Ігор Семиволос Головна новина ранку 4 березня — повідомлення про те, що Моджтаба Хаменеї був обраний новим Верховним лідером. Я вночі написав про можливі наслідки цього рішення, тому повторюватися не буду. Те, що обрання відбувалося під «інтенсивним тиском» КВІР, зрозуміло всім. Цікаво, що офіційні державні медіа Ірану (IRNA, Tasnim) поки що зберігають мовчання щодо формального оголошення. І тут, власне, питання: чому? Вимальовуються дві відповіді: або бояться, що Моджтаба одразу опиниться під ударом, або не знають, як це «продати», враховуючи, що це призначення вже називають історичним розривом із принципами революції 1979 року. Це фактично перетворює республіку на спадкову монархію КВІР. Brent торгується в районі $82–$85, ринок очікує подальшого зростання, якщо загроза Ормузькій протоці збережеться. Протока де-факто залишається закритою для комерційного судноплавства. Компанія QatarEnergy зупинила виробництво СПГ, що вже викликало стрибок цін на газ у Європі. Цікаві спостереження про внутрішню ситуацію в Ірані переповів «Гаарец». Араш Азізі — постійний автор цього видання, активіст іранської опозиції — описує ситуацію як стан безпрецедентного страху. Після ударів по «Бейт-е Рахбарі» (офісу лідера) та загибелі Алі Хаменеї звичайні іранці перебувають у заціпенінні. Державна машина працює за інерцією, а силовики КВІР намагаються придушити будь-які зародки вуличних протестів. Обговорення кандидатури Моджтаби Хаменеї сприймається в суспільстві як «монархічний відкат», що лише посилює гнів проти режиму. Азізі підтверджує, що в іранських елітах панує хаос. Мовчання багатьох високопоставлених кліриків у Кумі свідчить про їхнє небажання легітимізувати військову диктатуру КВІР. Інший гість подкасту «Гаарец», журналіст The Economist Грегг Карлстром, наголошує на кінці «нейтралітету» країн Перської затоки. Він зазначає, що в Ер-Ріяді та Абу-Дабі більше не вірять у можливість дипломатичного співіснування з нинішнім іранським режимом. Тепер вони розглядають удари коаліції (США та Ізраїлю) як шанс остаточно позбутися загрози з боку КВІР. Разом з тим, попри підтримку коаліції, арабські столиці побоюються «агонії пораненого звіра» — того, що Іран перед колапсом спробує максимально зруйнувати енергетичну інфраструктуру регіону. Власне, тут можна погодитися з думкою, що Іран пройшов точку неповернення. Навіть якщо режим виживе фізично, він втратив сакральність і легітимність. Подальша доля країни залежить від того, чи зможе регулярна армія (Артеш) відокремитися від КВІР і чи наважиться населення на масштабне повстання на тлі військових поразок Тегерана.
Пішли слухи про перехват іранської балістики в небі Турції, можуть використати як привід, і от тут вже стає цікавіше, бо курди то таке... В Ірані їх не так вже й багато, а от азербайджанців(тюрків) достатньо, щоб попсувати персам настрій. У Туреччини в регіоні достатньо сил для наземної операції, логістичні шляхи короткі, яйця теж є, на відміну від розжирівших на нафтодолларах арабів, в середині Ірану потенційні союзники теж є.Багато чого вже розвалили, саме час спробувати зняти вершки. Якщо відхапають провінцію азербайджанську, то коридор через Вірменію втрачає актуальність, з'єднаються напряму тюркські країни, про що Ердоган спить та мріє.
Командування армії США оголосило імена перших американських військовослужбовців, які загинули у конфлікті між США та Іраном. Перші американські вояки загинули, коли минулої неділі іранський безпілотник ухилився від ППО та вразив командний центр у Порт-Шуайбі, Кувейт. Командування США спочатку заявило про загибель трьох солдатів у результаті атаки, але в понеділок офіційні особи підтвердили, що кількість загиблих зросла до шести: одна людина померла від поранень, а тіла ще двох знайшли під завалами. Ці шестеро – наразі єдині загиблі, підтверджені американськими військовими з моменту початку ударів США та Ізраїля по Ірану. Чотирьох загиблих вже ідентифікували. Усі вони солдати резерву армії США. Це капітан Коді Хорк (35 років, сержант Ной Тітдженс (42 роки), сержант Ніколь Амор (39 років) та сержант Деклан Коуді (20 років).
Ну пока американці не обіцяють курдам незалежності. Задумка поки така - курди займають позиції в прикордонних регіонах Ірану. Сковують боями регулярну армію Ірана. А в цей час опозиція всередині Ірану піднімає повстання і захоплює владу. Але щось мені здається план так собі. КВІР ще дуже сильний. Він потопе це повстання в крові. І без знищення КВІР діла не буде.
