img_288868_13475.jpg

Марьян, вот именно и слава Богу. Но где же их приципы, за которые они воевали 10 лет? А советы не любят за то, за что сегодня по большому счёту не любят США.

Марьян, на вопросик то мой ответе...

У нас в городе есть один дедок. Член КУНа. Он в войну был полицаем, за что схлопотал срок позже. Из-за этого обиделся на Советскую власть. Вот и подался в националисты ))

Aleksej повторите пожалуйста вопрос а то столько постов что я его потерял.

И не надо утверждать что все воевали против Германии , а какже Фины, Румыны, Итальянцы, Венгры, были добровольцы из других стран и тд. Была большая бойня и каждый решал с кем быть и воевал за свои идеи и политические взгляды. У меня складывается такое впечатление из ваших сообщений что Украинцы выбравшие сторону Германиеи значит они предатели, а почему они должны были выбрать сторону СССР я вот этого не могу поняять? Может вы объясните.
Только из гуманитарных взглядов мол на другой стороне воюют такиеже, только вот делема в том что с у них были совсем другие взгляды и интересы.Все их предательство заключается в том что они хотели совсем другого для себя. Вот эта позиция у вас мне совсем не понятна.

Aleksej: "Галичина отлично жила при Поляках. И когда был Голод ваши ХЕРои спокойно и комфортножЖили за Збручем. И ни кто из них не рвался на помощь . Им та Украина была не интересна. Галичина прекрасно себя чувствовала при Австрийцах и ни кто не сопротивлялся и не называл Австро-Венгрию оккупантами. Галичина даже сопротивлялась Богдану Хмельницкому, который хотел объединить Украинские земли. Вы и сегодня пытаетесь стоять особняком именно со своими героями, которых Большая часть Украины не воспринимает как героев вообще. При чем тут шовинизм. Не несите бредни." Скільки можна так безсовісно брехати? Мій прадід особисто сторожував збіжжя на залізничній станції Потутори, яке зібрали українці для УССР з його села!!!!! А таких сіл були сотні! І що? "Старший брат" сказав: "Ви что, какой голад! Ета правакація! У нас всьо харашо!" А те збіжжя, яке було в вагонах- "старший брат" просто висипав в Збруч!

До речі, зерно, яке лежало на залізничній станції в Потуторах- почало проростати і його переробили на спирт! А СССР так і не прийняв допомоги! Ваша липова гордість- коштувала нашому народу- мільйонні жертви! А ви знову пробуєте говорити про якесь братерство? І те, що ваша мама українка- не панацея від бацили російського шовінізму!

Господа..все это было))Все это ..происходило))Вы правы))Совдепия не подарок....кто тут спорит??? Все это знают.....на своих родных и близких))) НО)))))))))))))))))ВОПРОС стоит, кто были для всей Украины УПА и УОН......во время окупации и период после войны??Статус УПА.........после войны, непонятен))))))10 лет бесчинств.....)))под предлогов борьбы за независимость))))Порыв этих людей понятен........освободиться))На это, каждый народ имеет право)) Я это понимаю))) Но во время войны....сотрудничество с немцами....акции устрашения, борьба с партизанами Белоруссии(Брестская обл). Где Шухевич, вычестил всех партизан и и лояльных белоруссов, это уже участие на стороне окуппантов......)

про зерно..это просто жесть)))Что тут говорить))))Если был этот факт.......................??

Бабкин! А росіяни не шовіністи бувають? Нічого особистого!

Конечно бываю...кто говорит , что нет??? ГеополитическиююРоссиия давит на всех(территорией)))))))))))))Это надо понимать....никуда не денешься))))

Я, на жаль, зустрів тільки одного! Мабуть тому і товаришуємо!

Столетиями.....зона влияния была Украина....и будет всегда)) Никуда не денешься......соседи))))Россия никому не позволит залезать в Украинские дела....это будет всегда.....

Вот как выстоить...отношения не мешающими жить каждой стране...ЭТО ПРОБЛЕМА)))

Потому , что пришла эпоха не профессионалов .......в обоих странах)) Их не учили , как это делать, не умеют построить правильно отношения, уважая другую сторону)) КОРОЧЕ....РУЛЯТ УНАС И У ВАС,,,,,КАК ГОВОРЯД НА УКРАИНЕ,,,БАЙСТРЮКИ,МУЗЛАИ,ШАБАИ(это для разрядки). Хотя интересный факт...в России в россии начхать на РОА, РННА, РОНА.УПА......все идеи ..как обаготиться)))и побыстрее))

Aleksej странный вы человек. Признаете злодеяния советского режима на "освоженных территориях" а потом удевляетесь почему часть Украинцев пошла служить немцам. Не такая же реакция была у жителей центральной России на зверства гансов.

Бабкин золотые слова говорите. респек.

