Мій Дідусь...

Мій дідусь Роменський Володимир Йосипович 1920 р.н. призваний на військову службу в 1939 році Дзержинським РВК міста Харкова. З 1939 року по липень 1942 року - рядовий 66-го окремого будівельного батальйону інженерного відділу Тихоокеанського Флоту. У липні місяці був відправлений на Захід. З серпня 1942 - рядовий 883 Стрілкового полку 193 Стрілкової дивізії. У складі цього полку з 25 вересня по 2 жовтня бере участь в боях в Сталінграді, де був поранений... Після госпіталю, через Саратовський пересильний пункт в листопаді 1942 року був направлений в 1273 стрілковий полк. У складі цього полку, будучи рядовим, брав участь у боях Донського фронту... З боями у складі частини дійшов до станиці Манич (Маницька), де 2 лютого 1943 року був вдруге поранений... Після лікування в госпіталі міста Вольск, з травня 1943 року - рядовий 26-го Гвардійського Повітряно - Десантного Стрілкового полку, 9-й Гвардійської ВДС Дивізії. Рядовим у складі цього полку (спершу Степовий фронт, а потім 2-й Український) брав участь у боях по обороні Прохоровського плацдарму, надалі брав участь у визволенні міст: Белгород, Харків, Полтава, Кременчук, брав участь в оточенні і знищенні Корсунь-Шевченківської угруповання. За участь у боях під ст. Прохорівка був нагороджений медаллю "За бойові заслуги". З жовтня 1943 року був направлений на курси молодших лейтенантів 2-го Українського фронту, в місто Харків. З квітня 1944 після присвоєння первинного офіцерського звання - молодший лейтенант, наказом Командувача 2-м Українським фронтом від 26.04.44 був призначений на посаду Командира стрілкового взводу в 27-й гвардійський Повітряно-Десантний Полк, у складі якого на посаді ком. взводу автоматників брав участь в оборонних боях під населеним пунктом Харлан (Румунія). З вересня 44-го по грудень ком. взводу розвідки 27-ї Гвардійської ВД Бригади. У цій бригаді був навчений парашутній справі. З січня 1945 - командир взводу пішої розвідки 356-го гвардійського стрілкового полку 107 Гвардійської Першотравневої Дивізії. У складі цього полку (3-й Український фронт) брав участь в оволодінні містами: Папа (Угорщина), Девечер (Угорщина), Чорна (Угорщина), Шарвар (Угорщина), Кесег (Угорщина), Вінер-Нойштадт (Австрія), Відень. За участь у боях за Вінер-Нойштадт був нагороджений орденом "Червона Зірка", а за участь в оволодінні м.Відень орденом "Вітчизняної Війни - II ступеня". Закінчення війни - м. Пісек (Чехословаччина). Після війни продовжив службу в 352-му Гвардійському парашутно-десантному Ордена Олександра Невського полку, 107-й Гвардійської повітряно-десантній Первомайській Червонопрапорній ордена Суворова дивізії - в/ч 71229, місце дислокації - місто Нікополь. Потім були навчання в Київському піхотному училищі, Вищі офіцерські курси ВДА. Звільнений у запас 25 грудня 1957 в званні Капітана.