Тактика. Прорив з оточення, Бродівський котел. 21-22-23 липня 2017р.

ОНОВЛЕННЯ АНОНСУ


Вшановуючи пам’ять українців і вояків інших національностей, полеглих в липні 1944 року в боях під Бродами під час радянсько-німецької війни, та наших побратимів реконструкторів – Івана Городнюка, Артема Романова, Анатолія Сулими, котрі загинули в боях на Донбасі під час московсьско-української війни 2014-2017 років,.Товариство пошуку жертв війни «Пам’ять» анонсує заходи, котрі планується провести липня 2017 року на теренах Буського і Золочівського р-ну Львівської області.


В програмі заходу:

21 липня (п’ятниця).

- 8.00 годин. Збір німецьких підрозділів на хуторі Гірняки (село Теребежі Буського району, Львівської області), підготовка спорядження і техніки до маршу.

- 8.00 годин. Збір підрозділів РСЧА в селі Гавареччина, підготовка спорядження і техніки до маршу..

- 11.00 годин. Початок заходу. Німецькі підрозділи вирушають з хутора Гірняки в напрямку дороги Ушня-Черемошня, щоб в місцевості між цією дорогою і рікою Західний Буг розташуватися для ночівлі і знайти місце для переходу річки..

- 11.00 годин. Початок заходу для підрозділів РСЧА. Завдання підрозділів РСЧА перешкоджати німецьким підрозділам під час маршу до місця переправи через річку Західний Буг, розташуватися на ночівлю на протилежному боці.


Примітка:

У випадку, якщо тактична необхідність передбачає марш у темну пору доби, командири підрозділів зобов’язані заздалегідь у надвечір’я ретельно перевірити стан техніки, особливо електричного та освітлювального обладнання, визначити безпечний інтервал між транспортними одиницями, та послідовність розташування транспорту у колоні, а також постійно дотримуватися і контролювати відсутність у колоні на марші пішоходів.

Ті транспортні засоби, у яких виявиться несправність освітлювального обладнання до маршу в темну пору доби не допускаються.

Орієнтовний периметр для руху в темну пору доби:

- для німецьких підрозділів: навколо висоти 380,0 Свята Гора

- для підрозділів РСЧА: між висотами 360,1(гора Висока) -330,6 – 273,1.


22 липня (субота).

- 8.00 годин Прибуття на місце збору учасників тактики, що не брали участі у діях у п’ятницю, підготовка спорядження і техніки до маршу.

- 10.00 годин. Об’єднавшись з іншими відділами, які прибули зі сторони села Ушня, німецькі підрозділи від місця переправи через річку Західний Буг вирушають в напрямку Жуличі-Городилів-Хильчиці-Бонишин, з метою прориву до тунелю під залізницею між селами Бонишин та Ясенівці.

- 10.00 годин. Об’єднавшись з іншими відділами, які прибули зі сторони села Сасів, підрозділи РСЧА, перешкоджають переправі та руху німецьких колон.



- 20.00 годин. Підрозділи, що продовжуватимуть тактичні дії вночі, розташовуються в районі Бонишинського лісу.

- 23.00 годин. Початок нічної тактики між Бонишинським лісом та тунелем.


Тактика припиняється на протилежному боці тунелю. Вихід на залізничне полотно суворо заборонено.


Ті відділи, що не прийматимуть участь в нічній тактиці, розташовуються на ночівлю між селами Червоне та Ясенівці під лісом поблизу джерела з правого краю поля для реконструкцій.




23 липня (неділя).

- 10.00 годин, закінчення тактики.

- 12.00 годин, облаштування музею «Під відкритим небом» поруч з військовим кладовищем вояків дивізії СС «Галичина» (показ військової техніки, одностроїв, спорядження та зброї).

- 14.00 годин, поминальний молебень за загиблими у «Бродівському оточені» та у московсько-українській війні 2014-2017 років.

- 14.30 годин, перепоховання віднайдених ГО «Товариство пошуку жертв війни «Пам'ять» останків загиблих вояків.