Aleksej: "Что делали Бандеровские “Роланд и Нахтигаль ” во Львове в 41-м? Уж ни вешали и не стреляли евреев, сочувствующих Украинцев? Если мне ни изменяет память около 10000 за неделю. Вы скажете это ложь?"
Міжнародний трибунал у Нюрберзі під час засідання 15 лютого 1946 року, спираючись на рапорт радянської Надзвичайної комісії для розслідування німецьких злочинів у Львові і районі Львова (документ NO СССР-6/1), встановив, що страти — справа рук спеціальних загонів ґестапо та СД (IMT, німецьке видання, том 7, с. 540–541). Матеріалів про участь у злочинах батальйону «Нахтігаль» на Нюрнберзькому процесі немає.
Перші дослідження відносно вбивств у Львові були зроблені в 1945 році, і того ж року опубліковані в Києві у спеціальному виданні «Про злочинства німців на території Львівської області. Повідомлення надзвичайної Державної Комісії по встановленню і розслідуванню злочинств німецько-фашистських загарбників». У згаданій брошурі організаторами та виконавцями злочинів названо:
«Генерал-губернатор Польщі Франк, генерал-майор поліції Ляш, губернатор Галичини Вехтер, начальник поліції Кацман, гауштурмфюрер Ґебауер, гаупштурмфюрер СС Варцок, оберштурмфюрер СС Вільгауз, лейтенант СС Шейнбах, оберлейтенант СС Сіллер, штурмфюрер СС Райс, штурмфюрер Веске, оберштурмфюрери СС Рокіта, Урман, Шульц, оберлейтенант СС Векне, шарфюрер СС Колінко, шарфюрер СС Гейне, унтерштурмбанфюрер Гайніш, гауптштурбанфюрер СС Гжімік, шеф зондеркоманди №1005 Шерляк, гауптштурмбанфюрер Раух, шарфюрер СД Елітко, шарфюрер СД Прайс, керівник „бригади смерті“ Ейфель, шарфюрери СД Райс і Майєр, обервахместри СД Клік і Вольф, капітан Блют, майор Сідорен, майор Рох, обер фельдфебелі Міллер і Пер, комісари в справах євреїв Енґель, Зейс, Укварт, Леонард, шарфюрери СС Еріх, Хан, Блюм, Верет, Біттерман».
Результати діяльності цієї комісії перевірялися й були підтверджені Міжнародним трибуналом у Нюрнберзі на засіданнях 15 лютого і 30 серпня 1946 р. Зокрема, головний обвинувач з радянського боку, генеральний прокурор Р.А.Руденко, виступаючи на процесі, заявив:
«Загони гестапівців ще до захоплення Львова мали складені за наказом німецького уряду списки найвидатніших представників інтелігенції, призначених до знищення. Одразу після захоплення міста Львова почалися масові арешти і розстріли».
У цьому ж виступі зазначалося:
«Вбивства радянських громадян здійснювалися не випадковими бандитськими групами німецьких офіцерів і солдатів, а згідно із затвердженими планами німецькими військовими з'єднаннями, поліцією та СС».
Інший радянський прокурор, Л. Смирнов звернув увагу на те, що німці вбивали людей за списками, підготовленими заздалегідь. Після закінчення ІІ Світової війни батальйоном «Нахтіґаль» ніхто не цікавився крім українців, аж раптом у 1959 р. сталась зміна.
Радянські звинувачення почалися 5 вересня 1959 р зі статті в газеті «Радянська Україна», де зазначалося, що бандерівська акція перших днів окупації Львова була широкомасштабна і доволі відчайдушна: від проголошення «Акту 30 червня» до кривавого побоїща по винищенню радянських активістів, представників польської інтелігенції та єврейського населення. Вони стверджували, що керував цією акцією Микола Лебедь — шеф служби безпеки ОУН, а дещо пізніше — провідник всієї ОУН у краї. Його підручними стали: його заступник по службі безпеки ОУН Євген Врецьона, та керівник крайової екзекутиви ОУН-б «Легенда» (Іван Климів), лейтенант гестапо Я. Мороз та керівники «Нахтіґалю» Т. Оберлендер, А. Герцнер і Роман Шухевич.
Східно-німецькі звинувачення почалися в 1958 р, комуніст і т.зв. громадський діяч НДР А. Норден на прес-конференції в Берліні 22 жовтня 1959 р. звинуватив боннського міністра Т. Оберлендера в тому, що з 1 по 6 липня 1941 р. абверівці із «Нахтіґалю», керованого Оберлендером, Херцнером та Шухевичем, спільно з брандербуржцями, фельджандармами і боївкарями крайової екзекутиви ОУН-б, знищили у Львові 3 тисячі чоловік, в основному радянських активістів, євреїв і поляків, серед них понад 70 відомих вчених і діячів культури.
У Східній Німеччині була створена комісія, де виступали 19 свідків, з яких лише 3 були коли-небудь у Львові. Добре організована компанія призвела до відставки Т. Оберлендера. Проте німецький трибунал не знайшов жодних підстав, щоб його звинуватити (Der Fall Oberlander, Tubingen-Neckar, 1962).
Західнонімецькі судді переглянули звинувачення, і 6 квітня 1960 р. в Людвіґзбурзі прийшли до висновку, що хоч учасники батальйону «Нахтігаль» знали про вбивства 5000 українців у львівських тюрмах співробітниками НКВС, і що між ними були родичі солдатів батальйону, вони тримали сувору та зразкову диципліну. 232 свідки виступали, і казали, що обвинувачення були неправдиві.
