Про глушники

Щодо покриття глушника нітридом титану з теми:
https://reibert.info/threads/predlagaju-uslugu-pokrytija-nitridom-titana.960994/page-6



Alexmusel
Глушник виготовлено з чорного металу. Після використання дуже окисляється. Якщо покривати хромом, то потрібно спочатку міднити. Товщина покриття не дасть зібрати, ну і хром, скоріш за все швидко вигорить. А нітрид титану повинен триматись. А зверху «позолота» закриється фарбою. Після покраски виглядає так.
Я тому і зупинився на цьому покритті, що воно дуже стійке. Воно знімається лише плавіковою кислотою.

 

питання в тему: скільки літрів газів виділяеться при згоранні стандартної навіски пороху набоя 308 калібру, і чи мае відношення при згоранні пороху тиск у у обемі якому він згорае на утворення кількостиі газів, простіше кажучи чи е різниця коли порох згорае на відкритому повітрі і у замкненому просторі з наростаючим тиском, чи впливае це на об"ем газоутворення

 

Где то слышал что у танкистов в момент выстрела из танкового орудия в наушниках шлемофона проссходит что-то типа щелчка на специальной частоте, и слух екипажа не страдает от грохота орудийного выстрела, может ето и сказка я не танкист ХЗ

 

Если мелко серийное производство но основная часть это оборудование материалы. А стоимость ЧПУ станка, что у нас, что в Америке одинаковая, вернее у них это оборудование дешевле

Это да. Я заметил подготовляющее большинство хочет самую дешевую вещь, но при этом требования как ферари.

 

А такого к сожалению не бывает

 

если говорить о работе этого камрада, то у него золотые руки.
все по заказу и как угодно.
качество на высоте.

 

есть друзья танкисты, командиры танков, спрошу об этом.
самому стало интересно.

 

наушники активные называется, все легко и просто, в тирах их полно.
так вроде все слышно (немного приглушенно конечно) а при выстреле (громкий-резкий звук) там чет клац и ничо не слышно.

 

Ну нарешті цікаве питання з'явилось. І саме головне реально в тему.
Ваше питання тут коректніше ставити трохи в іншому руслі. Варто задатися, на мою думку не об'ємом, а масою гарячих газів, що утворюються під час згорання порохового заряду. Чому так... Бо я підозрюю, що Вас цікавить об'єм цих газів при атмосферному тиску... Якщо повніше відбудеться згоряння пороху, то і маса гарячих газів буде більша. Відповідно і приведений об'єм газів, що утворились внаслідок горіння пороху також. Є поняття для порохів "оптимальний тиск горіння". При такому тиску він має майже весь згорати..При атмосферному тиску згорає не весь порох.

 

Ну конечно, кто бы сомневался что это заинтересует именно Вас. А кое-кому уже страшно от одной мысли, что в этом уравнении, нужно будет учитывать длину ствола, наличие глушителя и еще чего нибудь ...

 

Хм ... значит производители в этом вопросе явно отстают и есть поле для деятельности и для самопального новаторства?

Вот кстати на видео, не очень понятно, глушитель двухсекционный или его специально сделали из двух частей чтоб чистить легче было?
Непонятно ...
youtu.be/Jtr1EbufFHU

 

К чему єтот сарказм?

 

Наглядная разница между сверхзвуковыми и дозвуковыми патронами:

 

Это скорее самосарказм. А к чему? Да наверно к тому что это таки будет не просто рассчитать. Очень не просто. А лично я бы ограничился "формулой" что "порох сгорает не весь" на открытом воздухе, а значит будет больший объем и масса именно из ствола. Кароч, да ну нафик ... это всё слишком сложно

 

В настоящее время не реализуемо. Источник звуковой волны точечный, а подавление необходимо реализовать когерентное и охват свыше 120%, и это если на плоскости. Причём уровень эффективности устройства, будет зависеть от числа охватывающих микроисточников встречных волн, и ещё надо как - то реализовать синхронизацию, и избежать воздействие друг на друга этих источников...

 

Что именно? Обьем газов, вьіделяемьіх от сгорания известной навески пороха при нормальньіх условиях??? Да єти величиньі, уверен, в справочниках соответствующих имеются, просчитанньіе давно.