В зв’язку з обмеженістю ресурсів для забезпечення учасників всім необхідним, прошу зацікавлені сторони змобілізувати зусилля для присутності на заходах максимальної кількості СХП з відповідними експертними висновками. Також для проведення тактичних занять шумові засоби будуть забезпечуватися власними коштами учасників. З метою забезпечення транспортних засобів, що будуть використовуватися під час тактики необхідним запасом пального, підрозділи, що не мають власного транспорту сплачують внесок по 200,00 грн з особи.

До участі будуть допускатися клуби військово-історичної реконструкції, котрі у повному складі будуть забезпечені зразками вихолощеного озброєння, одягом, спорядженням, що відповідатимуть відтворюваному періоду, а саме станом на липень 1944 року, та чий особовий склад пройде інструктаж із правил поводження з вихолощеним озброєнням, правил поводження на масових заходах, правил поводження під час руху в складі механізованих колон.

Під час тактики розгортання маршевих колон в бойові порядки і спішування, а також згортання бойових порядків, завантаження на транспорт і формування маршевих колон для подальшого пересування заданим маршрутом відбувається за рішенням командирів підрозділів після надання відповідних наказів з врахуванням тактичної обстановки.

У випадку виходу з ладу техніки, командири підрозділів самостійно вирішують проблему поточного ремонту, якщо такий можливий, і після усунення неполадок, відновлюють рух повним складом, неухильно дотримуючись заданого маршруту. Якщо техніка вийшла з ладу і потребує евакуації – командири підрозділів самостійно вирішують проблему евакуації. Кидати техніку без нагляду забороняється, командир підрозділу призначає евакогрупу, що залишається із пошкодженою технікою. За наявності вільних місць, решта особового складу такого підрозділу приєднується до інших груп, якщо таких місць не буде в наявності – евакуюється власним цивільним транспортом до кінцевого місця збору біля військового кладовища вояків дивізії «Галичина».

У випадку, якщо тактична необхідністьпередбачає марш у темну пору доби, командири підрозділів зобов’язані заздалегідь у надвечір’я ретельно перевірити стан техніки, особливоелектричного та освітлювального обладнання, визначити безпечний інтервал між транспортними одиницями, та послідовність розташування транспорту у колоні, а також постійно дотримуватися і контролювати відсутність у колоні на марші пішоходів.

Ті транспортні засоби, у яких виявиться несправність освітлювального обладнання до маршу в темну пору доби не допускаються.

Оскільки план тактики передбачає рух через населені пункти, керівники підрозділів зобов’язані неухильно дотримуватися маршруту руху і часових інтервалів, встановлених організаторами.

Організатори відповідають за проведення заходу виключно у встановлених ними територіальних і часових межах.

Організатори заходу не несуть жодної відповідальності за все, що відбуватиметься за рамками встановлених ними територіальних і часових меж.


З питань участі у заході звертатися до Helmut Raiser в приват...

 

Історична довідка:



Оперативно-тактичний фон
Станом на 13 липня 1944 року, лінія фронту в Західній Україні проходила лінією Ковель—Тернопіль—Коломия. Німецьке командування віддало наказ про будівництво трьох ліній укріплень, з яких через стрімкий наступ радянських військ було побудовано лише дві.

З квітня до червня 1944 року, радянське командування перегрупувало частини Червоної Армії по всій ширині п'ятисоткілометрового фронту з метою підготовки стратегічної наступальної операції, яка отримала назву Львівсько-Сандомирська наступальна операція. Метою операції було оволодіння Західною Україною та Південною Польщею. Згідно із задумом операції, передбачалося завдання двох концентрованих ударів, з метою прориву німецької лінії укріплень: удар 3-ю гвардійською та 13-ю арміями з півдня Волині в напрямку на Рава-Руську, і удар 60-ю та 38-ю арміями з району Тернополя в напрямку Львова. Після прориву фронту, до коридорів мали ввійти бронетанкові та механізовані дивізії з метою оточити та знищити німецькі війська в районі міста Броди. План був затверджений командуванням 1-го Українського фронту 10 липня. Початок здійснення наступу призначено на 13 липня.

