мене нема на фійолєтавам, отже то хтось під мене косе несплачуючи відсотки за кристування торгової марки. отакоєот.
Привітався ! Що до "попробовать"- коли воно ще тепле то бридке та приторне , та й витримати трохи треба . От завтра поїду до памятника та напригощаю свіженьким всіх вітіранів - їх там всігда штук по двадцять збирається - років так по шісят-шісятпять , всі з мідалями та в шляпах як у хрущьова , дітки їм квіти дарують , а коли наливаю то починають згадувати як брали бірлін та васстанавлівалі дніпрагес , починають плякати та декотрі всцикаються бо перебирають дармових "фронтових", потім заграємо на баяні "дєньпабєди" і подомам ... Правда є в селі й один справжній фронтовик - в чотирнаццять років попав на фронт та має справжні медалі , але він нарозхват в районного начальства котре скрізь його презентують та звітують кожен рік про виділення коштів вітіранам ( себто йому одному бо більше живих не залишилось вже років як з п'ять-десять) . Якщо сам не нажерусь та не порву баяна під " встрічяй Прасковья мужа сваєво..." - то сфоткаю вам тих "вітіранів" . Коли все те дійство закінчується - кожного року ходили та вшановували справжніх фронтовиків та згадували загиблих , коло меморіалу клали квіти бо з кожного двору були загиблі в ту війну , а декотрі сім'ї втратили по декілька чоловік ... Але крайнього разу як почув шо коло меморіалу вчителька музики з місцевої школи почала абсолютно невпопад співати "звіздупоімєнісонце" цоя і в кінці ляпнула що треба вшанувати автора тої пісні що теж загинув на тій війні - то молодь вшисткоєдно не знаючи історії похнюпила голови , а старі люди й не чули про того наркомана й думаючи шо цой теж бравбірлін - почали плякати ... мені вірвався терпець і тепер я на той шабаш не даю й копійки
коли ми були малими то перед Різдвом збиралися в бабусі , дітлахів було з десяток і всі гуртувались на печі та коло печі , їдво було як звичайне в селі - квасоляна каша з вушкварками та яблука з хижки . Тож за годину-дві під стелею збиралось скільки бзда що дідусь підпалював газету і повільно підіймав догори - ми дивились на те чудо й коли до стелі залишалось сантиметрів сорок - газета спалахувала блакитно-рожевим полум'ям як блискавка бо вибухав природній черевний газ , випущений з десятка різновікових дуп ... Ми вважали дідуся чарівником бо ані хімії ані фізики з нас тоді ще ніхто не вивчав , отакоєот альтернативне паливо ...
ми з Беком вас всіх попереджали про останні часи історії , але всі казали про єрєсь та панікйорство ...
Капець пане Алекс і виж туди https://cabinet.violity.com/profile/feedback/index?user_id=319907 ту деталь бачу всі хочуть наприкупити.
Але ж після передбачених вами останніх часів історії, вона знову продовжується - сьогодні вже вівторок.
згода - нехай ще трохи пожиємо , але зовсім небагато бо буде нецікаво . Скорше за все наступну зиму будемо палити книжки в бібліотєкі в Концерватора - он він вже зараз тренується бути сталкіром шоби блукати по пустошах та грабувати помешкання замерзлих жидів та кацапів , а він зна що робить ...
та всравсь мені той китайський уленшпігель - хай йому там в краю вічного кунгфу легенько існується , я про теперішніх дибілів писав ...
А мені знову мєсо пекти і горілкою пропихати,ювілей з дружиною хоч скромно але мусю відмучити, а вже не лізе.Тай 2 прадіда згинули,від бандюків,мама завжди просила шанувати.
тут в мене виникло таке питання. яка міра відповідальності за те що один молодик натовче пику одному підарасу за умови що це буде відбуватись у робочий час на робочему місці та така сама ситуація але вже позароботою. і як допомогти тому молодикові уникнути серйозного покарання, тобто якась там адміністратівка у вигляді штрафа у 50 гривень то дрібниці.
