Українці, які стали кавалерами найвищих військових нагород країн Європи та Нового Світу

Хрест Вікторії. Володарем найвищого ордену Британії, заснованого після Кримської війни, серед 14 іноземців став й українець

Капрал Пилип Коновал

Спойлер

Найвищу британську нагороду Хрест Вікторії, засновану до перемоги в Кримській війні, досі відливають з металу луганських гармат. А серед кавалерів ордена є й українець, пише Валерій Снєгірьов у №14 журналу Корреспондент від 11 квітня 2014 року.

У квітні 1854 року, 160 років тому, розпочалася Кримська війна. А через два роки, у березні 1856-го, в Парижі був підписаний мирний договір. Росія повертала Туреччині Карс, отримуючи натомість захоплені у неї Севастополь, Балаклаву та інші кримські міста.

Чорне море оголосили нейтральним, тобто відкритим для комерційних суден і закритим для військових кораблів, із забороною Росії та Османській імперії тримати там військові флоти й арсенали. Судноплавство по Дунаю стало вільним, для чого російські кордони відсунули від річки, а частину російської Бессарабії з гирлом Дунаю приєднали до Молдавії.

Росія також позбавлялася наданого їй Кючук-Кайнарджийським миром 1774 року протекторату над Молдавією і Валахією і виняткового заступництва над християнськими підданими Османської імперії.

Британській короні Кримська війна, навпаки, приносила здебільшого приємні новини та враження. Жителі Туманного Альбіону, дізнаючись про нові славні перемоги, з гордістю відчували себе англійцями. Не дивно, що на пам'ять про Кримську війну у них залишилася не тільки шапка-балаклава і кофта реглан, а й орден, який до цього часу вважається найвищою військовою нагородою країни.

З орденом на ешафот

Нагороду заснувала королева Вікторія у 1856 році для тих, хто здійснив героїчні подвиги і довів відданість батьківщині – як військовослужбовців, так і цивільних осіб, які підпорядковуються військовому командуванню. Назвали її ім'ям королеви – Хрест Вікторії.

Орден виконаний з бронзи, на його лицьовому боці зображений лев, що стоїть на короні, і стрічка зі словами За доблесть (For Valour). Хрест кріпиться до одягу за допомогою колодки, вкритої муаровою стрічкою малинового кольору.

Розповідають, що заснування нагороди пов'язане з відвідуванням королевою у 1855 році параду калік і поранених англійських солдатів й офіцерів, які повернулися з Криму. Перше вручення відбулося 26 липня 1857-го в знаменитому Гайд-парку, коли орден отримали 85 військовослужбовців.

Через два роки статут цієї нагороди був розширений: тепер вона вручалася не тільки за героїзм у боях, а й за будь-який прояв відваги. Однак, керуючись новим принципом, Хрест Вікторії вручили тільки одній людині, яка у 1866 році загасила в Канаді пожежу на поїзді з боєприпасами.

Тому у 1881-му були поновлені початкові принципи нагородження, а з 1902 року король Едуард II дозволив удостоювати хрестом посмертно. Крім того, в орденському статуті особливо наголошується: якщо героїчний подвиг здійснює ціла група військових, найбільш гідні обираються таємним голосуванням. Кавалерам Хреста Вікторії дозволено додавати до своїх імен букви VC; якщо ж нагороджений не офіцер, він отримує пенсію.

Цікаво, що орден не може бути відібраний у нагородженого, яким би серйозним не був його злочин. Позиція короля Георга V з цього питання була викладена в листі його особистого секретаря, лорда Стемфордхема, написаному 26 липня 1920 року: «Навіть засудженому до повішення за вбивство потрібно дозволити носити свій Хрест Вікторії на ешафоті».

