Натрапив на цікаве фото українця з високою рангою Військ СС. Цікаво дослідити в які формації він на час фото служив. Фото підписане як: "Рукостискання Павла Скоропадського та Костянтина Смовського (крайній зліва у німецькій формі), 22 січня 1945. По центру: Владика Мстислав та професор Дацько. Світлина зроблена під час святкування Дня Соборності в Берліні." На Смовському однострій майора Ваффен СС. Цікаво, то якої частини він міг належати? В Вікі пише що служив в нім. армії з 1941-го року. Де саме не вказується. Згодом став заступником командира 118 Батальйону Шума (бувший Буковинський Курінь). Далі Вікі пише: "У подальшому служив в інших українських формаціях, що підпорядковувались Німеччині. Після переходу 1943 року значної частини української поліції до УПА, був ув'язнений у концентраційному таборі Дахау. З березня 1945 року був приділений до штабу Української національної армії. 8–9 травня 1945 року від імені командування Української національної армії вів переговори з командувачами американських та англійських військ про інтернування УНА на контрольовані ними території." Імовірно, що коли пише про перехід "до УПА" і увязнення то ідеться про перехід членів 118 батальйону на сторону французький партизан, бо: " На Гродненщині 118-ий батальйон діяв до потужного радянського наступу у червні 1944, внаслідок якого формування разом з німецькими військами відійшло до Східної Пруссії. . Тут шуцманів включили до складу 2-го полку 30-ї російської дивізії СС, переформатувавши їх та членів 115-го батальйону в нову бойову одиницю — 63-ий батальйон. Останній, за словами бійця Володимира Катрюка, налічував від 500 до 600 осіб[23]. Невдовзі оновлений підрозділ перекинули до французького Безансона, при цьому він отримав нове німецьке командування. Втім, участі в боях проти руху опору його бійці так і не взяли, оскільки вже 27 серпня 1944 вони в практично повному складі перейшли на бік французького підпілля. На його основі було утворено 2-й український батальйон імені Тараса Шевченка (фр. Le 2 Bataillon Ukrainien des Forces Francaices de L’Interier)[23]. Після закінчення війни багатьом солдатам, що входили до 118 батальйону, пощастило оминути видачі до СРСР і вони продовжили службу в Французькому Іноземному Легіоні, зокрема на території Алжиру. Частина вояків була заарештована нацистами і поміщена до концтабору в місцевості Ширмек, де перебували до кінця війни, а підстаршини Паньків та Петренко були розстріляні гестапо поблизу міста Бельфор[29]." Подальша доля Білоруської дивізії СС: "На 16 грудня 1944 дивізія налічувала всього 4400 осіб. У цей час у місцевості Мюнзінген відбувалося формування 1-ї піхотної дивізії Російської визвольної армії (РОА) (600-ї піхотної дивізії Вермахту) під командуванням полковника С. Буняченка.[30] На поповнення цього з'єднання було вирішено направити залишки іноземного персоналу 30-ї гренадерської дивізії СС. За офіційними даними, в Мюнзінген було переведено близько 5 тис. солдатів.[31] Тобто туди потрапила практично вся дивізія." Виглядає що принаймі від початку 1945 Смовський вже був на волі (міг бути на волі і з кінця 44-го ) і поновлений в ранзі майора СС , адже фото з святкування Дня Соборності - 22 Січня, а вже 3-го березня він приділений до штабу УНА. Чи може хтось має список командного складу 30-тої дивізії СС Білорусь? Якщо би вдалося інфу підтвердити, то виглядає що на фото ми маємо Смовського як майора дивізії СС "Білорусь".
Цікаво теж що на манжеті видно національний щит. Манера кріпити щитки над манжетом була більш притаманна добровольцям в поліції та шуцманшафтам. Можливо що Смовський він носить національний щит в кольорах Білорусі (саме так білоруси в СС свої щитки здебільшого носили), але також може бути що це щит в українських барвах.
