Останній Ювілейний Апель Стрільців Стрілецька традиція Згідно з природним законом життя, всі Українські Січові Стрільці вже відійшли у Вічність. Учасників Листопадового Зриву 1918 р. вже між нами немає. Але вони зустрінулися ще раз у 1974 році, щоб відсвяткувати 60-річний Ювілей УСС-ів та одночасно врочисто провести свій власний Останній Стрілецький Апель. Тепер нам неможливо дізнатися, як саме відбулися 60-ті роковини УСС-ів у Філядельфії, США, де існувала тоді не найбільша, але головна, станиця і також квартира Головної Ради Братства УСС. Знаємо, що святкування відбулися в неділю 13 жовтня 1974 р., що присутніх там УСС-ів було 31, але на превеликий жаль, не маємо в руках ніякого протоколу чи звіту, який описав би нам ті історичні дії останньої рештки цієї Останньої Сотні. В тому часі, 1974 року, в усьому вільному світі нараховувано лише 81 членів у десятьох станицях, а саме: в США – Ню Йорк (22 члени), Чикаґо (10 членів), Філядельфія (8), Клівленд і Детройт (4); а в Канаді – Торонто (17), Вінніпеґ (7), Монтреаль (5), Едмонтон (3); та Арґентина (5). В Австралії і Німеччині всі члени Братства УСС вже були померлі і там Станиці були зліквідовані. А щодо тих УСС-ів які ще залишилися здорові, то похід їхньої Сотні за волю і долю України остаточно закінчився після з’їзду в Філядельфії 1974 р. Десять останних Станиць, які 34 років тому ще були активними, є до цього року (2008) теж всі зліквідовані. Хоч конкретних інформацій нам бракує, формальна частина того з'їзду без суміву відбулася згідно із вкоріненою стрілецькою традицією. А ця традиція є описана в 24-ому розділі книги історії УСС-ів, який знаходиться на цьому сайті під заголовком ‘’40-річчя УСС’’. Подаємо опис подібних святкувань, які відбулися 20 років раніше, у 1954 р., з нагоди 40-річного Ювілею УСС. Самі ж Українські Січові Стрільці, яким доля дозволила дожити свого 40-річного стрілецького Ювілею, відсвяткували його Ювілейним Апелем. Відбувся він 11. вересня 1954 року, в одній і тій самій годині і мінуті. Цей Апель мав чисто внутрішній характер і був призначений тільки для УСС. Головна Рада Братства УСС видала наказ придержуватися точно часу і тексту Апелю. В означеній годині провідник Апелю засвічує свічку, командує "позір", і читає: "В цю хвилину всюди, де дійшов наказ Головної Ради Українських Січових Стрільців, стоять товариші зброї на "Позір", 1. На пам'ятку дня вимаршу Українських Січових Стрільців на поле бою за волю України. (Всі співають "Гей у лузі червона калина"). 2. На віддання пошани товаришам, що впали в боях, згинули по в'язницях, померли в службі українському народові. (Одно-хвилинна мовчанка). 3. На засвідчення, що Українські Січові Стрільці готові все і всюди служити вірно тій ідеї, для якої пішли в 1914 році в бій. (Всі співають - Національний Гимн). Після того провідник каже: "Апель скінчений". Гасить свічку і командує: "Спочинь". Хто не міг бути на спільному Апелю, мав у себе вдома засвітити свічку, стати на "Позір" і відбути однохвилинну мовчанку. Незвичайна форма Ювілейного Апелю скромна, проста й коротка, відзеркалювала вояцькі чесноти УСС, якими вони відзначалися в часах боєвих дій. А одночасність проведення його ще більш злучила в одно тіло розсіяних по всьому світі побратимів, тієї "Останньої Сотні" Українських Січових Стріцьлів. Не трудно уявити собі, що останній Стрілецький Апель у Філядельфії мав ідентичну форму. Проте, на жаль, прізвище того, хто запалив останню свічку, дав наказ станути на "позір", а провів Апель, правдоподібно залишиться невідомим.
