Ще там вискочило, якесь кріплення і вкладиш з двигуна. Екіпажу напевно гайки бо знаходив маленьки кісточки.
На "АНТ 40" пошук, а це якісь випуск МК: https://modelist-konstruktor.com/aviacziya/ispanskij-bombardirovshhik-tupoleva
Из оперативной сводки № 014 штаба 64-го стрелкового корпуса 26-й армии к 17.00 28.7.41 г. в оперотдел штаба Юго-Западного фронта о положении частей и их боеготовности: «… Отряд генерала Матыкина – к 17.00 достиг и занял северную и юго-восточную часть хутора Шевченко, северная окраина Яцькы. Отряд вышел в огневую связь с 159-й СД и установлена связь делегатами. Наличие крупных сил противника в Яцькы не подтвердилась. 1-й мотострелковый полк – на 27.7 имеет личного состава: командно-начальствующего – 92 чел., мл. начсостава – 53 чел., рядового состава – 446. Т.е. 591 чел. из положенного количества – 2.450. Из вооружения имеются только винтовки и 10 штук минометов. В Ы В О Д: полк мало боеспособен, нуждается в довооружении и доукомплектовании и его огневая мощь – слабая. 205-й артиллерийский полк – имеет личного состава 655 чел., 76-мм орудий – 6, 45-мм орудий – 4. Всего – 10 орудий. В Ы В О Д: полк по огневой мощи равен артдивизиону. Танковый батальон – при наличии 22 чел. и 5 боевых машин. В Ы В О Д: батальон равен одной танковой роте. В Ы В О Д: сводный отряд генерал-майора Матыкина по огневой и ударной мощи равен стрелковому батальону, усиленному одним артдивизионом и танковой ротой. * * * ОБЩИЕ ПОТЕРИ СВОДНОГО ОТРЯДА МАТЫКИНА ЗА 13 ДНЕЙ СОСТАВИЛИ (с 15.7 по 29.7.41 г.): 1-й МОТОСТРЕЛКОВЫЙ ПОЛК: 1.182 человек, 6 45-мм пушек ПТО, 60 50-мм ротных минометов, 1 станковый и 160 ручных пулеметов. 205-й АРТПОЛК: 20 пушек – 14 76-мм дивизионных пушек, 6 45-мм пушек ПТО. ТАНКОВЫЙ БАТАЛЬОН: 35 танков.
* * * После 28.7 отряд отступал с тяжелыми боями к линии КыУР, затем в ночь с 1 на 2 августа, безуспешно, два раза, пытался атаковать с. Ходосивка – где, возможно, отряд мог потерять убитыми и ранеными еще до… от 100 до 200 человек. 591 человек минус 200 равняется 391 человеку отряда Матыкина, которые могли занять линии обороны в 14-м БРО на 3 августа. К пошматованым остатка сводного отряда здесь нужно добавить стрелковую роту 795-го СП, примерно, из 130 человек на считая коней, которая уже «обороняла» этот БРО с конца июля месяца. Это в общем итоге, примерно косо-крыво… 14-й БРО могли оборонять... примерно менее 500 человек. Но исходя из тех же сводок начала августа, можно узнать, что на усиление этого участка обороны были выдвинуты дополнительные подразделения: Но исходя из количества сохранившихся здесь одиночных пехотных окопов и ячеек, по всем линиям обороны БРО, по откопанным ячейкам в боках австрийских траншей, по количеству стрелянных гильз винтовок и пулеметов – в боях на территории 14-го БРО к 8 августа активно копало и стреляло ну… до 200-250 человек. Как описано в архивных сводках КыУР, что «… хутор Мрыгы несколько раз переходил из рук в руки», так вот – находками периода с 70-х годов до нашего времени эти события на южной и северной окраинах хутора Мрыгы не подтверждаются. Да и вообще, находки по окраинам хутора не указывают на активность боевых действий, как со стороны обороны большевиков, так и по напору атак 278-го пехотного полка немцев.
Во время боевых действий жители Мрыгив, в основном это были женщины, дети и старики, прятались в зарослях топей болота западнее хутора. «.... Стоишь по самое горло в воде, среди плотного ковра темно-зеленой ряски и зарослей кустов колючего резака, ноги постепенно засасывает липкая донная грязь болота, на руках крепко сжимаешь плачущего ребенка, лица облеплены ряской, грязью и тучами комаров, постепенно по ногам и рукам настырно вползают и всасываются в тело десятки черных пьявок, изредка недалеко от нас с разных сторон что-то с визгом падает в воду и взрывается, с шумом подымаются вверх фонтаны черной грязи вперемешку с водорослями, в бурлящей пузырями воронке водоворота кверху брюхом всплывают глушеные болотные караси и лины, подражая людям в болоте пытаются укрыться и некоторые хуторские коровы, ища защиту рядом со своими хозяевами… надрывный плачь детей, дикий мычащий рев скота, громовой грохот взрывов и треск стрельбы, постепенно все тело охватывает сковывающий холод от болотной топи и время как бы остановилось в ожидании неминуемой смерти… но нам тогда… повезло», – рассказывала о пережитом начала августа 41-го в конце 70-х годов покойная баба Феня,. Так же находки на местах двух контратак большевиков не указывают на массовость рядов наступающих бойцов отряда Матыкина, ни количеством здесь отстрелянных ими гильз от стрелкового оружия, ни обнаруженных здесь погибших (по факту найденных останков «верховиков»). Эти места просто-таки поражали всевозможной разнокалиберностью от количества артиллерийских и бомбовых воронок и металическими россыпями осколков… некоторым количеством неразорвавшихся авиабомб после штурмовок противника большевитской авиацией. Обе контратаки окончились для большевиков безрезультатно с возвратом на исходные позиции, так как они уперались в ожесточенное сопротивление окопавшихся по высотам немцев.