За півтора століття існування нагороди її удостоїлися загалом близько 1.500 осіб. Хоча орден може бути присуджений людям обох статей, серед його кавалерів немає жодної жінки. Щоправда, золота копія Хреста Вікторії була вручена офіцерами 104-го полку Бенгальських стрільців дружині командира полку пані Веббер Харріс за її «нездоланну мужність» у догляді за службовцями полку під час надзвичайно важкого спалаху холери у вересні 1859 року.

Для солдатів і офіцерів, які відзначилися під час облоги і штурму Севастополя, в Англії були засновані ще дві нагороди. У 1854-му в армії ввели медаль За відмінні дії, яка вручалася з розрахунку по сім на кожен кавалерійський полк і по 15 – на кожен піхотний батальйон. У флоті з'явилася медаль За видатну хоробрість.

Королева, захоплюючись славними солдатами, писала королю Бельгії: «Я сприймаю їх як власних дітей; моє серце б'ється за них так само, як за найближчих і дорогих мені людей. Вони були такими зворушеними, такими задоволеними; я чула, як багато хто плакав. А коли їм запропонували вигравіювати на медалях їхні імена, вони не хотіли навіть чути про це, бо боялися, що їм повернуть не ті медалі, які вони отримали з моїх рук».

Хрест Вікторії досі є надзвичайно почесною нагородою і користується дуже високим авторитетом серед усіх верств суспільства. Достатньо сказати, що прем'єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль надзвичайно зворушив Єлизавету II, надіславши на похорон її батька, Георга VI, вінок, на стрічці якого був той самий напис, що й на ордені, – For Valour.

Луганський слід

Втрата зброї в битві, як і втрата знамен, вважалася особливо принизливою серед військових, і боротьба за них завжди була запеклою. Тому не дивно, що в армії практикується виготовлення відзнак з трофейної зброї. До цього часу в Англії побутує легенда, що Хрест Вікторії з першого дня свого заснування і донині відливається з бронзи російських гармат, захоплених англійцями в Севастополі.

Природно, для росіян легенда незручна. Згідно з «російською версією», вже з 1858 року матеріалом для виготовлення нагороди були гармати, захоплені англійцями у 1857-1860-му під час експедиції в Китай. А потім заснована в 1849 році ювелірна фірма Ханкокс, що виготовляє Хрести Вікторії, отримувала для цього бронзу різного виду і походження.

Втім, сумнівалися в правдивості легенди і самі англійці. Після закінчення Другої світової війни в британській пресі виникла досить тривала дискусія: чи з того матеріалу карбуються Хрести Вікторії? Висувалися версії, що в справу пішли китайські гармати, захоплені в 1900-1901-му, а то й взагалі бронза невідомого походження.


Гармати луганського заводу використовувалися у Кримській війні

Можливо, причиною галасу стали результати проведеного музеєм Лондонського Тауера флюороскопічного аналізу Хреста Вікторії, яким у 1918 році був нагороджений такий собі Роберт В. Гоурл. Його хрест виявився виготовленим зі звичайної бронзи – під час Першої світової війни такі випадки дійсно мали місце.

Насправді метал, з якого виготовляються «правильні» Хрести Вікторії, міститься в спеціальному сховищі в Доннінгтоні й переміщується лише за виняткових обставин. Однак 28 травня 1997 року цей артефакт національної історії був перевезений в Імперський військовий музей у Лондоні, де королева повинна була відкрити виставку, присвячену Хресту Георга і Хресту Вікторії.

Метал являє собою залишок від бронзових припоїв на казенній частині двох російських гармат, захоплених у Севастополі. Ця деталь використовувалася для протягування канатів під час перевезення зброї, встановлення її на лафет, наведення і гальмування у разі відкату. Часто вона відливалася у вигляді виноградного грона і тому в Росії називалася «виноград», в англомовних країнах – cascabel (гримуча змія) через схожість з брязкальцем на кінці хвоста цього плазуна.

