Будні і побут копаря

В сєкрєтной комнатє на сєкрєтних хвото

 

так в нас і так тут таємна організація. так що світлини до студії!

 

Ось куме, пожалуста

 

Пане Опришок, пропоную нашій церковній миші намазати пику повидлом - щоб не палив контору і не вимагав фото, якими в подальшому можна шантажувати камрадів.

 

красно дякую, але іншим разом з такими дівчатами до парторга, йому все єдно спати не можна сьогодні. от і най нажаханим до ранку сидить. а мені такого більш не треба показувати, я злякатись можу і почну щоб себе підбадьорити пісні співати а сусіди-курви знов ментов викличуть.

 

це тілько ти можеш до такого опуститись! а я людина шляхетна і тільки можу позаздрити по білому.

 

Ага, ти з хом'яком на порозі дуетом заспівай - то вони після смерку й з хати не вийдуть. Доречі, як там твоя сусідка-вітарастка - ще не гикає?

 

поки іще ні. най пройде час, всьо забудеться і вже тільки після цього можна щось втнути веселе.

 

Знаю я твої "вселощі" Бідна сусідка - не пощастило їй. Зайшов би до тебе з своєю болонкою. Але зараз не можна.

 

то ти можеш завтра зайти, відвідаєш мене старенького. сала все єдно нема і настоянки теж.
тьху халепа. треба ж іще адресу написати куди цистерну настоянки відправляти

 

Подивлюсь як воно буде, бо завтра мені треба клавіра нового купити та до лікарні зайти. + вдома ще роботи - хоч ховайся. Так що можеш сам підняти хвоста та до мене прогулятись. Кави все одно в мене вже немає.

 

та не можу я. я самий хворий у світі карлісон. так що зайди, відвідай старенького, а я тебе кавою пригощу. заразом і нову джезву на тобі випробую

 

так то лише маленький шматочок. от тільки не кажіть що ви ці дні тільки те і робили що з дивана гепались та долівку мазали, щоб великого шматочка отримати.

 

я не скнара, я дуже хазяйновита людина. і тому розкидуватись салом на різні боки не можу, бо я його, сало, дуже люблю та поважаю. а в тім. який на вашу думку шматочок може компенсувати ваші морально-етичні травми?

 

того що з низу чи того що зверху? а дві цибулини та часник додавати?

 

і це по вашому маленький шматочок? який жеж тоді великий?

 

нажаль в нас таких свиней вже не водиться, зжерли всіх. а от колись, мені дід розповідав, свині були як хата. бувало здибаєшся з такою свинею десь у лісі і не знаєш що робити. бігти дожене, на дерево лізти так вона те дерево або перегризе за три хвилини або з корінням вирве. ото тільки і рятували що дуби яким років по триста не меньш, або кудись у яму заскочити щоб та синя не побачила куди раптово зник. бо зір був в них поганий та нюх, не собака все ж таки. от так і рятувались діди наші від свиней бо зжерли б ті свині усе людство та правили світом.

 

Ну а коли ж пацюки стануть , як самольоти, а клопи, як сичі ?

 

Шо ви хочете, Африкан Консерваторич ? Це жизнь, а жизнь, як в пєснє пойотся. "не кончається".