Звинувачення проти Оберлендера та легіону «Нахтіґаль» були створені КДБ як спроба компромату міністра Теодора Оберлендера. В той же час була пущена чутка, що і Оберлендер пов'язаний з убивством Степана Бандери в Мюнхені.
Єврейські звинувачення повторяють матеріали, що стали відомі в 1959 р. Центр імені Сімона Візенталя вважає, що між 30 червня та 3 липня 1941 батальйон «Нахтігаль» брав участь в каральних акціях проти євреїв міста Львова. Енциклопедія Голокосту пише, що понад 4000 євреїв було знищено в ці дні. Енциклопедія далі стверджує, що батальйон також брав участь у погромах проти євреїв в Золочеві та у Вінниці.
Польські публіцисти та історики в 50–70-ті роки звинуватили солдатів «Нахтіґалю» у каральних акціях перших днів окупації Львова, де були вбиті польські професори, колишній Польський прем'єр міністр Казимир Бартель, Тадеуш Бой-Желенський та інші.
Російські історики свідчать що:
«30-го червня німецька адміністрація почала масові репресії. Командир айнзацгрупи СС Доктор Рауш інкримінував смерть євреїв до НКВС, і це стало поштовхом до терору проти поляків та євреїв у Львові. У вбивствах євреїв брали участь айнзацгрупа під командування brigadeerfuhrer SS Karl Eberhard Schenhardt. Інші учасники під командування H. Kruger та W. Kutshman 4 липня вбили 23 польських професори та їх родини. 11 липня ще двоє були вбиті, між ними і колишній прем'єр міністр Польщі професор Бартель».
Світова думка Міжнародна комісія, котра провела самостійний огляд звинувачення, була створена в Гаазі в Нідерландах в 1959 р. Головами комісії були чотири анти-гітлерівські активісти: норвезький юрист Hans Cappelen, колишній міністр зовнішніх зв'язків Данії та президент данського парламенту Ole Bjоrn Kraft, голландський соціаліст Karel van Staal, бельгійський професор права Flor Peeters, та швейцарський юрист та член парламенту Kurt Scoch. Після роботи з 232 українськими свідками в листопаді 1959 — березні 1960, комісія переконалася, що звинувачення проти легіону «Нахтігаль» та проти Федерального міністра Оберлендера не мають підстав".
У 1975 р. Доктор де Заяс (отримав юридичну освіту в Гарварді, та докторат з історії в Геттінгені) знайшов 226 томів не оприлюднених документів про роботу Німецької військової прокуратури з 1939–1945 рр. Висновки відносно матеріалів були надруковані в праці «The Wehrmacht War Crimes Bureau, 1939–1945», яка була видана Університетом Невади в США (University of Nevada Press Maine, 2000). Це остаточно дало змогу відбити звинувачення, що українці вбили 5–6 тисяч євреїв у Львові в червні 1941 р.
Де Заяс пише:
«В ранні години 30 червня 1941 польсько-українське місто Львів було окуповане 1-ю гірською дивізією 49-го військового корпусу німецької армії. Мало було спротиву, бо радянські війська покинули регіон. Служба безпеки 49-го корпусу в рапорті того ж самого дня писала: „Згідно з інформацією майора Найнц, командира батальйону 800, тисячі жорстоко вбитих людей було знайдено у львівських тюрмах. Першій та четвертій гірським дивізіям наказано знайти журналістів та фотографів, щоби описати ці жорстокості. Головний військовий прокурор та офіцер міжнародних відносин, командир 17-ї армії були вислані у Львів, щоб провести ретельне дослідження“».
Однією з організацій, яка брала участь в дослідженні, було українське відділення Червоного Хреста. 7 липня 1941 р. воно, у зверненні до німецької адміністрації міста писало:
«Понад 4000 трупів було знайдено у львівських тюрмах … важко описати умови, в яких було знайдено ці трупи … Ми стурбовані долею українців, які ув’язнені в інших концентраційних таборах Радянського Союзу. Український Червоний Хрест просить повідомити цивілізований світ по радіо про ці знущання. Особливо ми просимо швейцарське, шведське та нідерландське товариства Червоного Хреста взяти активну участь, щоб захистити життя, щоб врятувати тих, яких ще можна».
Українська сторона свідчить, що звинувачення в сторону легіону не були обґрунтовані, і що учасники легіону були зайняті проголошенням акту відновлення української державності.
У лютому 2008 р. представник архіву Української служби безпеки Олександр Іщук пред'явив документи, які свідчать, що ОУН не брала участі в каральних акціях проти населення Львова в липні 1941 р. Того ж самого місяця українське товариство «Меморіал» представило раніше засекречені документи відносно діяльність легіону «Нахтігаль» які те ж це підтвердили.