Знайдено унікальне кольорове відео похорону Е. Коновальця в Ротердамі! Неймовірна річ! Осередок Української Культури i Освiти (Ukrainian Cultural and Educational Centre у Вінніпезі (Канада) має в своїх фондах великі комплекси історичних документів. Особливістю цього архівного центру є те, що він був створений у 1944 році і починав формуватися з документів міжвоєнного періоду, "вбираючи" в себе і "свіжі" спогади учасників Визвольних Змагань 1917-1921 рр., і спогади про повстанську та підпільну боротьбу на Українських землях в 30-х роках ХХ століття. Заснування й свiй розвиток Осередок завдячує Українському Нацiональному Об'єднанню (УНО) й таким особам як Тетяна Кошиць, д-р Павло Маценко, д-р Микита Мандрика, д-р Тимiш Павличенко, сенатор д-р Павло Юзик, Володимир Климкiв та багатьом iншим. Тут зберігаються особові фонди: Василя Авраменка, Iвана Боберського, Докiї Гуменної, довголiтнього мера Вiннiпеґу Стефана Дзюби, 8 коробок особового фонду засновника УВО й ОУН Євгена Коновальця, Олександра й Тетяни Кошиць, Павла Маценка, Микити Мандрики, 4 коробки особистих документів відомого політика і вченого Євгена Онацького, а також архiв Ліги Українських Полiтичних В'язнiв, та багатьох українських установ та органiзацiй. Також у Вінніпезі існує Вiйськово-Iсторичний Музей в Архiві УВАН (Ukrainian Academy of Arts and Sciences in Canada). На фото: кадр з відео похорон Є.Коновальця. Ймовірно це - Ольга Коновалець та Юрій Коновалець. Звичайно, для Центру досліджень Визвольного руху пріоритетом досліджень був архів Євгена Коновальця. Там зберігаються квитанції про переїзди і проживання за кордоном, юнацькі фото, примірники газет "Сурма", листи, і, навіть цигарки марок "Українські" та "Київ", очевидно, привезені підпільниками зі Східної України. На відео зафіксовано підготовку до похорон, під'їзд представників українських делегацій, покладання вінків до труни Коновальця та прощання з ним. Опрацювання відео дасть можливість ідентифікувати зафіксованих на ньому людей. Уже тепер очевидно, що там є дружина Полковника - Ольга Коновалець, його син Юрій, а також, можливо, тодішні члени Проводу ОУН. Після дослідження відео доцільним буде змонтувати фільм для використання його у просвітницьких заходах. Також, в майбутньому є потреба дослідити й інші відеозбірки архіву, адже, за словами п. Софійки Качор їх дуже багато. Цілком можливо, що в них зафіксовано і живого Євгена Коновальця. Тож, варто створити програму, спільно з Лігою Українців Канади для пріоритетного дослідження кінофондів, пов'язаних з українським Визвольним Рухом в архіві Осередку Української Культури i Освiти. Копії знайдених відеоматеріалів будуть належно описані й поповнять фонди Архіву Центру досліджень визвольного руху та Архіву ОУН в Українській Інформаційній Службі-Лондон. Та найбільший інтерес викликали 4 бобіни кінодокументів, підписані, як "похорон Євгена Коновальця, 1938 р." Директор Осередку п. Софійка Качор люб'язно надала у розпорядження ЦДВР електронну копію однієї бобіни, яка складається з трьох відеофайлів, один з яких кольоровий. Об'єм знахідки складає 334 МБ. http://ounuis.info/publications/item/59-znajdeno-video-poxoron-ekonovalczya.html