На обороні стояла німецька група армій «Північна Україна» зі штабом у Львові. Вона була значно послаблена, адже німецьке командування перекинуло 6 дивізій на білоруський фронт. У квітні 1944 року пост командувача «Північної України» перейняв від генерал-фельдмаршала Еріха фон Манштейна генерал-фельдмаршал Модель. Успішні військові операції радянських військ в Україні та Білорусі призвели до значних втрат Вермахту. Нестача людської сили на фронтах змусила німецьке командування спрямувати на фронти ваффен-дивізії СС. У травні в Нойгаммері завершилося формування 14-ї гренадерської дивізії Ваффен СС «Галичина». 28 червня 1944 року за наказом командувача групою «Північна Україна» генерал-фельдмаршала Вальтера Моделя дивізія була введена до складу 13-го корпусу 4-ї танкової армії, яка тримала оборону на 160-кілометровій ділянці фронту біля міста Броди. Дивізія «Галичина» зайняла другу (запасну) лінію оборони фронту довжиною 36 км. Бойовий склад Української дивізії не перевищував 12 500 вояків. Сили німецьких частин, які не встигли залишити фронту, становили до 2 500 вояків, а ті частини, що відступали, вже не відзначалися бойовою міццю. Перед початком битви ХІІІ корпус нараховував лише 50 танків (жодного — в розпорядженні дивізії) і не мав прикриття з повітря.

Від полонених бійців Червоної армії українцям стало відомо, що Конєв планував захопити Українську дивізію в полон і використати її полонених вояків під час заходів, які мали проводитися на святі «визволення» у Львові та Києві[1].
Хід битви

Згідно з планом, 13 липня 1944 року, після артилерійського обстрілу та бомбардування німецьких позицій, війська 1-го Українського фронту перейшли до наступу на львівському та рава-руському напрямках. Наступ 3-ї гвардійської та 13-ї радянських армій у напрямі на Раву-Руську не мав серйозних ускладнень для Червоної армії й проходив успішно, позаяк відбувався поза лінією оборони дивізії, і аж у глибокому тилу наступальні радянські армії фланговим ударом замкнули кільце оточення дивізії.

Значно складніше для радянських армій розвивався наступ 60-ї та 38-ї армій у напрямку на Красне — Львів. Після майже цілоденної артилерійської підготовки та запеклих бомбардувань, радянським військам вдалося зрушити частини Української дивізії з їхньої лінії оборони. Але в цей самий день ситуація стабілізувалася: зайнявши нові позиції, частини дивізії провели цілу низку сильних контрударів. Однак становище частин дивізії було вкрай важким. Вона зазнавала великих втрат від повітряних ударів на її позиції, а танкові колони намагалися оточити поодинокі підрозділи Дивізії.

14 липня 30-й полк Дивізії займає позиції між. с. Лукавець і Колтів, другу атаку після обіду відбили і відкинули супротивника.

Упродовж 17-22 липня вершилися запеклі бої під Бродами за участю дивізії СС Галичина. Вона опинилася разом із XIII німецьким корпусом усередині оточувального маневру ЧА. З 11 тисяч офіцерів і вояків дивізії лише, приблизно 3 тисячі вирвалися і дістались на захід. Решта потрапила до полону, загинула або перейшла до лав УПА. Дивізія втратила до 70% складу, в той час, як німці цілими частинами здавалися до полону.

Не змігши одразу прорвати оборону, Конєв спрямував до бою оперативні резерви — 69-ту механізовану бригаду зі складу 3-ї гвардійської армії, а потім 15-й корпус під командуванням генерал-майора П. В. Тертюшного. Урешті-решт, 60-й армії вдалося створити так званий «Колтівський коридор», довжиною 20 км та шириною близько 6 км, завдяки якому до прориву почали просуватися частини 3-ї гвардійської, а потім і 4-та танкова армія з метою зламати оборону на лінії Сасів — Золочів. Перед наступом радянських танків проводяться інтенсивна артилерійська підготовка й авіаційні удари. Упродовж п'яти годин було здійснено 2 000 нальотів, у тому числі 1 500 нальотів бомбардувальників[1].

Унаслідок дій військ Конєва 17 і 18 липня перед 13-м корпусом німців постала загроза оточення, і «Галичина» була кинута на різні ділянки для ліквідації небезпечного становища. Важкі бої тривають 17 і 18 липня. Через контрудари 17-го та 18-го липня, танкова армія Лелюшенка була зупинена та скована боєм. Але після запеклих боїв, 3-тя танкова армія змогла прорвати оборону частин дивізії, просунувшись на захід, 19 липня замкнути Дивізію в оточення в районі Бузька.