Загальна вага металу – 358 унцій. Востаннє фірма Ханкокс отримувала метал 23 жовтня 1959-го – тоді було надано рівно 50 унцій, достатніх для виготовлення 12 хрестів. Решти 308 унцій вистачить ще на 85 орденів.

У жителів Луганщини є привід для гордості: гармати були відлиті на Луганському ливарному заводі. Під час Кримської війни між російською армією на півострові і заводом був налагоджений своєрідний конвеєр. 400 пар волів щодня перевозили до Криму снаряди, гармати, ядра і картеч. У зворотному напрямі йшли підводи з пошкодженою зброєю і металевим ломом на переплавку.

«Якщо б луганський завод не надсилав під Севастополь щодня по 300 пудів снарядів, фортецю довелося б здати на п'ятий місяць облоги», – писав історик Кримської війни Петро Кеппен.

Якість виробів луганських металургів довелося високо оцінити і французькому імператору Наполеону III: «Ніхто не очікував і не думав, що в Севастополі загримить наймогутніша числом і калібром гармат артилерія, подібної якій не бувало під час оборони фортець».

Український хрестоносець

Хрест Вікторії отримало 14 осіб, які не були від народження підданими Великобританії або громадянами Британської співдружності націй. Серед них – п'ять американців, троє данців, два німці, по одному бельгійцю, шведу, швейцарцю й українцю.

Українського кавалера ордена звали Пилип Коновал. Він народився на території сучасної Хмельницької області, відслужив у російській армії, а потім від злиднів перебрався на заробітки в Канаду. З початком Першої світової війни вступив добровольцем у Канадський експедиційний корпус і був відправлений до Франції.

Хрест Вікторії боєць заслужив 22-24 серпня 1917 року, коли відзначився під час прориву ворожої оборони: самостійно він перебив розрахунки двох німецьких кулеметів, один з яких захопив, а другий знищив.

У поданні до нагороди Коновала командування писало британському королю: «У його відділення було важке завдання очищати від ворога підвали, воронки і кулеметні гнізда. В одному з окопів він заколов багнетом трьох ворогів і знищив решту сім. Діставшись до кулемета, який обстрілював правий фланг і завдавав нам великих втрат, капрал Коновал знищив розрахунок і повернувся з ворожим кулеметом на власні позиції. Наступного дня він знову захопив вороже кулеметне гніздо і знищив його вибухівкою. На його рахунку – 16 вбитих ворогів».

Нагороду капралові 47-го канадського піхотного батальйону Канадських експедиційних військ 15 жовтня 1917-го вручив особисто Георг V. Історія донесла слова, сказані скромному українському солдату: «Ваш подвиг – один з найважливіших в історії моєї армії. Прийміть за це мою подяку».

Після отримання ордена з рук монарха Коновал певний час був помічником військового аташе при російському посольстві в Лондоні. Згодом, під час громадянської війни в Росії, служив у Канадських експедиційних військах на Далекому Сході.

Провівши майже чотири роки в канадських військах, прославлений українець повернувся у Ванкувер. Після почесного звільнення з армії жив досить скромно – як не дивно, найвища військова нагорода не гарантувала йому ні належних умов життя, ні роботи.

Герой помер 3 червня 1959 року у віці 72 років у відділенні для ветеранів громадської лікарні Оттави. Його поховали з усіма військовими почестями як кавалера одного з найпочесніших військових орденів світу. На честь Коновала відкрили три меморіальні дошки з написами трьома мовами – англійською, французькою та українською.

***

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Коновал_Пилип_Миронович#.D0.9C.D0.B5.D0.B4.D0.B0.D0.BB.D1.8C_.D0.A5.D1.80.D0.B5.D1.81.D1.82_.D0.92.D1.96.D0.BA.D1.82.D0.BE.D1.80.D1.96.D1.97
http://ua.korrespondent.net/world/3...oi-viiny-sered-14-inozemtsiv-stav-y-ukrainets

 

Шановне товариство!
Велике прохання долучатись до теми цікавою історичною інформацією!!!!

