київському Особливому Військовому Окрузі, на базі якого був сформований Південно-Західний фронт станом на 1 січня 1941 року – 4,3 % командирів взводів, 13,1 % командирів рот, 33 % командирів батальйонів, 52,1 % командирів полків, бригад та дивізій отримали підготовку на прискореної підготовки командного складу [4]. Тобто, можна сказати, що військова підготовка молодих офіцерів була мінімальною, та й життєвого досвіду бракувало, якщо взяти вік командного складу полку №1042 від 18 до 26 років. Це в де чому могло привести до прорахунків під час командування на полі бою, прийнятті важливих рішень. І можна висунути ще одну гіпотезу, що досвідченіший солдатсько-сержантський склад на чолі з молодими командирами, міг гармонійно доповнювати один-одного.
Далі мова піде про головну проблему статті, а саме про бій 7-8 вересня 1941 року, на рубежі берега р.Сейм. За Фроловським Т.А. дані бої характеризуються досить сухо, опису бою взагалі не має [3]. Ось як він написав про них: «7-8 сентября шли кровавые бои на р.Сейм. Все подразделения полка героически сражались с частями фашиской армии, особенно отличились артиллеристы, пулеметчики, минометчики и стрелковые роты. Отлично работала зенитная противовоздушная артиллерия» [3]. Більш, конкретних та точніших даних, він на жаль про події 7-8 вересня 1941 року не подає. А його соратник лейтенант Тарасов А.Я., все ж коротко, але чітко описує бій та його характер. Перед ними стояла задача прикрити відхід наших військ через р.Сейм. І даний полк не зважаючи ні нащо виконали свою бойову задачу. Як зазначає Тарасов А.Я., що його полк протягом 10 годин стримував наступ німців [2]. Уявіть один полк разом частинами 3 ПДК утримував оборону від ІІ танкової групи генерала Гудеріана Х. та 2 польової армії генерала Вейхса, при сильній підтримці авіації. В розрахунку співвідношення в живій силі та техніці 1:15-20 разів, а саме тут вели наступ частини 17 та 24 танкові корпуси [1, с.266]. В листі йдеться наступне: «полк поставленную боевую задачу выполнил ценой жизни личного состава» [2]. Сам Тарасов А.Я. був поранений в голову і оборона полку прорвана, лише тоді коли ворожі танки прорвалися з тилу. І тим не менш героїчним вчинком є врятування бойового знамена полку, і його евакуація під вогнем ворожих танків. Молодий командир подає досить не втішні наслідки бою, що до втрат полку, в ньому всього залишилося в живих 80 солдатів [2]. Також він подає дані де в основному пали смертю хоробрих його однополчани – це висота, яка знаходиться в районі с.Вирівка (Сумська область, Конотопського району) [2]. Хоча все ж рештки полку не здалися, і з боями за 2,5 місяці вийшли з оточення до своїх і далі продовжували героїчну боротьбу [2].
Ось така трагічна і водночас героїчна сторінка нашої Вітчизни. Історія, яку творили прості солдати. Участь в обороні рубежів 40-ї армії окремого стрілецького полку №1042 та його відвага зіграли велику роль у загальній справі для перемоги. Завдяки споминам цих двох ветеранів полку, ми можемо дізнатися таку невідому сторінку військової історії, як хоробра оборона полку №1042 на березі р.Сейм, їх стійкість відтягувала ворога від Москви та затримувала подальший наступ групи армій «Центр».

 

Своїми словами:в рн Лісогубовка бої були,в рн Таранського авіація змісила позиції РСЧА.

 

Лізогубовку "арта" переорала добряче. Авіація теж гав не ловила