От буває таке, у людей творчих професій. Малює картину, єдну за єдною, як кулемет. А потім раз, і набої скінчились. І сидить собі митець на стільці рівно, лупає очима та ніц не малює. А ще буває таке, що письменник, строчить книжку єдну за єдною, як кулемет. Рівно єдну на місяць, а потім раз, миші стрічку згризли. І сидить такий сумний письменник, і ніц не пише більше, бо творчий затик в нього. Цікаво, як там справи в нього, хвилююсь.
Не вживаю принципово, з самого юнацтва ))) Коньяк тільки на копі (з 2021 року остаточно зачохлив лопату) Вино ся скінчило, нове з листопада. Тверезий як скло))) Речовини ігнорую також))) От читав у творах Стівена Кінга про творчих людей. Як вони ночами на друкарській машінці писали, друкували, перечитували та жмакали листок, пирсаючи його у смітник, до гори забитий вже такими спаплюженими папірцями. Переживаю за нашого пісьмєнніка, може в його друкарська машинка ся скінчила. От де нові романи, де?
У п'ятницю їду за новою партією винограду. Доки є час та натхнення, хочу взнати, як воно у митців буває. На луну, на погоду, на візіт Блінкена, чи на що вони реагують /тригерять)))
Я нещодавно придбав книгу Дмитра Калинчука (Вовнянко) "Третій вибір Мазепи", з підписом автора. Сам не читаю поки що, віддав коханій, вона у захваті. Але мова не про це. Щось мені підказує, що шедеври створюються як не роками, так місяцями. Береш таку книгу в руки, та відчуваєш, як її творив автор. А тут мова про те, що М, скажімо митець, бо на цю літеру є декілька інших визначень, до 40+ років важче пірцуна у руки нічого не брав. І от треба стати ж такому, що як почав творити, як почав! Тільки давай олівці та папір. Безсоними ночами творив як кулемет, бо є ще ж робота яка не яка, творив у скаженому темпі, строго єдну в місяць. А потім зажувало стрічку, ся скінчили кокс набої, перегрівся ствол, тощо. Хвилююсь, бо давно вже не бачив нових творів. А крамниці, не дочекавшись нових творів, почали розпродувати зі знижкою старі. Отакої ((((
От був в мене випадок, ніколи не малював, ну як Кіса "сеятеля облигаций" якогось там займа. Та от прийшов час, тиркнуло так, що придбав холст та масляні фарби и трохи помалював котів Васі Ложкіна. Спочатку брав холсти розміром з А4, закінчив 50х70 або десь так. Можна сказати що я реалізував якесь приховане бажання, а можна сказати, що одного разу хтось сказав "повна прутня" та щось в мені перегоріло. Вже пізніше це бачили люди що малюють картини, роблять професійні світлини, та дуже високо оцінили те що я малював в якості репродукцій. Але перегорівшу спіраль у лямпи не склеїти. Померло так померло. Реалізував себе у виноробстві. Може й нашему письменнику хтось сказав, що він творить макулатуру, та в його померла муза, або трапився творчий закріп?
В ТС шо не тема то переходить на падлітичний срач,десь на 10-15 посту почнуться припадки шо нинішні хренові.
Я цього ще до ігнору не вніс,три штуки вже є там, для початку срачу вони по черзі будуть тут заявлятись з гавнокартинками. Ось актуальний їхній ракурс