Нагрудний знак 3-ї Київської чоловічої гімназії 1918 року

Для широкого публічного загалу вперше ця відзнака з’явилася на інтернет аукціоні - Аукціонний дім «Клейнод» (kleynod.at.ua). Лот із цим знаком під № 17 був описаний, як Знак 3-ї Київської гімназії 1918 року (ХLI випуску) періоду Української держави.

​

Третя (3-я) Київська чоловіча гімназія була заснована у 1874 р. в Києві на Подолі на базі Києво-Подільського повітового училища, що було засноване ще у 1807 р. Першим приміщенням гімназії був двоповерховий особняк у стилі класицизму, що належав заможному киянинові Назарію Сухоті. У середині XIX століття в цьому будинку знаходилась Київська міська дума. У 1876–1878 рр. будинок було реконструйовано для потреб гімназії.

Почесним покровителем гімназії був відомий цукрозаводчик, фінансист і меценат Терещенко М.О.

Ця гімназія вважалася однією з найпрестижніших в Києві. Сюди віддавали своїх дітей на навчання багаті київські купці. Станом на 01.01.1906 р. в гімназії було 583 учнів.

Рік 1918, почався із Січневого повстання, так званого заколоту, що був організований Київським комітетом більшовицької партії проти Української Центральної Ради та Української Народної Республіки в результаті наступу військ радянської Росії на Київ. В цей час Третя Київська чоловіча гімназія слугувала для постою більшовицького штабу, звідки здійснювалось керівництво бойовими діями повсталих робітників Подолу і революційних солдатів проти українських контрреволюційний частин. Січневе повстання було придушене українськими військовими силами, і тривало сім днів (16.01. – 22.01.1918), воно призвело до численних жертв, як серед повсталих, так і українських вояків.

​

29.04.1918 р. відбувся Всеукраїнський з'їзд хліборобів у Києві, на якому одноголосно було проголошено Павла Скоропадського новим гетьманом. Центральна Рада була усунута від влади, а замість неї було утворено Українську Державу (Гетьманат). Однак молода держава Скоропадського проіснувала недовго, до Антигетьманського повстання, і припинила своє існування 14.12.1918 р.

Незважаючи на короткий період існування Української Держави, Скоропадський особисто приклав неабияких зусиль для українізації навчальних закладів у Київській губернії. У серпні 1918 р. він ухвалив закон «Про обов'язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України у всіх середніх школах». За його правління було українізовано близько 150 гімназій, які повністю фінансувалися за рахунок державного бюджету.

Саме в період Української держави і був здійснений 41-й випуск гімназистів 3-ї Київської чоловічої гімназії. Ймовірно в цей же період часу було виготовлено нагрудні знаки для її випускників. Яка саме майстерня виготовляла ці ромби й досі не відомо.

Слід зазначити, що поряд з іншими українськими військовими і політичними діячами початку ХХ століття, дану гімназію …

Знак виготовлений із трьох частин:

1. З тонкої не суцільної пластинки у формі ромбу, поверх якого залита емаль синього кольору;

2. Прикріпленого до верхнього кута ромбу срібного круга із зображенням викарбуваних букв та цифри «К3Г», що обвиті вінком у вигляді лаврового листя;

3. Накладної щитоподібної емблеми на якій зображено Георгія Побідоносця на коні, який списом із правої руки вбиває міфічного змія, що під конем. Верхній та нижній кути щита покриті стрічками. На верхній стрічці викарбовано римські цифри «ХLI», що означає 51-й випуск гімназистів. На нижній стрічці викарбовано дату «1918»

Розмір знака 57х30 мм. Матеріал – емаль, срібло.

Відсутні