Цікавий ракурс фото... який до теми не має відношення Що цікаво для допитливих: ці захистні плащі в похованнях загиблих практично повністю знищюють кістки своїх бувших "господарів".
Перша світлина виявлена більше років 10 назад з підписом про 95-ту ПД в серпні 41-го... місцевість дуже схожа на серпневу лінію боїв Віта Литовська - Пирогів. Особа цього очкарика запамяталась, бо він мене вразив своєю фотогенічністю... та і все скажите ви... а ні, як завжди всьому свій час. Друга світлина виявлена зовсім недавно, пару років тому, з таємничим підписом про 41-й рік... спочатку зображене пройшло в мізках рикошетом, але залишився якийсь тьмяний малесенький слід в спогадах. І ось сьогодні порівняв ці дві світлини і... ось такий результат вийшов в кінечному порівнянні. Очкарик на двох світлинах це одна і та людина... схожа місцевість... пора року... форма окулярів... вік фельфебеля.
ПОРІВНЯННЯ... для тих, кого "сомнєнія тєрзают". Світлини, які йшли разом з першим фото десятирічної давнини... залізничний насип та дерев,яний паркан як на світлинах з району Жуків острів.
Оперзведення № 043 штабу Київського УР до 06.00 5.8.41 р: ... Група загону генерала Матикіна, що діє на лівому фланзі оборони в районі хутора Мриги - відтіснила противника за протитанковий рів. Захоплено документи 2 офіцерів, 8 велосипедів та 2 мотоцикли. Втрати: 1 убитий та 6 поранено. Але так здається, виходячи з накопаного в лісі та назалізяччиному там, що 101-й ще був дієздатним на 5 серпня та все ще знаходився під контролем більшовиків.
З оперзведення № 044 штабу Київського УР до 20.00 5.8.41 р: «...Зведений загін генерала Матикіна обороняв рубіж: (викл.) Ходосівка, хутір Мриги, вів бій увесь день із противником. У результаті, хутір Мриги зайнятий противником, а також острів ( насправді це НАПІВострів території Дач Совнаркому - нинішнє "зазеленопаркання"! - Примітка), що на вигині р. Конча /2874/. Загін Матикіна посилений групою 557-го СП, 6-ю ротою 600-го СП та батальйоном ВДБ, займає: північно-східні схили висоти 100.5 і дороги, що йде на південь від висоти 1 км». "Переможний" наступ на район протитанкового рову до 06.00 ранку 5 серпня, до 20.00 закінчилась повним захопленням німцями 1-й лінії оборони 14-го БРО та відступом більшовиків на 2-гу лінію - ДОТи № 107-108-109. Це саме вузьке місце на території БРО - від лісистих боліт заплави річки Вета до урвища річки Конча та далі - заплави р. Дніпро. Як видно по помітках на робочій мапі штабу ПЗФ, та по нинішніх залишках позицій та знайденому залізяччю залишиних протиборчими сторонами в 41-му, практично все ЗБІГАЄТЬСЯ!
Район на північ від висоти 100.5, він же «Солодкий Бугор», здається, що під час детонації 33-я могла бути одягнутою в уламкову «сорочку» – події в районі опівдня 8 серпня.
Це було раніше.... #48 Кілька днів потому, вкотре переглядаючи ЕБЕЙ, чомусь інстинктивно витяг світлину, що справа, а зараз придивився і ось що виходить... Стверджувати не буду, але дуже схоже на те, що «А» - одна і та ж людина, форма рослинністі бороди з виразною формою вус, шинель + пілотка... що і природа заплави Дніпра в районі 14-го БРО аж до Віти Литовської.
№ 107 після невдалого підриву німецькими саперами... зірвало тільки крушку бронебашти, але цей підрив здійсьнювався вже після бойових дій - після 8 серпня.
Колись було дуже хитке припущення, що на цій світлині був відображений момент кінцевої фази штурму КНК № 106 з 14-го БРО... В дійсності саме так була розтрощена стіна навколо східної амбразури капоніру... з повним знищенням після підриву накладними зарядами правої внутрішньої частини амбразури. Але, на жаль, навколо 106-го під час бойових дій росли старі дуби, які повинні були б потрапити в кадр... та і соснової посадки не було зовсім... орільйон не такої форми... а світлина дуже показова.