 

Григор Орлик

нагороджений відзнакою шведського короля «Великий хрест ордена Меча» та французьким орденом «Хрест Святого Луї»


Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Григор_Орлик#.D0.92.D1.96.D0.B9.D1.81.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D0.B2.D0.B0_.D0.BA.D0.B0.D1.80.27.D1.94.D1.80.D0.B0
https://uk.wikipedia.org/wiki/Орден_Меча
http://uahistory.com/topics/famous_people/3162

Хто підкаже про французький орден?
Знайшов наразі таку інфу:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Орден_Святого_Духа

Але не певний що це саме та нагорода.
Бо є ще такий орден


Джерело:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Орден_Святого_Людовика

 

А ось і ще один представник відомої української родини!
БОГУСЛАВ ШАШКЕВИЧ.

За бойові заслуги на фронтах І-ї світової був нагороджений 7-ма австрійськими, німецькими, турецькими орденами.
Нагороди

Орден Залізної Корони ІІІ класу з воєнною декорацією й мечами;

Хрест «За військові заслуги» ІІІ класу з воєнною декорацією й мечами;

Срібна медаль за хоробрість І класу;

Німецький Залізний Хрест ІІ класу;

Турецький Залізний півмісяць І і ІІ класу;
Хрест Карла... - хто що знає процю нагороду????
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Шашкевич_Богуслав

 

Сальський Володимир Петрович (1885-1940)
український військовий діяч,

нагороджений Орденом Почесного Легіону

Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сальський_Володимир_Петрович

 

Борис Ростислаович Хрещатицький (19881-1940)
- отаман Далекосхідного українського війська Зеленого Клину

нагороджений Орденом Почесного Легіону, Георгієвський кавалер,

орденом Св.. Рівноап. Кн. Володимира (Російська імперія)

орденом Св. Анни (Російська імперія)

орденом Св. Станіслава (Польща)

Круа-де-Герр

Орден Лева і Сонця (Іран)

Орден за видані заслуги (Британія)
Джерело: https://uk.wikipedia.org/wiki/Хрещатицький_Борис_Ростиславович

 

Порик Василь Васильович (1920-1944)
- учасник Руху Опору, командир партизанського загону у Північній Франції


нагороджений Орденом Почесного Легіону, Герой Радянського Союзу
Джерело:https://uk.wikipedia.org/wiki/Порик_Василь_Васильович

 

Спасибо не знал.Хотя ведь всеодно не запомню.С ув.

 

Ярослав Окуневський (19860-1929)
- адмірал флоту Австро-Угорської Імперії,

нагороджений

Офіцерський хрест ордена Франца-Йосифа з Воєнною відзнакою

Орден Залізної Корони 3 ступеня

Рицарський хрест ордена Франца-Йосифа

Німецький Залізний Хрест 2 класу

Китайський орден Подвійного Дракона 3 класу 3 ступеня

Іспанський орден Військово-морських Заслуг 1 ступеня

Джерело:https://uk.wikipedia.org/wiki/Окуневський_Ярослав

 

Камеради... історія звитяги і військової слави нашого народу довга і цікава!
Впевнений що відгомін тих подій проходить не тільки стежками ПСВ і ДСВ...
І мабуть не лише героїкою, якою спеціально обмежувались або спотворювались наші знання про звитягу українців!
Нам є чим і ким гордитись! Нам є на прикладі кого вчити своїх онуків!!!
Хто що знайде цікаве, викладайте сюди, розширюємо свій кругозір!

 

А ми продовжуємо...
Шандрук Павло Феофанович (1989-1979)
- командувач Української Національної Армії

нагороджений

Орден Св. Рівноап. Кн. Вололдимира (Російська імперія)


орден Віртутті Мілітарі (Польща)

 

Войцехович Василь Олександрович (1913-1987)
-командувач першої Української партизанської дивізії ім Ковпака

нагороджений орден Віртутті Мілітарі (Польща)

 

Українець нагороджений Медаллю Пошани (США)


Ніколас Орешко (1917-1973)
-майстер-сержант армії США, ДСВ, героїчний вчинок, битва при Арденах...

Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ніколас_Орешко

 

Михайло Крат (1982-1979)
генерал-хорунжий армії УНР

нагороди

орден Св. Георгія (Російська імперія)

орден Зірки Карагеоргія (Королівство Сербія)
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Крат_Михайло_Миколайович

 

Микола Васильович Палієнко

нагороджений

Хрест військових Заслуг з мечами ІІ ст
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Палієнко_Микола_Васильович

 

Іван Семенович Ремболович (1987-1950)
підполковник Армії УНР, полковник УПА

нагороджений

орден Св. Рівноап. Кн. Володимира (Російська імперія)

орден Св. Анни 3 ст
орден Св Анни 4 ст

орден Св. Станіслава (Російська імперія, Польща)

Хрест військових Заслуг з мечами ІІ ст
Джерело
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ремболович_Іван_Семенович

 

Тарнавськмий Мирон Омелянович (1969-1938)
головний командир УГА

нагороди

орден Залізної Корони (Австро-Угорщина)

хрест "За військові заслуги" (Австро-Угорщина)

Залізний хрест (Німеччина)
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Тарнавський_Мирон_Омелянович

 

Луцький Мирон Михайлович (1981-1961)
сотник УГА


нагороди

орден Залізної Корони (Австро-Угорщина)

хрест "За військові заслуги" (Австро-Угорщина)

 

Андрей Шептицький (1865-1944)
- митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський

нагороди

кавалер ордена Леопольда (Австрія)

кавалер ордена Залізної Корони 1 ст (Австрія)
і.. опля, тіко не падати

орден Св. Олександра Невського (Російська імперія)
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Андрей_(Шептицький)

 

Станіслав Марія Ян Шептицький (1867-1950)
генерал-майор, офіцер Генерального штабу, військовий аташе Австро-Угорщини в Римі , генерал-поручник Війська Польського.
Рідний брат митрополита Андрея Шептицького.

нагороди

Хрест Командоро ордену Віртутті Мілітарі (Польща)

Срібний Хрест ордену Віртутті Мілітарі (Польща)

Хрест командора із Зіркою Ордену захисників Польщі

4-х кратний кавалер Krzyż Walecznych
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Шептицький_Станіслав

 

Березняк Євген Степанович (1914-2013)
- ця людина в часи ДСВ врятувала м Краків!

нагорода

Джерело;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Березняк_Євген_Степанович

 

Розступіться панове, ось і дами підійшли..
Степанів Олена Іванівна (1892-1963)
четар УГА, перша жінка-офіцер в світі!!!

нагороди

Хрест Карла (Австрія)

Срібна медаль за хоробрість (Австрія)
Джерело;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Степанів_Олена_Іванівна

 

Софія Галечко (1891-1918)
хорунжа УСС, одна з перших жінок у офіцерському чині.

нагорода

Медаль за хоробрість
Джерело
https://uk.wikipedia.org/wiki/Галечко_Софія

 

Людмила Павліченко (1916-1974)
-легендарна жінка-снайпер ДСВ

Герой Радянського Союзу

 

Паскевич Іван Федорович (1782-1856)
генерал фельдмаршал Російської імперії

нагороди

Ордену Великого Хреста Марії-Терезії (Австрія)

Орден Чорного Орла (Прусія)

Орден Червоного Орла 1 класу

Великий Хрест Королівського Угорського ордену Св. Стефана

Великий Хрест ордену Віртутті Мілітарі (Польща)

Орден слона (Данія)
Чотирикратний кавалер ордена Св Георгія (Російська імперія)
Золота зброя "За хоробрість " з алмазами
Джерело:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Паскевич_Іван_Федорович