Угу... Тегеран за три дні... Зараз вбачається інше. Аятоли, розуміючи відсутність перспектив у прямому зіткненні, вирішили вдатися до непрямих, але вкрай руйнівних дій, влаштувавши погром нафтогазової галузі на Близькому Сході. Трамп, схоже, знав про те, для чого спочатку виріширив питання з Мадуро та венесуельською нафтою. То таке, питання в тому, коли закінчиться погром, і наскільки за цей час виросте ціна нафти й газу? Кацапам від зростання цін радісно. Все у процесі, цілком можливо, скоро закінчиться. За 2-3 тижні. Але, може й ні.
*⚡️МЗС Азербайджану заявило, що іранські дрони атакували територію країни.* Один безпілотник влучив у термінал аеропорту, інший — у район школи в селі Шурабад. Внаслідок ударів пошкоджено будівлю аеропорту, поранено двох мирних жителів. Азербайджан вимагає пояснень від тегерана та заявляє про право на відповідь. Посла ірану викликали до МЗС, де йому вручать ноту протесту.
Біснуваті шиїти вирішили підпалити все в регіоні. Обстрілюють навіть тих, з якими ніби і не були в контрах. Агонія режиму.
Трампу Тегеран не потрібен від слова зовсім. Американці вражають не більше 35 відчотків цілей в Ірані. А решту Ізраїль. Бо це війна в першу чергу Ізраїля з Іраном. А американці впряглися вірні союзницьким зобов'язанням. Американці вже готові були підписати угоду з Іраном. Але Моссад надав розгорнутий звіт, що Іран дуре Трампа і продовжує в більш прискореному темпі реалізовувати ракетну та ядерну програми.
Я не розумію тих, хто намагається тут на форумі виправдовувати іранську шиїтню. Що в головах цих людей? Це їхні рідні не горіли в збитому українському літаку під Тегераном. Їм в будинок не прилітав іранський шахед. От коли прилетить і кишки рідних розкидає по гілках, тоді швидко змінять риторику.
Чому Іран вирішив завдати удару по аеропорту в Азербайджані? Озвучу дуже цікаву версію, яку сьогодні обговорювали з колегою. Іранський режим діє по-терористичному. У відповідь на удари по військових об'єктах вони завдають ударів по об'єктах критичної інфраструктури та економіки. Насамперед, це два ключові домени Близького Сходу - енергетика та туризм. По енергетиці успішні прильоти вже були. Зокрема, було завдано ударе по одному з найбільших у світі хабів експорту нафти в Саудівській Аравії НПЗ Ras Tanura. По туристичній інфраструктурі також. Зокрема, і по найбільш відвідуваних та впізнаваних готелях в Дубаї. Також - по всіх можливих аеродромах Близького Сходу. Такі дії Ірану направлені на економічний шок та створення хаосу. І тут ми й підбираємося до цікавої версії щодо удару по аеропорту Нахічеваню в Азербайджані. Адже після закриття повітряного простору над більшістю країн Перської затоки залишилося лише дві туристичні осі польоту літаків між Європою та Азією. Одна вісь проходить черед ОАЕ та Саудівську Аравію. Серія ударів по об'єктах в цих країнах призведе до закриття повітряного простору і над ними. Друга вісь - Грузія, Вірменія та Азербайджан. Іранці відтак б'ють в надії на закриття повітряного простору ще й там, розраховуючи на створення колапсу авіасполучення і відтак створення ще більшого тиску на країни західного світу. Асиметрія та тероризм у найяскравішому прояві. Росія так вчиняє з Україною вже 12 років. Захід з цим тепер познайомився. @pekhno_news
Заявление иранский властей и сми ... Мы начали удары по целям сионитского режима в Азербайджане Беспилотник "Arash-2", сбитый над аэропортом Нахчывана, особенно в районе, где израильские и американские офицеры планировали и управляли атаками на инфраструктуру нашей страны. Враг видит это своими глазами и должен знать, что с Ираном не шутят и не прощают никому. Этот беспилотник оснащён боеголовкой весом 120 кг и был размещён Сухопутными войсками армии, обладающими очень высокой разрушительной силой. Это был всего лишь предупредительный выстрел в адрес наёмного и предательского режима в Баку.
Президент Ильхам Алиев: Мы не смиримся с этим необоснованным террористическим актом и агрессией, совершёнными против Азербайджана. Вооружённым силам было дано указание подготовить и осуществить ответные меры.
Персів приблизно половина, інша половина басіджі, курди , азербайджанці і тд, це якщо по національному признаку ділити. КСІР боїться виступів проти себе народу та армії, тому долюбився до всіх країн навколо щоб народ більше боявся розпаду країни, ніж того що ксір залишитьсяпри владі. Є надія на цементацію перед зовнішньою загрозою. Приклад Сирії, та інших країн поруч і хаос, може злякати більше ніж влада аятол. Типу жили ж якось, краще так ніж розруха. Курдів ніхто не любить з країн регіону, хоч вони і не проти воювати. Азербайджанці добре почуваються в Ірані, хз що переважить, звичне життя чи тяга до тюркізму. Сунніти, шиїти ну як би по ідеї мусять не дуже дружити, хз хто що на перше місце поставить. Хоча он Азейбарджан з Турцією в засос, проти одновірців Ірану. Заплутана шляпа з невідомим результатом, залишається тупо сидіти та спостерігати бо прогнози то таке собі...
