Будні і побут копаря

Бідний. На ізмєну випав. Не те ванонюхало. Осьдо як треба:

 

Не жаднічайте,вділіть на клюню

 

То я про домовитість взагалі....

 

так ви теж туво? ну домовитий, га

 

Є такий гріх.

 

це не гріх.
гріх коли це перерастає в плюшкінізм. тому треба час від часу проводити в себе ревізію і викидати дещо.

 

Як то ви знаєте, що збираюсь батька на рибалку витягти? Хай тільки нерест пройде. Місце класне, коропчуки, білі амури такі попадаються, що леску рвуть, витягти не можна. Рідко, правда, але попадаються. Міряв колись той ставок, глибина 20+ метрів найглибше.

 

Викидати то гріх. Треба брати тіко те що може пригодитись тобі або твоїм друзям і зразу дарувати, щоб не звикати до взятого.
- Ты обиделась?
- Нет.
- Сильно?
- Да.

 

А чом мені не знати. Тему перелопатив? Геж. Кзамина здавав? Егеж. Хто любить рибалити читав? От і знаю хто тєжко працює і тіко мріє про рибалку.

 

та нащо ті вудки та месина?! беріть танамід і буде гарна рибалка

 

Та не, той збирав. А ще давав мені обсмалене вухо, а мені було років 6, я так і не оцінив тоді делікатесу)

 

агі. от так береш, береш те що треба а потім непамятаєш куди приткнув. а потім поченаєтся наведення порядків і виходе що деякі речі непотрібні геть нікому і шлях їх тілько на брухт. а саме цікаве що наче повигрібав усі кутки, вивіз увесь брухт, на виробництві не працюю вже давно, заліза нема де узяти але брухт звідкілясь та і зявляєтся. і постає питання. ну звідки воно берется. отакоєот

 

Так тож не цікаво. Тут ціла хвілософія... Наварив каші, тіста, накопав червяків, сів біля води, сидиш, думаєш за життя, куриш. Воно і улов вже не так важливий... А то закурив, підпалив, кинув, ба-бах... Та де, нема того драйву.

 

нєєєє , ви , дорогий друже , дуже помиляєтесь коли думаєте що кацапи та їзраїльтяни то двє бальшиє разніци - нічпуя подібного , почьті одно і тоже ! Плякати вони не будуть - для цього там придумали цілу стіну аби інші плякали ... Все набагато серйозніше та складніше ... Скоро самі побачите , адже то тільки в кіно жиди та євреї різної нації .............

 

тільки телефон у мене є і тягне він все але навіть карточка і поповнення в мене свої, так шо йдуть вони лісом

 

не будьте таким радикальним - зараз можна все і навіть більше , адже скоро можна буде тільки дивитись в приціл та в тепловізор ...

 

драйв буде коли від рибнадзору будете відстрілюватись та тікати.

 

Років скільки тому, на тому ж ставку залізь з тогр боку, де ніхто не ловив, закинув. Покльовка, тягнув, вже голову бачив - обірвався, все, поплавок, грузило утягнув. Привязав інше, за пару хвилин те саме-клюнуло щось здорове, обірвало леску. Їй-Богу, не є такий заядлий рибалка, а тоді аж трусило)

 

мені вшистко єдно, вони для мене одним миром мазані. вони ще за своє камісарство та за развйорстку відповісти повинні

 

от коли у приціл будемо дивитись тоді і буде усе можна. а зараз порядок должєн бить. отакоєот

 

Та там же і було,тільки на іншому ставку. Жили в далекого родича, в кінці городу ставок, каже, спокійно ловіть, не бійтесь нічого. А там кілька ставків було, той, що в городі, якраз платним був. І правда, охорона не чіпала, типу ж місцевим можна, та і забухали ми були з братом з тими охоронцями, то вони і не проти були, тільки щоб не нагліли. А тут одного разу пре вздовж берега якийсь мужик, ми сидим, рибалимо. Пристав до нас, брат в ітозі запакував йому ніс в череп) А то виявився рибінспектор) Звалили звідти)))

 

відбій

 

більш я на рибалку не ходжу)))))))))))))

 

Та вже давно пора) Скотик так і натякає)

 

Пригадав дивну історію, що відбулась там же. Там родичі жили, то кілька років підряд жили там і рибалили. Одного разу бабця запропонувала поставити ятері. Жили тоді компанією з чотирьох чоловік. Ввечері поставили, зранку, тільки почало світати, виявив бажання піти тільки я та дівчина камрада. Вийшов, що характерно, пес тоді навіть з будки не вилізь, хоча до того активно ластився до нас. Я витяг ятері, дівчина стоїть на мостках, курить, і нахиляється, каже-чуєш, в дворі хтось стоїть. Я подумав, що охорона, присів, за травою не бачив нічого. А дівчина розповідала потім, що буквально декілька секунд бачила дуже високу постать біля паркану, яка дивилась на нас і саме ніби розверталась, щоб іти. Потім вона нахилилась до мене, а коли знов підняла голову, в дворі вже нікого не було. Божилася, що їй то не примарилось. Що то було, хз.