Одним із найбільш масових символів доби Української Держави, який нині вживається у Збройних Силах України, став тризуб на нарукавних знаках військовослужбовців Повітряних Сил. Ці шеврони у вигляді трикутника одразу кидаються в очі, і не лише через особливу форму, а й завдяки незвичайному зображенню національного символу. Історія цього тризуба досить цікава. Його зображення було виявлено ще у 1990-х роках у Центральному державному історичному архіві України серед невеличкої кількості дивом збережених документів командування авіації військ Центральної Ради та Української Держави. Малюнок тризуба знаходиться у справі з матеріалами 6-го Полтавського авіаційного дивізіону. До нього є красномовний супровід за підписом інспектора авіації Харківського району УНР (аналог сучасного командування «Схід» Повітряних Сил ЗСУ) полковника Гаусмана, датований 9 вересня 1918 року: «пересилаючи при цьому зразок опізнавальних знаків на площинах [крилах] аеропланів авіаційних частин ввіреного мені району, наказую на нових аеропланах, які не мають опізнавальних знаків, накладати знак – зображення тризуба Української Держави чорним кольором…» На старих літаках тимчасово планувалось зберігати давнішні опізнавальні знаки – з російської армії. Цей лист за підписом полковника Гаусмана є подвійно унікальним. По-перше, це перший офіційний наказ про зображення державних знаків на українській військовій техніці. По-друге, у ньому йдеться про «зображення тризуба Української Держави», водночас сам його малюнок – незвичний. Отже, можливо, в оточенні гетьмана Павла Скоропадського взагалі планували змінити форму тризуба, запровадженого Центральною Радою, а ми про це не знаємо? Але це питання – поле для нових досліджень істориків. 6-й Полтавський авіаційний дивізіон, про який ідеться у документів, почав формуватись навесні 1918 року у Харкові, пізніше був переведний до Полтави. Коли наприкінці грудня 1918 року радянські війська почали наступати з Росії, кадри дивізіону з майном та частиною літаків були евакуйовані спочатку до Луцька, а потім до Кам’янця-Подільського. Тут вони влились до складу героїчного 1-го Запорізького авіаційного загону Армії Української Народної Республіки. Сотник Олександр Жаховський, який деякий час був командиром Полтавського дивізіону, пізніше очолював 1-й Запорізькій авіаційний загін Української Народної Республіки.
З листа Голови Ради Народних Міністрів УНР Голові Директорії УНР від 18 червня 1921р. "...а зараз всі льотники повинні гуртуватись коло авіаційної військової частини в Бідгощі..."
Из немецкого журнала Welt im Bild, 1918 год: Украинскiй летательный приборъ типа Спадъ съ двойною палубою. Совершенствованiе наблюдателей за летательными приборами въ украинскомъ училищѣ летчиковъ.
Михайло Поготовко народився 21 листопада 1891р. Авіатор 1-го Українського авіаційного загону, підполковник Армії УНР, один з ініціаторів створення Українського Визвольного Війська. Уродженець Валківського повіту на Харківщині. На фронтах Першої Світової служив у 1-му Туркестанському Авіазагоні РІА. Нагороджений всіма царськими імператорськими орденами включно до ордена Св. Володимира з мечами і биндою а також Георгіївською зброєю. У час Визвольних Змагань 1917-1920-их рр. служив у 1-му Запорізькому авіазагоні. Був помічником начальника повітряної фльоти Армії УНР. Після поразки опинився у Польщі. Він надто переживав зраду поляками Армії УНР у мить її доленосного походу в жовтні 1920 р. Саме цим пояснюється його відмова полякам продовжити у них службу. Адже він був першокласним спеціалістом та льотчиком. Міг би мати забезпечене життя та кар'єру. Та він відмовився. Тому перебував у злиднях на початку, згодом влаштувався працювати таксистом у Варшаві. Початок Другої Світової сприйняв з неймовірною радістю. Одним з перших зголошується до Головного командування Вермахту. Очолює Український Допомоговий Комітет. За сприяння та уповноваження президента УНР в екзилі Андрія Лівицького приступає до активної праці у справі формування УВВ та його штабу. 3 березня його на вулиці Варшави вбивають бойовики Польської Армії Крайової.
З наказу по Повітряному флоту Української Держави від 10 серпня 1918р. (п.1) щодо звернення військових Українського повітряного флоту до Гетьмана Всієї України в День пам’яті їхнього Святого покровителя – Пророка Іллі.
Військовий льотчик Повітряного Флоту УНР Мурашко Василь. Народився 18 березня 1894 року в Ніжинському повіті Чернігівської губернії. Закінчив Чернігівську класичну гімназію, юридичний факультет Київського університету, Перше київське військове училище. У 1917-му закінчив Севастопольську військову авіаційну школу. Від вересня 1918 року Василь Опанасович Мурашко - старшина 4-го Сердюцького полку Армії Української Держави, від січня 1919 р. — помічник інспектора авіації Київського району, від квітня — командир Київського авіаційного загону. У серпні 1920 року підполковник Мурашко — виконуючий обов'язки начальника Управління Повітряного Флоту УНР. Придбав для війська УНР чотири літаки в Німеччині, шість – у Італії, ще кілька – у Австрії. У 1921—1922 р.р. Василь Мурашко — останній начальник Управління Повітряного Флоту. Василь Опанасович вірив у відновлення української державності, тож намагався будь-що зберегти єдиний вцілілий авіаційний підрозділ. Навесні 1921 р. домігся передислокації 1-го Запорозького авіазагону до Бидгоща (Польща). Тут працювала польська «Нижча школа пілотів», і при ній вдалося розташувати інтернований Запорозький авіазагін. Влітку 1945 р. був заарештований органами НКВС, зазнав катувань... Помер вісімдесятидворічним 1976-го. Взяти з фб сторінки "Визвольні Змагання".
Наказ Інспектора повітряного флоту Української Держави полковника В. Баранова №70 щодо заборони носити офіцерам української армії погони РІА та про складання урочистої обітниці служити на вірність Українській Державі. 5 липня 1918р.
«Цепелін Штаакен» R.XIV. 70/18, з українськими розпізнавальними знаками, інтернований у Румунії в жовтні 1919 року.
Гетьманські Січі у США та Канаді зібрали кошти на три українські літаки: «Україна», «Київ», «Львів». Під час своєї подорожі до Америки Гетьманич Данило Скоропадський першим здійснив політ на літаку "Київ". 1937р.
Памятний знак 1-го Українського авіаційного загону. Походить з родини німця чий предок служив в Україні і згодом в Фрайкорпс.
Літак "Націоналіст" був куплений в 1935р. у Клівленді штат Огайо активістами Організації Державного Відновлення України.
Скановані сторінки зі статті Т. Штика «Техніка і зброя доби визвольних змагань», опублікованої в науково-популярному ілюстрованому журналі «Пам’ятки України: історія та культура». Сканування виконано мною в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці.
Малюнок, що зображає епізод польсько-української війни: Польський ас Стефан Стец на своєму літаку Fokker D.VIII (Е.V) атакує прив'язаний розвідувальний аеростат УГА. Західна Україна, 10 травня 1919р.
Ілюстрації, що відтворюють епізод польсько-української війни: Повітряний двобій між пілотом авіації УГА Францом Рудорфером (Nieuport 17) та командиром 7-ї авіаційної розвідувальної ескадрилії Війська Польського Стефаном Стецом (Fokker D.VIII / E.V). 29 квітня 1919 р.
