Автор прав на все 100. НЛО это такая штука, которая летит, а ты не в курсе чоэто. Лично. На фотке что-то летит, и абсолютно неясно шо летит. Полное НЛО. При чём тут вторжение из космоса, не пойму.
Судя по тому,что пятница...сиськи будут(в той истории присутствует девушка).Ну а где есть они,то и сомики тоже где-то рядом плавают.
Anatoliy67 Я нічого конкретно вам не можу сказати. Все що я бачив і на що воно було схоже, описав раніше, що то було і яка природа невідомого на жаль не знаю, але дуже хотів би знати. Знаю точно лише одно Діти по-особливому сприймають світ, часом вони демонструють такі дивовижні здібності та вміння, що це викликає здивування і питання - звідки вони можуть це знати? Від появи на світ до п'яти років, іноді і більше, діти зберігають невидимий зв'язок з астральним світом, вони мають можливість бачити і чути те, чого не бачать дорослі люди.Батьки дітей часто стикаються з тим, що малюк може зацікавлено дивитися на певне місце в кімнаті, посміхатися туди, і щось розповідати. Старші діти, які вже вміють говорити, вказують на порожнє місце в будинку і повідомляють батькам, що «он там дядько» або «тітка». Природно, така поведінка діточок насторожує тат і мам, і вони турбуються - чи все нормально з їх малюком? Але таке відбувається майже з усіма дітьми. За повір'ями древніх слов'ян, це домовик, невидимий дух оселі, що живе пліч-о-пліч з людьми. Якщо йому подобаються господарі, то він допоможе доглянути за дітьми, заспокоює і розважає їх. Наші предки вважали, що домовик може літати, і зазвичай знаходитися на стелі або під порогом. Це виглядає цілком правдоподібно, якщо врахувати, що найчастіше маленькі діти «розмовляють» саме з чимось, що знаходиться на стелі, і сміються, дивлячись туди. Літні люди в таких випадках говорять, що це ангели розважають дітей, але ж ангели це теж духи, і виходить, що діти все-таки бачать істоти з тонкого світу, на відміну від дорослих, що втратили цю здатність. Діти віком від двох років часто заводять собі невидимих приятелів, розмовляють з ними. Ці «невидимки» можуть назвати малюкам своє ім'я, часто досить незвичайне, і навіть грають з ними. На розпитування дорослих про те, як виглядає такий «друг», діти дають опис маленьких хлопчиків або дівчаток, проте іноді невидимі друзі приймають вид тварини, нерідко не зовсім звичайного.
Ладно,расскажу.Хоть и рассказчик из меня,мягко говоря,плохой. Случай этот произошел со мной во время романтической прогулки с девушкой в лесу,рядом с небольшим городком Гросс Дельн(Германия). В общем,когда до первых домов оставалось метров 50,по параллельной тропинке,которая была от нас не более 20 метров,мы заметили какое-то движение.Каково же было мое удивление,когда я повернул в ту сторону голову... По тропинке ехала карета с кучером,но запряженных лошадей не было.Но ещё большее удивление было,когда эта карета скрылась за толстой сосной,и не появилась. Мы сходили к той сосне,но там ничего похожего на карету,а тем более на кучера, не было.На песке следов,кроме как от обуви тоже никаких. Решили мы об этом случае никому не говорить,дабы не стать в глазах знакомых брэхунами и сказочниками.Да и с ней мы потом к этому случаю в разговорах не возвращались. Пысы.Алкоголь и прочие стимуляторы не употребляли. Не НЛО конечно,но объяснить я это явление никак не могу.
Так вроде и на полтергейст не тянет. Интересный момент:чувства страха не было,было интересно узнать:что за карета и куда она делась? Даже если предположить,что карета была(мало ли кто на чем ездит по лесу в той Германии),то куда она делась???Не на дерево же её тот кучер затащил...
Flint SS Це що ви бачили, цілком можливо обгрунтувати. Окрім звичного для нас виміру, в якому ми живемо, існує ще велика кількість інших незнайомих для нас вимірів, та паралельних світів. Всі вони існують разом, ніби накладаючись один на одного. Так само і час, тільки для нас він летить беззупинно в одному напрямку , а насправді що майбутнє, що минуле існують одночасно. Час як послідовність минуле, нинішнє, та майбутнє існує лиш у нашому людському сприйняті. Для нас нинішнє, це те, де ми знаходимося самі, наше сприйняття світу. А тепер уявіть,що любий момент часу, тобто минуле, чи майбутнє просто друге нинішнє, для когось іншого. Просто нас там не має, і тому нам здається, що це "ще" або "вже" не існує. У вашому випадку, ви просто випадково бачили в дїї часове "кільце", або "воронку", місце де час та простір зустрічаються.
