Сталевий шолом

Ніколи не звертав уваги на це фото, але виглядає що саме так! Трациція чіпляти національні чічки на шоломи була досить популярною серед німців та австрійців. В німців були металеві кокарди, в австрійців були різні, навіть чіпляли дубові листки.

 

Декаль з левиком на шоломах дивізії існував, але це їх було дуже мало, скоріше це приватне замовлення. На сьогодні зберіглося три таких шоломи.

 

Шурмовик УГА в повному обмудируванню з обкладинки журналу Червона Калина

 

Не слышал ни про один шлем с 100% достоверной историей наличия левика. Да мы это и с Вами обсуждали в отдельной теме. Ну и самое главное нет ни одного четкого фото где был бы виден дивизийник с левиком на шлеме. И если пара-тройка эссесовцев Галичины намалевали себе на шлемах подобные щитки - вряд ли об этом можно говорить о униформологическом явлении/
факте.

 

Чесно, я не памятаю де я з вами по ті темі спілкувався. 1. Існує три таких шоломи. Левик не намальований а є декалем. 2. Люди в чиїх колекціях ті шоломи знаходяться є відомими колекціонерами які в темі дуже добре розбираються - вони, а заодно вся спільнота колекціонерів, призвали декалі як автентичні. 3. Брак фото не не означає що предмет не існував.

 

https://reibert.info/threads/shlem-m-40-ss-galichina.309046/

 

...

 

Штальгельм і Адріан з обкладинок українських книжок

 

...

 

З невиданого альбому Київских Січових Стрільців, видно двоє офіцерів в Адріанах

 

Колега любязно надав побільшені скани:

 

доброго дня! хотів запитати пана Norman2 наскільки массовим було вживання у війську унр зунр австрійськіх шоломів M-17 по фотографіям які
у вас є.

Дуже цікава тема як на мене, дякую за увагу, якщо хтось знає про ці шоломи в унр і зунр то пешіть бо тут як бачю спеціалісти по реконструкції.

 

Вітаю, наскільки мені зрозуміло то шоломи не були масово використовані, їх одягали здебільшого члени пробоєвих підрозділів (штурмовики).

 

дуже дякую Norman2! лише було цікаво ця тема і зараз зрозумів,

вельме дякую і до нових зустрічь!

 

Що за невідомий штурмовик у новому архіві світлин УСС? Це командир 6-ї сотні, опісля штурмового батальйону (пробоєвого куреня) УСС Євген Щуровський-«Пращур». Опікун пластового куреня у Винниках під Львовом. Брат стрілецького лікаря Володимира Щуровського. Після боїв на Лисоні відряджений з 9-го піхотного полку австро-угорської армії на посилення українського легіону.
Під час вишколу нових добровольців УСС в околицях міста Миколаєва, що над річкою Дністер, став одним із творців Лицарства Залізної Остроги. Саме тут, згодом поручник (аналог у ЗСУ старший лейтенант), отримав свій стрілецький псевдонім
«Пращур».

Лицарство, де Євген обіймав посаду «великого стольника» (не питайте, що це означає - не знаю) опісля продовжило свою дію у формі пластового куреня Орден Залізної Остроги. Члени стрілецького товариства брали участь, якщо мали можливість, у всіх пластвоих заходах своїх молодих послідовників - пластунів. Сьогодні традицію цього українського братства продовжує також 152 окрема єгерська бригада.

Згідно із стрілецькою обліковою карткою народився у 1874 році в селі Нижня Стинава Сколівського повіту. Правник. З червня 1915 року служив у 9 полку піхоти. У квітні наступного року «іменований кадетом», у вересні – хорунжим. Після цього відряджений на посилення УСС. Чому важливі ці дані? Бо, наприклад у Вікіпедії місце та рік народження інші, світлини взагалі немає.

Користувався авторитетом не лише серед українців, але й поміж ворогами. В листопаді 1918 року командувач українською обороною Львова Гнат Стефанів делегував Євгена для переговорів із поляками «в справі перемиря».

В Українській галицькій армії - командир куреня (комабат). «В грудні 1918 року, в першому місяці бою за Львів, Січових Стрільців, посилених ще одним куренем пад командою пор. В Клима, відтак поручника д-р Евгена Щуровського, перекидали як пробоєву силу в найбільш загрожені відтінки фронту».

Після визвольної війни успішний адвокат у Винниках, що тепер в складі Львова. Вступив до Пласту і влітку 1928 року став опікуном пластого юнацького куреня у Винниках. У заяві написав: «Обіймаючи обовʼязки опікуна Пласту чи пластового відділу у Винниках зобовʼязуюсь повнити їх совісно по своїм силам і знанню та доложити всіх зусиль, щоби попрощались згаданий відділ якнайліпше та осягнути для нього якнайкращі успіхи… не дам свідомо молоді примірку непластового поведення».

