абсолютно ВСІ балони по правилам заправляють 80% від ємності...в 50л балон заправляють 40л.. в атомобільних балонах стоїть відсікач що має відсікати при 80%...правда поголовно його накручують до 100%... ну і по правилам балони повинні проходити періодичну перевірку високим тиском...правда хто їх перевіряє..
Я так розумію, що цей камінофен з примусовим нагнітанням повітря, тому і може використовувати скорочений димохід? Чи може він працювати з вимкненим нанітаючим механізмом, як звичайний камінофен, тобто без ел.живлення?
і на скільки балона 50 л. хватить для отопленя ? при ціні газу 35 грн +40 л =1300 грн, при потужності газового обігрівача 3 квт -220 грм/год в 50 л. балоні 21 кг (повному)
Ну а если смотреть не на полный обогрев квартиры,а частичный.Как вариант; простыни с подогревом,работают от адаптеров.Были у меня и куртка с подогревом,и носки,работают от акумов или батареек.
Простирадло з підвгрівом є, і це непоганий варіант. Але від 220. Мені переробляти на 12В немає сенсу, бо ще того року встановив конвертор+акумулятор на 9кВт, бо задовбали відключення. Будь-який ел.нагріваючий прилад, все одно витратить оду і ту саму потужність з мережі/акумулятора/генератора, щоб віддати одну одиницю тепла. Тобто віддав 1кВт тепла, забрав 1кВт ел.енергії. Дива не буде. У мене єдина проблема: де брати енергію для акумулятора, якщо в мережі її не буде?
Тут широке поле для обговорень. Залежить від типу ТН. Якщо брати квартиру, то буде воздух-воздух. У цьому випадку, при мінусових температурах назовні, він також буде працювати за схемою 1:1
Це не зовсім так, звісно єфективність знижуеться, але не 1:1. В Норвегії, Канаді, на Алясці це було б геть не ефективно, в той час як там цю технологію (air to air) застосовують дуже широко.
Там де повітряний нагрівач 2 кВт. не зміг нагріти більше 17 С°, кондюк який споживає 1 кВт. нагрів до 21 С° та надалі працював з перекурами. Для мене все очевидно...
А если бы поставили вентилятор рядом с обогревателем быстрее бы прогрелось помещение. У кондюка скорость прогрева помещения выше за счёт премещения воздуха. А кпд сильно зависит от наружных условий.
Не для того щоб сперічатися, просто делюся результатам спостережень. В мене кондюк за паспортом повинен брати 0.5кВт в режимі охолодження. За фактом, він тягне від 0,7 до майже кіловату. Звісно, ще не постійний режим роботи, бо інвертор, тож може усереднений результат десь ті 0,5 і дає. Але якщо споживання ел.енергії я можу вміряти, то генерацію тепла/холода, щоб порахувати ефективність - ні. На ютубі бачив ролики, там люди вимірювали факичні показники на ТН повітря-вода, встановлюючи лічильник тепла на трубу та окремий лічильник ел.енергії на вхід ТН. З системою повітря-повітря такого не зробити.
О-о-о ... такий ровер мати то й опалення не треба ... Зимою підключив до ящика, щоб дружина могла дивитися свій улюблений турецький серіал на 350 серій, і дивишся ... дві серії ти ровер крутиш, дві серії вона ... і зігрілися, і серіал не пропустили ... а враховуючи що наші жінки дивляться по кілька таких серіалів на добу, то замерзнути точно не замерзниш без опалення... Хіба що не виспишся за зиму, крутячи педалі ... ...
можно установить хорошую буржуйку - это не проблема. проблема - правильный дымоход. как вариант - бензогенератор на балкон и тепловентилятор. он прогреет быстрее. перед утеплением квартиры осмотреть ее тепловизором и выяснить слабые места. для освещения, помимо светодиодных светильников, я сделал несколько масляных ламп на вазелиновое масле.
Спробував розібратися в темі автономних автомобільних опалювальних приладів. Повітряні на перший погляд привабливі, але як його ставити в квартиру - не дуже зрозуміло. Бо потрібно підводити повітря для його роботи ззовні, та відводити продукти згорання назовні. Фактор шуму також присутній. Потім, вирішив подивитися як ця проблема вирішується в домах на колесах. Здебільшого, там використовуються системи повітряного оплення з примусовою циркуляцією повітря. Вже трохи креще, але все ж трохи не те. Потім, згайшов інфу про систему опалення Alde яка використовує в якості теплоносія рідину. Єдиний недолік (не системи, вона крута) - моделі що випускаються працюють на газу або ел.енергії. Тобто на дизелі/бензині немає. Але, сам принцип роботи системи яка використовує рідину в якості теплоносія, нічим не відрізняється від того ж передпускогового нагрівача Webasto або аналога. Треба лише зробити відповідну обв'язку: провести труби кріз стіни балкон-кімната, та встановити в кімнаті радіатор опалення. Ну і звісно, вивести ел.живлення на балкон. І от тут вже можна обирати між бензиновим або дизельним приладом. Як приклад, технічні характеристики та розрахункова вартість години роботи для Webasto Evo Thermo Start 5kW diesel 12V Споживання: Паливо 0,31-0,495л/година Ел. (без цирк.насосу) 12-21Вт (12V) Потужність часткова/повна 2,5/5кВт Макс час роботи: 60хвилин Об'ємний поток цирк.насосу: 200л/годину. Мінімальна кількість рідини у ситстемі: 1,5літри Перехід з повной потужності на часткову: при 55С Припинення горіння: при 80С Дизпаливо вартість 57грн/л = 17,67-28,22грн/година З плюсами нібито зрозуміло. Хто бачить які недоліки такого варіанту? Може тут є люди які професійно стикаються з Webasto та аналогами, та можуть щось порадити або додати конструктивну критику?