Артемий Сурин Я сидів у тюрмі Корпусу вартових ісламської революції в Ірані. Тому трохи інакше дивлюся на новини про «швидке падіння режиму». Поділюся своїм досвідом. Ключове: Система там значно жорсткіша, ніж здається ззовні. Корпус вартових - це не просто військова структура, і не просто спецслужба. Це держава всередині держави, яка контролює майже все: силові органи, суди, частину економіки, політику. ФСБ в порівнянні з нею - просто хлопчики на побігушках. Я потрапив у тюрму бо робив кругосвітню подорож і робив зйомки на які мав дозвіл - але мене все одно затримали, засудили та кинули у тюрму, звинувативши у шпіонажі. За цією статтею- або довічне або смертна кара. Інших варіантів немає. В той момент, було враження, що я просто потрапив у жернова мʼясорубки, з якої вже немає виходу. По своїй справі я бачив речі, які складно уявити в нормальній правовій системі. Спочатку я сидів у звичайній іранській тюрмі. Там усе було так, як багато хто може уявити: побої, приниження, грубість, тюремна жорстокість. Примітивна сила. Але коли мене перевели до тюрми Корпусу - все стало інакше. Spoiler Там не били. Не кричали. І ніхто навіть не принижував. Але з’явилося інше відчуття. Відчуття, що ти у пастці хижака. Не такого примітивного, як звичайні тюремщики, а холодного, терплячого і дуууже розумного. Того, що може говорити спокійно, ввічливо, без насильства - але саме тому він набагато небезпечніший. Я пам’ятаю, як офіцери корпусу спокійно розмовляли зі мною англійською. Вони знали, що за кілька місяців до цього я був у Сполучених Штатах. Знали мій маршрут. Хоча я їм цього ніколи не розповідав. Тоді я вперше відчув, наскільки глибоко працює ця система. Одного разу в моїй справі офіцер корпусу просто скасував рішення суду і одноосібно змінив його. Без апеляцій. Без процедур. Просто тому, що мав владу. Я бачив, як за кивком офіцера КВІР у будівлі суду просто посеред дня - ледь не вбили групу політвʼязнів які недостатньо швидко йшли по сходах бо були скріплені ланцюгом і в кандалах. В Кандалах в ХХІ сторіччі! Їх били дубинками та ногами, всі сходи були у крові та частинах плоті нещасних. Бачив як при спілкуванні із представником КВІР - усі люди впадали просто в оцепініння від страху… І тоді я зрозумів одну важливу річ. Такі системи тримаються не тільки на силі. Вони тримаються на страху, фанатизмі і тотальному контролі. Саме тому мені здається наївною надія, що кілька ударів ззовні можуть швидко зламати цей режим. Такі режими дуже рідко падають від зовнішнього тиску. Найчастіше вони руйнуються лише тоді, коли тріщини з’являються зсередини, і коли ці тріщини можуть набрати достатньої сили аби знести цього спрута. Зараз завалити його буде важко ззовні, бо щупальця цього спрута всюди всередині. І тут Штати та Ізраїль запізнилися з ударами - потрібно було це робити, коли була потужна хвиля внутрішніх протестів. Не піймали момент, як результат- загинули десятки тисяч людей… Фото зроблене в перші секунди на перших метрах, коли покинув Іран після операції по моїй таємній евакуації, яку блискуче зробило Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine та @посольство України в Ірані, за що я їм буду дуже вдячний усе життя. Але саме із тюрми КВІР - мені вдалося вирватися самому. в коментарях лишу посилання на книгу та документальний фільм про це. Де детально, розповідається - як все було -та як це вдалося. Я був би радий помилятися, і дуже хочу аби цей кривавий режим - таки був зруйнований.. Але мій досвід говорить про інше.
Іран ще облегчили на 4 літачка. Мінус: - Су-22М4 - Іл- 76 - 2 шт С-130 Геркулес. Всі борти знищені на землі.
Кількість атак Іраном балістичними ракетами зменшилось на 90 процентів у порівнянні з першим днем операції
Тільки от що мене цікавить - поки що знищується якийсь непотріб застарілий, а не авіація. В персів було 29 шт Су-24МК. Ну Катар збив 2. А решта де? Було штук 30 МіГ -29С. Жодного немає у втратах. А ще легендарні F-14 коти. Теж жодного не знищили.
А де вони їх ховали ті літаки? Якщо десь під землею і завалені входи, то по факту вони нейтралізовані як і інші арсенали, але в перелік знищених не потрапили. Де вони при супутниковому стеженні можуть заховати таку кількість щоб її не знайшли?
І якщо б авіацію знищили в укриттях, то були б супутникові знімки, знімки з бпла цих знищенних укриттів. От в Сирії на Шайраті коли знищили, то зразу все виклали.
Чіпсу плювати на нафту і газ Ірану, тому що США самі у себе цього добра добувають найбільше в світі. Вони продавець, а не покупець. Інша справа фінанси. Вони в боргах по вуха.