Після Другої світової війни у Німеччині. Помер в Дрездені 22 листопада 1969 року. У місті, яке перебувало під московською окупацією в складі так званої Німецької демократичної республіки (НДР). В некролозі побратими написали, що помер на 86-му році життя. Похований поруч із братом Володимиром на кладовищі в Дрездені. Залишив у смутку дружину Євгенію із роду Небиловець.

Пласт Німеччина - Plast Deutschland - було б чудово відшукати могилу братів Щуровських. Vasyl Lopukh - ще раз дякую за чудову колекцію світлин у публічному доступі. По єдиній відомій світлині Євгена, дуже поганої якості, дуже тяжко було побачити людину і вояка. Віталій Троць - до уваги, треба буде колись навідатись в Дрездені.

Автор: Юрій Юзич

 

Листівка з нагоди 10-ліття Української Громади в ЧСР, 1937 - видно Адріан з намальованим тризубом.

 

22 листопада 1969 р. в Дрездені помер Євген ЩУРОВСЬКИЙ — командир 6-ї сотні, пізніше — пробоєвого куреня (штурмового батальйону) УСС; опікун пластового куреня у Винниках під Львовом; брат стрілецького лікаря Володимира Щуровського. Після боїв на Лисоні відряджений з 9-го піхотного полку австро-угорської армії на посилення українського легіону. Під час вишколу нових добровольців УСС в околицях міста Миколаєва, що над річкою Дністер, став одним із творців Лицарства Залізної Остроги. Саме тут, згодом поручник (аналог у ЗСУ — старший лейтенант), отримав свій стрілецький псевдонім «Пращур». Саме там, очевидно, зроблене це фото. Шолом — основний елемент, який вирізняв штурмовиків від звичайних піхотинців в той час. УСС готували там на Миколаївщині німецькі інструктори за типовою програмою підготовки штурмбатальйонів, заточених на прорив фронту.
Лицарство, де Євген обіймав посаду «великого стольника» (не питайте, що це означає — не знаю) опісля продовжило свою дію у формі пластового куреня Орден Залізної Остроги. Члени стрілецького товариства брали участь, якщо мали можливість, у всіх пластових заходах своїх молодих послідовників - пластунів. Сьогодні традицію цього українського братства продовжує також 152 окрема єгерська бригада.
Згідно із стрілецькою обліковою карткою народився у 1874 році в селі Нижня Стинава Сколівського повіту. Правник. З червня 1915 року служив у 9 полку піхоти. У квітні наступного року «іменований кадетом», у вересні – хорунжим. Після цього відряджений на посилення УСС. Чому важливі ці дані? Бо, наприклад у Вікіпедії місце та рік народження інші, світлини взагалі немає. У профільний видання по УГА жодних згадок.
Користувався авторитетом не лише серед українців, але й поміж ворогами. В листопаді 1918 року командувач українською обороною Львова Гнат Стефанів делегував Євгена для переговорів із поляками «в справі перемирʼя».
В Українській галицькій армії — командир куреня (комбат). «В грудні 1918 року, в першому місяці бою за Львів, Січових Стрільців, посилених ще одним куренем пад командою пор. В Клима, відтак поручника д-р Евгена Щуровського, перекидали як пробоєву силу в найбільш загрожені відтінки фронту».
Після визвольної війни — успішний адвокат у Винниках, що тепер належить до Львова. Секретар Союзу українських адвокатів. Вступив до Пласту і влітку 1928 року став опікуном пластого юнацького куреня у Винниках. У заяві написав:
«Обіймаючи обовʼязки опікуна Пласту чи пластового відділу у Винниках зобовʼязуюсь повнити їх совісно по своїм силам і знанню та доложити всіх зусиль, щоби провадити згаданий відділ якнайліпше та осягнути для нього якнайкращі успіхи… не дам свідомо молоді приміру непластового поведення».
Після Другої світової війни у Німеччині. Помер в Дрездені 22 листопада 1969 року. У місті, яке перебувало під московською окупацією в складі так званої Німецької демократичної республіки (НДР). В некролозі побратими написали, що помер на 86-му році життя. Похований поруч із братом Володимиром на кладовищі в Дрездені. Залишив у смутку дружину Євгенію із роду Небиловець.

Автор: Юрій Юзич

 

Добрий день! На одному форумі я знайшов фотографію якогось пробоєвого підрозділу УГА в шталевих шоломах та з сумками для гранат. Чи знає хтось з якого це джерела або книги?

 

Це моє фото яке я запостив на Самлері ще років з 17 тому На жаль не памятаю з якої книги я це перефоткав, має бути якесь діаспорне видання.

 

Знайшов звідкі фотографія. Вона з книги "Українські Січові Стрільці 1914-1920". Дуже дякую!