 

Так наверно уже и компьютерная программа имеется. И на каком-нибудь сайте можно вести данные, и оно там само посчитает.
Но это только теоретически. А доказать сможете? Физически перепроверить такое возможно? вот то то и оно. Теория)))

 

Выше Олег упомянул это : "оптимальний тиск горіння"
Отсюда вопрос, с глушителем но при коротком стволе давление оптимальное или нет? А на длинном стволе но с глушителем с газоразгрузкой тоже, или нет?

 

Честно говоря, мне єто не особо нужно.

 

Мне тоже

 

Не думаю, що тільки мене. Це ж цікава річ.
Питання... Чому ви вважаєте, що варто рахувати під час розрахунку приведеного обєму газу, що утвориться в результаті горіння пороху довжину ствола та зважати на наявність чи відсутність глушника? Ми ж тут не рахуємо затрати на роботу порохових газів і не визначаємо ККД пороху.
Якщо ж переключитись на роботу порохових газів, то за звичай прийнято вважати, що на роботу по виштовхуванні кулі витрачається до 40% енергії від згоряння пороху. Всю іншу енергію (за виключенням пару відсотків треба в ідеалі локалізувати та охолодити глушником. Тобто заставити виконати роботу і там ще. От і рахуйте...

 

При формировании избыточного давления (длинный ствол и препятствия для газов), наверно/возможно будет превышен уровень "оптимального давления окисления/горения пороха" и как следствие, будет ниже КПД, и далее будет не полное сгорание, а это значит что масса выделившегося газа будет меньше чем при идеальных условиях.
Блин, ну зачем я в это полез? Ну нафик)

 

Ви дещо помиляєтесь. Згадайте скільки часу горить порох і який час куля рухається в стволі і вам стане зрозуміло, що ствол, а тим більше глушник не бере участі в формуванні оптимального тиску горіння пороху. В стволі восновному йде розширення газів, що утворилися під час згоряння. Вони там вже виконують роботу по руху кулі назовні, втрачаючи енергію, дещо йде на тертя, частина проривається між кулею та стволом за кулю, частина нагріває гільзу, ствол і охолоджується в процесі цього. Разом це десь той відсоток, що я написав. Це якщо говорити про болтовик, де нема процесу виконання роботи і на перезарядку.
І взагалі, щоб постійно не вираховувати складні перехідні термодинамічні процеси під час цієї роботи розрахунки деяких термодинамічних перетворень замінюють коефіцієнтами. Деякі методики говорять про те, що навіть нагрівом ствола можна нехтувати, прийнявши, що ствол не нагрівається.. наче б то в ньому відбувається адіабатичний процес. Коротше.. всі нехтування в процесі розрахунку вони потім компенсують коефіцієнтами і це просто збільшує на певний відсоток здійснену роботу загалом і виходить разом десь до 40%... Що більш менш корелюєттся з розрахунками по "десятиповерховим формулам". ККД порохів стали табличними значеннями. Всі "невідомі" для певної унікальної конструкції, або "небажані / складні в розрахунку" параметри компенсуються коефіцієнтами під час розрахунку. Нам простіше вважати, що для глушника залишається 60% енергії пострілу. Якщо хочете перестрахуватися, то вважайте, що там 65%.. От схоже, що саме цей відсоток енергії треба глушнику перетравити якось у болтовику.. А от якими методами, то вже друге питання. Хтось йде в теплопередачу з "головою" використовує дюраль, хтось хоче змішувати потоки просто протинаправленнями потоків використовуючи цей прийом в схемі Рефлекс (як АСЕ) хтось розраховує при цьому на таке поняття як ежекція, хтось розтягує таймінги.. Хтось комбінує (і це оптимальніше).
Коротше...кожен "своє болото вихваляє".. і не забуває "некрасиво говорити про іншого" при цьому.
Я ж кажу...тема цікава..

 

напёрсточники уже глушаки делают

 

Точно, поток вырвавшихся за пулей раскалённых газов свободно стравливаются, разгружаются без всяких там лабиринтов, через кострукционные окна глушителя преобразовывая грохот в ультрзвук, осталось как-то в глушак интегрировать с десяток ультразвуковых свистков