Іноземці, які приїхали до Японії взимку, дивуються, що опалення немає ніде. При цьому в північній частині, особливо на Хоккайдо, холодно, мінусові температури. Але опалюється лише 3-5% від багатоквартирних будинків та громадських будівель. Але ж Японія — одна з найбільш високотехнологічних країн. Чому ж тут не вирішено питання тепла? Як вийшло, що взимку японці живуть у холодних будинках? Як вони пристосувалися до такої особливості своєї краіни. Взимку у Японії клімат далеко не арктичний. У навколишніх морях багато досить теплих течій, а горах — гарячих мінеральних джерел. Проте в січні на Хоккайдо температура тримається у межах мінус 7-15 градусів. На південніших територіях архіпелагу температури теж мінусові. Заморозки на островах бувають і навесні, і восени. Уявити в Україні відсутність будь-якого опалення при негативних показниках на градуснику складно. У Японії це — норма. Але чому? Спочатку відсутність опалення у традиційних японських будинках пояснювалася двома причинами. На островах висока сейсмічна активність. Капітальні споруди з товстими стінами, теплоізоляцією та печами чи камінами тут протрималися б лише до найближчого поштовху. Перебудовувати – неефективно. Тому японські будинки робили дуже легкими. Тонкі розсувні стіни, всі предмети, включаючи жаровні – переносні. При невеликих поштовхах з таким будинком нічого не станеться. А за сильних — їх легко звести заново. Друга причина – на території Японії просто немає достатнього запасу природних копалин. Такої кількості вугілля чи дерева, щоб топити всю зиму, на островах немає. Тому традиційно японці звикли холодні зимові дні просто перечікувати. Теплі ковдри, невеликі жаровні, гаряча японська лазня у вигляді бочки офуро дозволяли пережити холодні дні та ночі без опалення. Характерний столик , укритий зверху теплою ковдрою з підігрівом знизу – одна з таких традицій. За старих часів його називали ірорі, під ним у нішу клали в жаровню вугілля. Прикриваючи коліна ковдрою ірорі, людина грілася за столом. Сьогодні в ході модифікація – котацу з нагрівальним елементом у стільниці. Але чому опалення не з’являється у сучасній Японії? Будинок – не фортеця Крім традицій у укладі побуту перешкоджають цьому ті ж проблеми. Японці навчилися будувати багатоквартирні сейсмостійкі будинки. Але проводити до них централізоване опалення — безглуздо. Труби порве найближчим малозначним поштовхом, якого мешканці можуть навіть не помітити. Центральне опалення є тільки на північному краю Хоккайдо. 3-5% найдорожчих та елітних кондомініумів створюють автономні газові котельні. Але проводити масштабні газопроводи до житлового сектора — небезпечно з тієї ж причини. І дорого всі природні ресурси в Японії в дефіциті. Тому більшість японців просто змирилися із зимовими холодами. Звичайно, сучасні будинки на архіпелазі краще тримають тепло, ніж приватний сектор із перегородками з бамбука та паперу. Але взимку в квартирах близько плюс 9-14 градусів. Холодна економіка Користуватися для опалення електрикою японцям не дозволяє її дорожнеча. Включити кондиціонер на обігрів або поставити тепловентилятор, електричний радіатор можуть дозволити собі лише дуже забезпечені люди у своїх будинках. А у багатоквартирних їх просто може не витримати проводка. Через сейсмоактивність їх не намагаються розрахувати на десятиліття експлуатації. Тому проводку створюють досить економічну. Японці знайшли свої способи впоратися із ситуацією. Тут в ходу інфрачервоні килимки-обігрівачі з низьким споживанням енергії, ковдри, що підігріваються, домашній одяг у формі довгого светра або пончо-пледа та інші лайфхаки для підтримки тепла У провінції можна досі побачити гасові та масляні жаровні та обігрівачі.
У липні попит на обігрівачі усіх типів на онлайн-ритейлері Rozetka зріс у 20 разів. Про це йдеться у повідомленні Rozetka. У компанії це пов'язують із очікуваннями щодо складного опалювального сезону. "Через війну та пов’язані з нею прогнози експертів щодо майбутнього опалювального сезону українці почали готуватися до зими раніше", - заявив директор із маркетингу Rozetka Євген Образок. За його словами, саме цим і зумовлений підвищений попит на обігрівачі усіх типів вже у липні. "Такий ажіотаж є для нас безпрецедентним", - зазначив Образок.
Японців я курив в першу чергу. Вони гріються подібними штуками https://www.dainichi-net.co.jp/en/products/ Тобто повітряний обігрівач на рідкому паливі. Розумію що японці, але все одно якось лячно паливо в хату тягнути.