интересно так вы ее(карету) вместе с"подругой" видели или только вы лично? если вместе то сходятся ли детали увиденного: ну например двери кареты с окном или без ,,,то есть вами увиденное совпадало с увиденным подругой? а движение кареты сопровождалось звуковыми ефектами ,трекс,скрип,стук копыт,?
Звуков никаких не было,видел карету и я и она.Длилось это явление секунд 10,не более. Я боковым зрением движ заметил,остановился и повернул голову.Она кстати тоже самое сделала.А о совпадении деталей,я как-то и не задумывался,и если честно я после увиденного не был склонен узоры на дверях кареты обсуждать.Я и она видели эту карету с кучером,лошадей не было(кстати на эту странную деталь мы оба внимание обратили)...карета исчезла(меня до сих пор эта картина немного в какой-то ступор вводит)вот собственно и всё. Да и цвет кареты ясности не внесет.
ето был вечер ,день, свечение кареты было.? если вы видели ее вдвоем то ето говорит что карета имеет материальное происхождение ,хотя и галлюцинация бывает массовая и я больше склоняюсь к галлюцинации ,но как, вы спросите, мы видели ее вдвоем. етот ефект очень интересен :один человек генерирует свое видение (желание ,действие . и тд) другому человеку... как волновой дуализм с фотонами . Я уверен что все наблюдали картину когда один человек зевнул в автобусе и тут же зевнул еще ктото сидящий сзади ,я етот прикол наблюдаю и все время диву даюсь ,как ето происходит если они не видят друг друга ? однажды я ехал за рулем и увидел как едущий мне навстречу водитель зевнул и тут же зевнул и мой попутчик который тупо смотрел чето на телефоне , Как же прекрасен и загадочен етот мир.
На рахунок галюцінацій, не все так просто, як здається на перший погляд. До речі це явище, так і не вивчене, є якісь припущення, але це тільки припущення. Для більшої ясності рекомендую поцікавитися книгами Карлоса Кастанеди. Не потрібно сприймати його ствердження за еталон, але мені здається, що він найглибше занурився у світ галюцінації, і як ніхто інший спробував це все обгрунтувати.
когда то в детстве я заболел корью меня обсыпало но чувствовал себя я хорошо но гдето на третий день реско поднялась температура в 40 с чемто , я лежал в постели дремал , открыв глаза я увидел что части стены нет ,рухнула и я вижу все что на улице ,я поднялся и пошел к родителям с утверждением что стена рухнула ,я вернулся в свою комнату с мамой и показываю ей что нет стены ,,,,она обняла меня перепугано говоря -стена есть,стена на месте , так она повторяла пока стена не начала появляться как бы из тумана ... такой был мой опыт галлюцинации.
ВОВК Є люди, які при особливих умовах здібні бачити те, що інші не бачать. Так само як і дежавю, багато хто знає що це таке і відчував на собі цей ефект, але є і ті, що зовсім не знайомі з цим відчуттям. Є багато речей, якими дійсно треба інколи цікавитися, жити і не розвиватися в плані самопізнання, це не життя, а просто існування.
Отут вам повезло шо капєц, галюцинацій не було, а от дежавю постоянно, дисертацію можу написати, місця якісь знайомі, люди, події.. Одного разу провів експеримент, іду такий, а попереду баришня сраката діфілірує, заманює самца(мене), а в мене сука таке відчуття шо якшо я зараз її поляскаю по дупі то вона дасть по пиці, ну ради науки чого не зробиш, , короче дежавю правда.
До речі про жамевю, буває таке з бодуна, просипаєшся, а шо за баба поруч хз, а спитати встидно А ше воопше страшно, теж з бодуна проснувся, а тебе хтось за шию обнімає, помацав руку, а вона бл@ чоловіча , повертаєш голову: а там нікого нема!! П'яний ліг спати , закинув руку за голову і вона затерпла, отак люди і сивіють на рівному місці.