18 липня радянські війська продерлися крізь загороджувальні укріплення, зайняли Броди і відтяли рештки 4-5 дивізій, що були знищені впродовж наступних п'яти днів із втратами для німців 45 тисяч вбитими й полоненими.

Німецьке командування було проінформоване про наявність відділів УПА в районі Бродів. 15 липня, коли німецьке угруповання опинилося на межі знищення, було здійснено спробу зв'язатись з повстанцями для спільних бойових дій проти Червоної Армії, однак усі спроби були саботовані солдатами дивізії СС «Галичина». Після відступу німецької армії з-під Бродів, деякі солдати дивізії приєдналися до куренів УПА[2].


Братська могила вояків дивізії «Галичина»
Після жорстоких боїв під Бродами 22 липня, 13-й корпус припинив існування. Залишки «Галичини» чинили спротив трьом радянським арміям аж до 24 липня, а близько 1500 чоловік на чолі з генералом Фрайтагом прорвалися з оточення і почали пробиватися на Закарпаття. У селі Середнє зібралося близько 1500 бійців (разом із технічною сотнею та запасним куренем, які не попали в оточення) і після короткого відпочинку група повернулася до Нойгаммеру. Там до неї приєдналося ще 1500 осіб, уцілілих під Бродами, і навчально-запасний полк у кількості 8000 чоловік і 5 поліційних батальйонів.

Після бою під Бродами, радянські війська перейшли в наступ на Львів. За даними радянських джерел, у бою під Бродами загинуло близько 38 тис. німецьких солдатів і українських вояків, іще близько 17 тис. здалися у полон. Разом із солдатами, до полону потрапили генерали Гауфе, Ліндеман і Недтвіг[3].

20 липня Червона Армія зайняла Іваничі (Волинь), незважаючи на німецькі протиудари, залізничну станцію Рава-Руська. Одночасно дещо нижче Львова, ліве крило Конєва вдарило на Станіславів і перервало доступ до гірських перевалів у Карпатах.

Наслідки битви
Розгром 13-го корпусу німців створив 1-му Українському фронту радянських військ сприятливі умови для наступу на Львів. Але Бродівська битва зіграла неоціненну роль для збереження самого Львова: за час битви німецькі частини залишили місто і боїв у Львові майже не було.

Після Бродівської битви частина дивізійників «Галичини» поповнила ряди УПА, яка вела бойові дії на два фронти — проти німецьких і проти радянських військ. У лавах УПА боролися і згинули багато бійців Дивізії «Галичина»[1].

 

Прошу уточнить момент!Я правильно понял,что если нет техники,то на мероприятие клуб не допускается!!??

 

Дуже обмежено, тому що кількість місць на техниці організаторів обмежена.
Техніка, яка планується для застосування з німецької сторони від організаторів:
1. Вантажівка Borgward
2. Вантажівка Ford
3. Opel Kadett K38 (зараз в ремонті скриня передач)
4. Sd.Kfz.222 (зараз проводиться ремонт двигуна)
Тому участь клубів з власною технікою дуже бажана. Особливо потрібні мотоцикли для ведення розвідки.

Техніка, яка планується для застосування з радянської сторони від організаторів:
1. Вантажівка ЗіС-5
2. Вантажівка ЯГ-6
3. Панцерка БА-10

 

Захід проводиться за особисті кошти учасників. Щоб зменшити фінансовий тягар на кожного учасника, організатори внесли зміни в умови участі в заході та погодилися не обмежувати кількисть учасників наявносттю вільних місць у техніці. До участі допускаються також клуби без власної техніки. Під час руху колон буде проводитися ротація, через певні проміжки часу і відстані, частина людей буде виконувати завдання місії у пішому порядку, частина на техніці.

 

Кто из Днепра едет?

 

Колона техніки вирушає на місце своїм ходом, в четвер, приблизно о 12.00. Учасники, які мають бажання прибути у Львів раніше, приєднатися до ініциативної групи організаторів і рушити у складі колони - зголошуйтесь.