Почитаем Reibert

От на такому ви, панаєхавшіє, си палите.

 

Так ніколи не ховалися щоби палитися. Це лише суєри з волинських болот лізуть по халявні квартири.

 

Топите их всех! (с)

 

Лачплесис своих узнает.

 

Невже і в вас в болоті
Кохаються у злоті?)(

 

Там фішка в наступному. Гоголь був знавець звичаїв та обрядів. У ніч перед різдвом був строгий піст, дехто взагалі не їв. Скоромне заборонялось. Тому Пацюк і хотів напакувати святенника вакулу варениками зі сметаною та ще й шкварками. Також в піст не благословлялось сексуватися, тому незрівнянна солоха і бавилась тоді зі всім начальством.

 

Це вже в минулому. Піст вже не кожен тримає. Це справа особиста, крім того дітям та хворим його можна не дотримуватися, а ще в піст горілку не можна пити, але-ж пили.... Солоха наливала...

 

Тут как бы самому увернуться от бомб.

 

Двісті років тому це було доречно. Тут же ж пристойний історичний форум. Хоча і не без вчоньіх та образованньіх.

 

І ще.
"Качумай свої галицизми!" )(

 

А ще Пацюк був запопожцем та мав "васервагу"

 

http://what.in.ua/page/shanovnij-pacjuk-arhetipy-ukrainy

 

Горілку можна, вона пісна.

 

Короче один из "характерников".

 

Та закусувати "білою рибою". Суера не кличемо...

 

Вареники з шкварками? Ви їх часом, шановний, з галушками не переплутали?

 

"І сказав Яфет що по двісті не вред,
І добавив Сім: хай по триста всім."(с)

 

А у кого-то позавчера был праздник, но промолчал словно дохлый мыШ....

 

Это галушко-вареники, обрезанные.....

 

Майже ні. Пацюківська сметана - скоромна в будь-якому вигляді.

Тут помітив Вакула, що ні галушок, ні діжки перед ним не було; а замість них стояли на долівці дві дерев'яні миски; одна була повна вареників, друга сметани. Думки його і очі мимохіть звернулися на ці страви. "Подивимось", казав він сам до себе, "як це буде Пацюк їсти вареники. Нахилятись він, певно, не схоче, щоб сьорбати, як галушки, та й не можна: бо треба вареника спершу вмочити в сметану".

Тільки він устиг подумати це, як Пацюк роззявив рота; подивився на вареники і ще більше роззявив рота. Тоді вареник вискочив з миски, шубовснув у сметану, перекинувся на другий бік, підскочив угору і якраз потрапив йому в рот. Пацюк з'їв і знову роззявив рота, і вареник таким самим способом помандрував знову. А його тільки й роботи було, що жувати та ковтати.

"Бач, яке диво!" подумав коваль, роззявляючи від здивування рота, і ту ж мить помітив, що вареник лізе і йому в рот і вже помастив губи сметаною. Відіпхнувши вареник та втерши губи, коваль почав роздумувати про те, які дива бувають на світі та до яких тільки мудростей доводить людину нечиста сила, зауваживши при тому, що один тільки Пацюк може допомогти йому. "Вклонюсь йому ще, хай розтлумачить як слід… Однак, що за чорт! таж сьогодні голодна кутя, а він їсть вареники скоромні! Який з мене справді дурень, стою тут та гріха набираюся! назад!" і побожний коваль прожогом вибіг з хати. )(