Опять манлихер ПМВ? Ну сплющили ее видимо не с помощью деревянного колышкка, он был вбит по какой то иной причине. Камрад сделайте макрофото нескольких гильз очищенных в обл.донца - на моих вроде такой след (царапины, борозды) как будто плющили именно камнем, молоток и наковальня оставляет гладкий след.
Зроблю, але на жаль зараз це неможливо: все знайдене у мене в хатинці в горах, а до неї більше 10 км. Коли піду туди наступного разу, обов'язкову відберу плющені гільзи і сфотографую. Манліхер ПСВ, мадярських по ДСВ плющених майже не зустрічав..
А мне как раз мадьярская 1940 попалась.....наверное гильзачный маньяк решил взяться за старое 20лет спустя)))))
Співпало так, що ця тема знову попала мені на очі, а в гостях у нас є чоловік, якому вже більше 70-ти років. Попитав я в нього, чи він не чув за таке... На жаль не чув... Взагалі поняття не має, хоч, ще будучи хлопцем, з друзями всі гори в окрузі обійшли не один раз. Може то було "в моді" ще до того, як він був дитиною?...
Ідея подивитися на цю гільзу під лупою та УФО, після чистки, мені близька... АртБорсук, зможете? Стане, принаймі, зрозуміло, як били по гільзі.
Адресу в особисті. І після відвідин хатинки в горах вишлю Вам цю гільзу і ще кілька розплющених гільз (бажано Укрпоштою).
Спасибо что провели опрос, что то обязательно должно выплыть. Скоро надо будет подитоживать фактический материал, а то тема разростается. Хочу напомнить на правах топикстартера - гильзы плющат похоже повсеместно (как оказалось даже в Израиле))))....., но в данной теме прошу сакцентироваться именно на Карпатах. Я имел инфу о плющеных гильзах с Карпат из надежного источника, пока сам не столкнулся с этим "феноменом" и беру на себя смелость предполагать что именно в Западной Украине это было "массовое явление".
Не питання. Ввіжається мені, що Укрпошта буде непотрібна. Почищу, відфотографую в УФО, світлини викладу. Але нешвидко. Точно не до НР.
Кто будет писать диссертацию? Завтра, ради науки, попробую положить гильзу на камень и сплющить её другим камнем с одного удара. О результатах отчитаюсь.
А чому з одного удару? Ні гільзах явно видно до ударів бувало по кілька. Але знайдена мною гільза показує що можливо робили своєрідні петарди - виймали кулю, ставили дерев'яну "затичку" і тоді вже ба-бах...
Та й чому каменем а не обухом сокири?))) Не витрачайте намарно гільзи, по трассам, можливо, випливе механізм плющення.
Тут або я, або вона... Просто гільзи, які я виставляв на другій сторінці теми, виглядають так, якби удар був один. А каменем тому, що деякі з них мають радіальну вм'ятину. Короче спробую з одного разу, а там - по результату...
...а я тільки так і роблю... Дость слушна думка (писАв вже про ТО тут) ...та й експериментів по плющенню проводив...
Была уже тема... http://reibert.info/threads/mosinki-so-srezannymi-jubkami.495564/ все же думаю доставали капсюль... С уважением.
А чи не логічніше було б добувати капсуль в домашніх умовах, а не десь на гірському схилі? Не маю інформації по набоях до гладкоствольної зброї міжвоєнного періоду, але було б цікаво чи підходили до них капсулі від тих же манліхерів.
Те, про що йшла мова в попередній темі кардинально відрізняється від даної. Там "обстукування" гільз тут же - "плющення".
Уважно читаємо перший пост http://reibert.info/threads/mosinki-so-srezannymi-jubkami.495564/ Видно і фіни не хотіли вдома плющити гільзач. Що цікаво, це робили і по ПСВ і по ДСВ різні ворогуючі сторони... З повагою.
Експеримент продемонстрував наступне : - щоб сплющити ТАК, як на фото Т.С. в пості 1 потрібно влупити по шляпці півкілограмовим молотком 9-10 разів з усієї дурі. - щоби витрусити капсюль Маннліхера треба акуратно обстукатьи рант 200-грамовим молотком (54 удари) - щоби витрусити капсюль Мосіна (латунь 1909р) треба акуратно обстукатьи рант 200-грамовим молотком (104 удари) - взагалі не вийнялись - біметаллічна крімпована Мосіна (проста), - //- посилена крімпована Мосіна (ШКАС), Латунний маузер 1939р, АК-47 (лак)... Найлехше працювалось з Манліхером. З.Ы. Паличка (дерево) всередині гільзи досить суттєво допомагае тоді, коли НЕ попадаеться молоткоим по ранту. Якщо тримати пальцями за дульце - БОЛЯЧЕ...
Якщо вже пішли експерименти, то внесу і свою лепту: знайшов дві гільзи австрійського манліхера - одна із цілим капсулем, інша взагалі без капсуля. Створив умови близькі до тих, де знаходив плющені гільзи: камінь того ж виду і звичний інструмент для походу в ліс - сокиру вагою десь 1200 г ( вибачте, але уявити собі в лісі людину з молотком не можу). На приведення обидвох гільз до того стану як на фото 1 вистачило по 3 удари середньої сили. Оскільки сокирою працюю два-три рази на місяць, то думаю, що для людини, яка має справу з інструментом часто, вистачило б і двох ударів. Для обстукування ранта наразі гільз не маю, та і не знаходив (хоча і особливо не приглядався) гільз з таким рантом.
Смешно получилось. Читаю пост A10A. Первая мысль: на кой леший молотком-то? Да еще и 200-граммовым. Обухом топора надо было! И тут неслышно подкрался ArtBorsuk... С топором. )) Промежуточные выводы: 1. Гильзы из этого топа и ранееприведенных - РАЗНЫЕ. Тут-плющ, там обстук. Тут с целым капсюлем, там-без такового. 2. В других топах цели ясны: добыча капсюля, сбивание ранта. 3. С плющенными всё сложнее. Плющащему явно были не важны капсюль и патрон. Делалось\добывалось нечто иное. Родил внятную версию: Плющеная гильза - держак(удлинитель?) чегототама. Идеально подходит маленький огрызок карандаша. Карандаш 1 см - ценность на ПМВ, но задолбаешься писать. В плющеной именно так гильзе-всё отлично. Списывай до последнего мм. Пробой версии: забагато, плин, карандашей и не верю в австрияк, десятками строчащих С КАРПАТСКИХ ХРЕБТОВ письма любимым. Так что, как минимум, НЕ ТОЛЬКО карандашедержалка. Вопрос к копателям: а рядом с плющеными декапсюлированые не лежат ли стабильно?
гильзы каких годов? фото горлышка гильзы можно? Иногда деформации практически нет - когда патрон давно валяется порох становится уже не тем, что был раньше, при детонации - его просто выкидывает с пулей на метр и всё.
