Василь Макух - людина-смолоскип

Сьогодні, 5-го листопада, минає 44 роки, коли у 1968 році в Києві на Хрещатику бувший вояк УПА Василь Макух здійснив акт самопожертви протестуючи проти колонізації та русифікації України та проти совєтського вторгнення в Чехословаччину.

"Київ в цей час готувався до зустрічі найбільшого большовицького свята — річниці, так званої, жовтневої революції. Місто прикрашали портретами «вождів», гаслами та червоними прапорами. Міліція та переодягнені в цивільне кагебісти несли патрульну службу, забезпечуючи громадський порядок. Хрещатик був переповнений людьми. І раптом перехожі побачили, як із під'їзду будинку 27 (біля Басарабського ринку) вибігла охоплена вогнем постать і проспектом залунали слова: «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!». Живий смолоскип, а був це Василь Макух, привернув увагу всіх, хто тоді опинився на Хрещатику. Міліціонери намагалися погасити вогонь, але це їм не вдалося. Грубо почали розганяти людей, щоб було якнайменше свідків цієї безпрецедентної події. Врешті, знесилена від болю, постать упала. Хтось прикрив її шинеллю. Примчала карета швидкої допомоги. В лікарні медики отримали наказ від каґебістів — за всяку ціну врятувати життя жертви самоспалення. Не тому, що для них життя цієї людини мало якусь вагу, а для того, щоби вивідати, чи належала вона до якоїсь націоналістичної організації. Але лікарям не вдалося зробити нічого, Василь, так і не прийшовши до тями, помер.

То був перший у новочасній історії Европи акт самопожертви проти національного гноблення. Той самий шлях мученицького протесту згодом обрали: Ян Палах (Чехословаччина, січень 1969 року), Ілля Ріпс (Латвія, квітень 1969 року), Ромас Каланта та його послідовники (Литва, травень 1972 року), кримський татарин Муса Мамут (1978 рік). Подвиг Василя Макуха повторив Олекса Гірник, який 21 січня 1978 року, у 60-ту річницю проголошення УНР, він спалив себе на Чернечій горі в Каневі на могилі Тараса Шевченка в ім’я захисту української мови.

Василь Макуха народився 14 листопада 1927р. в с. Карів Рава-Руського, нині Сокальського р-ну Львівської обл. у національно свідомій селянській родині.
В 1944 році вступив до лав УПА. Його призначили у військову розвідку, в якій діяв під псевдом «Микола»... 14 лютого 1946р. відділ «Завірюхи» отримав наказ перейти кордон. У часі виконання завдання відділ зупинився на хуторі Соснина (біля села Бутини) Великомостівського району. «Микола» разом із повстанцем «Білим» розвідували навколишню обстановку, щоб встановити місце дислокації загону МВД, однак наштовхнулися на совєтських прикордонників і вступили з ними в перестрілку. В часі цієї збройної сутички Василя Макуха було поранено — одна із куль спричинила перелом правої ноги вище коліна…
Непритомним опинився 15 лютого 1946 р. у стінах Великомостівського районного відділу МВД. Перейшов важке слідство у Львівській тюрмі № 4 (сумнозвісні «Бригідки»), і 11 липня 1946 р. Військовим Трибуналом Львівського гарнізону за ст. 54-1"б" та 54-11 Карного Кодексу УССР був засуджений на 10 років каторжних робіт із обмеженням у правах на 5 років та з конфіскацією належного йому майна (кримінальна справа П-27504). Термін ув'язнення відбував у Дубровлазі (станція Потьма Мордовської АРСР) та в концтаборах Сибіру.
18 липня 1955р. був звільнений з ув'язнення і висланий на спецпоселення.

6 листопада 1968р. в Києві вчинив акт самоспалення на знак протесту проти колоніального становища України та окупації Чехословаччини. Похований на кладовищі у Дніпропетровську, де мешкав після заборони совєтської влади повернутися на Західну Україну. Залишив по собі дружину Лідію, яка також мордувалася у совєтському концтаборі, та двох дітей – Ольгу (1960 р.н.) і Володимира (1964 р.н.)"

http://tyzhden.ua/History/34776
http://uk.wikipedia.org/wiki/Макух_Василь_Омелянович

Світлини:
1 - самоспалення;
2 - Василь Макух (перший зліва) з родиною після повернення з ув'язнення, с. Карів (1957р.);
3 - Василь Макух з дружиною Лідою та дочкою Ольгою (1962р.);
4 - Сім'я Василя Макухи (зліва направо): дружина Лідія, дочка Ольга, син Володимир та Василь Макух (1963р.);
5 - Василь Макух з родиною.

Слава Герою!

Сотвори Йому, Гсподи, вічную пам'ять...

 

Прохання писати, хто має ще якісь матеріали або фотки по темі.

Не гнівайтесь, але це трохи не той розділ, щоб просто писати - Слава Герою!
Я вас розумію і вдячний. Проте, давайте по суті.